Ухвала суду № 79397667, 18.01.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18 січня 2019 року м. Черкаси справа № 925/1116/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Чепурда П.І. - адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до приватного акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод" (Черкаська область, м. Сміла) про визнання недійсним пп.3 абз. 2 п. 8.12.5 Статуту

ВСТАНОВИВ:

Позивачкою, як акціонером із часткою 0,0017% статутного капіталу товариства-відповідача (а.с. 155), заявлено позов про визнання недійсним підпункту 3 абз 2 пункту 8.12.5 Статуту публічного акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод", який затверджено протоколом № 22 від 28.04.2016 загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод", в частині, що стосується прав Голови правління на прийняття рішення щодо рівня оплати праці дирекції підприємства, керівників структурних підрозділів та головних спеціалістів.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження. Триває підготовче провадження, строк якого продовжено до 30.01.2019.

Представник позивача в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки не відомі.

Представник відповідача не оспорює статус позивачки як акціонера товариства, докази про що наявні у справі, однак подав суду заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в зв'язку тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки він не є корпоративним спором, а стосується питань для вирішення трудового спору.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Під час визначення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною 1 статті 167 ГК України.

Згідно з частиною 3 статті 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 1 статті 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до статті 55 ГК України господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

З огляду на наведені положення статті 167, 55 ГК України корпоративні права характеризуються такими ознаками: 1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації; 2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією, 3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.

З поданої позивачем позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог є визнання недійсним підпункту 3 абз 2 пункту 8.12.5 Статуту публічного акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод", який затверджено протоколом № 22 від 28.04.2016 загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод", в частині, що стосується прав Голови правління на прийняття рішення щодо рівня оплати праці, зокрема, дирекції підприємства.

Позивачка вказує, що станом на час затвердження спірної редакції Статуту відповідача (28.04.2016) вона була також і членом правління відповідача. При цьому п. 8.12.6. Статуту визначає, що члени правління здійснюють свої повноваження, зокрема, в межах компетенції, визначеної персональними контрактами, які повинні затверджуватися виключно Наглядовою радою товариства (п. 9 ч. 2 ст. 52 ЗУ "Про акціонерні товариства").

За доводами представника відповідача, в даний час вже є чинною редакція Статуту ПрАТ "Смілянський машинобудівний завод" яка затверджена загальними зборами акціонерів від 27.04.2018 (а.с. 120), в якій немає спірного положення про права Голови правління на прийняття рішення щодо рівня оплати праці дирекції підприємства, керівників структурних підрозділів та головних спеціалістів.

Однак дана обставина не виключає можливості визнання недійсною частини Статут товариства у попередній редакції, якщо із цим позивач пов'язує захист свого порушеного права.

В ході розгляду справи позивач не надала суду свого контракту на виконання обов'язків члена правління відповідача. Про відсутність такого персонального контракту на підприємстві надав довідку ПрАТ "Смілянський машинобудівний завод" від 01.11.2018 (а.с. 99).

Згідно оприлюдненої ПрАТ "Смілянський машинобудівний завод" офіційної інформації про своїх посадових осіб на порталі агентства SMIDA (а.с. 153 -156) ОСОБА_2 з 11.04.2014 обрана членом Правління товариства на 3 роки, а протягом останніх 22 років у товаристві обіймала посаду члена правління-фінансового директора, неодноразово переобиралася.

Наказом відповідача від 3 березня 1998 року підтверджується, що ОСОБА_2 заступника гендиректора з економіки, з 01.02.1998 року призначено на посаду фінансового директора (а.с. 100).

З 23 вересня 2016 на ОСОБА_2 (заступник голови правління-генеральний директор, фінансовий директор) покладено виконання повноважень голови правління ПрАТ "Смілянський машинобудівний завод".

Попередньо, 28 січня 2016 голова правління-генеральний директор ПрАТ "Смілянський машинобудівний завод" Полушкін В.П. видав наказ № 16 (а.с. 102) про те, що з 01 січня 2016 року дирекції заводу і головному бухгалтеру нараховувати і виплачувати зарплату лише із розрахунку посадових окладів.

Вказані документи подав суду відповідач у справі як такі, що можуть стосуватися реалізації оскаржуваного позивачкою пункту Статуту ПрАТ "Смілянський машинобудівний завод".

За результатами вивчення доводів позовної заяви та через постійну відсутність у засіданнях представника позивачки суд не може точно визначитися із змістом порушеного права, яке захищається поданим позовом. Також чітко не зрозуміло, незаконність яких локальних актів у ПрАТ "Смілянський машинобудівний завод" може потягнути за собою визнання недійсним підпункту 3 абз. 2 пункту 8.12.5 Статуту ПрАТ "Смілянський машинобудівний завод", який затверджено протоколом № 22 від 28.04.2016 загальних зборів, у випадку задоволення позову.

Однак виходячи зі змісту оскаржуваного пункту Статуту відповідача, який стосується виключно питання повноважень Голови правління на прийняття рішень щодо оплати праці, зокрема, дирекції підприємства, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 спрямований лише на вирішення певних спірних для позивачки питань у сфері її оплати праці на підприємстві як гендиректора та фінансового директора, а не на вирішення корпоративного спору з метою захисту її прав як акціонера на управління товариством, розподіл прибутків, отримання дивідендів та ін.

Таким чином, провадження у справі № 925/1116/18 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір не є корпоративним і не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГПК України, суд роз'яснює позивачці, що даний спір підлягає вирішенню в суді загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства.

Позивачка має право на повернення з Державного бюджету України сплаченого при зверненні до суду судового збору за окремою заявою в порядку ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", яка до суду на час прийняття ухвали не подавалася.

Керуючись п.1) ч. 1 ст. 231 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до приватного акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод" (ідентифікаційний код 14313725, Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, 67) про визнання недійсним пп.3 абз. 2 п. 8.12.5 Статуту.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвала про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено 23 січня 2019

Суддя Н.М. Спаських