Рішення № 79397494, 15.01.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/608/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви від 18 вересня 2018 року

за позовом: Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1"

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка"

про визнання недійсним договору про організацію будівництва

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1" звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика "Рівненчанка" про визнання недійсним договору про організацію будівництва від 25 серпня 2016 року. Позовні вимоги мотивовані наступним.

25.08.2016 року між Приватним вищим навчальним закладом “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1” та Товариством з додатковою відповідальністю "ФАБРИКА "РІВНЕНЧАНКА" був укладений договір Про організацію будівництва. Також було підписано сторонами Додатки до цього договору.

Позивач наголошує, що у травні 2018 року ректором Приватного вищого, навчального закладу “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1” ОСОБА_3 було виявлено вказаний договір Про організацію будівництва від 25 серпня 2016 року із підписом невідомої особи від імені ОСОБА_3 на кожній сторінці вказаного договору та додатках до нього.

У зв`язку із даною обставиною 04.07.2018 р. Приватний вищий навчальний заклад “Міжнародний економіко- гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1” направив до Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України заяву із проханням про проведення почеркознавчого дослідження підпису ректора, професора Приватного вищого навчального закладу “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на договорі про організацію будівництва від 25.08.2016 р.

ОСОБА_4 висновку експерта сім підписів від імені ОСОБА_5, які наявні в: нижній правій частині 1-4 аркуша та графі "ЗАМОВНИК: Ректор проф. ОСОБА_6" в договорі Про організацію будівництва від 25.08.2016 року; графі "ЗАМОВНИК: Ректор проф. ОСОБА_6" в додатку №1 до ОСОБА_7 від 25 серпня 2016р. "про організацію будівництва" від 25.08.2016р; графі "ПВНЗ "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1" в додатку до договору про "Організацію будівництва" від 25.08.2016р. Зони забудови на земельних ділянках згідно кадастрових номерів - 5610100000:01:047:0007, 5610100000:01:047:0013, 5610100000:01:047:0014 та 5610100000:01:047:0015 - виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Відповідно до ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.08.2016 року відносно Приватного вищого начального закладу “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1" в Розділі Прізвище, ім’я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи значиться: ОСОБА_3 (без обмежень) - підписант, ОСОБА_3 - керівник.

Отже, зважаючи на встановлений факт підписання спірного договору з боку Приватного вищого навчального закладу “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1” невстановленою особою, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, особа, яка вчинила правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, у зв`язку з чим Договір Про організацію будівництва від 25.08.2016 року, який укладений між позивачем та відповідачем, на переконання позивача підлягає визнанню недійсним.

Також позивач вказує, що проектно-кошторисна документація не погоджена сторонами, оскаржуваний договір не містить відомостей про найменування Об’єкта інвестування, у будівництві якого сторони зобов’язалися взяти участь. За таких обставин, позивач стверджує, що оскаржуваний договір не відповідає положенням ч.3 та ч.4. ст.180 ГК України, оскільки встановити предмет договору, а саме найменування Об’єкта інвестування, у будівництві якого сторони зобов’язалися взяти участь, є неможливим.

Позивач зазначає, що на момент укладення договору сторони, у порушення ч. 3 ст. 180 ГК України, не погодили строк дії договору та час виконання основних зобов’язань; підписання Додатку № 1 до ОСОБА_7 від 25 серпня 2016 року Про організацію будівництва, яким розподілено результати по забудові Об'єкта будівництва, відбулося без затвердження проектної документації, та було здійснено відразу, у день підписання оскаржуваного договору - 25.08.2016 року. При цьому, п.4 Додатку № 1 до ОСОБА_7 від 25 серпня 2016 року Про організацію будівництва, містить посилання на проектну документацію, якої на момент підписання договору не існувало.

Крім того, позивач вважає, що зміст оскаржуваного договору суперечить ч.3 ст. 238 Цивільного кодексу України, оскільки містить положення про право Інвестора на укладення правочинів від імені Замовника будівництва, в тому числі, у інтересах самого Інвестора.

Відтак, позивач вважає, що в момент вчинення оскаржуваного правочину, його сторонами не було додержано вимог, встановлених ч. 1 та ч. 5, ст. 203 ЦК України, за якими зміст правочину не відповідає вимогам ч. 3 ст. 180 ГК України, а сам договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. А тому є підстави для визнання договору недійсним.

10 жовтня 2018 року відповідач подав письмовий відзив на позов, згідно якого вимоги позивача не визнає. Вказує, що позивачем на виконання умов спірного договору (п. 4.1.4 договору), 25.08.2016 була видана відповідачу довіреність на право самостійно проводити збір вихідних даних, проектування, будівництво, укладання договорів, в тому числі генпідряду та підряду на виконання будівельних робіт, представляти замовника будівництва на час будівництва, в державних, комунальних та комерційних установах, пов’язаних з будівництвом по вул. Чорновола,82А в м. Рівному на земельних ділянках з кадастровими номерами: 5610100000:01:047:0007; 5610100000:01:047:0013; 5610100000:01:047:0014 та 5610100000:01:047:0015, яка підписана ректором Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_8" ОСОБА_3 та скріплена печаткою університету.

Відповідно до п.3.2. спірного договору фінансування будівництва Об’єкта інвестування здійснюється Інвестором шляхом: фінансування проектних робіт у відповідності з договором на розробку проекту будівництва Об’єкта інвестування, укладеного Інвестором з проектною організацією; фінансування будівельно-монтажних робіт на Об’єкті інвестування та фінансування інших витрат, пов’язаних з будівництвом Об’єкту інвестування.

На виконання умов ОСОБА_7 відповідачем було замовлено у TOB "А-2" та профінансовано виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво "Спортивно-оздоровчого комплексу ПВНЗ "МЕГУ" імені ОСОБА_9Дем’ячука (з паркінгом, готелем та подальшою реконструкцією басейну (1 черга будівництва)".

Також, між відповідачем та Приватною виробничо-комерційною фірмою «ФІАЛКА» був укладений договір генпідряду від 25.08.2016р., згідно п.1.1. якого Підрядник зобов’язався виконати роботи з будівництва комплексу на вул. Чорновола,82 А в м. Рівному згідно із затвердженою проектно-кошторисною доументацією.

В подальшому, на підставі зазначених вище документів, Приватним вищим навчальним закладом "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_8", в особі ректора ОСОБА_3, була отримана в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Декларація про початок виконання будівельних робіт по будівництву спортивно-оздоровчого комплексу ПВНЗ "МЕГУ" імені ОСОБА_9Дем’ячука (з паркінгом, готелем та подальшою реконструкцією басейну (1 черга будівництва).

Тобто, позивач здійснив схвалення спірного договору шляхом видачі відповідачу довіреності та шляхом подання в Управління ДАБІ в Рівненській області укладених відповідачем договорів з проектувальником та генпідрядником, для отримання декларації про початок виконання будівельних робіт.

Щодо інших підстав для визнання недійсним спірного договору, на які позивач посилається, відповідач наголошує, що статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини 2-3).

На переконання сторони відповідача при укладанні спірного договору сторонами було дотримано норми чинного законодавства. Тому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

31 жовтня 2018 року позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідачем не спростовано факту підписання спірного договору невстановленою особою, а не ректором навчального закладу. Тому на переконання позивача особа, яка вчинила правочин від імені ректора Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_8" ОСОБА_3, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

У свою чергу ТДВ "ФАБРИКА "РІВНЕНЧАНКА" 16.11.2018 р. подав заперечення на відповідь на відзив. Так пояснює, що позивачем вчинено ряд дій, які підтверджують схвалення ним спірного договору, а тому відповідач вважає недоцільним досліджувати хто конкретно підписав спірний правочин - ректор чи особа, яка взагалі не мала поноважень щодо його вчинення. Усі інші доводи позивача відповідач вважає надуманими та безпідставними.

Підготовчі судові засідання неодноразово відкладалися, у тому числі і за клопотаннями учасників справи.

Ухвалою від 14.12.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено спір до розгляду по суті на 03.01.2019 р.

Ухвалою від 03.01.2019 р. після відкриття судового засідання по розгляду спору по суті слухання справи було відкладено за клопотанням позивача на 15.01.2019 р. на підставі ст.216 ГПК України.

15 січня 2019 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду із покликанням на п.5 ч.1 ст.226 ГПК України.

У судовому засіданні 15 січня 2019 року суд розглянув дану заяву, заслухав пояснення представника відповідача, та після виходу із нарадчої кімнати оголосив вступну та резолютивну частини ухвали про відмову Приватному вищому навчальному закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1" у задоволенні заяви від 15 січня 2019 р. про залишення позову без розгляду у справі №918/608/18.

Відтак судом продовжено розгляд спору по суті.

У судові засідання по розгляду спору по суті 03.01.2019 р. та 15.01.2019 р. представник позивача не з`явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, що підтверджено поштовими повідомленнями.

Присутній представник відповідача надав пояснення, які співпадають із позицією, викладеною у письмовому відзиві та запереченні на відповідь на відзив. Просить в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, господарським судом встановлено наступне.

25.08.2016 року між Приватним вищим навчальним закладом “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1” та Товариством з додатковою відповідальністю "ФАБРИКА "РІВНЕНЧАНКА" був укладений договір Про організацію будівництва (арк.с. 38-40).

Відповідно до п.2.1. ОСОБА_7 його предметом є участь Сторін в будівництві та розподіл результатів згідно додатку №1 до чинного договору:

- Об’єкт інвестування (визначений межами обома Сторонами), знаходиться на земельних ділянках з кадастровим номером: 5610100000:01:047:0007 площею 1942 м.кв., що належить Замовнику на праві оренди на підставі договору, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_10 21.02.2008 р. та земельних ділянках (форма власності - приватна: кадастровий номер 5610100000:01:047:0013 площею 953 м.кв.; кадастровий номер 5610100000:01:047:0014 площею 2202 м.кв. та кадастровий номер 5610100000:01:047:0015 площею 1567 м.кв., де загальна площа земельних ділянок становить 6664 м.кв., які розташовані на вулиці В. Чорновола 82А у м. Рівному.

Технічні характеристики Об`єкта інвестування визначені в проектно-кошторисній документації.

ОСОБА_4 п.2.2. ОСОБА_7 Замовник наділяє Інвестора на період проектування та будівництва об`єкта інвестування правом виконувати функції Замовника, в межах передбачених пунктом 4.3. цього ОСОБА_7, а інвестор уповноважується виконувати ці функції щодо Об'єкту інвестування й приймає на себе обов’язки здійснювати фінансування робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації, будівельно-монтажних робіт та фінансування інших витрат, пов’язаних з будівництвом Об'єкта інвестування.

Також 25.08.2016 р. Сторонами були погоджені та підписані додатки до ОСОБА_7, які складають його невід’ємну частину, а саме: Додаток №1 - про розподіл результатів по забудові об’єкта будівництва; Додаток - Зони забудови земельних ділянок згідно кадастрових номерів - 5610100000:01:047:0007; 5610100000:01:047:0013; 5610100000:01:047:0014 та 5610100000:01:047:0015. (арк.с. 41-42).

ОСОБА_4 Додатку №1: 1.Предметом цього додатку є: розподіл результатів по забудові об'єкта будівництва, що знаходиться на земельних ділянках з кадастровим номером.: 5610100000:01:047:0007 площею 1942 м.кв., що належить Замовнику на праві оренди на підставі договору посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_10М 21.02.2008 р. та земельних ділянках (форма власності - приватна): кадастровий номер 5610100000:01:047:0013, площею 953м..кв.; кадастровий номер 5610100000:01:047:0014, площею 2202 м.кв.; кадастровий номер 5610100000:01:047:0015, площею 1567 м.кв., де загальна площа земельных ділянок становить 6664 м.кв., які розташовані на вулиці В. Чорновола 82А у м. Рівному, згідно погоджених сторонами меж під забудову.

2. У рахунок виконання умов договору вкладом Замовника є земельні ділянки, що надаються під забудову згідно п. 1. цього додатку, що становить 7% від загальної площі готового об'єкта будівництва.

3. Вкладом Інвестора є діяльність по забезпеченню виконання умов цього договору, та фінансуванню будівництва, в результаті якого він отримує у розпорядження 93% від загальної площі об'єкта будівництва.

4. Попередній розподіл здійснюється згідно проектної документації згідно акту погодженого двома сторонами, остаточний розподіл здійснюється після завершення будівництва, згідно фактичних обмірів об'єкта будівництва.

5. Частки сторін згідно п. 2, 3 цього додатку розподіляються пропорційно по кожному поверху об'єкта будівництва.

У іншому Додатку, що укладений у той же день, зображена план-схема зони забудови земельних ділянок згідно кадастрових номерів - 5610100000:01:047:0007; 5610100000:01:047:0013; 5610100000:01:047:0014 та 5610100000:01:047:0015.

ОСОБА_7 Про організацію будівництва та Додатків до нього вбачається, що згадані документи підписані та скріплені печатками обох сторін. При цьому, зі сторони Приватного вищого Приватного вищого навчального закладу “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1” навчального закладу “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1” у графі, яка відображає підпис уповноваженої особи, наявний підпис та зазначено, що він вчинений ректором професором ОСОБА_11.

У матеріалах справи наявна копія Статуту (у новій редакції, яка чинна станом на час розгляду даної справи, затверджена протоколом № 30/1 від 18.04.2006 року Зборів засновників) Приватного вищого навчального закладу “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1” (арк.с. 43-53).

У п.8.12. Статуту визначено, що виконавчим органом Університету є Ректор. Ректор має право першого підпису фінансових документів Університету. Ректор не може приймати рішення обов`язкові для Учасників.

Відповідно до розділу 11 Статуту Приватного вищого навчального закладу “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1” Ректор Університету в межах наданих йому повноважень має право: вирішувати питання діяльності Університету, затверджує його структуру і штатний розклад; видавати накази і розпорядження, обов’язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами вищого навчального закладу; представляти Університет у державних та недержавних органах, з правом передоручення; є розпорядником майна і коштів; виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення, відкриває банківські рахунки; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників; забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку; визначає функціональні обов`язки працівників; відраховує та поновлює на навчання осіб, які навчаються в Університеті; контролює виконання навчальних планів і програм; контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни; здійснює контроль за якістю роботи викладачів, організацією навчально-виховної та культурно-масової роботи; має інші повноваження, надані йому учасниками Університету в межах чинного законодавства.

ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.08.2016 р. (арк.с. 54-56), що стосується Приватного вищого навчального закладу “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1”, у розділі "Прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи" вказується, що такою особою є - ОСОБА_11 (без обмежень) - підписант, ОСОБА_11 - керівник.

Отже, вбачається, що керівник - ректор ОСОБА_11 є компетентним представником згаданого навчального закладу, уповноваженим від його імені укладати і підписувати договори та інші угоди, з урахуванням обмежень, встановлених статутом.

Однак, позивач стверджує, що у травні 2018 року ректором Приватного вищого, навчального закладу “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1” ОСОБА_3 було виявлено існування спірного договору Про організацію будівництва від 25 серпня 2016 року із підписом невідомої особи від імені ОСОБА_3 на кожній сторінці вказаного договору, також додатках до нього.

У зв`язку із даною обставиною 04.07.2018 р. позивачем було направлено до Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України заяву із проханням про проведення почеркознавчого дослідження підпису ректора, професора Приватного вищого навчального закладу “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на договорі про організацію будівництва від 25.08.2016 р. (арк.с. 57-58)

До матеріалів справи надано копію висновку експерта (арк.с. 59-64), згідно якого судовий експерт вказує, що за результатами відповідного дослідження ним встановлено, що сім підписів від імені ОСОБА_5, які наявні в: нижній правій частині 1-4 аркуша та графі "ЗАМОВНИК: Ректор проф. ОСОБА_6" в договорі Про організацію будівництва від 25.08.2016 року; графі "ЗАМОВНИК: Ректор проф. ОСОБА_6" в додатку №1 до ОСОБА_7 від 25 серпня 2016р. "про організацію будівництва" від 25.08.2016р; графі "ПВНЗ "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1" в додатку до договору про "Організацію будівництва" від 25.08.2016р. Зони забудови на земельних ділянках згідно кадастрових номерів - 5610100000:01:047:0007, 5610100000:01:047:0013, 5610100000:01:047:0014 та 5610100000:01:047:0015 - виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Тому позивач звернувся до суду, та у позовній заяві покликається на факт підписання спірного договору від імені Приватного вищого навчального закладу “Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1” невстановленою особою. На переконання позивача особа, яка вчинила правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, у зв`язку з чим просить Договір Про організацію будівництва від 25.08.2016 року, який укладений між позивачем та відповідачем, визнати недійсним.

За умовами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

ОСОБА_4 зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

ОСОБА_4 зі ст. ст. 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Приписами ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" господарський суд, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 18-рп/2004 по справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Спірний договір за своєю правовою природою є змішаним договором (що не суперечить законодавству), який містить в собі елементи різних договорів, у тому числі і інвестиційного договору, що регулюються загальними нормами про договір/зобов'язання Цивільного та Господарського кодексів України та Законом України "Про інвестиційну діяльність".

Відповідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" основним правовим документом що регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода), який за загальним правилом іменується інвестиційним договором. Інвестиційний договір є правовою формою взаємовідносин між інвестором та замовником, також іншими учасниками інвестиційної діяльності.

В силу приписів ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом із тим, статтею 237 ЦК України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.

ОСОБА_4 ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Суд констатує, що наданими до справи документами підтверджується факт вчинення спірного правочину і наступне його прийняття до виконання та схвалення.

Зокрема, вчинення правочину між сторонами підтверджується наявністю не лише підписів на спірному договорі, але і наявністю відтисків печаток як юридичної особи позивача, так і відповідача.

Позивачем не доведено фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки. Тому у суду відсутні підстави вважати, що у даному випадку печатка використовувалася проти волі позивача.

Суд зазначає, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

У разі непідписання договору особою, зазначеною в ньому як сторона, за умови підтвердження цього факту належними доказами, при встановленні, що нею не вчинялись дії, спрямовані на виникнення відповідних правовідносин, такий договір за позовом цієї особи (або іншої заінтересованої особи) може бути визнаний недійсним у зв'язку з його невідповідністю до вимог частин 3 і 5 ст. 203 ЦК, а саме: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Слід зауважити, що визнання договору недійсним згідно зі статтями 203, 215 ЦК у звязку з підписанням договору особою, яка не має на це повноважень, та відсутністю волевиявлення власника, можливе лише у тому випадку якщо власник у подальшому не схвалив такого правочину.

У процесі розгляду справи сторонами було надано ряд документів, що засвідчують наступне схвалення спірного ОСОБА_7 про організацію будівництва зі сторони позивача.

Так у справі міститься копія ОСОБА_7 генпідряду б/н від 25.08.2016 р., укладеного між ТзДВ "Фабрика "Рівненчанка" та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Фіалка" (арк.с. 75-76). Предметом останього є виконання Підрядником робіт з будівництва комплексу на вул.В.Чорновола, 82А у місті Рівному. У цьому договорі на останній його сторінці у розділі "12.Юридичні адреси, реквізити і підписи сторін" наявна відмітка про те, що він погоджений замовником Приватним вищим навчальним закладом "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1", також підписаний ректором професором ОСОБА_3 та скріплений відтиском печатки навчального закладу.

Крім того, суду надано копії наступних документів (арк.с. 77-80): довіреності ПВНЗ "МЕГУ імені академіка ОСОБА_1" б/н від 25.08.2016р., у якій ідеться про те, що навчальний заклад надає ТзДВ "Фабрика "Рівненчанка" права згідно ОСОБА_7 Про організацію будівництва від 25.08.2016 р. проводити збір даних, проектування, будівництво, укладання договорів, представляти інтереси та виконувати функції замовника будівництва на час будівництва тощо; Повідомлення вих.№04-19/2 від 19.04.2017 р., яке адресоване від ПВНЗ "МЕГУ імені академіка ОСОБА_1" начальнику інспекції ДАБК у Рівненській області ОСОБА_12; Повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт від 19.04.2017 р.; трьох декларацій про початок виконання будівельних робіт від 28.10.2016 р.

Усі наведені документи містять відомості про те, що вони складені у процесі виконання, зокрема зі сторони навчального закладу (позивача), ОСОБА_7 про організацію будівництва від 25.08.2016 р. Також на цих документах наявні підписи уповноваженої особи та відбитки печатки Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1".

Таким чином судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач упродовж 2016-2017 р.р. вчиняв дії, спрямовані на виконання оспорюваного договору.

З метою огляду у судовому засіданні оригіналів доказів, копії яких подані до справи, судом вживалися заходи щодо їх витребування від сторін та інших юридичних осіб.

Так, позивач повідомив, що у нього відсутні оригінали таких документів. Також відповідач повідомив про відсутність у нього оригіналів цих документів, та надав копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань; копію ухвали від 16.11.2018 р. Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/21665/18; копію протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.11.2018 р.; копію опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 19.11.2018 р.

Після повідомлення позивача та відповідача щодо відсутності у них оригіналів документів ухвалою від 19.11.2018 р. судом було витребувано від Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області оригінали наступних документів для огляду у судовому засіданні:

- Повідомлення вих.№04-19/2 від 19.04.2017 р., яке адресоване від ПВНЗ "МЕГУ імені академіка ОСОБА_1" начальнику інспекції ДАБК у Рівненській області ОСОБА_12;

- Повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт від 19.04.2017 р.

Витребувано від Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області оригінали наступних документів (які були вилучені у ТзДВ "Фабрика "Рівненчанка" згідно опису від 19.11.2018 р. речей і документів на підставі ухвали Рівненського міського суду від 16.11.2018 р.) для огляду у судовому засіданні:

- оригінал довіреності ПВНЗ "МЕГУ імені академіка ОСОБА_1" б/н від 25.08.2016р.;

- оригінал договору генпідряду б/н від 25.08.2016 р., укладеного між відповідачем та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Фіалка";

- оригінал декларації про початок виконання будівельних робіт від 28.10.2016 р.

Через канцелярію суду 03.12.2018 р. від Управління ДАБІ у Рівненській області надійшла відповідь на ухвалу, згідно якої повідомляє, що не має можливості подати суду витребувані документи, оскільки останні передані до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради.

Крім того, від Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області 13.12.2018 р. надійшли на виконання ухвали суду завірені слідчим копії документів згідно переліку, наведеному в ухвалі.

Оскільки копії, які слідчий відділ подав на запит суду, належним чином завірені підписом слідчого та відтиском печатки даного управління, тому у суду відсутні підстави не брати до уваги та ставити під сумнів копії згаданих документів.

Окрім того, позивач стверджував, що про існування спірного договору Про організацію будівництва від 25 серпня 2016 року із підписом невідомої особи від імені ОСОБА_3 він дізнався у травні 2018 року.

Однак, у справі наявна роздрукована із інтернет-мережі інформація, яка була розміщена у інтернет-виданні "Четверта влада" від 10.08.2017 р. під назвою "Поряд з Басовим кутом в рекреації планують три будівлі". У останній мова іде про спортивно-оздоровчий комплекс на земельных ділянках, які розташовані на вулиці В. Чорновола 82А у м. Рівному, замовником якого є ПВНЗ "МЕГУ імені академіка ОСОБА_1". Також у статті ідеться про намагання журналістів поспілкуватися із ректором навчального закладу ОСОБА_3 про згаданий об'єкт будівництва (арк.с.122-132).

Відтак вбачається, що ректору Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1" було відомо про існування спірного договору Про організацію будівництва та про будівництво спортивно-оздоровчого комплексу.

Відносно покликання позивача на ту обставину, що в момент вчинення оскаржуваного правочину, його сторонами не було додержано вимог, встановлених ч. 1 та ч. 5, ст. 203 ЦК України, за якими зміст правочину не відповідає вимогам ч. 3 ст. 180 ГК України, а сам договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним - слід зауважити наступне.

Умови, на яких договір укладається, мають істотне значення, оскільки від них залежать особливості договірних прав і обов'язків сторін договору, а також належне виконання зобов'язань. За загальним правилом істотними вважаються умови, які необхідні і достатні для укладення договору. Це випливає зі ст. 638 ЦК, згідно з якою договір вважається укладеним тільки тоді, коли між сторонами досягнуто згоди зі всіх істотних його умов. Це означає, що за відсутності хоча б однієї з таких умов договір не може вважатися укладеним. Водночас, якщо досягнуто згоди щодо істотних умов, то договір набирає чинності, навіть якщо не містить якихось інших умов.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що істотними умовами, є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Так, згідно Розділу 2 ОСОБА_7 Про організацію будівництва "Предмет договору" - предметом є участь Сторін в будівництві та розподіл результатів згідно додатку №1 до чинного договору:

- Об’єкт інвестування (визначений межами обома Сторонами), знаходиться на земельних ділянках з кадастровим номером: 5610100000:01:047:0007 площею 1942 м.кв., що належить Замовнику на праві оренди на підставі договору, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_10 21.02.2008 р. та земельних ділянках (форма власності - приватна: кадастровий номер 5610100000:01:047:0013 площею 953 м.кв.; кадастровий номер 5610100000:01:047:0014 площею 2202 м.кв. та кадастровий номер 5610100000:01:047:0015 площею 1567 м.кв., де загальна площа земельних ділянок становить 6664 м.кв., які розташовані на вулиці В. Чорновола 82А у м. Рівному.

Разом з тим, у Розділі 1 цього ОСОБА_7 "Значення термінів у договорі" визначено хто та що мається на увазі під термінами: Об'єкт інвестування, Будівельний майданчик тощо.

Також сторонами погоджено Розділ 3 "Порядок фінансування та розподіл результатів співробітництва", за яким, зокрема, обумовлено, що обсяг інвестицій у спорудження Об’єкта інвестування визначається Інвестором на основі проектно-кошторисної документації, фактичних цін на будівельні матеріали, обладнання, інструменти, роботи, послуги фінансових установ тощо. Фінансування будівництва Об’єкта інвестування здійснюється Інвестором шляхом: 1) фінансування проектних робіт у відповідності з договором на розробку проекту будівництва Об’єкта інвестування, укладеного Інвестором з проектною організацією; 2) фінансування будівельно-монтажних робіт на Об’єкті інвестування; 3) фінансування інших витрат, пов’язаних з будівництвом Об’єкта інвестування. Інвестор зобов’язується на протязі трьох днів після затвердження проектної документації підписати з Замовником додаток до чинного договору про розподіл результатів (розподіл площ) фінансування та дольової участі в Об’єкті будівництва.

Окрім цього, у Розділі 6 "Припинення договору і вирішення суперечок" сторони домовилися про те, що їх взаємостосунки припиняються шляхом складання Додаткової угоди про дострокове припинення дії цього ОСОБА_7. Строк цього ОСОБА_7 починає свій перебіг у момент підписання його Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх обов’язків за ОСОБА_7.

Отже, у даному ОСОБА_7 сторонами дотримано правила щодо визначення предмету, ціни та строку його дії.

Відтак, наведеним спростовуються твердження позивача про невідповідність його умов вимогам ст. 203 ЦК України щодо змісту правочину.

Відповідно до вимог ст.ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, були створені належні умови та здійснені всі необхідні дії для надання сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень.

ОСОБА_4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними. Доводи позивача, що висвітлені у позові, не знайшли свого підтвердження при дослідженні доказів та встановленні обставин справи.

З огляду на наведене, беручи до уваги ті обставини, що спірний Договір не суперечить положенням ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, іншим вимогам чинного законодавства, містить всі істотні умови встановленні законодавством для даного виду правочину, зважаючи на підтвердженість фактів прийняття до виконання та вчинення дій щодо схвалення стороною позивача спірного правочину, виходячи з положень законодавства України, матеріалів та обставин справи, у даному випадку відсутні підстави для визнання недійсним ОСОБА_7 про організацію будівництва від 25 серпня 2016 року.

Відтак, у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано "24" січня 2019 року.

Суддя Бережнюк В.В.