Рішення № 79397469, 22.01.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2019 Справа № 917/1605/18

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022

до Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради, пров. Г.Бреста, 35А, м. Кременчук, Полтавська область, 39602

про стягнення 26 461,52 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Дяченко Д.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №10-75/1870 від 08.02.18

від відповідача: ОСОБА_2В, довіреність №01/355 від 21.01.19

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго", звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради про стягнення 26 461,52 грн. боргу за договором про постачання електричної енергії №334 від 02.09.2011., в т.ч.:

- за несвоєчасну оплату та передоплату активної електроенергії: пеню в сумі 11 351,09 грн. та в сумі 13 907,42 грн.; 3 % річних в сумі 945,92 грн.;

- за несвоєчасну оплату реактивної електроенергії: пеню в сумі 237,32 грн.; 3 % річних в сумі 19,77 грн.

Ухвалою від 26.12.2018 р. господарський суд прийняв дану позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні; судове засідання у справі призначити на 22.01.2019 р.; викликати учасників справи у судове засідання; визначити відповідачу строк до 21.01.2019 р. для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; запропонувати сторонам, зокрема, відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

22.01.2019 року від відповідача надійшов відзив на позов.

В судовому засіданні 22.01.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача підтримав свої заперечення проти позову та просив суд зменшити розмір пені.

В судовому засіданні 22.01.2011 року відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством “Полтаваобленерго” (надалі - Позивач) та Комунальним підприємством "‘Кременчукводоканал” Кременчуцької міської ради (надалі - Відповідач) 02.09.2011 року переукладено Договір № 334 (надалі - Договір ) про постачання електричної енергії з відповідними Додатками (далі - Договір).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

Відповідно до п. 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 15343,1 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та перелік об'єктів і засобів комерційного обліку", а також здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками "Порядок розрахунків" та "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 2.3.3., п. 2.3.4. договору).

Згідно п. 2 Додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" платежі за електричну енергію здійснюються споживачем платіжним дорученням у наступних обсягах та строки:

- 20 % від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до 26 числа місяця, що передує розрахунковому;

- остаточний розрахунок повинен здійснюватися протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Споживач самостійно розраховує суму планового платежу шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг електричної енергії, заявлений на поточний розрахунковий період та на відсоток планового платежу.

В п. 3. Додатку № 2 зазначено, що споживач самостійно знімає покази розрахункових лічильників о 0 годині -1-го числа, оформлює «Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії» та до 15 годин надає її постачальнику для здійснення та оформлення «Акта про обсяги спожитої (переданої) Споживачу електроенергії».

Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії на 2017-2018 роки погоджені сторонами у додатку № 1 до договору.

Згідно п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3., 2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми.

Позивач стверджує, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного здійснення передоплати заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії, а також оплати фактично спожитої у вересні 2018 року електроенергії.

В зв'язку з цим, позивач нарахував відповідачу:

- пені за зобов’язаннями по оплаті активної електроенергії 2018 р. в розмірі 11 351,09 грн.;

- пені за зобов’язаннями по попередній оплаті електроенергії (20 % до 26 числа місяця, що передує розрахунковому) в розмірі 13 907,42 грн.

- 3 % річних в розмірі 945,92 грн. за зобов’язаннями з оплати активної електричної енергії.

- за зобов’язаннями по оплаті реактивної електроенергії Відповідачу нараховано:

- пеню в розмірі 237,32 грн.;

- 3 % річних в розмірі 19,77 грн.

Вказані суми пені та річних позивач просить суд стягнути з відповідача.

На підтвердження обсягів переданої позивачем відповідачу електроенергії вересень 2018 року позивачем надано копії відомостей про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії, актів про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) та рахунків за вказані місяці.

На підтвердження здійснених відповідачем оплат за активну та реактивну електроенергію позивачем надано копії платіжних доручень від 29.08.2018. № 7560, від 28.09.2018. № 8444, від 17.10.2018. № 8975, від 23.10.2018. № 9151.

Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на те, що позовні вимоги про застосування штрафних санкцій є передчасними, оскільки відповідачем було здійснено розрахунки за поставлену електричну енергію у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002. N 256, за рахунок коштів Державного та місцевого бюджетів після їх надходження.

При вирішенні справи по суті відповідач просить суд врахувати, що причинами здійснення оплат в інший строк, ніж передбачений Договором є особливий порядок здійснення розрахунків, наведений в постанові Кабінету міністрів України від 04.03.2002. N 256, а також, що строк прострочення є незначним, збитків позивачу не завдано, оплата за спожиту електроенергію здійснена повністю на час вирішення спору. Крім того, відповідач є комунальним підприємством, основним видом діяльності якого є задоволення потреб населення та інших споживачів в послугах водопостачання та водовідведення і покладення додаткових витрат на підприємство негативно вплине на розвиток системи водопостачання.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд зменшити розмір пені на 85 %.

При вирішенні позову суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 4.2.1. договору №334 від 02.09.2011 за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3., 2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми.

Згідно наданого позивачем розрахунку, він нарахував відповідачу

- пені за зобов’язаннями по оплаті активної електроенергії 2018 р. в розмірі 11 351,09 грн.;

- пені за зобов’язаннями по попередній оплаті електроенергії (20 % до 26 числа місяця, шо передує розрахунковому) в розмірі 13 907,42 грн.

- 3 % річних в розмірі 945,92 грн. за зобов’язаннями з оплати активної електричної енергії.

- за зобов’язаннями по оплаті реактивної електроенергії Відповідачу нараховано:

- пеню в розмірі 237,32 грн.;

- 3 % річних в розмірі 19,77 грн.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їхню правильність.

Щодо заперечення відповідача стосовно того, що він здійснював розрахунки за поставлену електричну енергію у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002. N 256, за рахунок коштів Державного та місцевого бюджетів після їх надходження, суд зазначає наступне.

Постановою КМУ від 04.03.2002. N 256 (в редакціях, які діяла на момент здійснення відповідачем розрахунків за електроенергію), затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок).

Аналіз змісту Порядку вказує на те, що держава взяла на себе бюджетне зобов'язання щодо відшкодування частини витрат підприємств, в тому числі паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами, тощо. Цей Порядок визначений відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України (п. 1 Порядку).

Згідно абз. 25 п. 8-1 Порядку, усі учасники розрахунків, що проводяться згідно із цим пунктом, у графі "Призначення платежу" платіжних доручень додатково зазначають "постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. N 256" та вказують вид послуги (енергоносія), за який проводиться розрахунок.

Судом встановлено, що у платіжних дорученнях від 29.08.2018. № 7560, від 28.09.2018. № 8444, від 17.10.2018. № 8975, від 23.10.2018. № 9151, якими відповідач здійснював оплату електроенергії за вересень 2018р., відсутнє посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 04.03.2002. N 256 у графі "Призначення платежу".

Таким чином, заперечення відповідача щодо дотримання ним порядку оплати електроенергії, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002. N 256, не підтверджені належними доказами, а отже, судом до уваги не беруться.

Також відповідач надав суду клопотання про зменшення розміру пені на 85%.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачена можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання вирішується судом оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи специфічний вид діяльності відповідача, який є комунальним підприємством, основним видом діяльності якого є задоволення потреб населення та інших споживачів в послугах водопостачання та водовідведення, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій (пені) на 50%.

Таким чином, стягненню підлягає 5675,54 грн. та 6953,71 грн. пені за несвоєчасну оплату та передоплату активної електричної енергії, 118,66 грн. пені за перетоки реактивної електричної енергії.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково, в частині стягнення 5675,54 грн. та 6953,71 грн. пені за несвоєчасну оплату та передоплату активної електричної енергії, 945,92 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату та передоплату активної електричної енергії, 118,66 грн. пені за перетоки реактивної електричної енергії, 19,77 грн. 3% річних за перетоки реактивної електричної енергії. В іншій частині стягнення пені позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 130, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (пров. Героїв Бреста, буд. 35А, м. Кременчук, Полтавська область, 39602; код ЄДРПОУ 03361655) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, 36022; код ЄДРПОУ 00131819) 5675,54 грн. та 6953,71 грн. пені за несвоєчасну оплату та передоплату активної електричної енергії, 945,92 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату та передоплату активної електричної енергії, 118,66 грн. пені за перетоки реактивної електричної енергії, 19,77 грн. 3% річних за перетоки реактивної електричної енергії, 1762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині відмовити в задоволенні вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.01.2019 року

Суддя Киричук О.А.