Ухвала суду № 79397343, 23.01.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

23 січня 2019 року Справа № 5016/4148/2011(18/62)

м. Миколаїв

Кредитори:

1) Южноукраїнське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бул. Цвіточний, 4),

2) Приватне підприємство "Укрбудсервіс" (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 2, поштова адреса: 55000, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, вул. Леніна, 26, кв. 44),

3) Головне управління ДФС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6),

4) Відкрите акціонерне товариство "ПМК-93 "Промжитлводбуд" (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 247; адреса керуючого санацією Васильченко О.О.: АДРЕСА_4),

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Стімул-Плюс" (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Леніна, 15, кв.70),

6) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області (54017, м. Миколаїв, пр-т Центральний, 93).

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок" (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 19-Б, ідентифікаційний код 34129176).

Ліквідатор: Балєв В.П. (АДРЕСА_5

Учасники провадження у справі:

1. Приватне підприємство "Укртехсервіс" (юридична адреса: 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 2; фактична адреса: 55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, пр. Леніна, 26/44).

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хостел-ЛТД" (55002, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, проспект Леніна, 26, кв. 43).

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ІНВЕСТ СЕРВІС» (25002, м. Кіровоград, вул. Ельворті, 7, оф. 509).

Суддя Ржепецький В.О.,

секретар судового засідання Матвєєва А.В.,

за участі представників учасників провадження у справі:

від кредиторів не з'явились,

від банкрута: не з'явився,

ліквідатор: не з'явився,

від інших учасників провадження у справі: не з'явились,

СУТЬ СПОРУ: про банкрутство,

встановив:

31.05.2016 до господарського суду звернулося ВАТ «ПМК-93 «Промжитлводбуд» із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна ТОВ "Центральний міський ринок" від 20.09.2013, таким, що укладений в порушення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 та є нікчемним; 2) зобов'язання покупця ПП «Укртехсервіс» повернути набуте у незаконний спосіб майно банкруту.

05.12.2017 керуючим санацією ВАТ «ПМК-93 «Промжитлводбуд» подано до суду заяву №52 від 01.12.2017 про уточнення вимог заяви від 30.05.2016. Заявник просить суд визнати договір купівлі-продажу майна ТОВ «Центральний міський ринок» від 20.09.2013 недійсним, таким, що укладений в порушення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції 4212-VІ від 22.12.2011, в решті вимог ВАТ «ПМК-93 «Промжитлводбуд» відмовити.

Ухвалою суду від 07.12.2018 справу №5016/4148/2011(18/62) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок" прийнято до свого провадження суддею Ржепецьким В.О.

Ухвалою суду від 12.12.2018 заяву ВАТ "ПМК-93 "Промжитлводбуд" від 30.05.2016 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.09.2013, з урахуванням заяви №52 від 01.12.2017 про уточнення вимог, призначено до розгляду на 23 січня 2019 року о 10.30 год. з повідомленням учасників провадження у справі про банкрутство про дату, час та місце проведення судового засідання. Судом постановлено ВАТ "ПМК-93 "Промжитлводбуд" за три дні до дати судового засідання надати суду належні докази виконання ухвал господарського суду, зазначених у мотивувальній частині даної ухвали.

Учасники провадження у справі про банкрутство належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Учасники провадження у справі правом участі у судовому засіданні не скористались. Явка представників учасників провадження у справі про банкрутство не визнавалась судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути заяву, суду не повідомлялося.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними матеріалами.

На підставі ст. 233 ГПК України, у судовому засіданні судом оголошено про підписання вступної та резолютивної частин ухвали.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.п. 8, 9 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У відповідності до ст. 2 вказаного Закону платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Частиною 1 ст. 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заявником до заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Ухвалами господарського суду Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М. від 14.07.2016, від 03.11.2016, від 31.01.2017, від 21.03.2018, від 11.05.2018, від 20.06.2018, від 13.07.2018, від 13.10.2018 ВАТ «ПМК-93 «Промжитлводбуд» було зобов'язано надати суду докази сплати судового збору за звернення до суду із заявою про визнання недійсним договору купівлі - продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний міський ринок".

Заявником вимоги зазначених ухвал суду не виконано.

Ухвалою суду від 12.12.2018 судом було постановлено ВАТ "ПМК-93 "Промжитлводбуд" за три дні до дати судового засідання надати суду належні докази виконання ухвал господарського суду, зазначених у мотивувальній частині даної ухвали.

ВАТ "ПМК-93 "Промжитлводбуд" вимоги ухвали суду від 12.12.2018 не виконано, витребуваних доказів суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання вказаної заяви), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (постанова Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/9117/17).

Положення статей ГПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням (постанова Верховного Суду від 04.07.18 у справі № 686/114/16-ц).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Відповідно до п. п. 4, 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору; провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи те, що ВАТ "ПМК-93 "Промжитлводбуд" без поважних причин не подано суду витребувані докази, подана заява не відповідає вимогам ст. 164 ГПК України, суд вважає необхідним заяву ВАТ «ПМК-93 «Промжитлводбуд» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна ТОВ "Центральний міський ринок" від 20.09.2013 залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 1, 37 - 42, п.1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 3, 20, 123, 163, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву ВАТ «ПМК-93 «Промжитлводбуд» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна ТОВ "Центральний міський ринок" від 20.09.2013, з урахуванням заяви за вих. №52 від 01.12.2017 про уточнення позовних вимог - залишити без розгляду.

2.Ухвалу надіслати учасникам провадження у справі про банкрутство, арбітражному керуючому Ратинській С.В. АДРЕСА_6, Головному територіальному управлінню юстиції у Миколаївській області (54029, м.Миколаїв, вул. 8-го Березня, 107), ТОВ «ГРАНД ІНВЕСТ СЕРВІС» (25002, м. Кіровоград, вул. Ельворті, 7, оф. 509).

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4.Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали складено і підписано 25.01.2019.

Суддя В.О.Ржепецький