Ухвала суду № 79397321, 25.01.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

25 січня 2019 року Справа № 915/165/19

м. Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Ржепецький В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Компанії «Лардіана Компані Лімітед» (місцезнаходження: 69 Арк, Макариу ІІІ Ейв., Тлаис Тоуер, офіс 301, 1070 Нікосія, Кіпр), представник ОСОБА_1, адреса місцезнаходження: 54001, м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 58/3, адреса для листування: 54020, м. Миколаїв, а/с 67

до відповідача: Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київська місцева прокуратура №3 (Деснянський район) (02225, м. Київ, вул. Каштанова, 9)

про: усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нерухомим майном, -

в с т а н о в и в:

24.01.2019 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 24.01.2019 до відповідача: Фонду державного майна України по Миколаївській області, із залученням третьої особи: Київської місцевої прокуратури №3 про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження майном.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/165/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов’язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов’язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов’язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Згідно приписів ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов’язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

До позовної заяви не додано належних доказів відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки подані позивачем поштові квитанції свідчать про направлення учасникам справи кореспонденції 23.01.2019, в той час як позовну заяву, подану до суду, датовано днем пізніше – 24.01.2019.

У відповідності до положень п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

В позовній заяві відсутній виклад обставин щодо дійсності арешту нерухомого майна станом на момент звернення до суду (доданий до позовної заяви витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна датовано 04.05.2012)

В позовній заяві відсутній виклад обставин щодо підстав залучення до участі у справі в якості третьої особи Київської місцевої прокуратури №3, в тому числі з урахуванням положень ст. 50, ч. 3 ст. 53 ГПК України.

Щодо особи відповідача за цим позовом, господарський суд, з метою дотримання завдань господарського судочинства, визначених ст. 2 ГПК України, вважає за необхідне навести такі застереження.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи 03.06.2016 прийнято Постанову «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна».

Відповідно до п. 2 цієї постанови, відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI ) (далі - Закон про виконавче провадження).

У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

Враховуючи, що обставини належності (неналежності) відповідача, наслідком яких може бути відмова в задоволенні позову, не встановлюються судом на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, в цій частині зауваження суду щодо позову можуть бути взяті до уваги позивачем на свій розсуд.

У відповідності до положень п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

В позовній заяві не зазначено змісту позовних вимог в частині стягнення судового збору.

Таким чином, належних доказів на підтвердження виконання вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 ГПК України позивачем до позовної заяви не додано.

Крім того, відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області складено акт б/н від 24.01.2019, яким встановлено наступне: в переліку додатків вказано документ, який не додано до позовної заяви, а саме: «копія листа Очаківської ДВС від 07.06.2013 №1219/10/19»; до позовної заяви додано документ, який не вказано в переліку додатків, а саме: копію листа №101/53-3998 від 23.01.2013; в п.8 переліку додатків не вірно вказано назву документу, а саме зазначено: «копія листа позивача до Деснянської районної прокуратури м. Києва від 14.01.2013 вих. №01», а фактично надано: «копію заяви до Деснянської районної прокуратури м. Києва від 14.01.2013 вих. №01»; в п. 10 переліку додатків не вірно вказано дату документу, а саме: зазначено: «від 12.10.2013р.», а фактично документ датовано 17.10.2013р.; позивачем вказано: «додатки на 23 арк.», а фактично додатки надано на 28 арк.

Відповідно до приписів ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовну заяву Компанії «Лардіана Компані Лімітед» від 24.01.2019 – залишити без руху.

2.Встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

3.Направити на адресу представника Компанії «Лардіана Компані Лімітед» адвоката ОСОБА_1 копію даної ухвали та акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області б/н від 24.01.2019.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя В.О.Ржепецький