Рішення № 79396673, 26.04.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.04.2018 м. Харків Справа № 905/353/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу № 905/353/18

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації

до відповідача Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет»

про стягнення 14 864,77 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ДВНЗ ДДПУ 14 864,77 грн., з яких: 13 223,45 грн. – основний борг, 221,86 грн. – пеня, 362,10 грн. – 3% річних, 1 057,36 грн. – інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов типового договору розподілу природного газу № 1118т від 01.01.2016р. в частині повної та своєчасної оплати послуг розподілу природного газу.

02.04.2018р. за вх. № 6978/18 господарський суд одержав письмові пояснення, в яких відповідач просить суд закрити провадження у справі з посиланням на те, що в провадженні господарського суду Донецької області перебуває справа №905/253/18 з тим самим предметом та з таких самих підстав.

26.04.2018р. за вх. № 8681/18 господарський суд одержав заяву позивача, в т.ч. з письмовими поясненнями, в яких останній посилається на те, що акти-рахунки отримувалися представником відповідача ОСОБА_1 безпосередньо в приміщенні Слов’янського УГГ, а також на те, що оплата вартості послуг здійснюється споживачем за фактично надані послуги, які оформлюються на останній день розрахункового періоду, тому акти-рахунки видавалися споживачу протягом 5-10 днів, наступних за розрахунковим місяцем.

Протокольною ухвалою від 26.04.2018р. клопотання відповідача про закриття провадження у справі відхилено судом з огляду на те, що предметом та підставою позову у справі № 905/253/18 є стягнення з ДВНЗ ДДПУ на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації 236 554,58 грн. внаслідок несвоєчасних та неповних розрахунків за газ, який був поставлений за договором № 1118 від 29.02.2016р. (з урахуванням змісту додаткової угоди б/н від 31.12.2016р.) у січні та лютому 2017р., а також у березні та квітні 2017р. після закінчення строку дії вказаного правочину, про що свідчить лист судді господарського суду Донецької області Паляниці Ю.О., в провадженні якої перебуває справа №905/253/18, наданий на запит судді господарського суду Донецької області Ніколаєвої Л.В., в провадженні якої перебуває справа № 905/353/18.

Протокольною ухвалою від 26.04.2018р. заява позивача за вх. № 8679/18 від 26.04.2018р. про відкликання заяви позивача за вх. № 6477/18 від 27.03.2018р. про виправлення описки у даті призначення судового засідання залишена без розгляду, оскільки ухвалою суду від 06.04.2018р. остання розглянута судом, за результатами чого відмовлено у її задоволенні.

Учасники справи у судове засідання 26.04.2018р. не з’явилися. При цьому про час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином, оскільки ухвала суду від 26.03.2018р. про відкладення розгляду справи на 26.04.2018р. одержана останніми, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №6102224561244 та 6102224561252. Враховуючи наведене, а також приписи ч.1 ст.202 ГПК України суд визнав за можливе вирішити справу за відсутності представників сторін у судовому засіданні.

На підставі ст.240 ГПК України у судовому засіданні 26.04.2018р. складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 3498, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за № 1384/27829, затверджений Типовий договір розподілу природного газу (далі – договір/типовий договір).

Відповідно до умов п.1.1 Типового договору, останній є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об’єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Факт приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 Типового договору).

В матеріалах справи наявна заява-приєднання ДВНЗ ДДПУ (персональний ЕІС-код як суб’єкта ринку природного газу №56XS00012393500G) №1118т від 01.01.2016р. до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), яка підписана останнім та яка засвідчує факт його приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2498.

За цим Договором Оператор ГРМ зобов’язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов’язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначеному цим Договором (п.2.1 договору).

У розділі VІ договору встановлений порядок розрахунків, а саме: оплата вартості Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, а саме 352,80 грн. і ПДВ 70,56 грн. Разом до сплати 423,36 грн. за 1 000 м. куб., що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов’язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п.6.2 договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.6.3 договору).

Оплата вартості послуг з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим до 05 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ (п.6.4 договору).

У разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживачів поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від виконання поточних зобов’язань за цим Договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи несплати поточних платежів Оператор ГРМ має право у порядку, визначеному цим Договором, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу на об’єкт Споживача до повного погашення заборгованості (п.6.5 договору).

Надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.6 договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.п.8.1., 8.2 договору).

Цей Договір укладається на невизначений строк (п.12.1 договору).

Сторонами підписано додаткову угоду до договору на розподіл природного газу №1118т, згідно якої сторони домовились, що відповідно до Постанови НКРЕКП від 15.12.2016р. № 2284 «Про внесення змін до Постанови НКРЕКП від 24.03.2016р. № 426 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу ПАТ «Донецькоблгаз», до Закону України «Про ринок природного газу», розділ Договору VІ «Порядок розрахунків» п. 6.1 викласти в наступній редакції: оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу з 1 січня 2017р. за 1 000 м. куб. здійснюється Споживачем за тарифом 522,60 грн. без ПДВ (з ПДВ 627,12 грн.).

На виконання умов договору у січні – квітні 2017р. позивач надав, а відповідач прийняв послуги з розподілу природного газу в обсязі 41,228 тис. куб. м. на загальну суму 25 854,90 грн., а саме: у січні 2017р. – 20,142 тис. куб. м. на суму 12 631,45 грн., у лютому 2017р. – 19,427 тис. куб. м. на суму 12 183,06 грн., у березні 2017р. – 1,654 тис. куб. м. на суму 1 037,26 грн., у квітні 2017р. – 0,005 тис. куб. м. на суму 3,13 грн., що підтверджується актами розподілу природного газу № 65 за січень – квітень 2017р. та актами-рахунками на оплату наданих послуг № 65 від 31.01.2017р., від 28.02.2017р., від 31.03.2017р., від 30.04.2017р.

14.02.2017р. відповідач здійснив оплату вартості послуг з розподілу природного газу на суму 12 631,45 грн., що підтверджується випискою за період з 14.02.2017р. по 14.02.2017р. Вказана оплата зарахована в рахунок погашення боргу за січень 2017р.

04.08.2017р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 31.07.2017р. за № 1305/04 про погашення заборгованості в розмірі 13 223,45 грн. протягом 10 днів з дня отримання даної претензії. Претензія одержана відповідачем 05.08.2017р., про що свідчить роздруківка з розділу «Відстеження поштових пересилань» сайту ПАТ «Укрпошта».

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму заборгованості не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача, крім основного боргу в розмірі 13 223,45 грн., також і пеню в розмірі 221,86 грн., 3% річних в розмірі 362,10 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 057,36 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 3 ст.184 ГК України передбачено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.633 вказаного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За приписами ст.40 ЗУ «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов’язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов’язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вище встановлено судом, на підставі типового договору розподілу природного газу № 1118т від 01.01.2016р. позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги з розподілу природного газу, а відповідач – приймати та оплачувати такі послуги.

В силу пп.1, 3, 4 п.6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за договором розподілу природного газу здійснюються за тарифом, встановленим регулятором для відповідного оператора ГРМ, виходячи з величини приєднаної потужності об'єкта споживача. Розрахунковим періодом за договором розподілу природного газу є календарний місяць. Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У п. 6.4. договору сторонами узгоджено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ.

Іншого порядку розрахунків вказаний договір не містить.

Водночас, 04.08.2017р. позивачем надіслано поштою відповідачу претензію про сплату заборгованості, в якій встановлено строк для виконання - протягом 10 днів з дня отримання даної претензії, та яка одержана відповідачем 05.08.2017р.

За таких обставин, строк виконання відповідачем зобов’язань з оплати послуг розподілу природного газу є таким, що настав 15.08.2017р.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що зобов’язання з оплати послуг природного газу не виконані відповідачем належним чином, внаслідок чого у відповідача утворився борг за лютий – квітень 2017р. в розмірі 13 223,45 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 13 223,45 грн., а отже і про їх задоволення.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У ч. 2 ст.551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень ст. ст. 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з умовами п. 8.2. договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунки 3% річних, нарахованих позивачем за загальний період з 11.02.2017р. по 08.02.2018р. за зобов’язаннями січня – березня 2017р., інфляційних втрат, нарахованих позивачем за загальний період з 11.03.2017р. по 30.11.2017р. за зобов’язаннями лютого – березня 2017р., пені, нарахованої позивачем за загальний період з 11.02.2017р. по 08.10.2017р. за зобов’язаннями січня – березня 2017р., судом встановлено, що позивачем не враховано, що строк виконання відповідачем зобов’язань з оплати послуг розподілу природного газу настав 15.08.2017р. та прострочення відповідача почалось з 16.08.2017р.

Такі обставини свідчать про невірне визначення позивачем початкової дати нарахування 3% річних, інфляційних втрат, пені та виключають нарахування 3% річних та пені за період з 11.02.2017р. по 13.02.2017р. за зобов’язаннями січня 2017р.

При цьому, підстави визначення дати початку прострочення відповідача саме 11.02.2017р. позивачем жодним чином не обґрунтовані, а доводи позивача, викладені у письмових поясненнях, які надані разом із заявою за вх. № 8681/18 від 26.04.2018р., не підтверджені.

Тому, господарським судом самостійно, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду нарахування, здійснено розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені, та встановлено, що розмір 3 % річних за загальний період з 16.08.2017р. по 08.02.2018р. за зобов’язаннями лютого – березня 2017р. складає 192,33 грн., розмір інфляційних втрат за загальний період з 01.09.2017р. по 30.11.2017р. за зобов’язаннями лютого – березня 2017р. складає 548,65 грн., а розмір пені за загальний період з 16.08.2017р. по 08.02.2018р. за зобов’язаннями лютого – березня 2017р. складає 221,94 грн. (тобто, за розрахунком суду сума пені є фактично більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат на суми 192,33 грн. та 548,65 грн. відповідно, та про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в повному обсязі в розмірі 221,86 грн. (тобто, в межах заявленої суми).

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати щодо сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» (84416, Донецька обл., м. Слов’янськ, вул. Генерала Батюка, 19, код ЄДРПОУ 38177113) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Південна, 1, код ЄДРПОУ 03361075) в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації (84122, Донецька обл., м. Слов’янськ, вул. Світлодарська, 28-Б, код ЄДРПОУ 20316969) основний борг в розмірі 13 223 (тринадцять тисяч двісті двадцять три) грн. 45 коп., 3% річних в розмірі 192 (сто дев’яносто дві) грн. 33 коп., інфляційні втрати в розмірі 548 (п’ятсот сорок вісім) грн. 65 коп., пеню в розмірі 221 (двісті двадцять одна) грн. 86 коп., судовий збір в розмірі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 57 коп.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 27.04.2018р.

Суддя Л.В. Ніколаєва