Рішення № 79396647, 22.01.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.01.2019 Справа № 905/2207/18

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Мартинчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” (84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Південна будинок № 1; код ЄДРПОУ - 03361075) в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації (84122, Донецька область, місто Слов’янськ, вулиця Чубаря, будинок №28-Б; ІПН – 033610705095)

до виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області (84182, Донецька область, Слов’янський район, місто Миколаївка, площа Енергетиків, будинок №2/14; код ЄДРПОУ - 26480670)

про стягнення 5 731,79 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

С У Т Ь С П О Р У

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області про стягнення боргу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені у загальному розмірі 5 731,79 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №1113 від 01.01.2017 розподілу природного газу в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості послуг, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.12.2018 відкрито провадження у справі №905/2207/18 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 22.01.2018.

09.01.2019 на адресу господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача та визнання позовних вимог в повному обсязі.

У судове засідання 22.01.2019 представники сторін не з’явились, про причини неявки суду не повідомили.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд –

В С Т А Н О В И В

01.01.2017 між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” в особі начальника Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації ОСОБА_1 (постачальник) та виконавчим комітетом Миколаївської міської ради Слов’янського району (споживач) був підписаний типовий договір розподілу природного газу №1113 за приписами п.п.2.1 якого Оператор ГРМ зобов’язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов’язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк (п. 1.3 Договору).

Згідно із п.5.2 - 5.3 Договору визначення об’єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата вартості послуг Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, а саме 522,06 грн. і ПДВ 104,52 грн. Разом до сплати 627, 12 грн. за 1000 м.куб., що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Оплата вартості послуг з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата вартості послуг з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 05 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ ( п. 6.4 Договору).

Пунктом 6.6 Договору встановлено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу Газорозподільних систем.

Відповідно до п.7.4 Договору Споживач зобов’язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України (п.8.1. Договору).

Пунктом.8.2 Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 12.1 цей Договір укладається на невизначений строк.

На виконання умов Договору № 1113 від 01.01.2017 та Кодексу газорозподільних систем, позивачем та відповідачем було підписано, зокрема, наступні акти – рахунки:

- акт- рахунок № 71 від 31.01.2017 на суму 5269,69 грн.

- акт- рахунок № 71 від 28.02.2017 на суму 4843,25 грн.

- акт- рахунок № 71 від б/д на суму 4022,98 грн.

- акт- рахунок № 71 від 30.04.2017 на суму 348,05 грн.

- акт- рахунок № 71 від 31.12.2017 на суму 3965,28 грн.

Як вбачаться з матеріалів справи відповідачем 16.05.2018 та 24.05.2018 частково сплачено заборгованість в сумі 14483,97 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з останнього 3965,28 гривень основного боргу за грудень 2017 року, 1277 гривень пені за період з 11.01.2018 по 09.07.2018, інфляційних втрат у розмірі 301,82 гривень та 187,69 гривень 3% річних.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст.12 Закону України “Про ринок природного газу” постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.4 ч.1, п.2 ч.2 ст.13 Закону України “Про ринок природного газу” споживач має право на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів; споживач зобов’язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов’язання за договором розподілу природного газу виконав належним чином, зауважень щодо кількості та якості спожитого енергоносія від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором обов’язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, з огляду на всі представлені позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за спожитий у грудні 2017 природний газ у розмірі 3965,28 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, з метою відшкодування матеріальних втрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення та отримання компенсації за користування боржником коштами, належними до плати позивачу, останній звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення інфляційних і 3% річних.

Так, позивачем заявлені до стягнення 3% річних за період:

з 11.02.2017 по 15.05.2017

з 11.03.2017 по 15.05.2017

з 11.04.2017 по 15.05.2017

з 11.05.2017 по 23.05.2017

з 11.01.2018 по 22.10.2018, в загальному розмірі 187,69 гривень та інфляційні втрати за період березень 2017 – травень 2017, лютий 2018 – вересень 2018 року в розмірі 301,82 гривень.

Перевіривши розрахунок 3 % річних у межах визначених періодів, суд встановив, що арифметично вірною є сума 171,81 грн.

Отже вимоги позивача про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 171,81 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційної складової боргу за визначені позивачем періоди, суд встановив що арифметично вірною є сума 347,17 грн., яка є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню на визначену позивачем суму.

Відповідно до п. 8.2 Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Керуючись вимогами п.8.2 договору, позивачем нараховано пеню за період з 11.01.2018 по 09.07.2018 в розмірі 1277 грн.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування пені в межах періоду, визначеного позивачем, суд дійшов висновку, що арифметично вірною є сума 1360,77 грн., яка є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Отже вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача повному обсязі, отже позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” в особі Слов’янского управління по газопостачанню та газифікації до виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області про стягнення боргу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені у загальному розмірі 5 731,79 гривень підлягають частковому задоволенню на суму 5715,91 гривень.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до господарського суду з позовною заявою було сплачено суму судового збору у розмірі 1762грн. Зважаючи на часткове задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає 1757,12 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводилось

Як вже зазначалось вище, 09.01.2019 до суду надійшла заява відповідача про визнання позову в повному обсязі.

Пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Матеріали справи не містять доказів, які дають підстави вважати, що заява виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області про визнання позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб.

Отже, у зв’язку з тим, що відповідач визнав позов після звернення позивача з позовною заявою до суду та до початку розгляду справи по суті, 50% судового збору у розмірі 878,56 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Отже, після отримання відповідного клопотання судом буде вирішена вимога про повернення позивачу частини судового збору у розмірі 878,56 грн.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 130, 185, 191, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації до виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області про стягнення 5 731,79 гривень, з яких 3965,28 гривень основного боргу, 1277 гривень пені, 301,82 гривень інфляційних втрат та 187,69 гривень 3% річних –– задовольнити частково.

Стягнути з виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації (84122, Донецька область, місто Слов’янськ, вулиця Чубаря, будинок №28-Б; ІПН – 033610705095) 3965,28 гривень боргу, 171,81 гривень 3% річних, 301,82 гривень інфляційних втрат, 1277 гривень пені та 878,56 гривень судового збору.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 15,78 грн. – відмовити.

У судовому засіданні 22.01.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.01.2019.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” (84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Південна будинок № 1; код ЄДРПОУ - 03361075) в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації (84122, Донецька область, місто Слов’янськ, вулиця Чубаря, будинок №28-Б; ІПН – 033610705095)

Відповідач: виконавчий комітет Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області (84182, Донецька область, Слов’янський район, місто Миколаївка, площа Енергетиків, будинок №2/14; код ЄДРПОУ - 26480670)

Суддя С.М. Фурсова