Рішення № 79396638, 15.01.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2019м. ДніпроСправа № 904/1209/18

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при помічникові судді, який виконує функції секретаря судового засідання, ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро

про стягнення пені в розмірі 23241867грн.53коп., 3% річних в розмірі 18679583грн.84коп., інфляційної складової в розмірі 102636617грн.66коп.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 – за дов. №14-259 від 26.12.2018р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" з позовом про стягнення 23241867,53грн. - пені, 18679583,84грн. - 3 % річних, 102636617,66грн. - інфляційних витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №13-137-ВТВ від 04.01.2013р., в частині розрахунків за поставлений природний газ.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

23.04.2018р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву. Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що відповідно до п.1.2 договору №13-137-ВТВ від 04.01.2013 року газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат. Можливість відповідача розрахуватись за природний газ для потреб ВТВ перед позивачем прямо залежить від затвердженого граничного допустимого розміру ВТВ, затвердженого Міненерго.

Відповідач зазначає, що компенсації занижених обсягів ВТВ на 2014-2015рр. постановами НКРЕКП не встановлювалось. Тому, відповідач внаслідок протиправних дій та бездіяльності органів влади, було позбавлене можливості здійснити розрахунки за спірним договором.

Крім того, відповідач зазначає, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2005р. було порушено провадження у справі № Б24/235/05 про банкрутство Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо виконання боржником грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). З огляду на викладене відповідач стверджує, що позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню.

Також відповідач висловив свою незгоду із розрахунком суми інфляційних витрат, наданих позивачем.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2018р. закрите підготовче засідання та призначений розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2018р. провадження у справі №904/1209/18 зупинено до набранням законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/6713/18 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2018р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2018 у справі №904/1209/18 скасовано. Справу передано на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2018р. справу №904/1209/18 передано на розгляд судді Рудь І.А. у зв'язку зі звільненням судді Рудовської І.А. з посади.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2018р. справу №904/1209/18 передано на розгляд судді Новіковій Р.Г. у зв'язку зі знаходженням судді Рудь І.А. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2018р. прийнято справу №904/1209/18 до свого провадження. Ухвалено здійснювати розгляд даної справи зі стадії розгляду справи по суті.

На адресу господарського суду Дніпропетровської області надійшов запит справи №904/1209/18 до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2018р. зупинено провадження по справі №904/1209/18 до набрання законної сили рішенням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та повернення справи №904/1209/18 до Господарського суду Дніпропетровської області.

Після повернення справи №904/1209/18 до господарського суду Дніпропетровської області, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2018р. поновлено провадження у справі №904/1209/18.

У судовому засіданні від 14.11.2018р. представник відповідача заявив клопотання про призначення у справі комплексної судової експертизу, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту. На вирішення експерту відповідач просить поставити наступні питання:

- Чи використовував ПАТ "Дніпропетровськгаз" отриманий за договором від 04.01.2013р. №13-137-ВТВ газ виключно для виробничо-технологічних витрат (ВТВ) та нормативних втрат?

- Чи міг ПАТ "Дніпропетровськгаз" з урахуванням принципу побудови газорозподільних мереж не використовувати газ для виробничо-технологічних витрат (ВТВ) та нормативних втрат, а також чи міг він відмовитися від прийняття цього газу від ПАТ "НАК "Нафтогаз України"?

- Чи підтверджується сума розміру ВТВ, як складова тарифу на розподіл природного газу для ПАТ "Дніпропетровськгаз" в 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роках, фактичному обсягу його придбання для потреб ВТВ та власних потреб в 2014-2015 роках?

- Чи підтверджується факт включення в тариф в 2015-2018 роках заявленої ПАТ "Дніпропетровськгаз" суми вартості природного газу для потреб ВТВ та власних потреб у 2014-2015 роках?

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2018р. у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

Позивач 22.11.2018р. надав письмові пояснення, в яких визначив свою правову позицію щодо підстав та порядку нарахування суми інфляційної складової, заявленої до стягнення.

Відповідач 22.11.2018р. надав письмові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначив, що був зобов’язаний укласти договір закупівлі газу для потреб ВТВ, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу природного газу №13-137-ВТВ від 04.01.2013р., відповідач був суб’єктом природної монополії, зокрема щодо здійснення діяльності з розподілення газоподібного палива та торгівлі газом через місцеві трубопроводи для всіх категорій споживачів.

Також відповідач стверджує, що позбавлений можливості самостійно визначати тариф на розподіл природного газу, який буде економічно обґрунтованим і покриватиме, всі обґрунтовані витрати виробництва. Розмір недоотриманої відповідачем компенсації за 2014-2015рр. становить 277592,2тис.грн.

Разом з тим, відповідачем наданий контррозрахунок сум інфляційної складової.

22.11.2018р. представник відповідача подав заяву про відвід судді Новікової Р.Г. у цій справі.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначав, що відмовивши у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про призначення у справі комплексної судової експертизи судом порушено принцип об'єктивності судового процесу, а саме не дотримано обов'язку всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2018р. зупинено провадження у справі №904/1209/18 до розгляду заяви про відвід судді Новікової Р.Г.

Також 22.11.2018р. відповідач надав на адресу суду зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства "Нафтогаз України" про визнання недійсним пункту 6.1 договору купівлі-продажу природного газу №13-137-ВТВ від 04.01.2013р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2018р. (суддя Манько Г.В.) в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про відвід судді Новікової Р.Г. відмовлено.

26.11.2018р. справу №904/1209/18 повернуто судді Новіковій Р.Г.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2018р. поновлено провадження у справі №904/1209/18.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2018р. зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" до Публічного акціонерного товариства "Нафтогаз України" про визнання недійсним пункту 6.1 договору купівлі-продажу природного газу №13-137-ВТВ від 04.01.2013р. повернуто заявнику.

28.11.2018р. на адресу суду надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2018р. у справі №904/1209/18.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2018р. зупинено провадження по справі №904/1209/18 до перегляду апеляційною інстанцією ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2018р. у справі №904/1209/18 та повернення справи №904/1209/18 до Господарського суду Дніпропетровської області.

30.11.2018р. на електрону адресу суду надійшла заява позивача про вжиття заходів процесуального примусу, яка підписана електронним цифровим підписом. 03.12.2018р. вказана заява була подана позивачем до канцелярії суду.

Позивач зазначає, що звернення ПАТ "Дніпропетровськгаз" з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2018р. є зловживання процесуальним правом для затягування розгляду справи, оскільки вказана постанова не підлягає оскарженню.

У своїй заяві позивач просить суд повернути апеляційну скаргу відповідача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2018р.

Також позивач просить притягнути до відповідальності за зловживання процесуальними правами представника ПАТ "Дніпропетровськгаз".

Положеннями статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Таким чином, підстави для повернення апеляційної скарги відповідача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2018р., у господарського суду були відсутні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

З огляду на наведене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви позивача про вжиття заходів процесуального примусу.

Позивачем 03.12.2018р. подана заява, в якій він просить повернути відповідачу зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" до Публічного акціонерного товариства "Нафтогаз України" про визнання недійсним пункту 6.1 договору купівлі-продажу природного газу №13-137-ВТВ від 04.01.2013р. Вказане питання вже було розглянуто ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2018р.

26.12.2018р. справу №904/1209/18 повернуто до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2018р. поновлено провадження у справі.

15.01.2019р. на адресу суду надійшла заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду, в якій він просить відстрочити виконання рішення строком на один рік.

Відповідач зазначає, що основним видом його діяльності є розподіл природного газу для бюджетних установ, підприємств і організацій, населення. Внаслідок несплати споживачами вартості природного газу, підприємство відповідача має скрутне фінансове становище.

Також 15.01.2018р. відповідачем надане клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв’язку з перебуванням повноважного представника у відпустці.

Положеннями пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Згідно частин 1 та 2 статті 195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

З наведеного вбачається, що Господарським процесуальним кодексом України визначені строки, протягом яких має бути вирішений спір.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

На теперішній час строк розгляду справи №904/1209/18 сплив. При цьому, сторони мали достатньо часу для надання відповідних доказів на підтвердження своєї правової позиції.

За наведених обставин, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення учасників справи, суд установив таке.

04.01.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі – продавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі – покупець) підписаний договір купівлі-продажу природного газу №13-137-ВТВ від 04.01.2013р. За умовами вказаного договору продавець зобов’язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ (далі – газ), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат покупця (пункт 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору (в редакції додаткової угоди №11 від 05.02.2015р.) передбачено, що продавець передає покупцеві у період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року газ в обсязі до 173534,749тис.куб.м., у тому числі у 2013 році 39508,910 тис. куб.м., у 2014 році до 56998,899тис.куб.м., у 2015 році до 74858,060тис.куб.м.

Продавець передає покупцю імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерне компанія "Нафтогаз України" - на газорозподільних станціях (ГРС)ДК "Укртрансгаз". Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (пункт 3.1 договору).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.3 договору).

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використання газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункт 3.4. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ установлюється НКРЕ.

Додатковими угодами №1 від 10.07.2013 року, №2 від 08.08.2013 року, №3 від 31.12.20-13 року, №4 від 28.04.2014 року, №5 від 15.05.2014 року, №6 від 10.06.2014 року, №7 від 05.09.2014 року, №8 від 10.11.2014 року, №9 від 03.12.2014 року, №10 від 22.12.2014, №11 від 05.02.2015 року, №12 від 10.03.2015 року, №13 від 03.04.2015 року, №14 від 12.05.2015 року, №15 від 03.06.2015 року, №15 від 10.07.2015 року, №17 від 12.10.2015 року, №18 від 28.10.2015 року, №19 від 27.11.2015 року сторонами вносилися зміни до пункту 5.2 договору на купівлю-продаж природного газу № 13-137-ВТВ від 04.01.2013 року в частині вартості природного газу.

Відповідно до пункту 6.1 договору (в редакції додаткової угоди № 10 від 22.12.2014 року) оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2 договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеним між продавцем і покупцем.

У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

У будь якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (розділ 11 договору з урахуванням додаткових угод).

Положеннями частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. у справі №904/4470/16, яка залишена в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018р., встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу №13-137-ВТВ від 04.01.2013р. позивачем передано, а відповідачем прийнято протягом періоду з січня 2013р. по грудень 2015р. природний газ на загальну суму 1036110883грн.98коп., за наступними актами прийому-передачі природного газу:

- від 31.01.2013р. за січень 2013р. - 4437,482тис.куб.м. на суму 19483989,45грн.;

- від 28.02.2013р. за лютий 2013р. - 8091,459тис.куб.м. на суму 35527783,98грн.;

- від 31.03.2013р. за березень 2013р. - 12444,565тис.куб.м. на суму 54641297,34грн.;

- від 30.04.2013р. за квітень 2013р. - 395,668тис.куб.м. на суму 1737289,56грн.;

- від 13.05.2013р. за травень 2013р. - 92,749тис.куб.м. на суму 407240,08грн.;

- від 30.06.2013р. за червень 2013р - 92,836тис.куб.м. на суму 407622,07грн.;

- від 31.07.2013р. за липень 2013р. - 92,865тис.куб.м. на суму 400829,13грн.;

- від 31.08.2013р. за серпень 2013р. - 92,772тис.куб.м. на суму 399436,89грн.;

- від 30.09.2013р. за вересень 2013р. - 90,468тис.куб.м. на суму 389516,86грн.;

- від 31.10.2013р. за жовтень 2013р. - 3777,056тис.куб.м. на суму 16262401,67грн.;

- від 30.11.2013р. за листопад 2013р. - 4466,602тис.куб.м. на суму 19231294,37грн.;

- від 31.12.2013р. за грудень 2013р. - 5434,388тис.куб.м. на суму 23398170,54грн.;

- від 31.01.2014р. за січень 2014р. - 7558,151тис.куб.м. на суму 29362146,87грн.;

- від 28.02.2014р. за лютий 2014р. - 186,388тис.куб.м. на суму 724086,06грн.;

- від 31.03.2014р. за березень 2014р. - 2365,217тис.куб.м. на суму 9188470,70грн.;

- від 30.04.2014р. за квітень 2014р. - 1101,286тис.куб.м. на суму 5500923,56грн.;

- від 31.05.2014р. за травень 2014р. - 95,929тис.куб.м. на суму 565084,74грн.;

- від 30.06.2014р. за червень 2014р. - 92,663тис.куб.м. на суму 547146,84грн.;

- від 31.07.2014р. за липень 2014р. - 994,525тис.куб.м. на суму 5872367,78грн.;

- від 31.08.2014р. за серпень 2014р. - 994,090тис.куб.м. на суму 5869799,25 грн.;

- від 30.09.2014р. за вересень 2014р. - 3053,080тис.куб.м. на суму 18588054,75грн.;

- від 31.10.2014р. за жовтень 2014р. - 9431,000тис.куб.м. на суму 57418719,58грн.;

- від 30.11.2014р. за листопад 2014р. - 13272,442тис.куб.м. на суму 84478031,54грн.;

- від 31.12.2014р. за грудень 2014р. - 17854,128тис.куб.м. на суму 131122858,52грн.;

- від 31.01.2015р. за січень 2015р. - 10805,600тис.куб.м. на суму 79357623,07грн.;

- від 28.02.2015р. за лютий 2015р. - 6421,200тис.куб.м. на суму 45586153,58грн.;

- від 31.03.2015р. за березень 2015р. - 5950,000тис.куб.м. на суму 65545914,00грн.;

- від 30.04.2015р. за квітень 2015р. - 2591,900тис.куб.м. на суму 23522425,58 грн.;

- від 31.05.2015р. за травень 2015р. - 2851,801тис.куб.м. на суму 24519785,00грн.;

- від 30.06.2015р. за червень 2015р. - 1620,500тис.куб.м. на суму 13516525,68грн.;

- від 31.07.2015р. за липень 2015р. - 1651,300тис.куб.м. на суму 13754998,74грн.;

- від 31.08.2015р. за серпень 2015р. - 2830,774тис.куб.м. на суму 23579781,26грн.;

- від 30.09.2015р. за вересень 2015р. - 3059,223тис.куб.м. на суму 25482715,75грн.;

- від 30.11.2015р. за листопад 2015р. - 11200,180тис.куб.м. на суму 90529531,71грн.;

- від 31.12.2015р. за грудень 2015р. - 13499,994тис.куб.м. на суму 109190867,48грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. у справі №904/4470/16, встановлено, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" здійснило часткову оплату отриманого природного газу на загальну суму 687888157,36грн.

Вказаною постановою присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 348222726,62грн. заборгованості за природний газ, 3583797,82грн. 3% річних, 9972484,42грн. інфляційних втрат, 181027,48грн. витрат по сплаті судового збору.

В силу приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. у справі №904/4470/16, не підлягають доказуванню у цій справі.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 23241867,53грн. за загальний період з 14.05.2016р. по 20.07.2016р., 3% річних у розмірі 18679583,84грн. за загальний період за загальний період з 14.05.2016р. по 27.02.2018р. та суму інфляційної складової у розмірі 102636617,66грн. за загальний період з квітня 2016р. по січень 2018р.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов’язання, доказів припинення відповідних зобов’язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутні докази того, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" погасило заборгованість, присуджену до стягнення Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. у справі №904/4470/16.

Відповідно до пункту 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він зобов’язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку пені, наданого позивачем, він нарахував та просить стягнути пеню за загальний період з 14.05.2016р. по 20.07.2016р. у розмірі 23241867грн.53коп. Пеня нарахована за прострочення відповідачем оплати природного газу, поставленого у березні 2015р., квітні 2015р., травні 2015р., червні 2015р., липні 2015р., серпні 2015р., вересні 2015р., листопаді 2015р. та грудні 2015р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2005р. порушено провадження у справі №Б24/235/05 про банкрутство Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.) встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

За змістом статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 року) мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.

Враховуючи приписи пункту 1-1 прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року №4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року), а також те, що провадження у справі про банкрутство порушено 14.10.2005 року (тобто до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство), до спірних правовідносин мають бути застосовані положення Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Таким чином, стаття 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 року) встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016р. у справі №Б24/235/05 задоволено заяву ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування" про відкликання заяви про порушення провадження у справі №Б24/235/05 .

Враховуючи положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на дату відкриття провадження) та той факт, що пеня була нарахована позивачем протягом дії мораторію, вимоги позивача про стягнення з відповідача 23241867грн.53коп. пені є такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат у розмірі 102636617грн.66коп. за загальний період з квітня 2016р. по січень 2018р. та 3% річних в розмірі 18679583грн.84коп. за загальний період з 14.05.2016р. по 27.02.2018р.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума 3% річних нарахована за прострочення відповідачем оплати природного газу, поставленого у березні 2015р., квітні 2015р., травні 2015р., червні 2015р., липні 2015р., серпні 2015р., вересні 2015р., листопаді 2015р. та грудні 2015р.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, суд встановив, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 18679583грн.84коп.

Щодо позовних вимог про стягнення суми інфляційних витрат у розмірі 102636617грн.66коп. за загальний період з квітня 2016р. по січень 2018р., суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума інфляційних витрат нарахована за прострочення відповідачем оплати природного газу, поставленого у березні 2015р., квітні 2015р., травні 2015р., червні 2015р., липні 2015р., серпні 2015р., вересні 2015р., листопаді 2015р. та грудні 2015р.

Відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. у справі №904/4470/16, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", зокрема, суму інфляційних втрат у розмірі 9972484грн.42коп. за період з лютого 2016р. по квітень 2016р. Вказана сума інфляційних витрат була нарахована за прострочення оплати газу поставленого у період з лютого 2015р. по грудень 2015р.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно пункту 2 статті 175 Господарського процесуального кодексу суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

За результатом зробленого судом розрахунку, сума інфляційних витрат за квітень 2016р., нарахована на заборгованість за природний газ спожитий у березні 2015р., квітні 2015р., травні 2015р., червні 2015р., липні 2015р., серпні 2015р., вересні 2015р. листопаді 2015р. та грудні 2015р. становить 12861350грн.23коп.

Оскільки сума інфляційних витрат за квітень 2016р., нарахована на суми боргу за згаданий вище період, була стягнута відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. у справі №904/4470/16 провадження у справі в частині стягнення суми інфляційних витрат в розмірі 12861350грн.23коп. підлягає закриттю

За результатом зробленого судом розрахунку, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних витрат за загальний період з травня 2016р. по січень 2018р. в розмірі 81075510грн.99коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційних витрат в розмірі 8699756грн.44коп. слід відмовити через необґрунтованість.

Щодо заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

У своїй заяві відповідач просить відстрочити виконання рішення строком на один рік. Відповідач зазначає, що основним видом його діяльності є розподіл природного газу для бюджетних установ, підприємств і організацій, населення. Внаслідок несплати споживачами вартості природного газу, підприємство відповідача має скрутне фінансове становище.

Відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Заявником не надано до суду доказів на підтвердження існування виключних обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідачем надані довідки про стан рахунків, відкритих у АБ "Кліринговий Дім" станом на 23.04.2018р., 24.04.2018р. та 17.12.2018р. Довідки за квітень 2018р. не є належними доказами складного фінансового стану (відсутність коштів) станом на дату звернення відповідача з клопотанням про відстрочення судового рішення. Що стосується довідки за грудень 2018р., суд зазначає, що вказаний документ не свідчить про складний фінансовий стан, оскільки з наданих відповідачем матеріалів не вбачається відсутність інших рахунків, відкритих у банківських установах.

Посилання відповідача на незадовільний фінансовий стан, який виник внаслідок несплати споживачами вартості спожитого природного газу, за змістом ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою для відстрочки виконання рішення, оскільки обов'язковість судових рішень, яка передбачена п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.

Крім того, боржником не надано доказів на підтвердження наявності у нього можливості виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1209/18 з умовою відстрочення його виконання на 12 місяців. ПАТ "Дніпропетровськгаз" не надано до суду бухгалтерських довідок про результати підприємницької діяльності, виписки по рахунках, з яких би вбачалось наявність у заявника фінансової спроможності самостійно виконувати рішення суду.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, відсутність виняткових випадків, які мали б своїм наслідком відстрочення виконання судового рішення, суд відмовляє в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» про відстрочення виконання рішення на 12 місяців.

Керуючись нормами статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №784-XIV від 30.06.1999р. (зі змінами та доповненнями), ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 129, 231, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ до Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» м. Дніпро про стягнення пені в розмірі 23241867грн.53коп., 3% річних в розмірі 18679583грн.84коп., інфляційну складову в розмірі 102636617грн.66коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» м. Дніпро (Ідентифікаційний код 03340920, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ (Ідентифікаційний код 20077720, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6) суму 3% річних в розмірі 18679583грн.84коп., інфляційну складову в розмірі 81075510грн.99коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 616700грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 23241867грн.53коп., суми інфляційної складової в розмірі 8699756грн.44коп.

Закрити провадження у справі в частині стягнення суми інфляційної складової в розмірі 12861350грн.23коп.

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду строком на один рік.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 15.01.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст підписаний 25.01.2019р.

Суддя Р.Г.Новікова