Рішення № 79396605, 15.01.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2019м. ДніпроСправа № 904/4987/18за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод",

м. Кам'янське, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат",

м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення курсової різниці у розмірі 1 072 913, 05 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1 довіреність №67-245 від 06.12.2018;

від відповідача - ОСОБА_2 довіреність №183 від 16.10.2018.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпровський коксохімічний завод" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - відповідач) про стягнення курсової різниці у розмірі 1 072 913, 05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями позивача на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару за договором №14/515/14-1433-02 від 13.08.2014 року та додатковими угодами до нього.

Ухвалою суду від 07.11.2018 позовну заяву ПАТ "Дніпровський коксохімічний завод" прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.

22.11.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого вказує, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 року по справі №904/8969/17, від 17.04.2018 року по справі №904/10667/17 та від 04.09.2018 року по справі №904/3677/18 не виконані внаслідок складного фінансового становища підприємства, відсутності фінансової бази для сплати боргу за Договором, а також необхідності сплачувати обов’язкові податки та збори у великих розмірах, та виплачувати заробітну працівникам, що працюють на ПАТ “ДМК”. Також, відповідач зазначає про арешт банківських рахунків ПАТ “ДМК”, що ускладнює виконання вищевказаних рішень господарського суду. Разом з тим, відповідач зазначає, що здійснений позивачем розрахунок курсової різниці відповідає умовам укладеного між сторонами Договору та Додаткових угод до нього, арифметичних помилок не містить.

Ухвалою суду від 06.12.2018 подовжено строк підготовчого провадження до 31.01.2019, підготовче засідання відкладено на 15.01.2019.

Ухвалою суду від 15.01.2019 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.01.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2014 року між Публічним акціонерним товариством «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод», яке на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 18.09.2017 перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Дніпровський коксохімічний завод» (далі - позивач, продавець) та Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» (далі – відповідач, покупець) укладено Договір на поставку коксового газу №14/515/14-1433-02 (надалі - Договір) за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність (поставити) покупцю коксовий газ (надалі - продукція, товар), а відповідач зобов'язується прийняти та оплати вартість товару на умовах, передбачених Договором та специфікаціями до нього.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/8969/17 від 02.11.2017, зокрема, встановлено наступні обставини.

Позивач на виконання умов Договору у липні 2017 року - вересні 2017 року здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 10 782 858,83 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі газа коксового неочищеного від 31.07.2017, 31.08.2017, 30.09.2017, та відповідними рахунками №2025 від 31.07.2017 на суму 3 977 561, 34 грн., №2811 від 31.08.2011 на суму 3 880 582, 01грн., №4265 від 30.09.2017 на суму 2 924 715, 48 грн., проте відповідач за поставлений товар в порядку, визначеному договором, не розрахувався внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 10 782 858, 83 грн.

Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/8969/17 від 02.11.2017, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод" суму 10 782 858,83 грн. основного боргу, 39 259, 74 грн. 3% річних, 325 164,48 грн. пені, 238 299, 41 грн. витрат по сплаті судового збору, в решті позовних вимог – відмовлено.

15.12.2017 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №8 до Договору (далі - Додаткова угода №8).

Пунктом 2 Додаткової угоди №8 до Договору сторони погодили, що розрахунки за коксовий газ здійснюються в національній валюті, покупець зобов'язаний оплатити продавцю еквівалент грошового зобов'язання в доларах США шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Сума, що підлягає сплаті в гривні визначається за офіційним курсом долара США, який визначено НБУ на день здійснення платежу. Поставлений товар вважається повністю оплаченими, якщо сума фактично здійснених відповідачем платежів в гривнях за поставлену партію товару, перерахована в еквівалент, виражений в доларах США, за офіційним курсом НБУ гривні по відношенню до долара США встановленого на 0:00 годин дати фактичної оплати цієї партії товару, дорівнює ціні в еквіваленті, вираженому в доларах США, цієї партії товару, розрахованої з урахуванням доплати/знижок, фактичної ваги і фактичних якісних характеристик цієї партії товару.

18.12.2017 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №9 до Договору (надалі - Додаткова угода №9), згідно пункту 1 якої відповідач визнав наявність заборгованості (загальну суму боргу) перед позивачем за Договором, яка станом на дату підписання Додаткової угоди становила еквівалент 593 261 доларів США 68 центів.

Пунктом 2 Додаткової угоди №9, сторони підтвердили, що частина заборгованості в сумі 10 782 858 грн. 83 коп. стягнута з відповідача на користь позивача на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 року у справі №904/8969/17 (частина основного боргу без врахування пені, штрафних санкцій, тощо).

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 9 покупець зобов'язаний оплатити позивачу еквівалент грошового зобов'язання (боргу) в доларах США протягом 5 (п'яти) днів з моменту набрання чинності Додатковою угодою, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок позивача, зазначений у Договорі. Сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається відповідачем за офіційним курсом доларів США, який встановлений Національним банком України (НБУ) на день здійснення платежу (курс UAH/USD.).

Пунктом 4 Додаткової угоди №9 передбачено, що загальна сума боргу відповідача включає в себе: а) Частину боргу, стягнуту в судовому порядку (пункт 2 даної угоди); б) Частину боргу, нестягнуту в судовому порядку, яка може бути визначена за такою формулою: «Частина боргу, яка не стягнута в судовому порядку» = «Загальна сума боргу (еквівалент доларів США в гривнях по курс НБУ/ на день здійснення платежу та/або вимоги «Позивача» відняти «Частина боргу, стягнута в судовому порядку (відповідно до п. 2 угоди»).

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 9 датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Позивача, зазначений в Договорі.

Пункт 6 Додаткової угоди №9 визначає, що у випадку несвоєчасного виконання своїх зобов'язань за пунктом 3 даної угоди, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 30% (тридцять відсотків) від суми невиконаного грошового зобов'язання, що становить гривневий еквівалент 177 978, 50 доларів США. Штраф визначається (розраховується) за формулою: «Загальна сума боргу (еквівалент в доларах США)» поділити на « 100%» і помножити на « 30%». Відповідач зобов'язаний самостійно сплатити штраф у розмірі 177 978,50 доларів США в день виникнення обставин несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання за пунктом 3 цієї Додаткової угоди, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок Позивача зазначений в Договорі. Сума штрафу, що підлягає сплаті у гривнях, визначається Відповідачем за офіційним курсом доларів США, який встановлений НБУ на день здійснення платежу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/10667/17 від 17.04.2018, зокрема, встановлено наступні обставини.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 у справі №904/8969/17 відповідачем не виконано.

На виконання умов Договору протягом липня - листопада 2017 року позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму, що еквівалентна 593 261, 68 доларів США.

Крім того, у грудні 2017 року та січні 2018 року позивачем було постановлено відповідачу товар на суму 1 848 206,56 грн. та 694 556,40 грн. що разом еквівалентно 90 647,08 доларів США.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, станом на 26.02.2018 загальна заборгованість відповідача за поставлений за договором товар складає еквівалент 683 908,76 доларів США, що станом на 26.02.2018 складає 18 457 779,60 грн. (по офіційному курсу 26,988658 грн. за 1 долар США, який встановлений НБУ станом на 26.02.2018).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/10667/17 від 17.04.2018 позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод" суму 7 674 920,81 грн. заборгованості, 4 803 400, 86 грн. штрафу, 148 905,47 грн. 3% річних та 189 408, 42 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3677/18 від 04.09.2018 встановлено наступні обставини.

На виконання умов Договору у період з 30.04.2018 по 31.07.2018 позивачем поставлено відповідачу товар, проте в порушення умов Договору, вартість поставленого товару не оплачена відповідачем, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений станом на день розгляду справи складає 26 036 080, 68 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 по справі №904/10667/17 з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод" стягнуто суму 26 036 080, 68 грн. заборгованості, 7 810 824, 20 грн. штрафу, 89 848, 19 грн. 3% річних, 1 041 822, 05 грн. пені., 524 678, 63 грн. судового збору.

За викладених обставин, вказаними рішеннями господарського суду встановлено факт поставки товару позивачем відповідачу:

- в період з липня 2017 року по листопад 2017 товар на загальну суму, що еквівалентна 593 261,68 доларів США;

- в період з грудня 2017 року по січень 2018 року на загальну суму, що еквівалентна 90 647,08 доларів США;

- в період з 30.04.2018 по 31.07.2018 на загальну суму, що еквівалентна 928 162,25 доларів США.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

На час розгляду справи №904/4987/18 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 по справі №904/8969/17, від 17.04.2018 по справі №904/10667/17, від 04.09.2018 по справі №904/3677/18 набрали законної сили, що, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для звільнення позивача від доказування обставин, встановлених під час розгляду справи №904/4987/18.

02.10.2018 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №11 до Договору.

Згідно пункту 1 Додаткової угоди №11 сторони дійшли згоди зафіксувати розмір поточної заборгованості покупця перед постачальником за поставлену згідно Договору продукцію та закріпити її розмір в еквіваленті, вираженому у доларах США, який розрахований за офіційним курсом НБУ UAH/USD на день здійснення поставки продукції.

Станом на дату підписання цієї Додаткової угоди розмір поточної заборгованості покупця перед постачальником за поставлений за Договором товар в період з 31.07.2017 по 31.07.2018 складає еквівалент 1 612 071,01 доларів США. Оплата зазначеної заборгованості повинна здійснюватись покупцем відповідно до умов Договору та Додаткової угоди №11.

Пунктом 2 Додаткової угоди №11 сторони підтвердили, що частина заборгованості в сумі 44 493 860, 32 грн., стягнута з покупця на користь постачальника відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 по справі №904/8969/17 (частина основного боргу без врахування пені, штрафних санкцій і т.п.), від 17.04.2018 по справі №904/10667/17 (частина основного боргу без врахування пені, штрафних санкцій і т.п.), від 04.09.2018 по справі №904/3677/18 (частина основного боргу без врахування пені, штрафних санкцій і т.п.).

Згідно пункту 3 Додаткової угоди №11 покупець зобов’язується протягом п’яти календарних днів з моменту укладення додаткової угоди сплатити продавцю курсову різницю, яка визначається за наступною формулою:

Курсова різниця = «Загальна сума боргу (еквівалент доларів США в гривнях за курсом НБУ UAH/USD на день здійснення платежу та/або вимоги постачальника згідно п.1Додаткової угоди)» відняти «Частину заборгованості, стягнуту в судовому порядку (згідно п. 2 Додаткової угоди)».

Згідно пункту 4 Додаткової угоди №11 датою оплати вважається дата зарахування грошових коштіврахунок позивача, зазначений Договорі.

За викладених обставин, позивачем нараховано до спалати відповідачу курсову різницю у розмірі 1 072 913,05 грн. (45 566 773,37 грн. - 44 493 860,32 грн.) наступним чином:

Курсова різниця = «Загальна сума боргу (еквівалент доларів США в гривнях за курсом НБУ UAH/USD на день здійснення платежу та/або вимоги постачальника згідно п. 1 Додаткової угоди)» відняти «Частину заборгованості, стягнуту в судовому порядку (згідно п. 2 Додаткової угоди)»,

де Загальна сума боргу - еквівалент доларів США в гривнях, який складає:

1 612 071,01 дол. США (сума заборгованості в еквіваленті Доларів США) х 28,265984 курс НБУ UAH/USD на 29.10.2018 = 45 566 773,37 грн.,

частина заборгованості, стягнута в судовому порядку - 44 493 860,32 грн.

З огляду на те, що відповідачем не виконано своїх зобов’язань щодо сплати курсової різниці, позивач звернувся з даним позовом до суду.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Суд дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача з наступних підстав.

Згідно положень ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до приписів ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно положень ч.1-2 ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 198 ГК України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод" (51901, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Колеусівська, 1; ідентифікаційний код юридичної особи 05393085) до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-Б; ідентифікаційний код юридичної особи 05393043) про стягнення курсової різниці у розмірі 1 072 913, 05 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 16 093, 70 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-Б; ідентифікаційний код юридичної особи 05393043) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод" (51901, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Колеусівська, 1; ідентифікаційний код юридичної особи 05393085) суму 1 072 913, 05 грн. курсової різниці, 16 093, 70 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повне рішення складено 25.01.2019

Суддя А.В. Суховаров