Рішення № 79396493, 16.01.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2019м. ДніпроСправа № 904/4590/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Левицької К.Ю. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промфактор", м. Кривий Ріг

до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг

про визнання договору недійсним в частині із застосуванням наслідків недійсності правочину та стягнення заборгованості в сумі 127 438,95 грн.

Представники:

від позивача: Починок В.В., дог. № 07/03/18 від 07.03.18 р., адвокат;

від відповідача: Астраханцева Л.Т., дов. № 007.1Др-185-1218 від 03.12.18 р., адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промфактор» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про визнання Додатку № 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви приєднання № 09420POJG8AP016 від 01.01.2016 р., EIC-код: 56XP0000P0JG800N "Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача" по об'єкту газоспоживання за адресою вул. Л.Бородича, 7п недійсним, в частині нарахування природного газу 15,4 м3 за добу регулятора тиску РТ-50 типу ШРП.

Крім того, позивач просить застосувати наслідки недійсності Додатку № 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви приєднання № 09420POJG8AP016 від 01.01.2016 р., EIC-код: 56XP0000P0JG800N "Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача" по об'єкту газоспоживання за адресою вул. Л.Бородича, 7п в частині нарахування втрат природного газу, стягнувши з Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" збитки в сумі 122 880,70 грн. та вартість отриманого природного газу за період з січня 2016 р. по квітень 2018 р., що становить суму 4 558,25 грн.

Відповідач заперечує проти задоволення вимог позивача та зазначає, що сторонами погоджено всі умови договору розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання та додатків до договору, що свідчить про його дійсність. Крім того, відповідач зазначає, що акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності неодноразово направлявся позивачу,оскільки останній є єдиним споживачем газу від ШРП з РТ-50, проте, акт підписаний так і не був.

Вказані вище обставини, на думку відповідача, свідчать про фактичне виконання сторонами умов спірного договору, а тому відсутні підстави для визнання додатку до нього недійсним.

До того ж, у своїх запереченнях відповідач посилається на те, що спірний договір є розірваним, зобов'язанням за ним є припиненими, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним на майбутнє.

19.11.2018 р. позивач надав відповідь на відзив, в якій підтверджує, що дійсно ПАТ «Криворіжгаз» надсилався на його адресу акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності, проте, позивач відмовлявся від його підписання з посиланням на те, що відповідач не має право примусово передавати позивачу у обслуговування та у відповідальність газове устаткування - регулятор тиску в ШРП та газопроводи, які знаходяться за межами території позивача.

Крім того, позивач наполягає на невідповідності спірного додатку до договору умовам законодавства, а саме: п. 5.17 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених Наказом Мінпаливенерго України № 618 від 27.12.2005 р., ст. 1, п. 5.10. ст. 5 Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої Наказом Мінпалива та енергетики № 264 від 30.05.2003 р., ст. 5 Кодексу газорозподільних систем України.

До того ж, позивачем подана уточнена позовна заява, відповідно до якої останній уточнює позовні вимоги та просить визнати недійсним Додаток № 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви приєднання № 09420POJG8AP016 від 01.01.2016 р., EIC-код: 56XP0000P0JG800N "Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача" по об'єкту газоспоживання за адресою вул. Л.Бородича, 7і та в частині застосувати наслідки його недійсності.

Вказана вище уточнена позовна заява прийнята господарським судом до розгляду.

28.11.2018 р. ПАТ «Криворіжгаз» подані заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких останній зазначає, що 10.09.2012 р. між останнім та ТОВ «Промфактор» укладено акт границь обслуговування та балансової приналежності газопроводів, яким визначено, що регулятор тиску ШГРП з РД-50 знаходиться на балансі та в користуванні ТОВ «Промфактор» та ТОВ «Універсалпромсервіс».

Крім того, 18.01.2013 р. на адресу ПАТ «Криворіжгаз» надійшов протокол, який укладений між ТОВ «Універсалпромсервіс» та ТОВ «Промфактор» та відповідно до якого погоджено, що технічне обслуговування та нарахування втрат газу ШГРП з РД-50 здійснюється 50% - ТОВ «Універсалпромсервіс» та 50% - ТОВ «Промфактор», та зазначено, що регулятор тиску РД-50 знаходиться на балансі вказаних підприємств.

Зважаючи на те, що в 2015 році по заяві споживача було від'єднано механічним способом від газопроводу середнього тиску об'єкт ТОВ «Універсалпромсервіс», на думку ПАТ «Криворіжгаз», єдиним споживачем є ТОВ «Промфактор».

До того ж, ПАТ «Криворіжгаз» звертає увагу на те, що 08.06.2017 р. позивач звернувся до нього із заявою щодо укладання договору та отримання технічних умов на реконструкцію системи газопостачання, а саме: заміни ШГРП з РД-50 на комбінований будинковий регулятор газу, чим підтвердив перебування спірного регулятору тиску на його балансі.

12.12.2018 р. від ТОВ «Промфактор» надійшли додаткові письмові пояснення, які зводяться до того, що надані відповідачем документи не підтверджують знаходження спірного регулятора тиску на балансі позивача, оскільки під час дії спірного договору сторонами не було підписано нового акту меж обслуговування та балансової належності газопроводів.

Ухвалою від 16.10.2018 р. господарським судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.11.2018 р. о 14:10 год.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2018 р. підготовче засідання відкладено до 27.11.2018 р. об 11:30 год.

Ухвалою від 27.11.2018 р. господарським судом відкладено підготовче засідання до 12.12.2018 р. о 11:30 год.

Ухвалою від 12.12.2018 р. господарським судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.12.2018 р. о 14:30 год.

Ухвалою від 17.12.2018 р. господарським судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14.01.2019 р. о 15:30 год.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019 р. відкладено розгляд справи до 16.01.2019 р. о 12:15 год.

16.01.2019 р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст.240 Господарського процесуального кодексу України.).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2016 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Промфактор» (далі - Споживач; позивач) та Публічним акціонерним товариством «Криворіжгаз» (далі - Оператор ГРМ; відповідач) укладено Договір розподілу природного газу на умовах Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, шляхом підписання заяви-приєднання до умов Договору № 09420РОJG8AP016 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Оператор ГМР зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що при вирішенні питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем.

Відповідно до п. 3.2. Договору, споживач забезпечує належну експлуатацію власних газових мереж після межі балансової належності згідно з чинним законодавством, зокрема відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 р. № 285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119, або укладає відповідний договір з будь-якою організацією, яка має право на виконання таких робіт, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

За домовленістю сторін експлуатаційна відповідальність Оператора ГРМ може бути поширена і на газові мережі (їх частину) Споживача, якщо це визначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід'ємною частиною договору.

Порядок укладання акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін визначений Кодексом газорозподільних систем.

Згідно пунктів 5.1., 5.2. Договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднання, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку, фактичний об'єм природного газу визначається з урахуванням втрат і витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об'єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача.

Сторонами було підписано додатки № 4 до типового договору розподілу природного газу, які додаються до заяви приєднання № 09420РОJG8AP016 від 01.01.2016 року (том 1, а.с. 17-19), відповідно до яких здійснюється розрахунок втрат і витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, в тому числі, втрати 15,4 м3 за добу регулятора тиску РД-50 типу ШРП за об'єктами: м. Кривий Ріг, вул. Леонида Бородича, 7п, 7г, 7і.

Як свідчать матеріали справи, позивачем за період з 26.01.2016 р. по 20.03.2018 р. на виконання умов укладеного Договору сплачено на користь позивача вартість виробничо-технологічних втрат на РТ-50 типу ШРП в сумі 122 880, 70 грн. та вартість послуг з розподілу природного газу, в тому числі, за об'єм виробничо-технологічних втрат в сумі 4 558, 25 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких залучені до матеріалів справи (том 1, а.с. 90-113, 170-190).

Звертаючись із даним позовом, ТОВ «Промфактор» просить визнати недійсним додаток № 4 до Договору щодо об'єкта (точки комерційного обліку) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, 7і в частині розрахунку втрат і витрат природного газу у погодженому сторонами розмірі 15, 4 м3 за добу регулятором тиску газу РТ-50 типу ШРП.

Так, ТОВ «Промфактор» листом № 548 від 01.12.2016 р. звернувся до ПАТ «Криворіжгаз» із проханням здійснити перерахунок втрат природного газу, оскільки, на думку, позивача, останнє здійснено неправомірно, з огляду на те, що регулятор тиску РТ-50 типу ШРП не належить позивачу, а підписання додатків до договору зумовлено тим, що ПАТ «Криворіжгаз» є монополістом у сфері газопостачання (том 1, а.с. 123).

У відповідь на вказані листи ПАТ «Криворіжгаз» надіслав на адресу позивача акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, згідно з яким позивачу пропонувалось взяти на баланс спірний регулятор тиску РТ-50 типу ШРП (том 1, а.с. 24-25).

Листом № 595 від 29.12.2016 р. ТОВ «Промфактор» відмовився від підписання вищевказаного акту, з огляду на те, що спірний регулятор тиску знаходиться за межами території останнього та обсяг технологічних втрат природного газу на даному обладнанні за підсумками року перевищують обсяги річного споживання газу підприємством позивача (том 1, а.с. 26).

01.07.2018 р. ПАТ «Криворіжгаз» та ТОВ «Промфактор» підписано угоду про розірвання спірного Договору з 01.07.2018 р.

Таким чином, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на розбіжності сторін під час дії договору у визначенні межі балансової належності, експлуатаційної відповідальності та балансового розташування елементів газопроводу, а саме: регулятора тиску газу РТ-50 типу ШРП, що впливає на визначення розміру втрат і витрат природного газу, у зв'язку з чим просить визнати недійсним Додаток № 4 до Договору в частині нарахування втрат природного газу.

Крім того, позивач просить застосувати наслідки недійсності правочину, стягнувши з відповідача збитки в сумі 122 880, 70 грн. та суму вартості послуг з розподілу природного газу в сумі 4 558, 25 грн.

Заявлені вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як встановлено судом вище, в п. 3.2. Договору сторони встановили, що порядок укладання акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін визначений Кодексом газорозподільних систем.

Відповідно до пунктів 1, 2 Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 р., межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб'єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід'ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ).

Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов'язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу.

За відсутності акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за об'єктами суміжних суб'єктів ринку природного газу (включаючи споживачів) Оператор ГРМ, до/через ГРМ якого підключені зазначені об'єкти, зобов'язаний в установлені законодавством строки здійснити заходи з укладання з їх власниками акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Згідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вже зазначено вище, ПАТ «Криворіжгаз» 16.12.2016 р. надіслав на адресу споживача - ТОВ «Промфактор» акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між Оператором ГРМ та споживачем від 13.12.2016 р., відповідно до якого, зокрема, регулятор тиску РТ-50 типу ШРП знаходиться на балансі ТОВ «Промфактор».

Проте, вказаний акт ТОВ «Промфактор» не підписав.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься підписаний позивачем та відповідачем акт меж обслуговування та балансової належності газопроводів від 10.09.2012 р., який складений на виконання Договору № 1169 та згідно якого спірний регулятор тиску знаходиться в користуванні ТОВ «Промфактор» та ТОВ «Універсалпромсервіс» (том 2, а.с. 25-26).

Крім того, ПАТ «Криворіжгаз» надано суду протокол, згідно якого ТОВ «Промфактор» та ТОВ «Універсалпромсервіс» узгоджено, що спірний регулятор тиску РД-50 знаходиться на балансі останніх по 50% (том 2, а.с. 28), проте, на підставі акту № 210 від 22.05.2014 р. ТОВ «Універсалпромсервіс» від'єднано механічним способом від газопроводу середнього тиску (том 2, а.с. 27-29).

Таким чином, в результаті від'єднання ТОВ «Універсалпромсервіс» від газопроводу, єдиним споживачем та балансоутримувачем спірного регулятору тиску є ТОВ «Промфактор».

В подальшому на виконання Договору № 893 ПАТ «Криворіжгаз» та ТОВ «Промфактор» укладено акт меж обслуговування та балансової належності газопроводів від 27.01.2014 р., в якому також узгоджено, що регулятор тиску ШГРП с РД-50-1 знаходиться в користуванні ТОВ «Промфактор» (а.с. 22).

Тобто, до укладення спірного договору та на момент його укладення, та підписання оспорюваного Додатку № 4 до договору сторони керувались даними, що містилися в акті меж обслуговування та балансової належності газопроводів від 27.01.2014 р., в якому узгоджено, що регулятор тиску ШГРП с РД-50-1 знаходиться в користуванні ТОВ «Промфактор»

Доказів, які б спростовували зазначені вище обставини, позивач суду не надав.

Як і не надав останній доказів, які б свідчили про наявність іншого акту відповідно до якого було б встановлено, що спірний регулятор тиску ШГРП с РД-50-1 знаходиться на балансі ПАТ «Криворіжгаз».

До того ж, ПАТ «Криворіжгаз» надано суду заяву ТОВ «Промфактор» від 08.06.2017 р., в якій останній просить підприємство відповідача укласти договір та видати технічні умови на реконструкцію системи газопостачання, зокрема, спірного регулятору тиску, що свідчить про фактичне підтвердження ТОВ «Промфактор», що спірний об'єкт знаходиться в його користуванні (том 2, а.с. 30).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ГПК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права або охоронювані законом інтереси позивача.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

Як вже встановлено судом вище, матеріали справи містять докази того, що спірний регулятор тиску знаходиться в межах балансової належності споживача - ТОВ «Промфактор», що в свою чергу спростовує посилання позивача, наведенні в обґрунтування своїх позовних вимог.

Крім того, Додаток № 4 до Договору по об'єкту: вул. Леоніда Бородича, 7 і, в частині яка оскаржується позивачем, містить інформацію відносно обсягу втрат природного газу за добу, який становить 15, 414762 м3, проте, не містить жодних умов відносно межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності споживача щодо спірного регулятору тиску.

Зважаючи на те, що позивачем не доведено належними доказами наявність підстав, передбачених ст. 215 Цивільного кодексу України, з якими закон пов'язує недійсність правочину, а також позивачем не спростовані заперечення відповідача та надані на їх підтвердження докази, у господарського суду відсутні підстави для задоволення вимог про визнання додатку № 4 до договору недійсним.

З огляду на те, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України є похідною від вимоги про визнання недійсним договору, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову і в цій частині.

Заперечення відповідача із посиланням на неможливість визнання недійсним правочину після його розірвання судом до уваги не приймаються, з огляду на позицію Великої палати Верховного суду, яка викладена у постанові від 27.11.2018 р. у справі № 905/1227/17.

Керуючись статтями 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статями 73, 74, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфактор» про визнання Додатку № 4 до Типового договору розподілу природного газу від 01.01.2016 р. «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача» по об'єкта газоспоживання: вул. Леоніда Бородича, 7і недійсним в частині нарахування природного газу 15, 4 м3 за добу регулятора тиску газу РТ-50 типу ШРП, а також застосування наслідків недійсності правочину, шляхом стягнення з відповідача збитків в сумі 122 880, 70 грн. та вартості послуг з розподілу природного газу в сумі 4 558, 25 грн. - відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 25.01.2019

Суддя І.Ф. Мельниченко