Постанова № 79396061, 02.08.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/2456/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Височенко Н.М.,

за участю:

-представника позивача-Івченко О.В.,

-представника відповідача- Лупуленко О.П. (довіреність від 14.04.2011р. №14780/10-010),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Неодим»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ПП «Неодим»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2009р. №0000282300/0.

Позовні вимоги ПП «Неодим»обґрунтовує тим, що ДПІ у Малиновському районі м.Одеси винесене податкове повідомлення –рішення від 28.04.2009р. №0000282300/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у загальній сумі 46084,49грн., на підставі акту перевірки від 22.04.2009р. №67/23-214/34443814, з яким позивач не погодився та відповідно подав скаргу №29/04-1 від 29.04.2009р. Позивач зазначає, що рішенням ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про результати розгляду зазначеної скарги від 26.06.2009р. скарга була задоволена частково та ДПІ у Малиновському районі м.Одеси скасувало податкове повідомлення-рішення №0000282300/0 від 28.04.2009р. в частині донарахованого податку на додану вартість у сумі 6783,53 грн. та штрафних санкцій в розмірі 3391,76 грн. без будь-яких уточнень та пояснень. На думку позивача, з акту перевірки та документів, що перевірялися ДПІ у Малиновському районі випливає, що твердження відповідача ґрунтуються цілком на припущеннях, висновки містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними та допустимими доказами. Факт взаємовідносин між ПП«Неодим»та ТОВ «Вісткар»встановлений та підтверджений всіма необхідними первинними документами, на загальну суму ПДВ 37508,53 грн., але в рішенні ДПА України в Одеській області ця сума підтверджена тільки у розмірі 6783,53 грн., залишок в розмірі 30725,00 грн. є не законним.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що перевіркою повноти і своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по взаєморозрахункам з ТОВ «Вісткар»встановлено, що між ПП «Неодим»та ТОВ «Вісткар»було укладено договір №5 від 10.04.2008р. Суми ПДВ, по виписаним ТОВ «Вісткар»податковим накладним, включені ПП «Неодим»до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображені у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за травень –вересень 2008 р. у загальному розмірі 30725,00 грн., в т.ч. у травні 2008 року у сумі 1858,00 грн., у червні 2008 року у сумі 9567,00 грн., у липні 2008 року у сумі 6999,00 грн., у серпні 2008 року у сумі 7995,00 грн., у вересні 2008 року у сумі 4306,00 грн. В акті перевірки зафіксовано, що загальну чисельність працюючих за даними баз даних ДПС ТОВ «Вісткар»складає 1 особа. За юридичною особою: 65000, м.Одеса, вул.Гайдара, 37-А не знаходиться. При перевірці юридичної адреси ТОВ «Вісткар»податковою міліцією отримані дані від Одеського БТІ та РОН, згідно яких будівля по вул. Гайдара «37-А не існує». Засновники ТОВ «Вісткар»ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одночасно були засновниками декількох підприємств. Відповідач вважає, що ТОВ«Неодим»на протязі перевіряємого періоду, щоб одержати податкову вигоду-зменшити суму ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету, формувало податковий кредит за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Вісткар», яке має ознаки фіктивного підприємства. В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг), що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків та про не нарахування податкових зобов’язань та ненадходження ПДВ до бюджету по ланцюгу постачання.Таким чином, ПП «Неодим»неправомірно включено до складу податкового кредиту на загальну суму ПДВ 30725,00 грн., в т.ч. у травні 2008 року у сумі 1858,00грн., у червні 2008р.-9567,00 грн., липні 2008р.-6999,00 грн., у серпні 2008р.-7995,00грн., у вересні 2008р. - 4306,00 грн., по податковим накладним, виписаним ТОВ «Вісткар».

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

22.04.2009р., на підставі постанови слідчого з СО НМ ДПІ у Київському районі м.Одеси ОСОБА_3 від 12.11.2008р. головним державним податковим інспектором відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ОСОБА_4 відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ПП «Неодим»з питань правових відносин з ТОВ «Вісткар»за період з 01.05.2008р. по 31.09.2008р. за результатами якої складено акт перевірки від 22.04.2009р. №67/23-214/34443814 (а.с. 10-17).

Відповідно до висновку зазначеного акту перевіркою встановлено порушення ПП«Неодим» п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., а саме, ПП «Неодим»завищено податковий кредит у сумі 37508,53 грн. у рядку 26 Декларації з податку на додану вартість, в тому числі:- у травні 2008 року - на суму 1858,33 грн.; - у червні 2008 року –на суму 7170,00 грн.; - у липні 2008 року –на 15896,50 грн.; - у серпні 2008 року –на суму 7813, 69 грн., -у вересні 2008 року –на суму 4770,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси було винесене податкове повідомлення-рішення від 28.04.2009р. №0000282300/0 яким визначено позивачу податкове зобов’язання з податку на додану вартість у загальній сумі 56262,78 грн., з яких за основним платежем –37508,52 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –18754, 26 грн. (а.с.39)

29.04.2009р. ПП «Неодим»подало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси заперечення до акту невиїзної позапланової документальної перевірки №67/23-214/34443814 від 22.04.2009р. з вимогою про перегляд висновків зазначеного акту перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2009р. №0000282300/0 (а.с.27-28).

26.06.2009р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси прийнято рішення про результати розгляду скарги №28314/10/25-012 від 26.06.2009р., яким податкове повідомлення-рішення від 28.04.2009р. №0000282300/0 скасоване в частині 6783,53 грн. донарахованого податку на додану вартість та 3391,76 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції по цьому податку, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга-без задоволення. (а.с.29-35)

На підставі зазначеного рішення про результати розгляду скарги №28314/10/25-012 від 26.06.2009р. та акту перевірки від 22.04.2009р. №67/23-214/34443814 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесене податкове повідомлення-рішення від 26.06.2009р. №0000282300/0 яким визначено позивачу податкове зобов’язання з податку на додану вартість у загальній сумі 46084,49 грн., з яких за основним платежем –30724,99грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –15362,50 грн. (а.с.40)

09.07.2009р. ПП «Неодим»звернулось до ДПА в Одеській області зі скаргою №09/07-1 на податкове повідомлення-рішення від 28.04.2009р. №0000282300/0 (а.с.24-26).

28.07.2009р. ДПА в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги №26586/10/25-0007, яким податкове повідомлення-рішення від 28.04.2009р. №0000282300/0, з урахуванням рішення ДПІ у Малиновському районі від 26.06.2009р. №28314/10/25-012 про результати розгляду первинної скарги - залишено без змін, а скарга - без задоволення.(а.с.19-23)

При цьому, суд зазначає, що у прохальній частині адміністративного позову позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 26.06.2009р. №0000282300/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальній сумі 46 084,49грн., у тому числі за основним платежем –30 724,99грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 362,5грн., однак, оскаржуваним податковим повідомленням –рішенням визначено позивачу податкове зобов’язання з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97 від 03.04.1997р. (який діяв на момент вищезазначених положень та втратив чинність з 01.01.2011р.) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Так, відповідно до п.п. 7.7.1 п.п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Під господарською діяльністю у ст.3 Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2008 року між ПП «Неодим»(Замовник) та ТОВ «Вісткар»(Постачальник) укладено договір №5 від 10.04.2008р. (а.с.56-57), згідно якого ТОВ «Вісткар»приймає на себе зобов’язання поставити на адресу ПП «Неодим» вироби, визначені у заявках, які узгоджуються, згідно асортименту, запропонованому Постачальником. Ціна та загальна вартість товару визначені у накладних та переліку обладнання, які є невід’ємною частиною зазначеного договору. За згодою сторін Постачальник може виступити у ролі виконавця, у такому разі поставка послуг повинна бути відображена актами приймання, які є підставою для розрахунків.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Вісткар»було надано податкові накладні, товарні накладні, акти виконаних робіт, специфікації. Перевіркою встановлено, що розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі.

Так, ТОВ «Вісткар»видало позивачу податкові накладні №4-20/05 від 20.05.2008р., №7-29/05 від 29.05.2008р.,№5-5/06 від 05.06.2008р., №3-6/06 від 06.06.2008р., №4-15/07 від 15.07.2008р., №8-27/06 від 27.06.2008р., №1-2/07 від 02.07.2008р., №6-25/04 від 25.04.2008р., №1-18/07 від 18.07.2008р., №7-4/08 від 04.08.2008р., №4-11/08 від 11.08.2008р., №3-15/08 від 15.08.2008р., №2-15/08 від 15.08.2008р., №4-8/09 від 08.09.2008р., №1-10/09 від 10.09.2008р., №2-10/09 від 10.09.2008р., № 3-16/09 від 16.09.2008р., №2-16/09 від 16.09.2008р., №6-30/09 від 30.09.2008р.

Суми податку на додану вартість по виписаним накладним ТОВ «Вісткар»включені ПП «Неодим»до складу податкового кредиту в податкових деклараціях за травень –вересень 2008 року, а саме за податковими накладними виписаними ТОВ «Вісткар»у травні 2008 року –у сумі 1858,00 грн., у червні 2008 року-9567,00 грн., у липні 2008 р.-6999,00 грн. у серпні 2008р.-7995,00 грн., у вересні -4306,00 грн.

Однак, з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності суд вважає, що податковим органом правомірно зроблено висновок про не підтвердження позивачем реальності зазначених правовідносин та відповідно безпідставного складання на їх виконання документів податкового обліку, які дають право на формування податкового кредиту.

Так, згідно з інформацією про постачальника ТОВ «Вісткар»встановлено, що ТОВ «Вісткар»має загальну чисельність працюючих-1 особа; за юридичною адресою: 65000, м.Одеса, вул. Гайдара 37/А не знаходиться.

За даними додатків №5 «Розшифровка в розрізі контрагентів»а також згідно даних автоматизованої інформаційної системи співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України постачальник –ТОВ «Вісткар»залучено у ланцюзі взаємовідносин із наступними підприємствами: ТОВ «Комерційні рішення лімітед», ПП «Компанія «ЛОРА», ТОВ «РУТА -УКРАЇНА», ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРАСТ», ТОВ «ДОМІНІК-К», які по контрагенту «Вісткар» включили до складу податкових зобов’язань ПДВ в сумі 0 грн., тобто за даними звітності вказаних підприємств ними не надавалися товари (роботи, послуги) на адресу ТОВ «Вісткар»та не сплачувався податок на додану вартість у доход Державного бюджету.

Видами діяльності, які здійснює ТОВ «Вісткар», зазначено інші види оптової торгівлі та організація перевезень вантажів.

При цьому, позивачем не надано на підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій доказів надання позивачем на адресу ТОВ «Вісткар»відповідних заявок на отримання виробів згідно асортименту, дійсного отримання зазначеного товару, не надано переліку обладнання, який згідно умов договору №5 від 10.04.2008р. є невід’ємною частиною зазначеного договору.

Щодо надання позивачу послуг ТОВ «Вісткар» з монтажу, налаштування, ремонту електрообладнання суд враховує, що згідно переліку видів діяльності, що має право здійснювати ТОВ «Вісткар», такий вид діяльності не зазначено. З урахуванням того, що загальна чисельність працюючих ТОВ «Вісткар»- 1 особа - директор, зазначене підприємство не має відповідних ресурсів для надання таких послуг. Крім того, у актах приймання виконаних ТОВ «Вісткар»робіт, наданих позивачем, відсутні відомості, що надають можливість встановити де зазначені роботи проводились.

Суд не приймає до уваги надані позивачем, в якості доказів використання отриманого товару від ТОВ «Вісткар»у своїй господарській діяльності, податкові накладні виписані ПП «Неодим»у якості продавця товару своїм контрагентам, укладені ПП «Неодим»договори підряду, рахунки, накладні, акти виконаних ПП «Неодим»робіт, оскільки вони не містять даних відповідно до яких можливо ідентифікувати, що це саме електрообладнання щодо якого укладався договір поставки позивачем з ТОВ «Вісткар».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ПП «Неодим»неправомірно формувався податковий кредит за перевіряємий період по податковим накладним, виписаних ТОВ «Вісткар», оскільки право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів (робіт, послуг), в ціні яких платником податку –покупцем, сплачений нарахований ПДВ, протягом такого звітного періоду, з метою їх подальшого використання у господарській діяльності.

Крім того, відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000р. (який діяв на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень –рішень та втрати чинність з 01.01.2011р.) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 26.06.2009р. №0000282300/0 прийняте відповідно до вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Неодим» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2009р. №0000282300/0 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Уразі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 02.08.2011 р.

Суддя К.О. Танцюра

02 серпня 2011 року