
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.01.2019 Справа №607/14112/18
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого – судді Вийванка О. М.
за участю секретаря судового засідання Стрілкової М. С.
учасників справи
позивача ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво», фізична особа – підприємець ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення грошових коштів, –
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво», фізична особа – підприємець ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення грошових коштів.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 23.01.2017 між ним та ФОП ОСОБА_2, що є Турагентом, який працює на підставі ліцензії AB № 157925 від 22.09.2006, що діє від імені та за дорученням Туроператора TOB «Оазіс Тревел Україна» було укладено договір на туристичне обслуговування 3-х осіб, а саме позивача, дружину - ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5. Згідно з п. 1.1. даного Договору турагент зобов'язався надати йому та його сім'ї комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а саме туристичну подорож за маршрутом Україна - Туніс - Україна з терміном подорожі 10 ночей у період з 11.07.2018 до 21.07.2018 з розміщення у 5 зірковому готелі Golden Tulip Taj Sultan у м.Хаммамет. Умови Договору з сторони позивача щодо своєчасної та повної оплати цих послуг відповідно до умов Договору виконані повністю. Однак, звертаючись до турагента щодо дати вильоту, рейсу літака, наявності підтверджуючих документів про бронювання номеру у готелі, нам не надавалася жодна інформація, окрім того, що рейс відмінений. На запитання чи нам забезпечать виліт іншим авіаперевірником, нам не дали відповіді. Він звернувся на гарячу лінію Туроператора, який повідомив, що рейсу за маршрутом Україна – Туніс – Україна 11.07.2018 не передбачено і вони працюють над встановленням зв’язку з авіаперевізниками.
Щодо вирішення його питання, незважаючи на його постійні звернення до турагента і, відповідного звернення до них турагента, вони нічим не можуть допомогти. Після того він особисто з'ясував інформацію про відсутність рейсу і на його настійливу вимогу йому запропонували новий туристичний продукт з умовою оплати ним 50% від повної вартості цього туру, що становило 18 300 грн. Іншу половину вартості туроператор зобов'язувався оплатити як частину повернення коштів, оплачених ним за тур. Залишок коштів (23 880 грн.) турагент, який діяв за дорученням туроператора згідно з договором №2009/1721 від 14.08.2009, зобов'язувався повернути протягом 14 днів, до 24 липня 2018 року. Він вимушений був письмово звернутися до Туроператора, що підтверджується поштовою квитанцією від 10.07.2018 року та описом до змісту листа, однак так він і не отримав від них письмової відповіді ні поштовим зв'язком, ні факсом, ні електронною поштою. На його вимогу турагентом було надано копію агентського договору № 2009/1721 від 14.09.2009, зі змісту якого з'ясовано, що TOB «Оазіс Тревел Україна» має ліцензію на провадження туроператорської діяльності Держкомтуризму, серія AB № 467654 від 14 серпня 2009 р. На виконання умов договору ним було оплачено кошти в розмірі 42180 грн. турагенту, який перерахував відповідачу. Враховуючи, що турагент отримав 42 180 грн., а туроператор не надав туристичні послуги, то він має право вимоги до туропетатора про повернення коштів у цьому розмірі.
У зв’язку з не досягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та розірвати договір про туристичне обслуговування від 23 січня 2017 року укладений між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2, яка діяла від імені та за дорученням ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна», та ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна», в користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 42 180,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 15 000 грн.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на мотиви, викладені у позовній заяві, та просив позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна», подано відзив на позов у якому позовні вимоги не визнав повністю і заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Виходячи з того, що договір мав бути укладений із заявником за посередництвом комерційного агенту ФОП ОСОБА_2 Однак, всупереч положенням агентського договору, ФОП ОСОБА_2 уклала з позивачем договір по формі, на укладання якого не мала необхідних повноважень від відповідача. Відповідач визнає той факт, що сталося порушення прав та інтересів позивача, як туриста. В цей же час, відповідач вважає, що причиною таких порушень прав та інтересів туриста стали не дії відповідача, а отже, таке порушення сталося не з вини відповідача та відповідно відсутня необхідна умова для притягнення саме відповідача до відповідальності.
Відповідач вважає, що його обов'язок, як туроператора щодо організації та створення туристичного продукту для позивача, визначений договором, був виконаний належним чином, а саме: з метою бронювання авіаквитків на літак, що слідує за маршрутом Київ - Туніс - Київ, туроператором був підписаний Договір про надання блоку місць із TOB «Авіакомпанія Браво»; з метою розміщення в готелі та забезпечення трансферу за маршрутом: а/п - готель – а/п, туроператором попередньо був укладений договір № 2017/03-17 від 17.03.2017 з компанією «Insight Holidays» (Туніс) та отримано підтвердження бронювання номеру в готелі.
За законом, обов'язок відшкодувати шкоду туристу покладена безпосередньо на того з учасників туристичних відносин, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги. Неможливість для заявника скористатися створеним для нього туристичним продуктом виникла у зв'язку з тим, що TOB «Авіакомпанія Браво» скасувала авіарейси BAY 7375 та BAY 7376, чим порушила законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги з перевезення. Пояснення, щодо причин скасування рейсу має бути витребуване від авіакомпанії Браво, оскільки відповідач до цього часу не зміг отримати такі відомості від перевізника. TOB «Авіакомпанія Браво» було зобов'язане здійснювати перевезення пасажирів за чартерною програмою, що встановлена відповідно до Договору про надання блоку місць. Такі дії TOB «Авіакомпанія Браво» є порушенням законодавства в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги з перевезення та є підставою для притягнення TOB «Авіакомпанія Браво» до відповідальності з відшкодування шкоди, завданої пасажирам скасованих рейсів.
Представник відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна» у судове засідання не з’явився, з невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
Приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином і повторно не з’явився у судове засідання, а тому суд може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Позивач подав відповідь на відзив в якому зазначив, що відповідач у своєму відзиві зазначив, що посилання відповідача на те, що ФОП ОСОБА_2, всупереч положенням агентського договору уклала з ним договір по формі, на укладення якого не мала необхідності повноваження від відповідача є безпідставним, оскільки агентський договір, на який посилається ТОВ «Оазис Тревел України», є укладений між ним та ФОП ОСОБА_6 як їх турагентом. Відповідач прийняв до виконання укладений між ним та ФОП ОСОБА_2 договір про туристичне обслуговування. Це підтверджується самим відповідачем у відзиві відомостями про здійснення ним бронювання авіаквитків на літак та бронювання номеру в готелі. Тож мало місце схвалення правочину відповідачем. Разом з тим, йому не було надано жодного підтверджуючого документа про те, що він може скористатися та реалізувати замовлену туристичну послугу. Звертаючись до турагента щодо дати вильоту, рейсу літака, наявності підтверджуючих документів про бронювання номеру у готелі, йому не надавалася інформація, окрім того, що рейс відмінений. На запитання чи нам забезпечать виліт іншим авіаперевізником, нам не дали відповіді. Він звернувся на гарячу лінію Туроператора, який повідомив, що рейсу за маршрутом Україна - Туніс - Україна 11.07.2018 не передбачено і вони працюють над встановленням зв'язків з авіаперевізниками.
Щодо вирішення його питання, незважаючи на його постійні звернення до турагента і, відповідного звернення до турагента, вони нічим не можуть допомогти і не погоджуються замінити на другий тур та/або повернути кошти. Він вимушений був письмово звернутися до туроператора, однак він так і не отримав від них письмової відповіді ні поштовим зв'язком, ні факсом, ні електронною поштою. Фактично, відповідач, позбавив його сім'ю права скористатися послугами перевізника чи готельного комплексу, оскільки ним не було передано жодних підтверджуючих документів, по є підставами для використання цих послуг. При цьому авіаквитків (або інших проїзних документів), ні ваучера, ні страхового полісу мені, як туристу та членам моєї сім'ї передано не було. Тож, наведене відповідачем у відзиві твердження про те, що їх обов'язок був виконаний належним чином і ним не оспорюється та підтверджується наданими ним документами є абсурдним і необґрунтованим.
Ствердження відповідача, що саме авіаперевізник порушив чинне законодавство у галузі туристичної діяльності і пояснення тепер він повинен вимагати саме з авіакомпанії «Браво». Однак, ним був укладений договір на туристичне обслуговування саме з туроператором ФОП ОСОБА_2, що діяла в інтересах і від імені відповідача. Туроператор та турагент не надавав мені жодної інформації про те, яка сама авіакомпанія повинна здійснювати авіаобслуговування. Оскільки туроператор йому не передав жодного підтверджуючого документу на авіапереліт, то він не мав жодних підстав для пред'явлення будь-яких претензій до того чи іншого авіаперевізника. Це є і було прямим обов'язком туроператора. З огляду на вищезазначене, відповідач дійшов помилкового висновку про відповідальність перед ним, як позивачем, повинен нести відповідач. Оскільки відповідачем, первісно не було забезпечено доступу до туристичного продукту, на основі якого він та його сім'я повинні скористатися туристичною послугою.
Правом на подання заперечення відповідач не скористався.
Судом до участі у справі залучено третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво», фізична особа – підприємець ОСОБА_2.
Представник третьої особи ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво» у судове засідання не з’явився, однак подав пояснення щодо позову в якому викладено свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Зокрема зазначивши, що подав пояснення в яких зазначив, що між відповідачем та третьою особою було укладено Договір № 16/3/17 «Про надання блока місць». Починаючи з листопада 2017 року зі сторони відповідача, перед третьою особою виникла та почала накопичуватися певна фінансова заборгованість за Договором № 16/3/17 «Про надання блока місць». Та шляхом переговорів між сторонами було досягнуто згоди про реструктуризацію наявної заборгованості. В порушення умов Договору та досягнутих домовленостей, відповідачем не була погашена накопичена заборгованість. 27 червня 2018 року, напередодні виконання наступних запланованих рейсів, у зв'язку з невиконанням умов Договору (оплати рейсів), Третя особа повідомив Відповідача про те, що у разі несплати оплат передбачених договором, заплановані наступні рейси виконуватися не будуть. Відповідачем не було вжито жодних заходів для забезпечення виконання запланованих рейсів, було проігноровано попередження про можливе скасування рейсів, зобов'язання по оплаті рейсів виконані не були, тому Третьою особою було прийнято рішення про зупинення програми виконання запланованих рейсів згідно Договору № 16/3/17 «Про надання блока місць». Інформація про зупинення взаємовідносин між Відповідачем та Третьою особою була широко розголошена в засобах масової інформації. Не зважаючи на свої обіцянки, а також зобов'язання, що взяв на себе Відповідач укладаючи угоди з туристами, як самостійно так і через своїх агентів, Відповідачем не було вжито жодних заходів для забезпечення виконання за планових рейсів.
Як зазначено у позовній заяві подорож Позивача мала відбутися з 11.07.2018 Повідомлення про припинення виконання чартерної програми згідно Договору № 16/3/17 «Про надання блока місць» було оприлюднено 27.06.2018 року, тобто за два тижні до запланованої подорожі, тож згідно Закону України «Про туризм» від 15.09.1995 № 324/95, Туроператор (Відповідач) мав негайно повідомити Туриста про суттєву зміну умов укладеного договору, запропонувати альтернативні заходи, або в повному обсязі відшкодувати вартість не наданих послуг.
Третя особа фізична особа – підприємець ОСОБА_2 у судовому засіданні суду пояснила, що дійсно між ОСОБА_1 та відповідачем, від імені якого діяла вона, було укладено договір на туристичне обслуговування. На виконання договору ОСОБА_1 було передано кошти, які вона перерахувала ТОВ «Оазіс Тревел Україна». Договір не був виконаний ТОВ «Оазіс Тревел Україна», оскільки були відмінені рейси в Туніс, тому вважає, що кошти підлягають поверненню ОСОБА_1
При розгляді справи судом учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Суд встановив, що ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна» здійснює діяльність туристичних агентств та туристичних операторів та видано ліцензію серія АЕ №185717 на туроператорську діяльність.
14.08.2009 ТОВ «Оазіс Тревел Україна»та фізична особа – підприємець ОСОБА_2 уклали агентський договір № 2009/1721, відповідно до умов якого ТОВ «Оазіс Тревел Україна» доручає, а фізична особа – підприємець ОСОБА_2 приймає на себе зобов’язання з просування туристичного продукту ТОВ «Оазіс Тревел Україна» та реалізацію путівок за туристичними маршрутами ТОВ «Оазіс Тревел Україна», згідно з замовленнями фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, підтвердженими в порядку, встановленому даним Договором, які є його невід’ємною частиною. Турагент укладає з туристами договори про надання туристичних послуг від імені ТОВ «Оазіс Тревел Україна» і за його рахунок на Території, визначені Договором.
23.01.2017 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_7, що є Турагентом, який працює на підставі ліцензії AB № 157925 від 22.09.2006 p., що діє від імені та за дорученням Туроператора TOB «Оазіс Тревел Україна» було укладено договір на туристичне обслуговування, згідно якого турагент зобов’язується забезпечити туристу надання комплексу туристичних послуг, а турист зобов’язується на умовах цього договору прийняти та оплатити ці послуги. Туристична подорож за марштуром Україна - Туніс - Україна з терміном подорожі 10 ночей у період з 11.07.2018 по 21.07.2018 з розміщення у 5 зірковому готелі Golden Tulip Taj Sultan у м.Хаммамет.
На виконання умов вищевказаного договору ОСОБА_1 31.01.2017 оплатив 13 400 грн. 30% від вартості туру, 27.06.2018 оплатив 12 780 грн. 70 % від вартості туру що підтверджується прихідними ордерами, виданого ФОП ОСОБА_7
Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 перерахувала вказані кошти TOB «Оазіс Тревел Україна», що не заперечується сторонами.
Судом встановлено, що TOB «Оазіс Тревел Україна», як туроператор обов'язки за договором не виконав: документи для здійснення туристичної подорожі, а саме ваучеру, страхового полісу, авіаквитків не передав.
Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 ЦК України).
Відповідно до статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, установлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з частиною п'ятою статті 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням умов договору однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про туризм» порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.
Згідно із частинами першою та другою статті 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.
Частиною першою статті 33 Закону України «Про туризм» встановлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно із частиною тринадцятою статті 20 Закону України «Про туризм» права й обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також цим Законом.
Агентські відносини регулюються главою 31 Господарського кодексу України, відповідно до частин першої, другої статті 297 якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.
Згідно з частиною одинадцятою статті 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов'язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб'єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.
Згідно із частиною десятою статті 20 Закону України "Про туризм" якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів. Так, частиною четвертою статті 10 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів" передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що саме відповідач як туроператор несе відповідальність за невиконання умов договору про надання туристичних послуг у спірних правовідносинах, а правовідносини, які виникли між відповідачем та третіми особами не можуть впливати на права позивача, який належно виконав умови укладеного ними договору. Спір між туроператором та турагентом чи авіакомпанією може бути вирішений в іншому провадженні.
У зв’язку з порушенням умов договору туроператором TOB «Оазіс Тревел Україна» суд вважає, що права та інтереси позивача були порушенні відповідачем, і вказані порушенні права та інтереси підлягають захисту шляхом розірвання договору про туристичне обслуговування від 23 січня 2017 року укладений між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2, яка діяла від імені та за дорученням ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна», та ОСОБА_1
Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками серед іншого є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
З огляду на діюче законодавство, суд вважає, що майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, який порушив умови договору та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.
Таким чином, відповідальність перед позивачем за завдані останньому збитки несе туроператор ТОВ «Оазіс Тревел Україна», який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги та порушив умови договору, а тому з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна», в користь ОСОБА_1 підлягає стягненню грошові кошти в розмірі 42 180,00 грн.
Посилання відповідача, що ним не виконанні зобов’язання перед позивачем у зв’язку з порушенням умов договору турагентом та ТОВ «Авіакомпанія Браво» є безпідставні, оскільки між туроператором як особою, що створює туристичний продукт, та турагентом як особою, що такий продукт реалізує, уклався агентський договір характерною ознакою таких договорів є те, що туристичний агент діє від імені та/або в інтересах туроператора з питань продажу туристичного продукту. Також між ТОВ «Оазіс Тревел Україна» та ТОВ «Авіакомпанія Браво» був укладений договір №16/3/17 на надання блоку місць. Однак дані договори не створюють собою прав та обов'язків для споживача – позивача ОСОБА_1, і в разі спору між туроператором та турагентом чи авіакомпанією він може бути вирішений в іншому провадженні.
Щодо стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням її майна.
Згідно з положеннями пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
Правовідносини сторін випливають з договірних відносин щодо надання туристичних послуг.
Згідно зі статтею 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.
Правила статті 1167 ЦК України регулюють позадоговірні (деліктні) відносини.
Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 6-1575цс16.
З наявних в матеріалах справи складових частин договору про туристичне обслуговування не передбачено відшкодування моральної шкоди за порушення договірних зобов'язань. Відсутні також підстави для відшкодування моральної шкоди з підстав, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів», а тому в задоволені позову слід відмовити.
Відповідно до частин 1 і 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що позивач звільнений від сплати судових витрат, а тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача в користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 10 - 13, 76-82, 89, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, статтями 15, 16, 20, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 з обме6женою відповідальністю «Авіакомпанія Браво», фізична особа – підприємець ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення грошових коштів.
Розірвати договір про туристичне обслуговування від 23 січня 2017 року укладений між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2, яка діяла від імені та за дорученням ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна», та ОСОБА_1
Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна», в користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 42 180,00 грн. (сорок дві тисячі сто вісімдесят гривень 00 копійок).
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна», в користь держави судовий збір в розмірі 1 409,60 грн. (тисячу чотириста дев’ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України МС 455 315, виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області.
Відповідач: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна», місцезнаходження: м. Київ, вул. Г. Сковороди, 5- А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35735699.
Третя особа: ОСОБА_3 з обме6женою відповідальністю «Авіакомпанія Браво», місцезнаходження: м. Київ вул. Ванди Василевської, буд. 7, оф. 409, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32259588.
Фізична особа – підприємець ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Повний текст рішення суду складено 24 січня 2019 року.
Головуючий суддяОСОБА_8
Судове рішення № 79395761, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 22.01.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/14112/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: