Ухвала суду № 79393605, 03.01.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9407/18

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

03 січня 2019 року місто Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-Бутік Студіо 7» про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до районного суду з позовною заявою до відповідача ТОВ «Дизайн-Бутік Студіо 7», в якій просить: 1) визнати недостовірною інформацію, викладену в опублікованому тексті 13.07.2017 р. в мережі Інтернет на веб-сайті, сторінки якого об'єднані за навігацією під доменним ім'ям «bankruptcy-ua.com»; 2) зобов'язати відповідача опублікувати спростування інформації на інформаційному ресурсі, де містився опублікований текст; 3) зобов'язати відповідача забезпечити позивачу право на відповідь щодо інформації, викладеної в опублікованому тексті.

Вищевказаний позов оплачений в розмірі 704,8 грн. (за одну вимогу немайнового характеру по ставці на час звернення до суду).

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 23.07.2018 р. вищевказаний позов на підставі ст. 185 ЦПК України був залишений без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: доплатити судовий збір в розмірі 1 409,6 грн., оскільки було заявлено три вимоги немайнового характеру, а оплачена лише одна.

Копія ухвали отримана позивачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вищевказаної ухвали до суду засобом поштового зв'язку позивачем подані письмові пояснення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовляється сплачувати судовий збір, не погоджуючись з ухвалою суду, та просить відкрити провадження у справі, вважаючи, що суд помилково дійшов висновку про заявлення позивачем трьох вимог немайнового характеру, оскільки позовна заява містить лише одну вимогу - про захист честі, гідності та ділової репутації, а всі інші прохання - це спосіб захисту порушеного права.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказаний підлягає поверненню за таких підстав.

Відповідно до чинного ЦПК України ухвала про залишення позову без руху, в т.ч. і в частині сплати судового збору, не підлягає апеляційному оскарженню.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст.177 ч.4 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують оплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Питання порядку сплати судового збору та його розміру врегульовані Законом України «Про судовий збір».

Залишаючи вищевказаний позов без руху, судом зазначено на те, що статтею 6 частиною 3 Закону України «Про судовий збір» передбачена сплата судового збору за кожну вимогу немайнового характеру у разі об'єднання в позові двох і більше вимог немайнового характеру.

Згідно роз'яснень, які містяться в пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, у разі, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що ним заявлено лише одну позовну вимогу, виходячи з такого.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК врегульовує захист цивільних прав та інтересів судом та передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ЦПК України визначений принцип диспозитивності цивільного процесу, який передбачає і право особи на власний розсуд розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору.

Зазначене кореспондується з вимогою пункту 4 частини 3 статті 175 ЦПК 2017 року, відповідно до якої позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Тим самим, даною правовою нормою встановлено, що спосіб (способи) захисту прав визначають зміст позовних вимог.

Як вбачається з позовної заяви, в межах одного предмету позову (яким є захист честі та гідності фізичної особи) ОСОБА_1 заявлено вимоги щодо застосування судом трьох способів захисту немайнового права, а саме: 1) визнання інформації недостовірною; 2) зобов'язання відповідача до дій публікації спростування інформації; 3) зобов'язання відповідача до забезпечення позивачу права на відповідь. Отже, позивач самостійно, на власний розсуд, визначив об'єм своїх позовних вимог до відповідача, а тому мав сплатити судовий збір за вищевказаним позовом у встановленому законом розмірі: за три вимоги немайнового характеру.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що позивачем не виконані вимоги ухвали суду від 23.07.2018 р. про залишення позову без руху та недоліки не усунуті, оскільки позивачем залишені не оплаченими судовим збором дві заявлені ним вимоги немайнового характеру.

Про наслідки невиконання ухвали про залишення без руху позивачу було роз'яснено в ухвалі від 23.07.2018 р.

Згідно ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, відповідно до ст.185 ч.3 ЦПК України вищевказана позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачу, оскільки позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк.

В прецедентних рішеннях Європейського суду з прав людини зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави («Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р.).

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову. А відтак, позивач не позбавлений права на доступ до правосуддя, оскільки має можливість повторного звернення до суду з позовом, якій за формою та змістом буде відповідати вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, та сплатою судового збору у встановленому законом розмірі. При цьому слід звернути увагу позивача, що чинним законодавством, з врахуванням майнового стану позивача, в разі неможливості оплати судового збору при подачі позову, передбачена можливість відстрочення (розстрочення) судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст.185 ч.3, 258-260, 353, 354 ЦПК України, п.15,5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Дизайн-Бутік Студіо 7» про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи - повернути позивачеві.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяН. М. Ларіонова