Вирок № 79393586, 15.01.2019, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/27/19

Провадження № 1-КП/758/8/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2019 року Подільський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді - Отвіновського П.Л.,

при секретарі - Коцирій О.С.,

прокурора - Шевчука С.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Сеперовича С.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду міста Києва кримінальне провадження №12018100070004022, яке надійшло від прокурора з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, з середньою освітою, не одруженого, маючого малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, востаннє 14.04.2016 р. вироком Васильківського міського суду Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту строком на 6 місяців, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

12.10.2018 приблизно о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 перебував за адресою: м. Київ, Контрактова площа 12, де побачив автомобіль НОМЕР_2, та в цей момент у останнього виник злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна з автомобіля.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи що за його діями ніхто сторонній не спостерігає, ОСОБА_1 підійшов до автомобіля НОМЕР_2 та за ручку відчинив водійські двері автомобіля, з салону якого викрав сумку чорного кольору, в якій знаходилось посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3, банківська картка «Приват Банк», посвідчення кандидата в майстри спорту, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, грошові кошти у сумі 300 євро, 500 доларів США та близько 5 000 грн., а також електронна сигарета «Айкос», вартістю 2 500 грн, що належить потерпілому ОСОБА_3

Після цього, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_3, матеріальну шкоду на загальну суму 31 140 грн.

Крім цього, 27.10.2018 приблизно о 10 год. 45 хв. ОСОБА_1, перебуваючи на вулиці за адресою: АДРЕСА_2, побачив автомобіль червоного кольору «Форд Фієста», д.н.з. НОМЕР_3. В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи що за його діями ніхто сторонній не спостерігає, ОСОБА_1 підійшов до вище вказаного автомобіля, відчинив багажне відділення та таємно взяв майно, що належить ОСОБА_4, а саме: два пакети з овочами, дитячу їжу, проїзний квиток на метро, спортивну сумку коричневого кольору, в якій знаходились дитячі речі, срібну дитячу ложку вагою 20 грам, вартістю 1 000 грн., гаманець, в якому знаходились грошові кошти у сумі 1 000 грн, дві картки «ПриватБанк», файл з документами.

Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2 000 грн.

Крім цього, 09.11.2018 приблизно о 17 год. 45 хв. ОСОБА_1, перебував в маршрутному таксі №581 та перед зупинкою за адресою: м. Київ, пр-т В. Порика, 15, побачив в жіночій сумці ОСОБА_5 мобільний телефон золотистого кольору «Самсунг Гелексі». В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи що за його діями ніхто сторонній не спостерігає, ОСОБА_1 перебуваючи біля ОСОБА_5 таємно дістав з її жіночої сумки мабільний телефон золотистого кольору «Самсунг Гелексі», ІМЕІ: НОМЕР_5, ІМЕІ: НОМЕР_4, вартістю 5 999 грн.

Після чого, ОСОБА_1, з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 5 999 грн.

Крім цього, 14.11.2018 приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував за адресою: м. Київ, пр-т Г. Гонгадзе,20, а саме в торгівельному комплексі «Хумана» де побачив в жіночій сумці ОСОБА_6 мобільний телефон чорного кольору та в цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_7 та з її жіночої сумки, яка висіла на плечі таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy - J2» чорного кольору, вартістю 3 756 грн., що належить ОСОБА_6

Після цього, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3 756 грн.

Крім цього, 21.11.2018 приблизно о 00 год. 05 хв. ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Межова, 12, побачив на шиї у громадянки ОСОБА_8 її навушники сірого кольору та її мобільний телефон білого кольору, який остання тримала у руках, та в цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_8, зірвав з шиї останньої її навушники сірого кольору «КОС», вартістю 1 200 грн. та вирвав з її рук мобільний телефон білого кольору «LG Е-400», ІМЕІ: НОМЕР_6. Не реагуючи на вимоги ОСОБА_8 зупинитись та повернути вище вказане викрадене майно, ОСОБА_1 продовжив дії, які направлені на відкрите викрадення чужого майна, а саме, діючи відкрито, разом з викраденим майном останній втік місця вчинення кримінального правопорушення, тим самим маючи змогу розпорядитись викраденим майном на власний розсуд та завдавши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 1 600 грн.

Ці дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України.

28 грудня 2018 року між прокурором і ОСОБА_1, у присутності захисника, за згодою потерпілих укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 470 та 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор та ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у виді позбавлення волі. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України, які згідно ст. 12 КК України, є відповідно злочином середньої тяжкості та тяжким злочином. У суді останній визнав свою вину. Потерпілі надали прокурору згоду на укладення цієї угоди.

Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1 і призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Окрім цього, згідно вимог ст.ст.96-1, 96-2 КК України, в порядку спеціальної конфіскації з ОСОБА_1 підлягає стягненню грошова сума у розмірі 42 895 гривень, як вартість майна, яке він викрав та використав за епізодами таємного викрадення майна, вчинених 12.10.2018, 27.10.2018, 09.11.2018 та 14.11.2018.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

затвердити угоду від 28.12.2018 р. про визнання винуватості укладену між прокурором Шевчуком С.А. та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 років позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання по даному кримінальному провадженню, а саме з 21.11.2018 року.

Згідно вимог ст.96-1, ст. 96-2 КК України конфіскувати у ОСОБА_1 суму в розмірі 42 895 гривень, як вартість майна, яке він викрав та використав за епізодами таємного викрадення майна, вчинених 12.10.2018, 27.10.2018, 09.11.2018 та 14.11.2018.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Визначити розмір застави у межах 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів в сумі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37318005112089, отримувач - ДКСУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № вирок суду, прізвище, ім'я, по- батькові платника застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати наступні обов'язки:

- не відлучатися із місця проживання в м. Києві без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даному вироку розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суд. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даному вироку, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії обов'язків становить два місяці.

На вирок до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 діб із моменту проголошення вироку, а обвинуваченим, який перебуває під вартою у цей же строк з моменту одержання копії вироку.

Суддя: П.Л.Отвіновський