Постанова № 7939351, 09.02.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          09 лютого 2010 р. м. Чернівці           Справа № 2а-482/10/2470

          12:18

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

при секретарі судового засідання Маркуц Х.М..

за участю представників сторін:

позивача – Кучма В.М.; Кучма С.В., Стрільчук К.Д., за усною заявою;

відповідача – Чебан В.І., за дорученням,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомМалого приватного підприємства "Герцог"доДержавної податкової інспекції у м. Чернівціпро скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Герцог» (далі - позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень № 3280200151/0 від 30.06.2009 р., № 2403770152/0 від 15.07.2009 р. та № 2403790152/0 від 15.07.2009 р.

          Позов обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» виніс оскаржувані рішення, якими до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання. Посилаючись, на своєчасність перерахування коштів на сплату зборів та податків, вказували про відсутність в їх діях вини.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд позов задовольнити.

Відповідачем подані заперечення проти позову, відповідно до яких вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити. При цьому зазначав, що за результатами проведених перевірок було встановлено факти несвоєчасної сплати позивачем узгоджених податкових зобов’язань. Вважає, що порушення строків стало не з вини банку, а з вини позивача, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав. Просив у його задоволенні відмовити та надав суду пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.02.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж п’ять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини. Оскільки закінчення строку виготовлення та підписання повного тексту постанови припало на вихідний день, повний текст постанови виготовлено та підписано судом 15.02.2010 р., тобто в перший робочий день після нього.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, судом встановлено наступне.

Мале приватне підприємство «Герцог» (58000, м. Чернівці, вул. Глухівська, буд. 2, квартира 10, ідентифікаційний код 25083493) зареєстроване виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 20.11.1997 р. як юридична особа.

Відповідно до договору № zа62-2002/11 від 07.05.2002 р. на встановлення і використання програмного забезпечення системи «Клієнт-банк» укладеного між Філією «Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці» Акціонерного комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та позивачем, сторони домовилися з метою проведення безготівкових розрахунків використовувати в електронній формі платіжні доручення та виписки з рахунку клієнта (а.с. 33-35).

30.10.2008 р. Мале приватне підприємство «Герцог» подало до ДПІ у м. Чернівці податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 р. № 161734, згідно якої позивач задекларував зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 16190,00 грн. (а.с. 150). Відповідно до розрахунку сплати єдиного податку за 3 квартал 2008 р. № 161978 від 20.10.2008 р. позивач задекларував податкові зобов’язання з єдиного податку в розмірі 13995,00 грн. (а.с. 138).

Для сплати єдиного податку за 3 квартал 2008 р. у розмірі 13995,00 грн. позивач подав до Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці» платіжне дорученням № 153 від 10.10.2008 р. на суму 6800,00 грн. через систему «Клієнт-банк», а для сплати податку на додану вартість за вересень 2008 р. у розмірі 16190,00 грн. – платіжне доручення № 162 від 13.10.2008 р. на суму 16200,00 грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача (а.с. 96, 125).

Вказані платіжні доручення було прийнято банком до виконання відповідно 10.10.2008 р. та 13.10.2008 р., що підтверджується виписками з рахунку позивача та листами філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернівці» від 15.04.2009 р. № 06-25/1522 та від 28.01.20010 р. № 06-25/344 (а.с. 5, 62, 96, 125).

У зв’язку із введенням Постановою правління НБУ в банку тимчасової адміністрації платіжні доручення не були сплачені.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що позивачем, з метою перерахування узгоджених сум податкового зобов’язання з податку на додану вартість та єдиного податку, 21.10.2008 р. було відкрито банківський рахунок у національній валюті № 26000205431600 у відділенні № 219 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», що підтверджується відповідним договором та довідкою ДПІ у м. Чернівці від 01.02.2010 р. № 1637/10/29-011 (а.с. 38, 39, 64-67).

Позивачем подав до відділення №219 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» платіжні доручення № 1 від 24.10.2008 р. на суму 7000,00 грн. та № 11 від 13.11.2208 р. на суму 2800,00 грн. через систему «Клієнт-банк» для сплати єдиного податку відповідно за вересень та жовтень 2008 р. Для сплати податку на додану вартість за жовтень 2008 р. у розмірі 6800,00 грн. позивач подав до вказаної банківської установи платіжне доручення № 20 від 20.11.2008 р. на суму 6800,00 грн., а за грудень 2008 р. – платіжне доручення № 31 від 03.12.2008 р. на суму 17000,00 грн. Вказані суми були зараховано, що підтверджується виписками з рахунку позивача (а.с. 99, 100, 102).

У зв’язку із перерахуванням узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість та єдиного податку через відділення № 219 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», позивачем 08.12.2008 р. було відкликано платіжні доручення передані для оплати з Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці».

09.06.2009 р. працівниками ДПІ у м. Чернівці, на підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати Малим приватним підприємством «Герцог» узгоджених податкових зобов’язань до бюджету за 3 та 4 квартали 2008 р., за результатами якої складено акт № 2147/15-1/25083493 (а.с. 8).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»» і п. 4 ст. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», яке виразилося у несвоєчасній сплаті узгоджених податкових зобов’язань з єдиного податку, а саме із затримкою на 4 дні за 3 квартал 2008 р. у сумі 6699,90 грн. (граничний термін сплати 20.10.2008 р., фактично сплачено 24.10.2008 р. п/д № 1 від 24.10.2008 р.) та за 4 квартал 2008 р. із затримкою на 7 днів у сумі 95, 44 грн. (граничний термін сплати 20.01.2009 р., фактично сплачено 27.10.2009 р. п/д № 51 від 27.01.2009 р.)

На підставі результатів перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 3280200151/0 від 30.06.2009 р., яким позивачу нараховано штраф у розмірі 10 % від своєчасно несплаченої суми узгодженого податкового зобов’язання в сумі 679,53 грн. (а.с.7).

14.07.2009 р. працівниками ДПІ у м. Чернівці, на підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати Малим приватним підприємством «Герцог» узгоджених податкових зобов’язань до бюджету за вересень – жовтень 2008 р., за результатами якої складено акт № 2514/15-2/25083493 (а.с. 22).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і п. 4 ст. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», яке виразилося у несвоєчасній сплаті узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, а саме за вересень 2008 р. із затримкою на 20 днів у сумі 6800,00 грн. (граничний термін сплати 30.10.2008 р., фактично сплачено 20.10.2008 р. п/д № 20 від 20.11.2008 р.), за жовтень 2008 р. із затримкою на 2 дні у сумі 648,40 грн. (граничний термін сплати 01.12.2008 р., фактично сплачено 03.12.2008 р. п/д № 31від 03.12.2008 р.); за вересень 2008 р. із затримкою на 32 дня у сумі 7504,90 грн. (граничний термін сплати 30.10.2008 р., фактично сплачено 03.12.2008 р. п/д № 31 від 03.12.2008 р.).

На підставі результатів перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 2403770152/0 від 15.07.2009 р., яким позивачу нараховано штраф у розмірі 10 % від своєчасно несплаченої суми узгодженого податкового зобов’язання в сумі 1328,70 грн. та № 2403790152/0 від 15.07.2009 р. яким позивачу нараховано штраф у розмірі 20 % від своєчасно несплаченої суми узгодженого податкового зобов’язання в сумі 1500,98 грн. (а.с. 6, 24).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до підпунктів 16.5.1, 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі - Закон № 2181), за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних фондів, встановлених законодавством з вини банків, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах .

Виходячи з наведеного, вбачається, що законодавством чітко розмежовано відповідальність платників податків за несплату податків (шляхом неподачі до банківських установ платіжних документів на перерахування сум податків) і відповідальність банківських установ за не зарахування платежів до бюджетів та державних цільових фондів, сплачених платниками податків (шляхом подачі до банківських установ платіжних документів на перерахування сум податків).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлених по справі фактичних обставин, позивач своєчасно здійснив подачу до банківської установи платіжних документів про сплату узгоджених сум податкового зобов’язання через систему «Клієнт-банк», проте у зв’язку із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів та тимчасової адміністрації в установі банку (Постанова правління НБУ «Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)» № 308 від 07.10.2008 р.) вказані платежі не було зараховано до бюджетів та цільових фондів.

Згідно вимог підпунктів 16.5.1 та 16.5.3 ст. 16 Закону № 2181 не вважається пропущенням строків зарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком введення Національним банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів такого банку. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, суд вважає, що відповідач протиправно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції за пропущення строків зарахування узгоджених сум податкового зобов’язання, які настали з вини банку під час під мораторію на задоволення вимог кредиторів.

          Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб’єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом встановлено порушення зазначених критеріїв (вимог) Державною податковою інспекцією у м. Чернівці при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме: рішення прийняте всупереч встановлених законом повноважень, у невизначений законом спосіб, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів тієї обставини, що порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання відбулося з вини позивача, натомість останній вжив всіх необхідних заходів для своєчасного і повного виконання обов’язків платника податків.

Суд відхиляє помилкові посилання відповідача про підставність нарахування позивачеві штрафних (фінансових) санкцій у зв’язку з відкликанням 08.12.2008 р. платіжних доручень з філії Промінвестбанк, оскільки такі дії позивач вчинив тільки після відкриття рахунку у відділенні №219 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» та відповідної сплати узгоджених податкових зобов’язань з єдиного податку та податку на доданку вартість, і зарахування цих платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв’язку з чим оскаржувані рішення підлягає скасуванню.

Частина 1 ст. 94 КАС України визначає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Матеріали справи підтверджують понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в розмірі 3,40 грн. Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету підлягає стягненню зазначена сума судових витрат по даній справі.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 70, 71, 86, 94, 158 - 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення – рішення № 3280200151/0 від 30.06.2009 р.

3.Скасувати податкове повідомлення – рішення № 2403770152/0 від 15.07.2009 р.

4.Скасувати податкове повідомлення – рішення № 2403790152/0 від 15.07.2009 р.

5.Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства «Герцог» (58000, м. Чернівці, вул. Глухівська, буд. 2, квартира 10, ідентифікаційний код 25083493) судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та її оскарження.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 15 лютого 2010 р.

Суддя /підпис/ В.К. Левицький

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя В.К. Левицький