Ухвала суду № 79391590, 22.01.2019, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1438/18

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2019 року смт. Краснокутськ

Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Каліберда В.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,

у с т а н о в и в :

10 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.

Пред’явлена позовна заява ухвалою судді від 12.12.2018 року була залишена без руху та для усунення цих недоліків судом був встановлений 10-денний строк, які позивачем виконанні частково, а саме: не виконаними залишилися вимоги про сплату судового збору за звернення до суду з вимогами про визнання заповіту недійсним в розмірі 704,80 грн., хоча у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак позивачем до матеріалів позову не надано доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а навпаки матеріали позову містять довідку КЗОЗ «Краснокутська ЦРЛ» від 09.11.2018 року про доходи ОСОБА_1, з якої вбачається, що вона офіційно працевлаштована у Краснокутській ЦРЛ та її доходи за період з 01.08.2018 року по 31.10.2018 року становить 13 760, 95 грн., тобто вона має стабільний дохід та можливість сплатити судовий збір.

Згідно ч.3 ст.184 ЦПК України, якщо позивач відповідно до вказівок судді у встановлений строк не виконав вимоги, вказані в ухвалі, заява вважається неподаною та повертається заявникові.

Суддею також враховано той факт, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, визнання позовної заяви не поданою та повернутою позивачу не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Крім того ОСОБА_1, позовну заяву якої було визнано не поданою та повернуто, - після усунення умов, що були підставою для визнання позовної заяви неподаною та повернутою, має право звернутись до суду повторно.

На підставі вищевказаного, керуючись ч.3 ст.185 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз’яснити ОСОБА_1, що вона має право повторно звернутися до суду з зазначеними вимогами про визнання заповіту недійсним після усунення умов, що були підставою для визнання позовної заяви неподаною та повернутою.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне сокарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ КАЛІБЕРДА В.А.