Ухвала суду № 79390777, 24.01.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1413/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

24 січня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Галінської В.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Першої Рівненської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Першої Рівненської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна.

В обгрунтування позовних вимог вказують, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 16.11.1981. На початку 2018 року під час подачі декларації посадової особи місцевого самоврядування, його дружина ОСОБА_2 по місцю роботи, звернулася до юридичного відділу ВК РМР з проханням надати витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна для перевірки даних в своїй декларації. Ознайомившись із інформаціє виявили, що на частину їх квартири накладений арешт у 2007 році. На їх звернення до ГУНП в Рівненській області, останні повідомили, що слідчим відділу Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_5 під час досудового розслідування у кримінальній справі, з метою можливої конфіскації майна, постановою від 23 жовтня 2007 року було накладено арешт на частку приватної спільної сумісної власності на квартиру №22 в м.Рівне по вул.О.Олеся, буд.11. Згідно відомостей є Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 5930780, зареєстровано 30 жовтня 2007 року Першою Рівненською державною нотаріальною конторою. Підстави перебування нерухомоого майна під арештом на даний час відсутні, тому під час вирішення питання про зняття арешту претензій мати не будуть.

Дослідивши матеріали позовної заяви вважаю, що даний спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно з частиною першою статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні питання про застосування норм права до спірних правовідносин у даній справі, суддя враховує правові висновки ОСОБА_6 Верховного суду, викладені у постанові по цивільній справі №461/1054/17-ц (провадження №14-464цс18) від 21.11.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (частина 2 статті 174 КПК України).

Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації (частина 3 статті 174 КПК України).

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частинна 4 статті 174 КПК України).

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частинна 4 статті 174 КПК України).

Тобто, порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановлюється статтею 174 КПК України, і відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

Згідно зі статтею 126 КПК України 1960 року забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б це майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України 2012 року арешт майна, застосований під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим кодексом, продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим кодексом.

У порядку, передбаченому ч.1 ст. 174 КПК України 2012 року, суди вправі вирішувати питання, що виникають при виконанні вироків, а саме питання щодо скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмові у позові або незастосуванні конфіскації вироком ці заходи не скасовані.

Разом з тим спори про право цивільне, пов"язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов"язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 чинного КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI "Перехідні положення" чинного КПК України питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Аналогічну правову позицію ОСОБА_6 Верховного Суду висловила у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №202/5044/17, від 23 травня 2018 року у справі № 569/4374/16-ц.

Таким чином, з урахуванням характеру спірних правовідносин, приходжу до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки питання про захист прав власника майна, який не є учасником кримінального провадження (скасування арешту) підлягає розгляду і вирішенню у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України від 2012 року, а тому дану заяву слід розглядати за правилами кримінального судочинства.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. ст.186,260,353 ЦПК України, ст.7 Закону України "Про судовий збір", -

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Першої Рівненської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна.

Надіслати позивачам ухвалу разом із заявою та всіма доданими до неї документами.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету України судовий збір, згідно квитанції №3 від 09 січня 2019 року, у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, сплаченого за реквізітами: отримувач коштів - УК у м. Рівному/м. Рівне/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38012714; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 31213206017002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір за позовом ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільно процесуальним кодексом.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Рівненського міського суду В.В.Галінська