Рішення № 79390271, 09.01.2019, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/1437/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Волкодав А.А.,

представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Дубровиця справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 11 лютого 2013 року з відповідача стягнуто аліменти на її користь на утримання дітей. Після набрання рішенням законної сили, вона отримала виконавчий лист та подала до виконавчої служби. На підставі виконавчого листа, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження. Однак, починаючи з 2013 року і по даний час, відповідач належним чином рішення суду не виконує, аліменти сплачує несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 11119,34 грн. Враховуючи викладене, просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 8594,63 грн.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов не визнає. У відзиві на позов просить суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши та перевіривши матеріали справи, приходить висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 11 лютого 2013 року з ОСОБА_4 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 200 грн. (двісті гривень) на кожну дитину щомісячно, та на утримання позивачки в розмірі 200 грн. (двісті гривень) щомісячно до досягнення дочкою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 трьох років.

Згідно довідки №10447/15.8-37 від 04 жовтня 2019 року, виданої Дубровицьким районним відділом Державної виконавчої служби вбачається, що станом на 01 жовтня 2018 року за ОСОБА_3 згідно виконавчого листа №1706/1803/12, рахується заборгованість у розмірі 11119,34 грн. (а.с.10).

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно із частиною 1 статті 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.

У статті 196 Сімейного кодексу України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 22 Постанови "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року №3, передбачена статтею 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у звязку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

В інших випадках, як вказано в пункті 22 зазначеної постанови, стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених статтею 197 Сімейного кодексу України умов повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Разом з тим, ОСОБА_7 Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №14-37цс18 вважала за необхідне відійти від правового висновку, висловленого у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року справі №6-94цс15, зазначивши таке, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини 1 статті 196 Сімейного кодексу України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Суд не погоджується із розміром пені по аліментах, розрахованих позивачем, так як він проведений не правильно, оскільки щодо стягнення пені за прострочення сплати аліментів на дружину, стаття 196 Сімейного кодексу України не застосовується до аліментних правовідносин, передбачених статтею 84 Сімейного кодексу України, а тому в цій частині позову слід відмовити. З урахуванням зазначеного, із відповідача на користь позивача слід стягнути пеню в розмірі 6935,15 грн., замість 8594,63 грн.

Згідно вимог статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу, що були понесені позивачем та підтверджуються довоговом про надання правової допомоги від 30 листопада 2018 року та додатковою угодою до вказаного договору.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", статтями 180, 196 Сімейного кодексу України, статтями 12, 13, 81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки с. Берестя, вул. Молодіжна, 7, Дубровицького району Рівненської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 6935,15 грн. (шість тисяч дев'ятсот тридцять п'ять гривень 15 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки с. Берестя, вул. Молодіжна, 7, Дубровицького району Рівненської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, понесені нею витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. (однієї тисячі гривень).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код за ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача: 899998;

рахунок отримувача: 31211256026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне рішення складено 24 січня 2019 року.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Дубровицького

районного суду ОСОБА_8