Ухвала суду № 79389838, 23.01.2019, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4753/18

Провадження № 2/539/271/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі судді Грузман Т.В., секретаря Джадан І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Засульської сільської ради Полтавської області за участі третьої особи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання права власності на самочинне будівництво, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконкому Засульської сільської ради Полтавської області про визнання права власності на самочинне будівництво.

В позові ОСОБА_1 вказав, що самочинно побудував на належних йому земельних ділянках нежитлові будівлі – об’єкти спортивної інфраструктури. З метою оформлення права власності на побудовані будівлі позивач звертався до виконкому Засульської сільської ради для отримання дозволу на будівництво, однак, отримав відмову. Крім того, позивач звернувся до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції Полтавської області з заявою про прийняття в експлуатацію самочинно збудованих будівель, де йому також відмовили.

Позивач вважає, що може оформити право власності на самочинно збудоване нерухоме майно тільки в судовому порядку.

У судововму засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо залишення позовної заяви без руху через не дотримання позивачем при зверненні до суду положень законодавства.

Представник позивача проти вказаного не заперечує. Інші учасники процесу до суду не направили свого предстаника.

Ознайомившись з позовною заявою, суд прийшов до висновку, що вона не відповідає вимогам пункту 5 ч.3 ст.175 ЦПК України, який передбачає, що позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, позивач стверджує, що під час проведення будівельних робіт ним були дотримані будівельні, архітектурні, санітарні та екологічні норми. При цьому, позивач посилається на звіти про проведення технічного обстеження, виконані Приватним підприємством «Бюро послуг та консультацій».

Однак, всупереч Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553 , до позову не додано результатів перевірки об’єкту будівництва органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, відсутні відповідні висновки органів виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог.

Позивач посилається на те, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції Полтавської області відмовив йому у прийнятті до експлуатації самочинно збудованого нерухомого майна. Однак, з заяви ОСОБА_1 до вказаної установи та отриманої відповіді вбачається, що декларація про завершення будівельних робіт ним подана не була.

Таким чином, позивач не навів достатніх даних, що він у встановленому порядку та в належній формі звертався до компетентних державних органів щодо прийняття забудови до експлуатації та оформлення права власності, що позбавляє суд можливості переконатися в наявності спору про право.

Крім того, з документів доданих до позовної заяви, вбачається, що позивач здійснив будівництво нежитлових будівель (об’єктів спортивної інфраструктури) на належних йому земельних ділянках з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Тобто забудовник не дотримався цільового призначення земель під час будівництва.

Згідно з частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Натомість, позивач не надав відомостей про те чи отримував він дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки в установленому законом порядку.

Частина третя статті 376 ЦК України, на відміну від частини сьомої цієї статті, набуття права власності особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, не ставить у залежність від того, чи відповідають виконані роботи державним будівельним нормам і правилам і чи не порушують права третіх осіб та не суперечать суспільним інтересам.

На необхідність перевірки перелічених обставин також звернув увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 19 вересня 2018 року по справі №2-962/2009.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовну заяву подано без дотримання вимог ст.175 ЦПК України.

Згідно ч.11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись ст.ст.175, 187 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Засульської сільської ради Полтавської області про визнання права власності на самочинне будівництво, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом 5 днів з дня отримання ним копії ухвали.

Роз’яснити, що у разі невиконання вимог суду в указаний строк позовна заява відповідно до ч.13 ст.187 ЦПК України буде залишена без розгляду.

Підготовче судове засіданні відкласти до 05 лютого 2019 року 13-30 год., про що повідомити сторони.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Грузман Т.В.