Вирок № 79388573, 17.01.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2019 Справа №607/20099/18

м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Гончаренко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018210180000410 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, приватного підприємця, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого,

-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

-- за участю: прокурора Середзінського І.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 08 серпня 2018 року близько 10 години 30 хвилин, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, керував технічно-справним автомобілем «AUDI A4», реєстраційний номер ОСОБА_4 РКА 2L63, чим грубо порушив вимоги п. 2.9. (а) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 із змінами та доповненнями (далі - ПДР України), згідно яких водіям категорично заборонено керувати транспортними засобами у стані сп'яніння та рухався з одним дорослим пасажиром автомобільною дорогою «Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече» поза межами населеного пункту неподалік - с. Шляхтинці Тернопільського району в напрямку м. Тернопіль від м. Збараж Тернопільської області.

Під час руху ОСОБА_1 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10 (в частині визначення поняття: «дорожня обстановка», «перешкода дія руху» і виконання його вимог), 2.3 (б, д) ПДР України, які зобов'язували його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Наближаючись вказаною автодорогою до її відрізку в частині 318 км. + 80 м., ОСОБА_1 вів автомобіль правою смугою свого транспортного потоку зі швидкістю 90 ... 94 км/год. В цей час в бік м. Тернополя в попутному напрямку рухався технічно-справний автомобіль «КАМАЗ 55111», реєстраційний номер ВО 5047 AM під керуванням водія ОСОБА_5.

Водій ОСОБА_1 у порушення п. 12.3 ПДР України, виявивши небезпеку для руху (зміну дорожньої обстановки появою рухомого об'єкта, який рухається попутно в межах його смуги руху транспортного засобу) негайно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а продовжував рух та допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля «AUDI A4» із задньою частиною автомобіля «КАМАЗ 55111».

Внаслідок порушення вищезазначених вимог пунктів Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 поставив себе в такі умови, що не зміг забезпечити безпеку дорожнього руху, чим позбавив себе технічної можливості зупинити керований автомобіль та скоїв зіткнення керованого ним автомобіля «AUDI A4» із автомобілем «КАМАЗ 55111».

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: синця правої підреберної ділянки, лівої гомілки, прояви забою правої легені, переломи 5-7-го лівих ребер, розриви селезінки і кореня брижі тонкої кишки, крововиливи у великий сальник, сальникову сумку та клітковину заочеревинного простору, які належать до тяжких за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно він керував автомобілем «AUDI A4», реєстраційний номер ОСОБА_4 РКА 2L63, будучи в стані алкогольного сп»яніння, був неуважний та допустив зіткнення з транспортним засобом «КАМАЗ 55111», реєстраційний номер ВО 5047 AM під керуванням водія ОСОБА_5 На даний час про вчинене він щиро шкодує, просить суд його суворо не карати, врахувати те, що шкоду потерпілому він повністю відвернув, цивільний позов прокурора визнає та вже оплатив суму витрат, вказаних у ньому на рахунок держави в особі фінансового управління Тернопільської міської ради за стаціонарне лікування потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що все дійсно відбувалося так, як описано в обвинувальному акті та повідомив, що не має жодних претензій до обвинуваченого, окрім того просить суд останнього суворо не карати, зокрема, не позбавляти волі.

Обвинувачений ОСОБА_1, визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з’ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з’ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, фактичні обставини кримінального провадження, особу винуватого, який є не судимий, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування потерпілому збитків, завданих кримінальним правопорушенням, а також повного визнання цивільного позову прокурора, до обставин, що обтяжують покарання суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі на мінімальний строк.

Разом з тим, суд, враховуючи вищенаведені пом’якшуючі покарання обвинуваченого обставини, з врахуванням думки потерпілого, який просить суд обвинуваченого суворо не карати, приходить до переконання, що є всі підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на нього слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України обов’язки, оскільки ОСОБА_1 може бути перевихований без реального відбування призначеного судом покарання, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Водночас, з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період дії іспитового строку нагляд за останнім слід покласти відповідно до ч. 3 ст. 76 КК України на орган пробації за місцем проживання.

Окрім того, прокурором Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі фінансового управління Тернопільської міської ради до обвинуваченого ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 9 841,34 грн.

Дана сума витрат була сплачена обвинуваченим, що підтверджується квитанцією від 16.01.2019р. №38262879, копія якої долучена до матеріалів кримінального провадженні, а тому прокурор просив залишити цивільний позов без розгляду.

В даному кримінальному провадженні наявний арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 10.08.2018 року (провадження №607/15474/18), вилученого згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.08.2018 року, а саме: автомобіля «Ауді» р.н. РКА 2LG63. Враховуючи те, що на даний час відпала необхідність у вжитих заходах забезпечення кримінального провадження, суд вважає, що арешт, накладений згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.08.2018 року, слід скасувати і повернути автомобіль ОСОБА_1 після вступу вироку в законну силу.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової авто-технічної експертизи №5-455/18 від 21.09.2018 року в сумі 572, 00 грн., сума витрат за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи від 28.09.2018 року №5-456/18 в розмірі 1430 грн., витрати за проведення судової автотехнічної експертизи від 30.08.2018 року №5-457/18 в сумі 1144 грн., які також оплачені обвинуваченим згідно квитанції від 16.01.2019р. №0.0.1239932582.1, копія якої долучена до матеріалів кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно ч. 3 ст. 76 КК України нагляд за ОСОБА_1 в період дії іспитового строку покласти на орган пробації за місцем проживання.

Цивільний позов, заявлений прокурором Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради про стягнення із ОСОБА_1 9841,34 грн. – залишити без розгляду.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 10.08.2018 року (провадження №607/15474/18), на майно, вилучене згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.08.2018 року - автомобіль «Ауді» р.н. РКА 2LG63 – скасувати та повернути ОСОБА_1 після вступу вироку в законну силу.

Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_6