Ухвала суду № 79388293, 22.01.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9212/18

Провадження № 6/461/2/19

УХВАЛА

22.01.2019 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

секретаря судового засідання Кузьми Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові подання старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

старший державний виконавець Шевченківського ВДВС м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про надання дозволу на тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у виїзді за кордон до виконання ним зобов’язань покладених на нього виконавчим документом. Покликається на те, що боржником заборгованість у виконавчому провадженні не погашено, останній ухиляється від виконання судового рішення, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, що є підставою для обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Старший державний виконавець Шевченківського ВДВС м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Суд встановив, що на виконанні в Шевченківському відділі державної виконавчої служби м. Львів ГТУЮ у Львівській області перебуває виконавче провадження № 56381217 з виконання наказу №914/1468/13 виданого 07.08.2013 про стягнення із ТзОВ Компанія «Галінвест» на користь Відкритого товариства по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів «Західшляхбуд» 192600,00 грн. заборгованості із орендної плати за прострочення повернення майна.

Положенням ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзд в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов’язання – до виконання зобов’язань або розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов’язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов’язань.

Пунктом 19 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Обмеження свободи пересування визначені статтею 12 цього Закону, а саме: у прикордонній смузі; на територіях військових об’єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний, або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності.

Свобода пересування обмежується щодо: осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов’язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; шукачів притулку та осіб які звернулися за наданням їм статусу біженця до прийняття відповідного рішення компетентним органом (про надання цим особам притулку чи статусу біженця); іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України; осіб, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань; іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового. Свобода пересування може бути обмежена і в інших випадках, передбачених законом.

Преамбулою Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» встановлено що він регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері. Статтею 6 цього закону зазначено, що тимчасовим обмеженням у праві виїзду громадян України за кордон є саме відмова у видачі паспорта, а не заборона свободи пересування.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Право особи на вільне пересування є основоположною Конституційною гарантією людини.

Таким чином, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов’язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

В матеріалах справи відсутні докази, які можна було б визнати належними і допустимими, які б свідчили про ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням суду, а також обов’язків, які визначені для боржника ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження». Окрім з’ясування наявності у боржника особистого майна, державним виконавцем не з’ясовано та не вжито належних заходів для встановлення можливості виконання рішення суду іншим способом.

Інших доказів ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього судовим рішенням державним виконавцем не представлено, а судом не здобуто, відтак у суду відсутні правові підстави для задоволення подання про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2

Відтак, в поданні державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України відсутні будь-які посилання, доводи і обґрунтування того, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, а лише робиться покликання на сам факт наявності у останнього невиконаного зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням, що само по собі не доводить факту ухилення від виконання покладених на нього зобов'язань.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, ст.ст.18, 19 Закону України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду і в'їзду в України громадян України», суд –

У Х В А Л И В:

у задоволенні подання старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, - відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.Р. Юрків