Постанова № 79387449, 24.01.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/7045/18

пр.№ 3/464/59/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2019 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Рудаков І.П., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, 10.07.1958р.н.,

РНОКПП НОМЕР_1, громадянина України,

працює водієм ГШР «Аутпост»,

прож. ІНФОРМАЦІЯ_1,

за ст. 124, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 01 грудня 2018 року о 16 год. 20 хв. по вул. Трильовського, 1 у м.Львові, керуючи транспортним засобом марки «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим транспортним засобом марки «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_3, в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушив п.п. 2.3б, 10.9 Правил дорожнього руху України.

Крім того, ОСОБА_1, 01 грудня 2018 року о 16 год. 20 хв. по вул. Трильовського, 1 у м.Львові, керував транспортним засобом марки «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2із ознаками алкогольного сп’яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.

На розгляд справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

В ст.19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов’язкова до застосування як джерело права.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава – учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб’єктами такими правами.

Окрім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Слід звернути увагу, що з моменту надходження справи до суду, а саме з 10.12.2018р., така призначалась до розгляду та в подальшому відкладалась на 22.12.2018, 04.01.2019, 24.01.2019.

Відтак, з метою усунення зловживань процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що можуть бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, а також на строки розгляду даної категорії справи про адміністративне правопорушення (ст. 277 КУпАП), вважаю, що відповідно до ст.268 КУпАП, можливо розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Так п.1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Згідно п.2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Факт вчинення та вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП стверджується належними і допустимими доказами у відповідності ст.251 КУпАП, а саме:

- протоколами про адміністративне правопорушення від 01.12.2018 року серії БД №063276, БД №063275, які були складені в присутності ОСОБА_1;

- схемою місця ДТП;

- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2;

- оглянутими в судовому засіданні відеозаписами з нагрудних камер працівників патрульної поліції;

- актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які долучені до матеріалів справи, згідно яких останні засвідчили, що були присутні при тому, як водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому Законом порядку.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 3 розділу І вищезазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп’яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

В ході розгляду справи судом не встановлено належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння в момент його перевірки працівниками поліції 01.12.2018 року, тим самим не спростовано правомірності дій інспектора патрульної поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, та відповідно дійсності допущення водієм порушення п.2.5 ПДР України, яким закріплений обов'язок водія на вимогу працівника поліції пройти медичний огляд для визначення стану сп'яніння.

Сам факт відмови на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан сп’яніння становить закінчений склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Таким чином, порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3б, 10.9, 2.5 ПДР України є доведеним, його дії вірно кваліфіковано за ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак він підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відтак вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У ч.2 ст.33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Тобто, санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, а ч.2 ст.33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відтак, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде згідно із ст.23 КУпАП достатньою та необхідною мірою відповідальності.

Оскільки на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення, то відповідно до ст.40-1 КУпАП з нього на користь держави слід стягнути 384,20 грн. судового збору.

На підставі ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП України, керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. судового збору.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів ГУК у Львівській області/м.Львів/21081300, р/р 31115149013001, банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 38008294, МФО (код банку) 899998 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, р/р 31211256026001, банк: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106, МФО (код банку) 899998 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

У випадку несплати штрафу у п’ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред’являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Рудаков І. П.