Рішення № 79385000, 23.01.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13649/18

2/357/907/19

Категорія 33

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 січня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Орєхова О. І. ,

за участі секретаря – Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування завданої майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

19.11.2018 року позивач ОСОБА_3 ( транспортне ) страхове бюро України звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування завданої майнової шкоди, посилаючись на наступні обставини.

21.05.2016 року в м. Вишневе сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_2 (надалі - Відповідач) та автомобіля НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_4.

В результаті настання дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_2, зазнав механічних пошкоджень.

Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.11.2016 року у справі № 369/10624/16-п особою, винною в настанні вищевказаної ДТП, визнано ОСОБА_2 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124,130 КупАП.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей.

Згідно з підпунктом «а» пункту 41.1. статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застраховував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до інформації МТСБУ на момент настання ДТП Відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, у зв'язку з чим МТСБУ сплатило на користь потерпілої особи - ОСОБА_4, страхове відшкодування в сумі 32 579 грн. 88 коп. Виплата страхового відшкодування була здійснена МТСБУ на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 17.01.2017 року, Звіту № 5421/06/16 від 22.06.2016 та Розрахунки розміру шкоди від 06.09.2016 року. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 3525рв від 24.04.2017 року.

Відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті - яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

З метою встановлення розміру заподіяння шкоди, МТСБУ залучило суб'єкта оціночної діяльності, вартість послуг якого складає 680 грн. 00 коп. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № СФ-0000215 від 27.07.2016 року.

Таким чином, загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає: 33 259 грн. 88 коп.

Відповідно до п.п. 38.2.1. п. 38.2. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

астина 1 статті 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Просили суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України суму завданої майнової шкоди в розмірі 33 259 грн. 88 коп., стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України витрати на оплату судового збору ( а. с. 2-4 ).

Ухвалою судді 22 грудня 2018 року постановлено прийняти до провадження зазначену цивільну справу та провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін ( а. с. 67-68 ).

В судове засідання представник МТСБУ не з’явився, 21.01.2019 року за вх. № 2333 судом отримано заяву, в якій представник ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності від 26.12.2018 року за № 6-03/22 просив розглядати справу без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне оголошення ( а. с. 72 ).

Заяв та клопотань на адресу суду від відповідача не надходило та і не надходило від відповідача і відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 ( транспортного ) страхового бюро України.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_2 не з’явився в судове засідання, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Ухвалою суду від 23.01.2019 року постановлено проводити заочний розгляд у зазначеній цивільній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 ( транспортного ) страхового бюро України підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Встановлено, що 21.05.2016 року в м. Вишневе сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_4.

В результаті настання дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_2, зазнав механічних пошкоджень.

Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.11.2016 року у справі № 369/10624/16-п особою, винною в настанні вищевказаної ДТП, визнано ОСОБА_2 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124,130 КупАП.

Зазначеною постановою накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк шість місяців, та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 275,60 гривень.

Крім того, в зазначеній постанові зазначено, що ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних порушень визнав себе винним та обставини вчинення правопорушень, які зазначені в протоколах підтвердив.

Постанова набрала законної сили 29.11.2016 року ( а. с. 6 ).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно наявного в матеріалах справи Полісу № АЕ/7416968 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів убачається, що забезпечений транспортний засіб Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_4 було застраховано в ПАТ «Київський страховий дім» ( а. с. 11 ).

Встановлено, що на час дорожньо-транспортної пригоди, яке мале місце 21.05.2016 року в м. Вишневе за участю автомобіля НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_2, якого було визнано винним, автомобіль останнього не був застрахований, а сам ОСОБА_2 не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до Звіту № 5421/06/16 про оцінку транспортного засобу Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_3 та розрахунку розміру шкоди, завданої власнику транспортного засобу, пошкодження під час ДТП становить 32 579,88 гривень ( а. с. 14-24, 51-52 ).

Встановлено, що позивач МТСБУ сплатило на користь потерпілої особи - ОСОБА_4, страхове відшкодування в сумі 32 579 грн. 88 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3525рв від 24.04.2017 року ( а. с. 58 ).

Крім того, з метою встановлення розміру заподіяння шкоди, МТСБУ залучило суб'єкта оціночної діяльності, вартість послуг якого складає 680 грн. 00 коп., факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № СФ-0000215 від 27.07.2016 року ( а. с. 59 ).

Отже, звертаючись до суду з вищевказаним позовом, позивач МТСБУ вважає, що з відповідача повинно бути стягнуто загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди у сумі 33 259 грн. 88 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідальність страховика регулюється Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ст. 5 цього Закону, об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 22 вищезазначеного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 40 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди.

За п. 41.1 «а» ст. 41 цього Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

За ст. 22 п. 22.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Як передбачено п. 38.2. ст. 38 Закону, МТСБУ після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду і який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України ,,Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже відповідності до положення ст. 38 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП. Аналогічні положення закріплені і у ст.1191 ЦК України, згідно якої особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу(далі -ЦК) України.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов’язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»).

Види обов’язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Отже, виплативши на користь ОСОБА_4 спричинену пошкодженням належного йому автомобіля шкоду в розмірі 32 579 грн. 88 коп., позивач набув право регресу до відповідача, з вини якого сталася вищевказана ДТП.

Суд, також, вважає за можливе відшкодувати на користь позивача за рахунок відповідача понесені МТСБУ витрати за послуги аварійного комісара в сумі 680 грн., що стверджується копією платіжного доручення від 27.07.2016 року № СФ-0000215 ( а. с. 59 ).

Отже, на користь позивача з відповідача в рахунок відшкодування матеріальних збитків підлягає стягненню страхове відшкодування та кошти за послуги аварійного комісара, всього 33 259 грн. 88 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в межах даного спору позивачем, який виплатив страхове відшкодування потерпілій особі, правомірно заявлені вимоги до відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на – відповідача.

Тому, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 ( транспортного ) страхового бюро України підлягає стягненню понесені судові витрати у сумі 1 762,00 гривень, які документально підтверджуються наявною в матеріалах справи квитанцією ( а. с. 5 ).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 993, 1166, 1187, 1191, Цивільного кодексу України, 2, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280-289 ЦПК України, Законом України ,,Про страхування", Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( транспортного ) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування завданої майнової шкоди, - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 ( транспортного ) страхового бюро України шкоду у розмірі 33 259,88 гривень та судовий збір у сумі 1762,00 гривень, загалом 35 021,88 гривень (тридцять п’ять тисяч двадцять одна гривня вісімдесят вісім копійок ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення – якщо така адреса відсутня.

Позивач: ОСОБА_3 ( транспортне ) страхове бюро України ( адреса місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, п/р: 2600202284871 в АТ «Укрексімбанк», МФО: 322313, ЄДРПОУ: 21647131 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( адреса проживання: 09100, АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Повний текст заочного рішення складено 23 січня 2019 року.

Заочне рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяОСОБА_6