Ухвала суду № 79384389, 23.01.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1320/18

23 січня 2019 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Флоряк Д.В.,

секретаря Буратчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Надвірна заяву Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», заінтересована особа ОСОБА_1, про видачу дублікату виконавчих листів, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК» звернулося до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області із заявою, заінтересована особа по якій ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа.

Заява обґрунтована тим, що 29 квітня 2010 року у справі за № 2-79/2010 р. Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області позов АКБ «Імекс Банк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей Надвірнянської РДА, про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково. Розірвано договір не поновлюваної кредитної лінії між ОСОБА_1 та АКБ «ІмексБанк» від 09.08.2007 року за № 295; в рахунок погашення заборгованості за договором не поновлюваної кредитної лінії від 09.08.2007 року за № 295 в сумі 1808 990 грн. 10 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння та земельну ділянку, що знаходилась в смт. Ланчин, вул. Незалежності, 99 «А»; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКБ «ІмексБанк» 1700 грн. 00 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, а всього 1820 грн. 00 коп. В решті вимог позову – відмовлено. 20 січня 2011 року по даній цивільній справі були видані виконавчі листи. В подальшому видані Надвірнянським районним судом виконавці листи було пред’явлено для примусового виконання до Надвірнянського ВДВС, де було відкрито виконавче провадження та здійснювалися виконавчі дії в рамках виконавчих проваджень за № 34953453 та №34953817. 15.01.2015 року постановою НБУ за № 16/БТ АТ «ІМЕКСБАНК» було віднесено до категорії проблемних. Постановою Правління НБУ від 26.01.2015 року за №50 АТ «ІМЕКСБАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних. 26.01.2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 16 «Про затвердження тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК», згідно з яким в ПАТ «ІМЕКСБАНК» з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_2 Відповідно до п.4 ч.1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб. Заявник вказує, що у зв’язку з тривалим ненадходженням на адресу АТ «ІМЕКСБАНК» документів виконавчого провадження, які б свідчили про примусове стягнення боргу з ОСОБА_1, їхній представник звернувся в письмовій формі до Надвірнянського ВДВС із відповідним запитом, і їм стало відомо, що 25 січня 2016 року державним виконавцем Надвірнянського ВДВС винесено постанову про повернення виконавчих листів стягувачу на підставі п. 9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення. Крім цього, їм з даного листа стало відомо, що оригінали виконавчих листів було направлено стягувачу за адресою, що вказана у виконавчих листах, а саме: м. Івано-Франківськ, вул. Південний бульвар, 24 А, що стверджується копією реєстру відправлень ПАТ «Укрпошта». Хоча, як стверджує в заяві представник заявника, філія АТ «ІМЕКСБАНК» за вказаною адресою була ліквідована за рішення Наглядової ради АТ «ІМЕКСБАНК» № 47 від 26.10.2010 року, крім того Надвірнянським ВДВС з 2013 року неодноразово процесуальні документи виконавчого провадження направлялися за новою адресою, а саме: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 65, а тому незрозумілим є те, чому оригінали виконавчих документів направлено на іншу адресу. Як зазначає в заяві заявник, станом на 23.06.2018 року АТ «ІМЕКСБАНК» не отримало оригіналів виконавчих листів, що вказує на факт втрати виконавчих документів. Наголошує на тому, що борг ОСОБА_1 перед АТ «ІМЕКСБАНК» не погашений, примусове стягнення за виконавчими листами , які були видані Надвірнянським районним судом у справі за № 2-79/10 не відбулося, кінцева дата пред’явлення виконавчих листів до виконання 26.01.2019 року, а тому строк пред’явлення виконавчих листів до виконання не закінчився, також даними автоматизованої системи виконавчих проваджень Міністерства юстиції України підтверджується відсутність виконавчих листів на примусовому виконанні в органах ДВС дає вважати їх втраченими та унеможливлює виконання рішення суду й погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ІМЕКСБАНК». Просить видати дублікати виконавчих листів.

Заінтересован особа – ОСОБА_3 подав відзив на заяву, в якій вказує, що заявником не надано жодного доказу, які б підтверджували факт втрати оригіналу виконавчого листа, його повернення стягувачу та неотримання виконавчого документу стягувачем. Також вказує, що заявником не зазначено та не підтверджено належними доказами, що ПАТ «Імексбанк» зверталося до виконавчої служби з приводу отримання інформації про стан виконавчого провадження, зокрема щодо дати повернення виконавчого документа та підстав такого повернення, тобто не цікавився строками та порядком проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні. Не наведено обставин, за яких виконавчий лист міг бути втрачений. Крім того зазначає, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві винесена 25.01.2016 року, а заявник звернувся до суду тільки 23.06.2018 року, що свідчить про пропуск строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання. Просить в задоволенні заяви відмовити.

Представник заявника АТ «ІМЕКСБАНК» в судове засідання не з’явився, однак від нього поступила заява, в якій просить справу слухати у відсутності їхнього представника. Заяву прпо видачу дублікатів виконавчих листів підтримує і просить її задоволити (а.с.39).

Заінтересована особа – ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов"язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так встановлено, що Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області 29 квітня 2010 року у справі за № 2-79/2010 р. позов АКБ «Імекс Банк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Надвірнянської РДА, про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково, розірвано договір не поновлюваної кредитної лінії між ОСОБА_1 та АКБ «ІмексБанк» від 09.08.2007 року за № 295; в рахунок погашення заборгованості за договором не поновлюваної кредитної лінії від 09.08.2007 року за № 295 в сумі 1808 990 грн. 10 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння та земельну ділянку, що знаходилась в смт. Ланчин, вул. Незалежності, 99 «А»; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКБ «ІмексБанк» 1700 грн. 00 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, а всього 1820 грн. 00 коп. В решті вимог позову – відмовлено ( а.с.58-60)

20 січня 2011 року по даній цивільній справі були видані виконавчі листи, в яких строк пред’явлення до виконання зазначений до 01 жовтня 2013 року, що стверджується їхніми копіями, що долучені до матеріалів справи ( а.с.5-6).

Згідно ч. 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1404-VIII від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строк встановлені цим Законом, а з урахуванням частин 1 і 5 ст. 12 вказаного закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. У разі поверненя виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виходячи з положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року№ 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, захист права повинен бути забезпечений судовими процедурами, які у свою чергу повинні бути справедливими.

Згідно із ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За положеннями вищевказаних норм суди мають належним чином обґрунтовувати свої рішення.

Згідно п.п. 17.4 п. 17 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для предявлення виконавчого документа до виконання.

Згідно частини 1 статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для предявлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Законодавством визначено дві окремі процесуальні дії, такі як отримання дубліката виконавчого документа та поновлення строків пред"явлення виконавчого документа до виконання.

Заява про поновлення строку подається одночасно з пред"явленням виконавчого документа до суду, який його видав або до суду за місцем виконання.

Оскільки строк звернення до суду із вимогою про видачу дубліката виконавчого документа законом не визначено, доцільність такого звернення зберігається лише в межах строків, встановлених для предявлення виконавчого документа до виконання, оскільки після їх спливу виконавче провадження не може бути відкрите.

Отже, вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого документа суду необхідно встановити чи звернувся заявник про видачу дублікату виконавчого документа в межах строку пред'явлення останнього до виконання, у разі пропуску такого строку чи звертався заявник із заявою про поновлення пропущеного строку для пред"явлення виконавчого документа до виконання одночасно із заявою про видачу дубліката.

На переконання суду, єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред"явлення виконавчого документу до виконання є поважність причин пропуску строку та наявність необхідних доказів, щодо підтвердження факту втрати виконавчих документів.

Зважаючи на те, що положеннями ЦПК України передбачена можливість видачі по справі лише одного виконавчого листа та його дублікат може бути виданий судом лише у випадку втрати оригіналу, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа вирішальним є встановлення обставин втрати оригіналу виконавчого листа.

З системного аналізу приписів норм чинного законодавства вбачається, що дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта, в даному випадку виконавчого листа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Підставою для видачі дублікату є заява стягувача або подання державного виконавця, в залежності від того, хто втратив оригінал виконавчого документа. При цьому, заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено.

Судом встановлено, що згідно постанов про повернення виконавчого провадження від 25.01.2016 року за ВП №34953817 та ВП №34953453 виконавчі листи повернуто стягувачеві за вказаною виконавчому листі адресою та в постанові чітко зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред’явлений для виконання в строк 25.01.2017 ( а.с.7-8). Факт повернення стягувачеві виконавчих листів стверджується копією квитанції ВАТ «Укрпошта» та копією Реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції ( а.с.10).

В листі Надвірнянського ВДВС за № 9652 від 22.11.2017 року, адресованому АТ «Імексбанк», вказано, що виконавчі листи повернуто стягувачеві за вказаною виконавчому листі за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Південний бульвар, 24 А ( а.с.9).

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред'являв банк виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.

Слід також зазначити, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження той факт, що кінцева дата пред’явлення виконавчих листів до виконання 26.01.2019 року. Отже, як встановлено в судовому засіданні заявник пропустив строк пред»явлення виконавчого листа до виконання.

Як вже зазначалося, однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч. 1статі 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 5,6 статті 81 ЦПК України).

Заявник в поданій заяві лише підтверджує факт відсутності виконавчого листа у стягувача, однак не підтверджує обставин втрати виконавчого документа і докази, що це підтверджують, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується, оскільки дані обставини мають суттєве значення для вирішення питання щодо наявності підстав для видачі дубліката виконавчого листа. Не надходження на адресу стягувача оригіналу виконавчого листа не дає підстави вважати, що він був втрачений.

Представником заявника не надано жодного належного та достатнього доказу, який би підтверджував факт втрати виконавчого документу, а також існування об'єктивних перешкод, непереборних обставин, які унеможливлювали стягувача звернутися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа. Окрім того із вимогою про поновлення пропущеного строку пред"явлення виконавчого документа до виконання заявник не звертався.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилаються заявник, як на підстави для задоволення вимог, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст.ст.13,81,247,260, 261,433, п.п. 17.4 п. 17 Перехідних положень ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження»,ст. 433 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» про видачу дублікату виконавчих листів - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Флоряк Д.В.