Вирок № 79384125, 24.01.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.01.2019

Справа № 320/5192/18

(1-кп/320/247/19)

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«24» січня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Калугіної І.О.,

при секретарі – Горбань Н.А.,

розглянувши кримінальне провадження № 12018080140001880 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, не працює, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

14 грудня 2006 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 310 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік;

30 жовтня 2012 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік;

28 серпня 2013 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 200, 309, 508 КК України поміщений до психіатричного закладу із звичайним спостереженням;

16 травня 2014 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст. 308 ч. 2, 309 ч. 2, 69, 70 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднано покарання по вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2012 року та призначено покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна. Умовно достроково звільнився 17 лютого 2017 року з Біленьківської виправної колонії № 99 з невідбутим строком 3 місяці 8 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 310 ч. 2 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора – Гончара Д.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року, знаходячись на території належного домоволодіння, за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кримська, буд. 101, обвинувачений ОСОБА_1 будучи особою, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ст. 309 КК України, маючи умисел на незаконний посів та вирощування рослин маку снотворного, на присадибній ділянці вказаного домоволодіння, незаконно висадив у відкритий ґрунт сто двадцять п’ять рослин виду маку снотворного, після чого, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне вирощування рослин маку снотворного, з метою доведення їх до стадії дозрівання, здійснював їх догляд шляхом культивування, знищення бур’янів, рихлення ґрунту та поливу. Свої незаконні дії обвинувачений ОСОБА_1 продовжував до 13 години 25 хвилин 09 червня 2018 року, коли працівниками поліції при проведенні обшуку вищевказаного домоволодіння на присадибній ділянці були виявлені та вилучені вказані рослини виду маку снотворного з корінням, листям та насіннєвими коробочками темно-зеленого кольору, які згідно із висновком експерта № 7-1119 від 20 червня 2018 року є рослинами виду мак снотворний, який відноситься до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 2 ст. 310 КК України, як незаконний посів та вирощування маку снотворного, у кількості від ста до п’ятисот рослин, вчинений особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що у березні 2018 року, на території належного домоволодіння, за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кримська, буд. 101, висіявся раніше висаджений мак. Він вирішив, що вказаний мак прибирати не буде та вживав його особисто, доки працівниками поліції його було вилучено. У скоєному розкаюється, просить суворо не карати. Також зазначив, що має намір піти до наркології лікуватись.

Судом роз’яснене обвинуваченому ОСОБА_1 суть обвинувачення та з’ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст викладених обставин та у суду відсутні сумніви у добровільності його позиції. Судом роз’яснено обвинуваченому ОСОБА_1 положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У зв'язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України обмежився тільки допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувалися.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує суспільну небезпеку скоєного діяння та особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочини, однак щиросердно дієво розкаявся у скоєному, своїми правдивими і послідовними показаннями сприяв встановленню істини у справі, характеризується як особистість за місцем проживання задовільно, що визнається обставинами, що пом’якшують його покарання.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини, практика якого у відповідності до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ застосовується як джерело права, у справі „Бакланов проти Росії" (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі „Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 року) зазначив, що „досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу „законності" і воно не було свавільним". У справі „Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що „для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити „особистий надмірний тягар для особи".

Враховуючи вищевикладене, зокрема соціальний статус обвинуваченого, ступінь його небезпечності для суспільства, його поведінку до і після вчинення злочину, стан здоров’я, а також те, що він проживає з матір’ю похилого віку, яка потребує спостереження у дільничного лікаря, невролога, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягає стягненню витрати на залучення експертів у розмірі 1 144 грн. 00 коп. у відповідності до наданих розрахунків.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 310 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом 2 (два) років не скоїть нового кримінального правопорушення.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1)періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 1 144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривень 00 копійок (рахунок № 311161157000009, одержувач – УК у Шевченковському районі м. Запоріжжя, код 24060300, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025367 в ГУДКСУ у Запорізькій області).

Речові докази по кримінальному провадженню:

9 кущів рослин, які згідно з висновком експерту № 7-1120 від 19 червня 2018 року є рослинами роду конопель, які містять психотропну речовину – тетрагідроканабінол, які поміщені до спеціального пакету № 4174941, що знаходяться на відповідальному зберіганні в камері схову речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області згідно квитанції № 198-293, – знищити;

снотворний мак у кількості 125 кущів, які знаходяться у 5-ти картонних коробках, що знаходяться на відповідальному зберіганні в камері схову речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області згідно квитанції № 197-293, – знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: І.О.Калугіна