Ухвала суду № 79383536, 23.01.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

23.01.2019 ЄУН 337/2993/18 1-кп/337/331/2018

УХВАЛА

Іменем України

23 січня 2019 року колегія суддів Хортицького районного суду м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Салтан Л.Г.

членів колегії: суддів Нещеретної Л.М., Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Чередниченко Л.В.

прокурорів Іванова Д.В., Бреславського О.В.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників – адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1, та домашнього арешту ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42016000000000201, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2016 року

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.3 ст.28, ч.3 ст.27 ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.3 ст.27 ч.2 ст.205-1, ч.3 ст.27 ч.3. ст.209 КК України, ОСОБА_2 за ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України, та ОСОБА_3 за ч.3 ст.28 ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України.

В межах даного кримінального провадження на підставі ухвали суду від 29 листопада 2018 року обвинуваченій ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – домашній арешт на строк до 28 січня 2019 року, включно .

У судовому засіданні прокурорами Івановим Д.В., Бреславським О.В. заявлено клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1, строку тримання під вартою, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3- домашнього арешту з покладенням відповідних обов’язків, оскільки ризики, передбачені ч.1 ст.177КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинувачених запобіжних заходів на теперішній час не відпали, не змінились та продовжують існувати. Вони обвинувачуються в скоєнні ряду особливо тяжких умисних корисливих злочинів, вчинених у складі організованої групи, члени якої діяли на виконання спільного злочинного плану та своєю злочинною діяльністю заподіяли велику матеріальну шкоду державі. Обставин, які б виключали можливість тримання ОСОБА_1 під вартою, не встановлено. Більш м’які запобіжні заходи в достатній мірі не забезпечать виконання процесуальних обов’язків обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та запобігання вказаним ризикам, оскільки обвинувачені на досудовому слідстві не виконували у повному обсязі покладені на них процесуальні обов’язки ухвалами слідчих суддів.

Захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 на домашній арешт за адресою : АДРЕСА_1, зазначивши, що за цією адресою ОСОБА_1 мешкала одна без реєстрації, зазначене житло належить на праві власності її сину ОСОБА_1, посилаючись на ті обставини, що тримання під вартою ОСОБА_1 не є доцільним, під час судового провадження остання добросовісно виконувала свої обов’язки та своєчасно з’являлася до судових засідань, під час перебування під вартою глибоко усвідомила та переконалася, що дотримання процесуальної дисципліни є пріоритетом під час доведення своєї правової позиції в суді, крім того висунуте ОСОБА_1 обвинувачення є сумнівним, ОСОБА_1 має зрілий вік і є сформованою особистістю правослухняної спрямованості, раніше не судима, характеризується позитивно, має міцні соціальні зв’язки у місці постійного проживання та постійне місце роботи.

Обвинувачена ОСОБА_1 клопотання захисника про зміну запобіжного заходу підтримала.

Прокурори Іванов Д.В. та Бреславський О.В. за заявленим клопотанням захисника ОСОБА_4 заперечують.

Обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисники проти заявленого клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечують, вважають що підстави для продовження запобіжного заходу відсутні, оскільки прокурором не доведені суду ризики, передбачені ст. 177 КПК України, просять у задоволенні клопотання відмовити. Проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 не заперечують.

Вислухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, враховуючи вимоги ст.177,183 КПК України, колегія суддів вважає, що на даний час не змінилися та не відпали ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – у вигляді домашнього арешту.

Так, вказані особи обвинувачуються у вчиненні ряду злочинів, в тому числі особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років, обсяг пред’явленого обвинувачення не змінено, обставини порушення обвинуваченими умов раніше застосованих запобіжних заходів, у тому числі процесуальних обов’язків щодо прибуття за викликом за кожною вимогою суду, прокурора та слідчого, заборони залишення місця проживання без дозволу слідчого, прокурора та суду, свідчать, про існування ризику переховуватись від суду та впливати на свідків, адреси яких їм стали відомі після відкриття матеріалів кримінального провадження, та на інших обвинувачених, які не допитані у судовому засіданні на теперішній час, та осіб, причетність яких до інкримінованих злочинів підлягає перевірці, перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1, суд враховує, що даних щодо зменшення існуючих в провадженні ризиків з урахуванням її ймовірної ролі в схемі протиправної діяльності як її організатора, неодноразового порушення умов раніше застосованих запобіжних заходів та можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, в тому числі тяжкого корупційного злочину, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, суду не надано. Ризик вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 обґрунтовується також тим, що під час застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді застави та перебування кримінального провадження у суді, останній висунуто підозру у вчиненні інших злочинів (у тому числі тяжкого), передбачених ч. 2ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 388, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 369-2 КК України. Крім того, суд вважає, що на теперішній час продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків, анкетні дані та адреси яких відомі після ознайомлення з матеріалами провадження, на обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_8, які на теперішній час не допитні у судовому засіданні, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

При продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживає, тривалий час офіційно не працює, злочини в яких обвинувачується за доводами сторони обвинувачення були вчинені з корисливих мотивів (за грошову винагороду), що дає достатні підстави вважати, що остання може продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується або вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою отримання матеріальної винагороди.

Розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 205 КК України становить 279 932 627,77 грн. (двісті сімдесят дев’ять мільйонів дев’ятсот тридцять дві тисячі шістсот двадцять сім гривень 77 коп.), з них за ч. 3ст. 209 КК України - на загальну суму 22 213 000,00 грн

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 не виправдовує такий ступінь втручання у її права та свободи, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. Тому, керуючись принципом наданих дискреційних повноважень при застосуванні застави, що є правом, а не обов’язком суду, враховуючи викладені обставини, визначення розміру застави суд вважає недоцільним.

За вказаних обставин суд вважає, що більш м’які запобіжні заходи в достатній мірі не забезпечать виконання обвинуваченою ОСОБА_1 покладених на неї процесуальних обов’язків та запобігання встановленим ризикам, тому підстав для зміни обраного запобіжного заходу на більш м’який, суд не вбачає.

Вік та стан здоров’я, обвинуваченої ОСОБА_1, також не є перешкодою для її тримання під вартою.

Крім того, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, а характер та ступінь тяжкості діянь, в яких вона обвинувачується, сукупність інших обставин однозначно свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт за адресою : АДРЕСА_2, суд не вбачає, оскільки, відповідно до ст. 178 КПК України, міцність зв’язків у місці проживання обвинуваченої ОСОБА_1 суду не доведена, згідно пояснень ОСОБА_1 та допитаних свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 за зазначеною адресою мешкала тривалий час одна, члени родини є повнолітніми особами, які мешкають окремою родиною, матеріальної залежності від неї не мають, крім того, довідка про всіх осіб, які зареєстровані та мешкають за зазначеною адресою, суду не надана взагалі.

Вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, суд вважає, що, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є підставою для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_2 та ОСОБА_8, а саме останні можуть незаконно впливати на недопитаних у судовому засіданні свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а також переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, зазначений висновок ґрунтується на тому, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості у сфері господарської діяльності, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, у складі організованої групи з визначенням спільного плану дій для досягнення злочинного результату та завдання великої матеріальної шкоди державі. Обсяг пред’явленого обвинувачення не змінено, обвинувачені та свідки не допитані, за доводами обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_11 вчинювали кримінальні правопорушення протягом тривалого часу, у складі організованої групи та у співучасті із іншими особами, вчиняючи активні дії та виступаючи виконавцями злочинів, вживали заходи конспірації, видавали свої дії за законні, у зв’язку з чим, у суду є підстави вважати зазначених осіб підвищеного ступеню суспільної небезпеки.

Обвинувачені ОСОБА_2В та ОСОБА_8 тривалий час не працюють, злочини в яких вони обвинувачуються вчинені з корисливих мотивів (за грошову винагороду), ОСОБА_2 мешкає з дружиною та дітьми не за місцем своєї реєстрації , що дає достатні підстави вважати, що останні можуть продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується або вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою отримання матеріальної винагороди.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3 ОСОБА_2 підлягає задоволенню у повному обсязі, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Керуючись ст.177,178,183,331 КПК України,

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою в Запорізькому Слідчому ізолятору продовжити до двох місяців, - тобто до 23 березня 2019 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді домашнього арешту з покладанням обов’язків: прибувати до прокурора та суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 “А”, м. Кам’янське Дніпропетровської області, без дозволу суду у період з 22-00 год до 06-00 год наступного дня; носити електронний засіб контролю; утримуватись від спілкування з керівниками ТОВ «Промкапіталтрейд» ОСОБА_12, ТОВ «Кристал-Інвест» ОСОБА_13, ТОВ «БТТК» ОСОБА_14, ТОВ «ТБС і К» ОСОБА_15, а також зі свідками ОСОБА_16С, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_18, обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну- продовжити до двох місяців, тобто до 23 березня 2019 року, включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вигляді домашнього арешту з покладанням обов’язків: прибувати до прокурора та суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання – АДРЕСА_3 у період з 22-00 год до 06-00 год хвилин наступного дня без дозволу суду; носити електронний засіб контролю; утримуватись від спілкування з керівниками ТОВ «Промкапіталтрейд» ОСОБА_12, ТОВ «Кристал-Інвест» ОСОБА_13, ТОВ «БТТК» ОСОБА_14, ТОВ «ТБС і К» ОСОБА_15, а також зі свідками ОСОБА_16С, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_18, обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_3; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну продовжити до двох місяців, тобто до 23 березня 2019 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Л.Г. Салтан

Судді : Г.Є.Гнатик

ОСОБА_19