Рішення № 79382895, 21.12.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/1458/17

Провадження № 2/311/234/2018

21.12.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про визнання дій незаконними, зобов'язання виконати певні дії, стягнення вартості недоотриманого газу та моральної шкоди в порядку захисту прав споживачів,

В С Т А Н О В И В :

08 червня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Василівського районного суду Запорізької області з позовом, який було уточнено в редакції від 22.11.2017 року (т.1 а.с.126-129), до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про визнання дій незаконними, зобов'язання виконати певні дії, стягнення вартості недоотриманого газу та моральної шкоди, в порядку захисту прав споживачів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зазначає, що вона споживала газ на підставі Типового договору розподілу природного газу. З 09 березня 2016 року вона користувалась газом без газового лічильника у зв'язку з тим, що представником Оператора ГРМ - К.Дніпровського УЕГГ ПАТ «Запоріжгаз» було виявлено, що лічильник газу міг зупинятись під дією магнітного поля, після чого лічильник був знятий та направлений на перевірку. За рішенням комісії К.Дніпровської УЕГГ ПАТ «Запоріжгаз» був складений акт порушення за №000018 від 31.03.2016 року і нараховані збитки у сумі 65839,25 гривень. Вона оскаржила незаконні дії ПАТ «Запоріжгаз» до суду, але рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 20 червня 2017 року по цивільній справі №311/2316/16 за її позовом до ПАТ «Запоріжгаз», ТОВ «Запоріжгаз збут», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ДП «Запоріжстандартметрологія» про захист прав споживачів, та визнання незаконним нарахування суми збитків, в задоволенні позовних вимог було відмовлено та дане рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28 серпня 2017 року. На теперішній час вказані судові рішення оскаржені до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ і за ухвалою суду від 26.09.2017 року відкрите касаційне провадження №6-21501 ск 17 та зупинене виконавче провадження.

У позовній заяві ОСОБА_1 також зазначає, що 19.04.2017 року до подвір'я за місцем її проживання за адресою АДРЕСА_1 приїхали спеціалісти Дніпрорудненського експлуатаційного цеху ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» для проведення робіт по відключенню від системи газопостачання. При цьому працівники ПАТ «Запоріжгаз» не надали жодних документів на право проведення відключення, не вказали жодних мотивів відключення. В результаті працівниками ПАТ «Запоріжгаз» був складений акт про те, що їх не допустили до робіт по відключенню від системи газопостачання за №87 від 19.04.2017 року в межах подвір'я ОСОБА_1

21.04.2017 року повторно приїхали працівники Дніпрорудненського експлуатаційного цеху ПАТ «Запоріжгаз» та провели примусове відключення від системи газопостачання споживача ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_1, перекривши газ до будинку на ділянці за межами подвір'я з двох сторін газопроводу. Свої дії працівники мотивували тим, що їм надано вказівку відключити боржників з підстав аварійного виклику у зв'язку з витоком газу, проте підтверджуючих документів про виявлений витік газу, спеціалісти ПАТ «Запоріжгаз» надавати відмовилися.

25.04.2017 року до відповідача було направлено претензію з проханням відновити газопостачання в будинку АДРЕСА_1. За письмовою відповіддю ПАТ «Запоріжгаз» №Zp01.3-ЛВ-8148-0517 від 11.05.2017 року вказано, що відновлення газопостачання здійснюється оператором протягом п'яти календарних днів у сільській місцевості у відповідності до Кодексу газорозподільних систем. При цьому на момент складення позовної заяви відповідач не відновив газопостачання в будинку.

09.09.2017 року ОСОБА_1 подано заяву до ПАТ «Запоріжгаз» про поновлення газопостачання, на що отримано відповідь Zp01.3-ЛВ -22063-1017 від 17.10.2017 року, якою повідомлено, що відновлення газопостачання за її адресою АДРЕСА_1 відбудеться після усунення порушень, сплати заборгованості за несанкціонований відбір природного газу та встановлення ЗВТ.

ПАТ «Запоріжгаз» додав до відповіді на претензію заявку №508 від 19.04.2017 року про повідомлення про витік газу, проте у вказаній заявці N508 від 19.04.2017 року зазначено про зафіксований витік газу на магістралі підземного газоводу біля будинку АДРЕСА_1, при цьому висновки майстра не підтверджені споживачем. В акті №87 від 19.04.2017 року про недопуск до підземного газоводу на території подвір'я ОСОБА_1 вказані зауваження, що абонент заперечує проти витоку газу на підземному газоводі біля її будинку, що не було перевірено. Працівник оператора ГРМ в присутності споживача не зафіксував підвищену загазованість на підземному газоводі біля будинку ОСОБА_1, тому є підстави вважати, що витік газу із газової магістралі був відсутній, тому позивач вважає, що відключення відбулося з інших підстав, а саме з підстав несплати нарахованих збитків.

Попередження про припинення газопостачання в зв'язку із заборгованістю станом на 31.03.2017 року у розмірі 78489,79 гривень, надійшло 19.04.2017 року, тобто в день самого відключення. При цьому сам рахунок на сплату заборгованості, надійшов в травні 2017 року від 13.05.2017 року у сумі 79509,25 гривень.

На думку позивача ОСОБА_1, повідомлення про припинення газу є безпідставним та необґрунтованим, тому із вказаних підстав вважає, що відповідач не мав права відключати споживача ОСОБА_1 від газопостачання. Своїми наступними діями відповідач підтвердив, що витоку газу не було, так як вони почали пошук прихованого несанкціонованого підключення до центрального газоводу за допомогою спеціальної камери, але не виявили такого підключення.

Як зазначає позивач, працівники відповідача знали про спірні обставини, будь-яких достовірних документів про витік газу за її участю, як споживача, не склали. Жоден працівник оператора ГРМ в присутності споживача ОСОБА_1 не зафіксував підвищену загазованість на підземному газоводі біля її будинку.

Оператори ГРМ провели відключення шляхом механічного від'єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи. Після подання письмової претензії з вимогою відновити газопостачання та заяви від 09.09.2017 року про відновлення газопостачання, відповідач ухилився від поновлення газопостачання, вказавши що відновлення неможливе до погашення заборгованості.

Позивач ОСОБА_1 вважає дії відповідача по механічному відключенні її, як споживача, від газопостачання та ухиленню відповідача від відновлення газопостачання, незаконними, які вчинені відповідачем з грубим порушенням умов діючого законодавства та вважає, що підлягає відновленню газопостачання до будинку за місцем її проживання за рахунок відповідача.

Також у позові ОСОБА_1 здійснено розрахунок вартості недоотриманого природного газу з урахуванням вихідних даних, наведених у відповіді ПАТ «Запоріжгаз» №2р01.3-ЛВ-8148-0517 від 11.05.2017 року та позивачка зазначає, що з 19.04.2017 року по 23.11.2017 року вартість недоотриманого газу із розрахунку 8,14 м3 на добу за 195 днів становить 11044,27 грн., які просить стягнути з відповідача на свою користь, посилаючись на п.8.3.8.3 Типового Договору розподілу природного газу.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 зазначається у позові, що незаконними діями відповідача, вчиненими з грубим порушенням умов законодавства, їй спричинено також моральну шкоду, яка полягає у порушенні звичного укладу життя, у зв'язку з відсутністю газу в літній період, вона вимушена змінювати привичні устоїїї життя, що вимагає від неї додаткових зусиль для налагодження її сталого життя, в результаті чого спричиняються моральні страждання. Також вказує про те, що вона є пенсіонеркою, інвалідом, та діями відповідача нею отриманий психологічний стресс, після якого різко погіршилося здоров'я, 19.04.2017 року та 21.04.2017 року лікарями швидкої допомоги їй надавалась медична допомога. Зазначені обставини, ухиляння відповідача від вирішення спірних питань в позасудовому порядку, необхідність звернення до адвоката, пристосування жити без газових приладів тривалий час потребують від неї додаткових зусиль, тому виходячи із розумності та справедливості буде достатньою компенсація за спричинену моральну шкоду в сумі 100 000 гривень, яку просить стягнути з відповідача на її користь.

Позивачка ОСОБА_1 вважає, що дії відповідача по відключенню її як споживача від газопостачання та ухилення відповідача від відновлення газопостачання є незаконними, тому підлягає відновленню споживачу газопостачання за рахунок відповідача та у зв'язку з вищенаведеним, позивачка вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить: 1) визнати дії ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» при проведені відключення споживача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 від газопостачання та ухилення від відновлення газопостачання - незаконними; 2) зобов'язати ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» за свій рахунок відновити газопостачання у споживача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1; 3) стягнути з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», на користь ОСОБА_1: вартість недоотриманого газу з 19.04.2017 року по 23.11.2017 року у сумі 11044,27 гривень, моральну шкоду у сумі 100 000 гривень, судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 12 червня 2017 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених в установчій частині ухвали (т.№1 а.с.29).

10.07.2017 року позивачем ОСОБА_1 подані зміни до позовної заяви від 06.07.2017 року (т.1 а.с.31-36).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 11 липня 2017 року відкрито провадження по справі та призначено цивільну справу до попереднього судового розгляду (т.№1 а.с.40).

26.07.2017 року до суду надійшли заперечення на позов представника відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» ОСОБА_6 (т.№1 а.с.44-45).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 26 липня 2017 року призначено цивільну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (т.№1 а.с.61).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 25 липня 2018 року відмовлено у прийнятті та повернуто позивачці ОСОБА_1 уточнену позовну заяву в редакції від 18.07.2018 року, разом з додатками до даного позову (т.№1 а.с.205).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заявлені нею позовні вимоги підтримала у повному обсязі дії відповідача по відключенню газопостачання її домоволодіння вважає незаконним та просить позов задовольнити за викладеними у ньому підставами. В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 додатково пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_1, який належить їй на праві власності. 19.04.2017 року близько о 13-00 годині вона почала розігрівати трирічному онуку обід та виявила, що в будинку відсутній газ. Близько о 15-00 год. вона виходила на подвір»я та бачила, що двоє працівників копають лопатами яму біля їх двору, за огорожею. Один з них повідомив, що їм надано команду відключити газ у боржників від газопроводу. На її прохання надати документи, на підставі яких проводиться відключення газу до її будинку, працівники газового господарства не надали та повідомили, що таких немає. Через годину додому приїхав її син ОСОБА_7 та якому ці працівники також не надали ніяких документів, тому син викликав працівників поліції, а їй викликали карету «швидкої допомоги», так як у неї підвищився тиск та стало погано, вона має II групу інвалідності, страждає рядом захворювань. Через декілька днів, 21.04.2017 року знову приїздили працівники газового господарства, ходили з паличкою, щось перевіряли, сину повідомили, що виявлено витік газу, проте сам газ відключили раніше. У двір до них працівники газового господарства не заходили, їм жодним чином ніхто не перешкоджав у доступі до газопроводу. До теперішнього часу газопостачання у її будинку не відновлено. Із заявою про поновлення газопостачання вона зверталася, проте її звернення відповідачем проігноровані. Позивачка вказує, що неправомірними діями відповідача їй заподіяна також моральна шкода, яка полягає у тому, що вона проживає у власному будинку, є інвалідом II групи, тривалий період часу газопостачання в будинку не поновлюється, що вимушує її змінювати звичний спосіб життя. Заявлені нею та в подальшому уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити за викладеними у ньому підставами.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити за підставами, викладеними в уточненій позовній заяві в редакції від 22.11.2017 року (т.1 а.с.126-129).

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені позивачкою ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні за підставами, які викладені у позовній заяві в редакції від 22.11.2017 року, та додатково зазначив, що позовні вимоги в частині визнання незаконними дій при проведенні відключення від газопостачання повністю обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав того, відключення споживача ОСОБА_1 від газопостачання відбулося на підставі наявної у неї заборгованості за спожитий газ, яка була нарахована у зв?язку з незаконними діями відповідача в частині нарахування ОСОБА_1 вартості недооблікованого природного газу. Посилання відповідача на те, що газ споживачу ОСОБА_1 був відключений в зв'язку з його утічкою на об'єкті побутового споживача (позивача), та неопуском позивача на свій об'єкт повністю спростовані наявними доказами. Той факт, що споживач ОСОБА_1 була відключена від газопостачання у зв'язку з наявною заборгованістю підтверджується відповіддю НКРЕКП за результатами проведенні представниками ПАТ «Запоріжгаз» перевірки по зверненню ОСОБА_1. Крім цього НКРЕКП визнало такі дії по відключенню від газопостачання та тривале не відключення споживача ОСОБА_1 порушеннями та зобов'язало ПАТ «Запоріжгаз» здійснити підключення споживача ОСОБА_1 до газопостачання.

Позовна вимога щодо відновлення газопостачання є похідною від вимоги про визнання дій незаконними, та відповідно до положень ст.16 ЦК України дана вимога покликана відновити попереднє становище, яке існувало до порушення прав позивача. Правовідносини що виникли в даному випадку регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Законом України «Про захист прав споживачів» в частині захисту прав споживачів, та відшкодування їм матеріальної та моральної шкоди в разі порушення прав побутових споживачів природного газу, Законом України «Про НКРЕКП», в частині встановлення повноважень даного органу, та розроблення їм нормативних документів в частині затвердження Кодексу ГРМ, Типового Договору, Правил газопостачання, норми яких є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами ринку природного газу, і в них затверджено механізм відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих незаконними діями оператора ГРМ. Позивачем ОСОБА_1 також заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 гривень. Згідно практики Європейського суду з прав людини завжди призначається компенсація за порушення прав людини. Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства. Таким чином, при вирішенні позовних вимог в частині розміру моральної шкоди необхідно керуватися конституційним принципом верховенства права. З урахуванням наведеного, просить позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав раніше подані заперечення на позов від 26.07.2017 року (т.№ 1 а.с.44-46), не погоджується з вимогами ОСОБА_1, викладеними у позовній заяві (у редакції уточненої позовної заяви від 22.11.2017 року). Вважає дії працівників ГРМ правомірними, так як підставою для припинення газопостачання був недопуск працівників газорозподільних мереж до об'єкта. Посилається також на те, що на умовах Типового Договору розподілу природного газу, з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу здійснюється розподіл природного газу за адресою проживання ОСОБА_1 Положенням п.4 ч.7.4 розділу VII Типового Договору, серед інших обов'язків Споживача, міститься зобов'язання, забезпечити безперешкодний та безплатний доступ на власні об'єкти чи земельну ділянку представникам оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов'язків. Відповідно до п.1 ч.7 Розділу VI Кодексу ГРС, оператор ГРМ має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача), у визначених випадках. Так, згідно п.1.26 Розділу V ПБСГУ, серед інших вимог безпечної експлуатації газопроводів і споруд, при виявленні загазованості в підвалах, підпіллях будівель, колекторах підземних переходах, галереях газопроводи негайно відключаються. До усунення витоків газу експлуатація їх забороняється.

Також представник вказує про те, що заявкою від 19.04.2017 року аварійно-диспетчерську службу ПАТ «Запоріжгаз» повідомлено про виток газу в районі розташування будинку № 194 по вул.Миру в селі Балки Василівського району Запорізької області. Працівниками АДС ПАТ «Запоріжгаз», за результатом приладового обстеження ділянки підземного газопроводу, встановлено факт витоку газу біля будинку № 194 по вул.Миру в селі Балки, про що міститься відповідний запис у заявці. Ліквідувати виток газу не виявилося можливим у зв'язку з недопущенням працівників АДС до будинкового газопроводу за вказаною адресою. На виконання вимог п.1.26 Розділу V ПБСГУ працівниками ПАТ «Запоріжгаз» газопровід негайно відключено від газопостачання, шляхом перекриття запірного пристрою на відповідній ділянці газопроводу, внаслідок чого від газопостачання від'єднано споживачів на ділянці газопроводу. З метою відновлення газопостачання на відповідній ділянці газопроводу, працівниками ПАТ «Запоріжгаз» 20.04.2017 року було здійснено локалізацію місця витоку газу за адресою позивача ОСОБА_1 шляхом встановлення пережимів на ввідний газопровід споживача за вказаною адресою. Пуск газу на аварійній ділянці газопроводу здійснювався 20.04.2017 року працівниками Оператора ГРМ на підставі Наряду-допуску № 286 від 20.04.2017 року за виключенням об'єкту газопостачання за адресою АДРЕСА_1 у зв'язку з не допуском працівників до пошкодженої ділянки газопроводу.

Також представник ПАТ «Запоріжгаз» висловив заперечення проти стягнення з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 моральної шкоди, посилаючись на безпідставність заявлених позовних вимог і в цій частині, їх необґрунтованість, оскільки в позові, не зазначено яка шкода заподіяна споживачу: майну чи життю або здоров'ю позивача та причинний зв?язок із спричиненням такої шкоди з припиненням газопостачання у зв'язку з витоками газу. Тому вважає, у зв'язку з правомірністю дій представників ПАТ «Запоріжгаз», що визначаються Кодексом ГРМ, будь-які правові підстави для задоволення вимог про стягнення як моральної шкоди, так і стягнення вартості недоотриманого газу, відсутні. Просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю, безпідставністю та не доведеністю заявлених нею позовних вимог.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що він є односелянином позивачки ОСОБА_1 та відстань між їх будинками складає близько 1 км. 19.04.2017 року десь о 12-00 годині його будинок, як і будинок ОСОБА_1, був відключений від газопостачання. В цей день, в обід йому зателефонував син позивачки ОСОБА_7 та повідомив, що у їх будинку немає газу та близько його будинку якісь люди копають яму. За телефонним дзвінком він приїхав до будинку ОСОБА_1 та побачив, що якісь чоловіки копають яму, яка на час його приходу була вирита вище поясу та знаходилася в 4-х метрах від огорожі домоволодіння ОСОБА_1 У працівників в руках були лише лопати, ніяких приладів обліку не було. Дослідження по загазованості не проводилися. ОСОБА_7 попросив цих людей надати посвідчення, так як вони були не у форменому одязі. Документи надав лише один працівник газового господарства, а другому працівнику виписали посвідчення на місці пізніше. На їх питання що відбувається, ці чоловіки повідомили, що відключать боржників за газ. Службового транспорту газового господарства поблизу не було. По вулиці села Балки ходили газовики у жилетках, проте ці працівники ніяких робіт не проводили. Запаху газу він не чув. В цей день була відключена вся вулиця від газопостачання. Замірів будь-якими приладами працівниками не здійснювалося. Заявку працівники газового господарства оформили вже після того, як почали копали. Керівництво, зокрема майстер ОСОБА_10 говорили йому, що «заплатиш борги за газ, тоді нічого робити не будемо». Відеозйомку подій проводив ОСОБА_7 По вул.Миру та вул.Каховська був відключений газопровід - 19.04.2017 року близько о 12-00 годині, а саме відключений один вузол газопостачання (колектор). О 16-00 годині запах газу не міг бути виявлений, оскільки вже о 12-00 годині газу вже не було, газопровідвід був перекритий.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона мешкає неподалік від будинку ОСОБА_1 19.04.2017 року приблизно об 11-00 год. вона включила газову плиту та виявила відсутність газу. Вона подзвонила за телефоном «104» та на дзвінок їй відповіли, що виявлені технічні неполадки та пообіцяли до вечора надати газ. Працівників газового господарства біля свого будинку вона не бачила, карету «швидкої допомоги» біля будинку ОСОБА_1 також не бачила. Вона пішла до подруги ОСОБА_12, яка мешкає по АДРЕСА_2 з метою приготувати їжу для сина. Коли виходила з будинку та йшла на вулиці, запаху газу вона не чула. У цей же день, 19.04.2017 року, близько л 6-00 чи 17-00 годині по вул.Опанасенка, де вона мешкає, газ надали та більше газ у неї в будинку не виключали. Проте. по вул.Миру йде окрема гілка газопровода. Від працівників газового господарства ніяких повідомлень про відключення газу чи поновлення газопостачання не було.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що позивачка ОСОБА_1 є його матір'ю. 19.04.2017 року близько о 11-30 год. йому подзвонила матір та повідомила, що газу в будинку немає та сказала, що якісь люди риють яму. Він приїхав до матері додому близько о 14-00 год. та побачив чоловіків, які сказали, що їм надали команду відключити газ. Один з цих робітників показав службове посвідчення на ім»я Бикова. Всі подальші події, у тому числі як складалися документи, він знімав на відео. Потім він зателефонував адвокату, викликав «швидку допомогу» матері та які приїхали о 15-00 год. вже після того, як працівники вирили яму навпроти їх двору. У їх двір ніхто з працівників газового господарства зайти не намагався, доступ до газоводу їм ніхто не чинив. 21.04.2017 року приїхали працівники газового господарства знову та сказали, що є витік газу, працівниками засовувалася відеокамера у трубу, яка йде до споживача ОСОБА_1 Прилади обліку були лише того дня, 21.04.2017 року. На їх дзвінки до газового господарства їм повідомляли про необхідність сплатити за газ.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він проживає неподалік від сусідів ОСОБА_1 19.04.2017 року, ближче до обіду він вирішив приготувати їжу, проте газу в його будинку не було. Він зателефонував на телефон «104» та йому повідомили, що відключають боржників за газ та пообіцяли до вечора газ надати. В той же день, 19.04.2017 року близько о 14-00 годин він йшов до магазину та проходив біля подвір?я ОСОБА_1 та особисто бачив, що навпроти будинку ОСОБА_1 неподалік від огорожі працівниками газового господарства була вирита яма та ці робітники йому повідомили, що вони відключають боржника. Приладів по заміру загазованості у цих працівників він не бачив, у них були лише лопати. Ні біля подвір'я ОСОБА_1, ні по вулиці запаху газу він не чув

Вислухавши в судовому засіданні пояснення позивачки ОСОБА_1, її представників в особі адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представників відповідача ПАТ «Запоріжгаз» ОСОБА_6, ОСОБА_4, вислухавши показання допитаних в судовому засіданні свідків: ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ретельно вивчивши матеріали цивільної справи №311/1458/17, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Відповідно до ст.ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником будинку № АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом на право власності на житловий будинок від 25.06.1992 року, копія якого міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.11), та відповідно до довідки Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області вих.№ 11568 від 26.12.2016 року за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 постійно мешкає, має наступний склад сім'ї: чоловік - ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3 та онук - ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с.10).

Позивач ОСОБА_1 є непрацездатною особою, являється інвалідом II групи безстроково, отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4, копія якого міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.9).

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій ПАТ «Запоріжгаз» по відключенню житлового будинку АДРЕСА_1 Василівського району Запорізької області від послуг газопостачання та зобов'язання відповідача відновити газопостачання, суд наголошує про наступне.

Згідно до ст.16 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» № 2467-VI від 08.07.2010 року (який був чинний до 01.10.2015 року) з 01 липня 2015 року виконано відокремлення функцій транспортування, розподілу та постачання природного газу.

У зв'язку з цим з 01 липня 2015 року Публічне акціонерне товариство по газопостачання та газифікації «Запоріжгаз» виконує функції з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газу, відповідно до отриманої Ліцензії серії НОМЕР_5, та є оператором газорозподільної системи.

На виконання Закону України № 329-VШ від 09.04.2015 року НКРЕКП своєю Постановою від 30.09.2015 року № 2494 затвердила Кодекс газорозподільних систем, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1379/27824, Кодекс газорозподільних систем регулює взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

У відповідності до п.1 глави 1 розділу VІ Кодексу ГРМ суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Зміст умов даного договору становить певний обсяг прав та обов'язків для кожної з сторін договору. Цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним, а його умови однакові для всіх споживачів України, вони розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем (п. п. 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до положень Закону України «Про ринок природного газу» та Закону України «Про захист прав споживачів» позивачка ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу, та відносини між нею та відповідачем регулюються укладеним між нею договором (т.1 а.с.22-25).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) своєю Постановою від 30.09.2015 року № 2496 яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1382/27827, затвердила Правила постачання природного газу, які регулюють відносини, що виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.

Таким чином, відносини між газопостачальним підприємством та фізичними особами - споживачами газу регулюються Правилами постачання природного газу, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 року №2496 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827 (Правила).

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України, зобов'язання, підстави виникнення яких були передбачені у ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Розподіл природного газу за адресою місця проживання позивачки ОСОБА_1 здійснюється на умовах Типового Договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498, копія якого міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.22-25).

Споживачу ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_6.

Також з матеріалів справи вбачається, що рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 20 червня 2017 року (цивільна справа №311/2316/16-ц) відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Запоріжгаз збут», ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», третя особа: ДП «Запоріжстандартметрологія», про захист прав споживачів, та визнання незаконним нарахування суми збитків (а.с.т.1 а.с.72-75).

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28 серпня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 - залишена без задоволення, а рішення Василівського районного суду Запорізької області від 20 червня 2017 року у справі №311/2316/16-ц - залишено без змін (т.2 а.с.2-5).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №311/2316/16 за касаційною скаргою позивача ОСОБА_1 (т.1 а.с.134) та до теперішнього часу касаційна скарга не розглянута.

В судовому засіданні також встановлено, що в липні 2017 року Кам?янсько-Дніпровським УЕГГ ПАТ «Запоріжгаз збут» на адресу ОСОБА_1 направлено письмове повідомлення про припинення газопостачання у зв'язку із заборгованістю за послуги з газопостачання станом на 31.03.2017 року в розмірі 78489,79 грн. (т.1 а.с.16).

Відповідно до складеного працівниками Дніпрорудненського експлуатаційного цеху ПАТ «Запоріжгаз» Акту про припинення та відключення газопостачання від 19 квітня 2017 року, здійснено відключення від системи газопостачання споживача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, шляхом перекриття коверу, відключена ділянка газопроводу за вищевказаною адресою. Як вбачається з даного акту, підставою для відключення від газопостачання споживача ОСОБА_1 слугувала наявність витоків газу (т.1 а.с.56-57).

25.04.2017 року споживачем ОСОБА_1 до ПАТ «Запоріжгаз» направлена претензія з проханням відновити газопостачання в будинку № АДРЕСА_1 (т.1 а.с.12). Відповіддю на претензію ПАТ «Запоріжгаз» за вих.№ Zp01/3-ЛВ-8148-0517 від 11.05.2017 року повідомлено, що відновлення газопостачання здійснюється оператором ГРМ протягом п'яти календарних днів у сільській місцевості у відповідності до п.6 гл.7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем за письмовим зверненням споживача та після усунення порушень (за їх наявності), і відшкодування оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу) (т.1 а.с.13).

09.09.2017 року споживач ОСОБА_1 звернулася до Голови правління ПАТ «Запоріжгаз» із письмовою заявою про відновлення газопостачання в будинку № АДРЕСА_1 (т.1 а.с.102).

Проте, до теперішнього часу відповідач ПАТ «Запоріжгаз» не відновив газопостачання споживачу ОСОБА_1. за вищевказаною адресою її місця проживання, жодна відповідь на вказану вище заяву, споживачеві не надана.

ПАТ «Запоріжгаз» на запит адвоката ОСОБА_2 листом №20747-0917 від 21.09.2017 року повідомлено про надходження від перехожого заявки № 508 про те, що за адресою АДРЕСА_1 відчувається запах газу. В 19-00 год. 19.04.2017 року бригадою АДС запах газу усунуто на підземного газопроводу по вул.Миру в с.Балки та повідомлено, що надати запис дзвінка про виток газу від 19.04.2017 року не є можливим у зв'язку зі спливом строку зберігання записів (т.1 а.с.93).

У заявці № 508 журналу реєстрації заявок ПАТ «Запоріжгаз» вбачається, що дана заявка прийнята майстром ОСОБА_17 від перехожого о 19-00 годині 19.04.2017 року та у заявці викладено результат обстеження та опис виконаних робіт виконавцем ОСОБА_18, зокрема: приладом «Варта 5-03м» обстежений вуличний газопровід, тиск газу - 0,0014, концентрація газу 0,8 %, витік газу виявлено по вул.Миру,194 на підземному газопроводі. У зв'язку з недопуском до об'єкта абонентами, витік газу усунений шляхом перекриття задвижки. Приладом «Варта 5-03м» провели контрольне обстеження газопровода, витіку газу немає, абонентам наданий інструктаж по ТБ та ППБ, шурф №1- 0,4%, шурф № 2 - 0,3 % (т.1 а.с.14,243).

19.04.2017 року представниками Днепрорудненського ЕЦ складений Акт про недопуск № 87, в присутності представника споживача ОСОБА_1 в особі адвоката ОСОБА_2, в якому вказується про те, що домовласник АДРЕСА_1 відмовився допустити представників експлуатаційного цеху для розтину ґрунту та виявлення, усунення витоку газу, згідно аварійної заявки № 508 вуличного газопроводу (т.1 а.с.15).

При цьому, в складеному у відсутність споживача ОСОБА_1 Акті про недопуск № 87 від 19.04.2017 року не зазначається, яким саме способом споживач ОСОБА_1 перешкоджала представникам Дніпрорудненського ЕЦ та яким саме чином вона не допускала їх для розтину грунту та усунення витоку газу. Дані обставини також не наведені і представниками відповідача ПАТ «Запоріжгаз» в судовому засіданні під час судового розгляду справи.

Згідно наданого в судовому засіданні представником відповідача Акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між Оператором ГРМ та споживачем ОСОБА_1 від 10 вересня 2018 року, копія якого міститься в матеріалах справи (т.2 а.с.53) вбачається, що межа розмежування знаходиться на підземному газоводі біля центрального газоводу на відводку до будинку АДРЕСА_1. Межа експлуатаційної відповідальності сторін встановлюється на межі балансової належності (на місці забезпечення потужності). Оператор ГРМ забезпечує експлуатацію газових мереж до експлуатаційної відповідальності, зокрема: розподільний газопровід. Споживач забезпечує експлуатацію газових мереж від межі експлуатаційної відповідальності разом з газовикористовуючим обладнанням.

Проте, підпису споживача ОСОБА_1 вищенаведений Акт розмежування не містить.

Межа балансової належності визначається згідно з п.2 Глави 5 Розділу III Кодексу газорозподільних систем за ознаками права власності, господарського відання або користування на газові мережі і підтверджується актом розмежування балансової належності. Межа експлуатаційної відповідальності, як правило, збігається з межею балансової належності, але за домовленістю сторін може бути перенесена.

Тобто складовими внутрішньобудинкової системи газопостачання є газопроводи, запірна арматура, квартирні прилади обліку газу (газові лічильники) або загальний будинковий вузол обліку газу, газові прилади (побутові плити, водопідігрівачі, опалювальні котли).

Балансове розмежування системи газопостачання передбачає, що ОСОБА_1 відповідає за належну експлуатацію власних газових мереж від запірної арматури (вентиля), а до вентиля відповідальність за належний стан покладається на ПАТ «Запоріжгаз».

Та з даного Акту розмежування вбачається, що споживач ОСОБА_1 не несе відповідальність за підземний газопровід, який знаходиться за межами її подвір'я та на який вона жодним чином не може вплинути.

За змістом заявки №508 від 19.04.2017 року (т.1 а.с.14,243) вказано, що споживач ОСОБА_1 не допустила працівників АДС до об'єкта по АДРЕСА_1, тому виток усунений шляхом перекриття вентиля на центральному газопроводі загального коверу.

Згідно план-схеми дільниці газопроводу по вул.Миру, наданої в судовому засіданні представником відповідача та яка міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.136), пережим газопроводу був виконаний на центральному газопроводі. Та, відповідно, відключення газопостачання споживача ОСОБА_1 відбулося за межами земельної ділянки ОСОБА_1 - на центральному підземному газопроводі, відповідальність за належний стан якого покладається саме на ПАТ «Запоріжгаз» тому ї дозволу на усунення витоку газу від ОСОБА_1 не вимагалося.

Тобто, ОСОБА_1 не могла чинити перешкод у виявлені витоку газу, який знаходиться на центральному газоводі, до якого вона не має ніякого відношення.

Окрім того, на схемі зображено місця, де встановлені пережими на поліетиленовому підземному газопроводі, а саме з лівої сторони від воріт на відстані 17,80 метрів від будівлі «СТО», відводок від центрального газопроводу до будівлі знаходиться з правої сторони від воріт. Пережим на центральному газопроводі з правої сторони знаходиться на відстані 68,50 метрів від пережиму з лівої сторони. Як відображено на схемі витік газу ПАТ «Запоріжгаз» був виявлений на центральному газопроводі на відстані 7 метрів від пережиму з лівої сторони.

За змістом заявки №508 від 19.04.2017 року (т.1а.с.14, 47) та запису в журналі реєстрації заявок (т.1 а.с.238-242) вказано, що споживач ОСОБА_1 не допустив працівників АДС до об'єкта АДРЕСА_1, тому виток усунений шляхом перекриття вентиля на центральному газопроводі загального коверу. Проте, в цей час газопостачання було перекрито, так як виконувалась попередня заявка №507 у ОСОБА_9 Та як вбачається з показань свідків, допитаних в судовому засіданні по даній справі, газопостачання було припинено близько о 12-00 годині, згідно заявки в журналі «перехожий» почув запах газу та викликав працівників АДС о 16-00 годині, тому такі доводи відповідача є сумнівними.

Зміст заявки та запис в журналі не відповідає змісту самого акту про недопуск за №87 від 19.04.2017 року, де вказано, що власник будинку АДРЕСА_1 не допустила представників Дніпрорудненського цеху для зняття грунту та виявлення витоку газу (т.1 а.с.15, 51).

Відповідно до переліку випадків зазначених в п.1 гл.7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача), а Оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до за планованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу).

У зазначених випадках газорозподільне підприємство зобов'язане проінформувати споживача про причини і строки припинення газопостачання, а газопостачальне підприємство - здійснити протягом одного місяця перерахунок оплати послуг, що надавалися споживачеві. Проте, споживач ОСОБА_1 за 3 доби до відключення від системи газопостачання повідомлення про припинення газопостачання не отримувала.

Згідно Акту про припинення та відключення газопостачання №б/н від 19.04.2017 року (т.1 а.с.96-97), вказано, що припинення газопостачання проведено в результаті наявності витоку газу, шляхом встановлення пережиму газопроводу до будинку АДРЕСА_1.

Предметом позову є правомірність / неправомірність дій працівників ПАТ «Запоріжгаз», пов'язаних з припиненням газопостачання споживача ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕ № 2494 від 30.09.2015 року, Типовим Договором розподілу природного газу, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498.

Згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VIII розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

У ч.1 ст.41 Закону №329-VIII зазначено, що кодекс газорозподільних систем затверджує регулятор, яким відповідно до п.32 ч.1 ст.1 цього закону є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п.14 Правил постачання природного газу Постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ\ГТС.

За вимогами п.11.4 Типового Договору розподілу природного газу передбачено, що у разі недосягнення між споживачем та оператором ГРМ згоди спірні питання вирішуються у порядку, встановленого чинним законодавством, у тому числі в судовому порядку.

За вимогами п.9.1. Типового Договору розподілу природного газу передбачено, що Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу Споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі: (п.п.1) несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за цим Договором; (п.п.7) відмови представникам Оператора ГРМ в доступі на об'єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання.

Відповідно до п. 5.1 Глави 5 Розділу V Правил безпеки систем газопостачання України вимоги цього розділу розповсюджуються на газопроводи і газове обладнання, яке розміщене після відключаючого пристрою на вводі по ходу газу, в житлових і громадських будинках, комплексах і спорудах відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН В.2.2-9-2009 "Громадські будинки та споруди. Основні положення" та ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт".

Відповідно до п. 4.4 Розділу ІV на об'єктах систем газопостачання, що не введені в експлуатацію протягом 6 місяців з дня їх останнього випробовування, необхідно провести повторні випробовування на герметичність газопроводів, перевірити роботу установок ЕХЗ, стан димовідвідних та вентиляційних систем, комплектність і справність газового обладнання, арматури, засобів вимірювання, автоматизації, сигналізації та протиаварійного захисту.

Відповідно до положень глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, який набрав чинності 27.11.2015 року, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припини/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживання (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 року № 285 та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу у таких випадках:

- несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;

- відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу";

- несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;

- несанкціоноване відновлення газопостачання;

- визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених з надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у п.п.1-6 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу).

Згідно з частиною 5 розділу 7 глави VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що припинення газопостачання споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.

Проте, Оператор ГРМ провів відключення домоволодіння ОСОБА_1 шляхом механічного від'єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи.

Споживач зобов'язаний допустити представників Оператора ГРМ на власні об'єкти та не протидіяти їм при здійсненні заходів з припинення (обмеження) розподілу природного газу. При отриманні від Оператора ГРМ письмової вимоги про самостійне обмеження або припинення споживання (відбору) природного газу споживач зобов'язаний виконати вимогу Оператора ГРМ та самостійно обмежити або припинити споживання (відбір) природного газу.

Згідно з пунктом 3 частини 7.2 розділу 7 Типового Договору передбачено, що оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу на територію та земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система, та/або газове обладнання Споживача, та/або комерційний вузол обліку, для виконання службових обов'язків, передбачених законодавством та цим Договором.

За вимогами пункту 4 частини 7.4 розділу 7 Типового Договору передбачено, що споживач зобов'язаний забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об'єкти чи земельну ділянку представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов'язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо.

При цьому суд вважає, що доводи представників відповідача ПАТ «Запоріжгаз» про правомірність дій відповідача по припиненню газопостачання споживачу ОСОБА_1 у зв'язку з недопуском працівників Оператора ГРМ до будинкового газопроводу, є необґрунтованими, безпідставними, оскільки належними та допустимими доказами під час судового розгляду справи даний факт недопуску відповідачем не доведений.

В матеріалах справи відсутні докази, що позивач ОСОБА_1, як побутовий споживач, порушила умови Типового договору розподілу природного газу та не здійснила допуск представника оператора ГРМ до пошкодженої ділянки газопроводу.

Належним доказом про припинення газопостачання у зв'язку з витоком газу чи недопущення працівників АДС до об'єкта можуть бути документи, які відповідають вимогам розділу 5 глави ХІ Кодексу газорозподільних систем де передбачено, що Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

При цьому п.3 розділу 1 глави ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що представник Оператора ГРМ перед складанням Акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

За п.4 розділу 1 глави ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання будь-якого акту про порушення чи відмові в доступі до об'єкта він вважається дійсним, якщо його підписали: більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою, або підписаний представником Оператора ГРМ та незаінтересованою особою (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи. В складеному акті про порушення робиться відмітка, один з яких надсилається споживачу рекомендованим поштовим відправленням.

Тобто, у разі відмови від підпису акти повинні підтверджуватись відеозйомкою, та підписом незаінтересованої особи за умови посвідчення цих осіб.

Акт про припинення газопостачання у зв'язку з витоком газу від 19.04.2017 року (т.1 а.с.56-57) не має підпису споживача ОСОБА_1, або підпису представника органу місцевого самоврядування, тому вищевказаний Акт про припинення газопостачання є недопустимим доказом по справі.

Окрім того, представником відповідача не було надано жодних належно оформлених документів, які б підтверджували факт недопуску працівників АДС до підземного газопроводу біля будинку споживача ОСОБА_1 для перевірки та усунення витоку газу чи перевірки газового обладнання.

Таким чином, належних та допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що позивач ОСОБА_1 та/або інші мешканці її домоволодіння, перешкоджали відповідачу здійснити зовнішній огляд та контрольне опресування газопроводу, після проведених ремонтних робіт та підключення будинку АДРЕСА_1 в с.Балки Василівського району Запорізької області, матеріали справи не містять.

Більш того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_13 обставини щодо недопуску позивача ОСОБА_1 до газорозподільної системи не підтвердили та в судовому засіданні навпаки пояснили, що ремонтні роботи працівниками газового господарства виконувалися, останні за допомогою лопат копали яму неподалік від домоволодіння ОСОБА_1 та її поруч з працівниками ПАТ «Запоріжгаз» навіть не бачили.

Також, виконання ремонтних робіт працівниками ПАТ «Запоріжгаз» підтверджено наданими в судовому засіданні позивачем скріншотами та оглянутим в присутності учасників судового процесу носієм інформації у вигляді DVD-R диску, які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.177-185, т.2 а.с.12), на яких зафіксовані події по відключення від газопостачання споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, будь-яких дій на підтвердження недопуску представників оператора ГРМ до газового обладнання в будинку споживача ОСОБА_1 вказані носії інформації не містять.

Таким чином, відповідач жодного належного чи допустимого доказу на підтвердження недопуску представників оператора ГРМ до газового обладнання в будинку споживача ОСОБА_1 чи до пошкодженої ділянки газопроводу газорозподільної системи, що було підставою для відключення позивача ОСОБА_1 від системи газопостачання, суду не надано та в судовому засіданні представниками відповідача не доведено.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 жодним чином не перешкоджала працівникам Оператора ГРМ у доступі до пошкодженої ділянки газопроводу, оскільки даний факт відповідачем в ході судового розгляду справи не доведений, тому припинення газопостачання у його житловому будинку № АДРЕСА_1, є незаконним.

Пунктом 6 глави 7 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем передбачено, що відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим звернення споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Також, відповідачем не надано доказів про отримання позивачем копії Акта про припинення.

Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Крім того, суд при вирішенні даного спору враховує принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком.

Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Так пунктом 27 розділу ІІІ Правил постачання природного газу затверджених, Постановою НКРЕП № 2496 від 30 вересня 2015 року визначено, що постачальник є відповідальним в тому числі за безпідставне припинення газопостачання.

А тому, суд вважає за необхідне захистити цивільне право позивача шляхом визнання незаконними дій працівників відповідача щодо припинення газопостачання побутового споживача ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача відновити газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 та у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, до теперішнього часу відповідачем ПАТ «Запоріжгаз» не відновлено газопостачання споживачеві ОСОБА_1 за вищевказаною адресою її місця проживання, незважаючи на письмові звернення 09.09.2017 року позивачки ОСОБА_1 до Голови правління ПАТ «Запоріжгаз» із заявами про відновлення газопостачання за вищевказаною адресою (т.1 а.с.102), що відповідачем не спростовано та жодної відповіді на дане звернення до теперішнього часу від відповідача не отримано, газопостачання побутовому споживачеві ОСОБА_1 за вказаною адресою не відновлено з жодних об'єктивних причин. Водночас, позивачка надала суду належні докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 на протязі усього періоду, коли будинок був відключений від газопостачання, зверталася до ПАТ "Запоріжгаз" з вирішенням питання підключення будинку та відновлення до нього газопостачання.

Згідно ч.3 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що вимоги позивачки ОСОБА_1 про відновлення їй постачання природного газу є таким, що ґрунтуються на законі, а припинення споживачеві газопостачання (розподілу природного газу), що було здійснено 19.04.2017 року, є таким, що здійснено без достатніх правових підстав, і порушує її права споживача побутових послуг, гарантованих Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Законом України «Про захист прав споживачів».

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про те, що припинення та не відновлення позивачу ОСОБА_1 газопостачання у період з 19.04.2017 року до теперішнього часу є протиправним, права споживача ОСОБА_1 були порушені відповідачем по справі ПАТ «Запоріжгаз», а тому підлягають судовому захисту шляхом визнання неправомірними дій ПАТ «Запоріжгаз» щодо припинення споживачу ОСОБА_1 газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 та порушене право позивача на користування послугами з газопостачання підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача ПАТ «Запоріжгаз» відновити газопостачання побутовому споживачу ОСОБА_1 за вищевказаною адресою.

Отже, оскільки ПАТ «Запоріжгаз» здійснив припинення газопостачання позивачу з порушенням норм чинного законодавства, тому вказані дії відповідача ПАТ «Запоріжгаз» по припиненню газопостачання житлового будинку № АДРЕСА_1, який належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1, є протиправними, такими, що не відповідають Закону, тому є підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірними дій ПАТ «Запоріжгаз» щодо припинення споживачу ОСОБА_1 газопостачання та зобов'язання відповідача відновити газопостачання за вказаною адресою за власний рахунок.

Разом з тим, заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги про стягнення з відповідача ПАТ «Запоріжгаз» на свою користь вартості недоотриманого газу за період з 19.04.2017 року по 23.11.2017 року в сумі 11044,27 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В обґрунтування заявлених позовних вимог в цій частині вимог позивач посилається на п.8.3.8.3 Типового Договору розподілу природного газу, та яким передбачено, що у разі безпідставного припинення (обмеження) розподілу природного газу споживачу, оператор ГРМ відшкодовує йому вартість недоотриманого природного газу.

Проте, положеннями п.8.3 розділу VIII Типового Договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 року, п.п.1 п.2 гл.2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі безпідставного припинення (обмеження) розподілу природного газу Споживачу або підтвердження факту невідповідності якості та/або величини тиску природного газу на межі балансової належності об'єкта Споживача Оператор ГРМ відшкодовує Споживачу вартість недоотриманого природного газу та/або здійснює перерахунок наданих послуг за цим Договором відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Оператор ГРМ не несе відповідальність за припинення (обмеження) розподілу природного газу Споживачу, якщо такі заходи здійснені за вимогою його постачальника, що має підтверджуватися відповідними документами.

Відповідно до положень ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, підставою для стягнення вартості недоотриманого природного газу є надання споживачеві відповідної послуги з газопостачання, та відповідно, здійснення споживачем ОСОБА_1 оплати за фактично отриману послугу. А враховуючи ті обставини, що позивачем ОСОБА_1 оплата за послуги з газопостачання не здійснювалася, зокрема, з часу припинення газопостачання, з 19.04.2017 року по 23.11.2017 року, що безпосередньо підтверджено в судовому засіданні ОСОБА_1, тому відповідно, підстав для відшкодування вартості недоотриманого природного газу немає, оскільки відповідно, у спірний період - з 19.04.2017 року по 23.11.2017 року Оператором ГРМ послуги з газопостачання споживачу ОСОБА_1 не надавалися та, відповідно, позивачкою ОСОБА_1 оплата цих послуг не здійснювалася. Та в судовому засіданні позивачкою ОСОБА_1 не доведено того факту, що в результаті дій відповідача по припиненню газопостачання їй завдано реальні збитки в сумі 11044,27 грн.

Зокрема, позивач ОСОБА_1 скористалася своїм правом та звернулася до суду з позовом саме про незаконність дій відповідача по відключенню від газопостачання і саме це було предметом даного судового розгляду.

Крім того, позивачкою ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 грн., проте позов в цій частині задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У п.п.3,5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

За умовами п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 09 листопада 2016 року у справі № 6-1575цс16, спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Покладаючи на відповідача обов'язок відшкодувати моральну шкоду, судам необхідно враховувати, що ст.1167 ЦК України регулює позадоговірні (деліктні) відносини.

Та як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі Договору розподілу природного газу, який є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Позивачка ОСОБА_1 до моменту припинення газопостачання - 19.04.2017 року, споживала та протягом певного періоду часу сплачувала вартість спожитого природного газу, на ім?я споживача ОСОБА_1 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1, що є фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Посилання позивача на ст.1167 ЦК України щодо відшкодування моральної шкоди є хибним, так як на спірні правовідносини дана стаття не розповсюджується.

Згідно з п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяною небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Позивачем ОСОБА_1 не було надано жодних доказів на підтвердження спричинення відповідачем по справі шкоди її здоров»ю та життю.

Кодексом газорозподільних систем що регулюють взаємовідносини між Операторі зм ГРМ та фізичними особами (населенням) - споживачами газу, а саме абзацом 2 підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодекс у ГРМ передбачено, що у разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, Оператор ГРМ відшкодовує її у добровільному порядку або за рішенням суду.

У пункті 8.4 розділу VIII Типового договору визначено поняття моральної шкоди та зазначено, що у разі, якщо дії однієї зі Сторін призвели до завдання матеріальної та/або моральної шкоди іншій Стороні (шкода заподіяна майну чи життю або здоров'ю людини) її відшкодування здійснюється в добровільному порядку, згідно з вимогами чинного законодавства, а у разі, якщо не досягнуто згоди - за рішенням суду.

Проте, позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні не наведено та належними і допустимими доказами не доведено заподіяння позивачеві моральної шкоди та нею не зазначено, чи життю або здоров'ю позивачки заподіяна така шкода та не доведено причинний зв?язок спричиненням такої шкоди з припиненням газопостачання.

З огляду на доводи, якими позивач ОСОБА_1 обґрунтовує вказані вимоги, судом не встановлено підстав, з якими Закон пов'язує право споживача на відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок відключення належного їй домоволодіння від газопостачання.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства „Запоріжгаз" моральної шкоди та стягнення вартості недоотриманого газу - необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають за вищенаведеними підставами.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст..141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1); інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2, ч.8 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2).

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4)

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 укладено Угоду про надання правової допомоги за № 932 від 25 квітня 2017 року (т.1 а.с.7), додаткову Угоду від 06 червня 2017 року до п.3.1 Угоди про надання правової допомоги за № 932 від 25 квітня 2017 року (т.1 а.с.131), видано Ордер на надання правової допомоги серії ЗП №053356 від 13.02.2018 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.146) та який здійснює адвокатську діяльність згідно Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 233 від 06.06.1994 року, виданого КДКА Запорізької області (т.1 а.с.7 зворот, а.с.37). Позивачем ОСОБА_1 сплачено адвокату ОСОБА_2 за надання професійної правничої допомоги грошову суму в розмірі 17000,00 гривень, що підтверджено: розрахунком судових витрат від 03.09.2018 року (т.1 а.с.228), Актом виконаних робіт від 22 листопада 2017 року, відповідно до якого адвокатом ОСОБА_2 надано правову допомогу позивачці ОСОБА_1 у кількості 25 годин, яка складається з: надання консультації по спірним питанням, підготовки процесуальних документів; виїзди на місце відключення; підготовка претензій та адвокатських запитів, підготовка позовної заяви та документів до суду, підготовка запитів, заяв про виклик свідків. Залучення документів, підготовка уточненої позовної заяви, участь в судових засідання (т.1 а.с.130), Актом виконаних робіт від 18.07.2018 року, відповідно до якого адвокатом ОСОБА_2 надано правову допомогу позивачці ОСОБА_1 у кількості 14 годин, яка складається з: клопотань про залучення документів, про витребування документів, про допит свідка, уточнення позовних вимог в редакції від 18.0.2018 року, участь в судових засіданнях (т.1 а.с.203) та доказами про отримано адвокатом ОСОБА_2 від позивача ОСОБА_1 за виконану роботу в рахунок оплати за угодою про надання правової допомоги - 10000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 932 від 22.11.2017 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.130); та отримано адвокатом ОСОБА_2 від позивача ОСОБА_1 за виконану роботу в рахунок оплати за угодою про надання правової допомоги - 7000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 932 від 18.07.2018 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи (т.2 а.с.11).

Також, з матеріалів цивільної справи № 311/1458/17 (провадження № 2/311/234/2018) вбачається, що представник позивачки ОСОБА_1 в особі адвоката ОСОБА_2 здійснював представництво інтересів свого довірителя ОСОБА_1 у вищевказаній цивільній справі та приймав безпосередню участь в судових засіданнях, які відбувалися: 05.10.2017 року (тривалістю 2 години); 27.10.2017 року (1 година 40 хвилин); 23.11.2017 року (2 години 10 хвилин); 13.02.2018 року (1 година 30 хвилин); 05.03.2018 року (20 хвилин); 26.03.2018 року (2 години 5 хвилин); 23.04.2018 року (3 години); 27.07.2018 року (35 хвилин); 14.09.2018 року (3 години 20 хвилин); 20.12.2018 року (2години 10 хвилин), 21.12.2018 року (3 хвилини); а всього - 19 годин 30 хвилин безпосередньої участі в судових засіданнях адвоката ОСОБА_2 у даній цивільній справі, як представника позивачки ОСОБА_1

Дані обставини підтверджено матеріалами цивільної справи № 311/1458/17, у двох томах.

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачкою ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом ОСОБА_2

Згідно відзиву на позовну заяву та усних пояснень представника відповідача в судовому засіданні, відповідач просив суд відмовити в задоволенні стягнення судових витрат, в тому числі і на професійну правничу допомогу, у зв'язку із необґрунтованістю позовних вимоги та відмовою в позові по суті. При цьому, відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно до вимог ч.5 ст.137 ЦПК України та не доведено неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, відповідно до положень ч.6 ст.137 ЦПК України, що діють на час ухвалення судового рішення по справі. Крім цього, суд зазначає, що частини 5 та 6 статті 137 ЦПК України застосовуються у випадку у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності вказаних витрат. Однак, на думку суду, позивачем та його представником дотримано вимог ч.4 ст.137 ЦПК України та доведено належними доказами, що розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є співмірними обставинам, визначеним положеннями ч.4 ст.137 ЦПК України.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем, у зв'язку з розглядом даної справи, понесено судові витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 17000,00 грн. (10000,00 грн. + 7000,00 грн.), розмір яких підтверджено квитанціями № 932 від 22.11.2017 року, № 932 від 18.07.2018 року, оригінали яких містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.203, т.2 а.с.11), а обсяг професійної правничої допомоги - актами виконаних робіт від 22.11.2017 року, від 18.07.2018 року, які містять детальний опис робіт, виконаних адвокатом ОСОБА_2 за представництвом інтересів ОСОБА_1

Представник відповідача у судовому засіданні, заперечуючи про стягнення цих судових витрат з відповідача ПАТ «Запоріжгаз», клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подав, їх неспівмірність не довів, тому суд, керуючись ст.137, ст.141 ЦПК України, беручи до уваги задоволення позовних вимог позивача, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 17000 грн. в рахунок відшкодування понесених позивачкою ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката ОСОБА_2

Посилання представника позивача на невідповідність розрахунку витрат на правничу допомогу Постанові КМУ «Про граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.2006 № 590, є безпідставними, оскільки чинний ЦПК України не обмежує розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу, а Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» втратив чинність на підставі Закону України № 2147 - VIII від 03.10.2017 року.

Таким чином, аналізуючи визначені законом підстави для припинення газопостачання побутовому споживачу та способи припинення газопостачання, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 про відновлення їй постачання природного газу є таким, що ґрунтуються на Законі, а припинення їй газопостачання (розподілу природного газу), що мало місце 19.04.2017 року, є таким, що здійснено без достатніх правових підстав, і порушує його права споживача побутових послуг, гарантованих Законом України «Про житлово-комунальні» послуги та Законом України «Про захист прав споживачів», а тому заявлені позивачкою ОСОБА_1 позовні вимоги в редакції від 22.11.2017 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, за вищенаведеними правовими підставами та суд вважає за необхідне захистити цивільне право позивача шляхом визнання неправомірними дій працівників відповідача ПАТ «Запоріжгаз» щодо припинення газопостачання в будинку позивачки ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача відновити газопостачання в житловому будинку № АДРЕСА_1

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв'язку зі звільненням позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», з відповідача ПАТ «Запоріжгаз» підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок за задоволеними судом позовними вимогами немайнового характеру.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 13, 76, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», про визнання дій незаконними, зобов'язання виконати певні дії, стягнення вартості недоотриманого газу та моральної шкоди в порядку захисту прав споживачів - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії ПАТ «Запоріжгаз» щодо припинення побутовому споживачу ОСОБА_1 газопостачання за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» відновити споживачу ОСОБА_1 газопостачання до будинку № АДРЕСА_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (69035, м.Запоріжжя вул.Заводська буд.7, код ЄДРПОУ - 03345716, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 АБ «Кліринговий дім» м.Київ, МФО 300647) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки податків - НОМЕР_3) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (69035 , м.Запоріжжя вул.Заводська буд.7, код ЄДРПОУ - 03345716, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 АБ «Кліринговий дім» м.Київ, МФО 300647) судовий збір на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106) в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО