Вирок № 79382894, 23.01.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.01.2019

Справа № 320/5585/18

Провадження № 1-кп/320/262/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12017080140005200 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який має середню технічну освіту, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, не працює, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю прокурора – Фурманенко М.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – адвоката ОСОБА_2,

представника потерпілого – ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

11.12.2017 року приблизно о 02 годині, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись біля складських приміщень, які розташовані за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Осипенко, № 103а, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, шляхом пошкодження навісного замку, проник до складського приміщення, яке є іншим приміщенням, звідки таємно викрав наступне майно: насос шестеренчастий, у кількості 10 одиниць, вартістю за 1 одиницю 1000 гривень, на загальну суму 10 000 гривень; компресори повітряні, у кількості 5 одиниць, вартістю за 1 одиницю 1500 гривень, на загальну суму 7500 гривень; гідроциліндр, у кількості 2 одиниці, вартістю за 1 одиницю 1000 гривень, на загальну суму 2000 гривень; насос водяний, у кількості 2 одиниці, вартістю за 1 одиницю 700 гривень, на загальну суму 1400 гривень; генератор, у кількості 8 одиниць, вартістю за 1 одиницю 1000 гривень, на загальну суму 8000 гривень; стартер, у кількості 6 одиниць, вартістю за 1 одиницю 1000 гривень, на загальну суму 6000 гривень; 3 каністри з антифризом, об'ємом по 5 літри кожна, вартістю за одну каністру 300 гривень, на загальну суму 900 гривень; шуруповерт марки «РVТ», у корпусі помаранчевого кольору, вартістю 1500 гривень;?4 каністри синього кольору фірми «ilf» об'ємом по 5 літрів кожна, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють, в яких знаходилося автомобільне мастило вартістю 500 гривень за кожну каністру, загальною вартістю 2000 гривень; пила торцева «DVT» у корпусі зеленого кольору, вартістю 4500 гривень, чим спричинив ПП «Южмаш» майнову шкоду на суму 43800 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена шляхом проникнення до іншого приміщення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав та пояснив, що працював в ПП «Южмаш» близько року, був обізнаний про перебування в складських приміщеннях майна, 11.12.2017 року, оскільки були необхідні грошові кошти вирішив викрасти та продати запчастини, які зберігались в складських приміщеннях, які розташовані за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Осипенко, № 103а, для досягнення мети приблизно о 02 годині ночі шляхом пошкодження навісного замку, проник до складського приміщення, звідки таємно викрав насос шестеренчастий, у кількості 10 одиниць; компресори повітряні, у кількості 5 одиниць; гідроциліндр, у кількості 2 одиниці; насос водяний, у кількості 2 одиниці; генератор, у кількості 8 одиниць; стартер, у кількості 6 одиниць; 3 каністри з антифризом, об'ємом по 5 літри кожна; шуруповерт марки «РVТ», у корпусі помаранчевого кольору;?4 каністри синього кольору фірми «ilf» об'ємом по 5 літрів кожна, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють, в яких знаходилося автомобільне мастило; пилу торцеву «DVT». Завантажив викрадене в таксі, перевіз до дому а потім продав на ринку. З викраденого повернуто гідроциліндр, у кількості 1 одиниці, вартістю за 1 одиницю 1000 гривень, стартер, у кількості 1 одиниці, вартістю за 1 одиницю 1000 гривень, генератор у кількості 1 одиниці, вартістю за 1 одиницю 1000 гривень. Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав в повному обсязі, в частині відшкодування моральної шкоди не визнав оскільки не доведено, що юридичній особі спричинено моральну шкоду. Шкодує про скоєне, просить суворо не карати. Розкаюється у вчиненому.

Представник потерпілого ПП «Южмаш» ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він очолює підприємство, 11.12.2017 року о другій годині ночі на підприємстві була крадіжка, причетність до якої визнав обвинувачений, який раніше працював без офіційного оформлення менеджером. Він протягом року був на стажуванні. З викраденого повернуто гідроциліндр, у кількості 1 одиниці, вартістю за 1 одиницю 1000 гривень, стартер, у кількості 1 одиниці, вартістю за 1 одиницю 1000 гривень, генератор у кількості 1 одиниці, вартістю за 1 одиницю 1000 гривень. Наполягає на задоволенні цивільного позову в повному обсязі про відшкодування матеріальної шкоди з відрахуванням вартості повернутого, крім того просить стягнути моральну шкоду яку спричинено підприємству у зв’язку зі скоєним злочином, оскільки це вплинуло на ділову репутацію підприємства. Також просить суворо покарати ОСОБА_1 призначивши покарання в у виді позбавлення волі на три роки, оскільки на його думку саме такий розмір покарання буде співрозмірним зі скоєним ним діянням.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, за згодою учасників судового провадження, суд, в силу ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням постанови про визнання речовими доказами та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд роз'яснив наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

В частині дослідження цивільного позову встановлено повний порядок дослідження наданих сторонами доказів.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За таких обставин, оцінюючи безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч.3 ст. 185 КК України.

Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання, відповідно до ст.ст.65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, який відповідно до ч.4 ст. 12 КК України, є тяжким, однак ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, його правдиві і послідовні покази, які сприяли встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним і достатнім для обвинуваченого ОСОБА_1 покаранням, яке сприятиме його виправленню і запобігатиме вчиненню ним нових злочинів, є покарання в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

У кримінальному провадженні приватним підприємством «Южмаш» в особі директора ОСОБА_3 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 43800 гривень, а також заподіяної моральної шкоди у розмірі 20000 гривень.

Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з вимогами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи, що сума заподіяної матеріальної шкоди підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом у судовому засіданні доказів, обвинувачений повністю визнав цивільний позов в цій частині, суд вважає, що цивільний позов ПП «Южмаш» підлягає задоволенню у повному обсязі, однак з відрахуванням вартості повернутого майна а саме: гідроциліндру, у кількості 1 одиниці, вартістю за 1 одиницю 1000 гривень, стартеру, у кількості 1 одиниці, вартістю за 1 одиницю 1000 гривень, генератору у кількості 1 одиниці, вартістю за 1 одиницю 1000 гривень.

Таким чином ( 43800-3000) = 40800 гривень.

В обґрунтування заподіяної моральної шкоди представник потерпілого зазначав, що ПП «Южмаш», здійснюючи свою господарську діяльність, було укладено договори з контрагентами на постачання запчастин та виконання послуг ремонту. Відповідно до вказаних договорів підприємство взяло на себе зобов’язання з поставки запчастин та вузлів до техніки, а також виконання ремонтних робіт. Однак у зв’язку з незаконними діями обвинуваченого ОСОБА_1 ПП «Южмаш» було порушено умови укладених договорів в частині строків поставки запчастин до вузлів техніки та їх фактичної наявності через те, що майно було викрадено обвинуваченим. З цього часу до ПП «Южмаш» зі сторони контрагентів виникла недовіра, престиж та ділова репутація підприємства постраждала. Для відновлення становища, яке існувало до вчиненого злочину, витрачається додатковий час та нематеріальні ресурси.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з п.4 ч.2 вказаної статті, що моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, всебічно, повно й об'єктивно дослідивши обставини справи, суд встановив, що ПП «Южмаш» дійсно були укладені договори з контрагентами на постачання запчастин та виконання послуг ремонту, що також підтверджується доданими до матеріалів справи копіями вказаних договорів (а.с.40-46). Суд також погоджується з тим, що внаслідок вчиненого обвинуваченим злочину дійсно зі сторони контрагентів могла виникнути недовіра щодо належного виконання своїх зобов’язань ПП «Южмаш», що у свою чергу мало можливість позначитись на репутації підприємства.

Однак згідно із ч.1 ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Як встановлено в судовому засіданні представник цивільного позивача пов’язує подію злочину з негативними наслідками, які могли відобразитись на господарській діяльності підприємства, але зі змісту ст. 55 КПК вбачається, що відшкодування шкоди може відбуватися відносно потерпілого - як фізичної, так і юридичної особи. При цьому в статті названо три види шкоди, що відшкодовуються (компенсуються) під час кримінального провадження: моральна, фізична і майнова. Однак суттєвим є той факт, що потерпілій фізичній особі може бути відшкодована моральна, фізична та майнова шкода, а потерпілій юридичній особі компенсується лише майнова шкода, що завдана кримінальним правопорушенням.

На підставі зазначеного в задоволенні позовних вимог ПП «Южмаш» щодо відшкодування моральної шкоди слід відмовити, оскільки нормами діючого КПК це не передбачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на залучення експерта у розмірі 572 грн. 00 коп. у відповідності до наданого розрахунку.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п.1, п.2 ч. 1 ст. 76 КК України впродовж іспитового строку на обвинуваченого ОСОБА_1 покласти обов'язки:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь приватного підприємства «Южмаш» в особі представника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП – НОМЕР_1, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7, суму матеріальної шкоди в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави в особі Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Запорізькій області (рахунок № 31116115700009, одержувач – УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ) витрати за проведення судової експертизи № 17-295 від 11.04.2018 року у кримінальному провадженні № 12017080140005200 у розмірі 572 (п’ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп.,

Речові докази у кримінальному провадженні:

1)металеві плоскогубці, які знаходяться на відповідальному зберіганні у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути за належністю потерпілому

2)гідроциліндр у кількості 1 одиниця, генератор у кількості 1 одиниця, стартер у кількості 1 одиниця, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити в його користуванні та розпорядженні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_5