Ухвала суду № 79381822, 23.01.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/423/19

Номер провадження 2/235/597/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 січня 2019 року м. Покровськ

Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Клікунова А.С., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 (Донецька область, м. Покровськ, мн. ШахтарськийАДРЕСА_1) до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гірник 24-Б» (Донецька область, м. Покровськ, мн. Шахтарський, буд. 24Б) про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів об’єднання, -

В С Т А Н О В И Л А :

21 січня 2019 року на розгляд суду пред’явлено вказану позовну заяву, в якій позивач ОСОБА_1 просить визнати недійсним та скасувати рішення Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гірник-24Б», прийняте на загальних зборах та оформлене протоколом № 10 від 27.10.2018 року, яким встановлено розмір внесків на утримання спільної власності будинку та прибудинкової території для власників нежитлових приміщень 1 поверху.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, встановлюю, що позовна заява подана з порушенням ст. 177 ЦПК України.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно п.п. 2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1921 гривня. Тобто сума судового збору при подачі позовної заяви ОСОБА_1 складає 768,40 гривень.

Суддя, звертає увагу, що до позовної заяви позивачем додано клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на скрутне матеріальне становище.

Суддя, надає оцінку ступеню обґрунтованості заявленого клопотання.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, прийнятих Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практики Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнається необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 року в справі «Креуз проти Польщі»), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

В зв'язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Згідно ст. 8 Закону країни «Про судовий збір», ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Як роз'яснив пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Наведені норми матеріального права дають можливість зробити висновок про те, що підставою для відстрочення від сплати судового збору може бути лише майновий стан сторони, який перешкоджає сплаті нею судового збору. Крім того дана дія є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що:

1. має статус внутрішньо переміщеної особи з району проведення операції об’єднаних сил, тому вимушена орендувати житлове приміщення для проживання;

2. на теперішній час не працевлаштована;

3. має на утриманні неповнолітнього сина. На підтвердження таких обставин позивачем до клопотання про відстрочення сплати судового збору долучено: довідку № НОМЕР_1, видану Управлінням соціального захисту населення Покровською міською радою Донецької області 15.07.2016 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, свідоцтво серійний номер І-НО № 350869 про народження дитини позивача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рішення УСЗН Покровської міської ради від 11.09.2018 року про призначення допомоги переміщеним особам на проживання.

Суддя після дослідження вказаних документальних матеріалів, - акцентує увагу, що фактично ОСОБА_1 надано відомості про відсутність у неї будь-якого виду (джерела) доходу, при цьому об’єктивних доказів (копії трудової книжки для підтвердження непрацевлаштованого положення з послідуючим аналізом судом тривалості безробіття в прив’язці до виникнення необхідності звернення до суду; довідку про доходи, видану за відповідним зверненням Управлінням ДФС / Управлінням ПФ), - за наданням оцінки яким можливо було б визначити дійсне матеріальне забезпечення позивача.

Посилання позивача про несення витрат, а саме орендування житла, утримання неповнолітньої дитини не тільки не підтверджено письмовими доказами (відсутність у власності об’єктів нерухомості житлового фонду за відомостями, які можуть бути надані уповноваженими органами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; договір найму житла, укладений безпосередньо позивачем), а фактично суперечить доводам щодо відсутності доходів.

Крім того, суддя зазначає, що до позовної заяви ОСОБА_1 долучено Акт виконаних послуг від 26.12.2018 року, згідно якого позивачем здійснено оплату за надану правову допомогу в сумі 1225 гривень (консультація адвоката 225 гривень, підготовка позовної заяви 1000 гривень). Безпосередньо в позовній заяві ОСОБА_1 зазначено про попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які очікую понести в зв’язку з розглядом справи, зокрема, участь адвоката – 800 гривень за одне судове засідання. Вказане свідчить, що позивач ОСОБА_1 має можливість оплачувати послуги адвоката (самостійно обраного за власними вибором), однак клопоче про відстрочення сплати судового збору для гарантування доступу до правосуддя.

В контексті останньо вказаного, суддя звертає увагу, що одним з міркувань, повідомлених в обґрунтування розглядуваного клопотання про відстрочення сплати судового збору є той факт, що позивач є внутрішньо переміщеною особою. Мотиви неврахування таких доводів як підставу для задоволення клопотання вищезазначені. Суддя вважає за доцільне відмітити, що позивач відповідно до п. 2-1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» може бути суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, при цьому на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.

В сукупності вищевказаного, суддя приходить до переконання, що вимоги позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки будь-яких належних достовірних доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору до клопотання не надано, а тому позивач має в повному обсязі сплатити судовий збір виходячи зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, позивачу пропонується надати докази на підтвердження обставин його звернення до нотаріуса, відмови останнього, а також докази сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за такими реквізитами: розрахунковий рахунок 31212206005060, отримувач коштів Покровське УК / м. Покровськ / 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803022, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації бюджету 22030101.

Відповідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В АЛ И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гірник 24-Б» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів об’єднання - залишити без руху.

В задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Запропонувати позивачу в 10-денний строк з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Роз’яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://ka.dn.court.gov.ua

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя