Рішення № 79381805, 23.01.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/443/19

Справа № 235/7967/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Полуянчик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" (далі - ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське") про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що він з відповідачем перебував у трудових відносинах з 12.12.1990р. по 26.02.1994р. та з 31.07.1995р. по 29.01.2011р., звільнений на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію.

12 березня 2013 року складений акт розслідування хронічного професійного захворювання, яким йому встановлено професійне захворювання: хронічний бронхіт II ст. фаза затухаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, JIH І-ІІ ст. Захворювання професійне, встановлено вперше.

11 квітня 2013 року він був вперше оглянутий МСЕК за професійним захворюванням та йому встановлено 25% втрати професійної працездатності з 02.04.2013 року довічно, визнано інвалідом 3 групи за профзахворюванням довічно.

18 січня 2018 року він був повторно оглянутий МСЕК за професійним захворюванням та йому встановлено 35% втрати професійної працездатності за хронічним бронхітом довічно.

Оскільки втрата працездатності спричинила йому фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв'язків, необхідності додавання додаткових зусиль для організації життя, необхідності постійно лікуватися, йому заподіяна моральна шкода, яку позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача шляхом стягнення одноразової грошової компенсації в розмірі 70 000 грн.

У встановлений судом строк представник відповідача ОСОБА_2 надав відзив, в якому зазначив, що пунктом 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Згідно статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:

1)характер і ступінь ушкодження здоров'я;

2)психічний стан особи.

Таким чином, у позивача відсутній достатній та обов’язковий доказ, який підтверджує правомірність його вимоги.

Ця ж вимога при розгляді справ про відшкодування шкоди роз'яснена і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року, за яким звертається увага судів на необхідність з'ясування питань: у зв'язку з якими неправомірними діями або бездіяльністю з боку відповідача заподіяна втрата працездатності позивачу, ступінь вини відповідача, чи мали місце порушення правил охорони праці, правил безпеки, інструкцій і паспортів з експлуатації механізмів і машин підприємством.

Згідно аналізу судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв’язку з ушкодженням здоров’я під час виконання трудових обов’язків, встановлено що «за інформацією судів Донецької області, якими враховано правову позицію Верховного Суду України, розмір моральної шкоди визначався відповідно до відсотків втрати працездатності, встановлених МСЕК: при 10 % дорівнював 3 000 грн, при 30 % - 9 000 грн, при 80 % - 24 000 грн».

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 також передбачає, що «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ... При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви».

Таким чином вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 70 000 грн., враховуючи обставини отримання професійного захворювання та ступінь втрати працездатності (35%), не відповідає вимогам розумності і справедливості (ст.22 ЦК України) та практиці, що склалась в судах Донецької області.

Вважає, що достатнім розміром грошових коштів, якою можуть бути відшкодовані моральні страждання ОСОБА_1 є 18 000 грн.

Задоволення цього позову за рахунок ПрАТ «ШУ «Покровське» буде суперечити вимогам ст.ст. 8, 46 Конституції України, ст. 9 Закону України "Про охорону праці", ст. ст. 21, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. ст. 10, 264 ЦПК України та ст. 233 КЗпП.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 70 000,00 грн, як компенсації моральної шкоди, з ПрАТ «ШУ «Покровське» є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

Позивач працював в ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" в якості прохідника 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті з 12.12.1990р. по 26.02.1994р. та з 31.07.1995р. по 29.01.2011р, звільнений з роботи за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію за ст.38 КЗпП України (а.с.6-8).

Згідно медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 7 жовтня 2014 року № 34/1221 позивачу встановлено професійне захворювання – хронічний бронхіт II ст. фаза затухаючого загострення, дифузний пневмосклероз, JIH І-ІІ ст. Захворювання професійне, встановлене ЦЛЕК ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» в 2012 році.

Як зазначене в акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 12 березня 2013 року, затвердженого Головним державним санітарним лікарем міста Красноармійська, Димитрова, Красноармійського району ОСОБА_3 15 березня 2013 року, професійне захворювання у позивача виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах обумовленим впливом промислового фактора – пил.

За висновком МСЕК 10 ААА № 132992 від 11 квітня 2013 року позивачу вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності з 02.04.2013 року безстроково у зв’язку із встановленим професійних захворювань, рекомендовано медикаментозне лікування про профзахворюванням.

За висновком МСЕК АБ № 0048168 від 18 січня 2018 року позивачу повторно встановлено 35% втрати професійної працездатності безстроково у зв’язку із встановленим професійних захворювань, встановлено 3 групу інвалідності безстроково, рекомендовано медикаментозне, санаторно-курортне лікування про профзахворюванню.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював у ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата професійної працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання та трудового каліцтва, отже роботодавець не забезпечив створення нешкідливих не небезпечних умов праці.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, виписками з медичної карти стаціонарного хворого, медичного висновку про встановлення професійних захворювань, довідок МСЕК, епікризом.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров'я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду в 15 000 грн.

Згідно ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої професійними захворюваннями та їх наслідками, 15 000 (п’ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" в дохід держави судовий збір в розмірі 768 (семисот шістдесяти восьми) гривень 40 копійок.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1, м. Покровськ Донецької області, мікрорайон ЛазурнийАДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправліня «Покровське», м. Покровськ Донецької області, площа Шибанкова, 1а, ЕДРПОУ 13498562.

Суддя Г.В. Назаренко