Рішення № 79381460, 21.01.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

21.01.2019 227/4384/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Хандуріна В.В.,

за участю

секретаря судового засідання: Верній М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, третя особа: Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чемпіон», про визнання права користування квартирою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 міської ради, в якій просить визнати за нею право користування квартирою № 18 в будинку № 24 по вул. Східна в місті Білозерське міста Добропілля Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 07.11.2009 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 та вселилась в квартиру, де проживав її чоловік за адресою: Донецька область м. Білозерське, вул. Східна (колишня назва 50 років Жовтня), 24/18, а 16.06.2010 року зареєструвала місце проживання за вказаною адресою. Від даного шлюбу в них народилися доньки – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. 26.12.2012 року позивач зареєструвала своє місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, однак фактично разом з чоловіком та дітьми проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, разом утримували вказану квартиру, робили ремонт, сплачували комунальні послуги. 24.09.2018 року чоловік позивача ОСОБА_3 помер. Позивач звернулась до відповідача ОСОБА_2 міської ради з проханням переоформити договір найму на своє ім’я, але отримала відмову. Позивач перебувала у шлюбі з відповідальним квартиронаймачем ОСОБА_3, проживала з ним однією сім’єю, вела спільне господарство та спільно несла витрати по утриманню квартири, тому просить задовольнити її вимоги та визнати за нею право користування квартирою № 18 в будинку № 24 по вул. Східна в місті Білозерське міста Добропілля Донецької області.

Представник позивача ОСОБА_6, яка діє на підставі ордеру серії АА № 115780 від 17.10.2018 року, в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала та просила їх задовольнити.

Представник ОСОБА_2 міської ради в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Міський голова надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника. Проти задоволення позову не заперечує.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Голова ОСББ «Чемпіон» надав заяву про розгляд справи без участі їх представника, не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 про визнання права користування квартирою.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 3 ст.12 та ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище Петрухіна) ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 07.11.2009 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.5).

Від даного шлюбу мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6,7).

Копією свідоцтва про смерть підтверджується, що ОСОБА_3 помер 24 вересня 2018 року (а.с.8).

Як вбачається з копії паспорта ОСОБА_1, вона зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 з 26.12.2012 року (а.с.4). Колишня реєстрація до цього була за місцем реєстрації її чоловіка

З довідки № 64 від 03.10.2018 року, яка видана виконкомом ОСОБА_2 міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 проживала без реєстрації разом з чоловіком ОСОБА_3 на час його смерті, тобто 24.09.2018 р., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Зі змісту акту від 27.09.2018 року, складеного комісією в складі голови ОСББ «Чемпіон», голови АОСББ «Сузір’я» та майстра АОСББ «Сузір’я» вбачається, що позивачка і на даний час мешкає у спірній квартирі разом з доньками (а.с.10-11).

З повідомлення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради № 02/02-1516 від 30.10.2018 року на запит суду, вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований з 13.06.2001 року та знятий з реєстрації місця проживання 03.10.2018 року у зв’язку зі смертю. На день смерті (24.09.2018р.) був зареєстрований один як квартиронаймач. Квартира – державна.

Згідно з статтею 65 ЖК УPCP, наймач вправі в установленому законом порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, які вселились в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до статті 61 ЖК УPCP, користування житловим приміщенням в будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення. Договір найму житлового приміщення укладається в письмовій формі на підставі ордера на житлове приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Статтею 64 ЖК УPCP передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну відповідальність за зобов'язання, що випливають з зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти, батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано і інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть спільне господарство.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була згода на це членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним їх місцем проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» №2 від 12.04.1985 року, наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права на користування житловим приміщенням за особою, яка там проживала та вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення або ж для відмови їй у цьому.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 мала родинні стосунки з наймачем квартири ОСОБА_3, проживала з моменту, заявленого нею, тобто з 2009 року, у спірній квартирі, та де встановлена смерть квартиронаймача ОСОБА_3

Таким чином, враховуючи доведення позивачем факту родинних стосунків з квартиронаймачем, ведення з ним спільного господарства, смерть квартиронаймача та безперервного користування позивачем квартирою за адресою: АДРЕСА_2, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 61, 64,106 ЦК України, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» №9 від 12.04.1985 року, ст.8, 10,11, 60, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, третя особа: Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чемпіон», про визнання права користування квартирою - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_8 області, право користування квартирою № 18 в будинку № 24 по вулиці Східна в місті Білозерське міста Добропілля Донецької області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до Донецького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя В.В. Хандурін

21.01.2019