Ухвала суду № 79377566, 24.01.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5545/18

1-кп/215/311/19

УХВАЛА

24 січня 2019 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

головуючого судді: Камбул М.О.

при секретарі Паращенко В.Д.

за участю учасників кримінального провадження

прокурора Остапенко С.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 в залі судового засідання № 3 клопотання прокурора щодо застосування обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В:

30.11.2018 до Тернівського районного суду міста ОСОБА_2 надійшло кримінальне провадження за №12018040760001901 від 24.10.2018, відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України.

Ухвалою від 26.12.2018. вказане кримінальне провадження призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 27.12.2018.

21.12.2018 до Тернівського районного суду міста ОСОБА_2 надійшло кримінальне провадження за №12018040760001874 від 20.10.2018, відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України.

Ухвалою від 21.12.2018. вказане кримінальне провадження призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 26.12.2018.

За даним кримінальним провадженням обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 15.02.2019.

24.01.2019 ухвалою суду вказані кримінальні провадження, під час підготовчого судового засідання об’єднані в одне провадження.

Прокурором заявлено клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м’який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Вказує, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, міцних соціальних зв’язків, тому може переховуватися від суду; також ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, які не допитані за даним кримінальним провадженням; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, які він вчиняв в тому числі і під час іспитового строку. Крім того, 18.12.2018 ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а 21.12.2018 знову його було повідомлено про підозру за іншим злочином, також проти власності.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечує проти задоволення даного клопотання, оскільки в нього на утриманні є мати, яка хворіє та потребує ліків, саме тому він був вимушений вчиняти нові злочини. Наразі він найшов собі постійне місце роботи, але офіційно не працевлаштувався, тому він має вже кошти та не буде продовжувати злочинну діяльність.

Представник потерпілго ТОВ «АТБ Маркет» ОСОБА_3 повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник потерпілго ТОВ «Український Рітейл» ОСОБА_4 повідомлена про час та місце розгляду справи.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно ст.315 ч.3 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) підстави для тримання під ватою мають бути підтверджені фактами.

В пункті 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011 р.) вказано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Прокурор у судовому засіданні довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України, за ознаками закінченого замаху, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна(крадіжка), вчиненого повторно, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Так суд враховує, що ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимий, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за злочини проти власності, відповідних висновків для себе не зробив та повторно підозрюється у вчиненні ряду умисних злочинів проти власності, постійного місця роботи не має, офіційні джерела доходів в останнього відсутні, неповнолітніх дітей на утриманні не має, неодружений.

Також суд враховує, що ОСОБА_1 вже було 18.12.2018 року обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, але в проміжок його дії, обвинуваченому знову повідомлено про підозру у вчиненні корисного злочину 21.12.2018 року, що свідчить про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 злочинної діяльності.

При вирішенні питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує наявність таких ризиків: може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до слідчого, прокурора та суду, що відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою застосування з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, що є суспільним інтересом, та незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості, так як більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню, а раніше обраний запобіжний захід ухвалою слідчого судді від 18.12.2018 - скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України слід визначити обвинуваченому заставу в розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 197,315 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, по 24 березня 2019 р. включно.

На підставі частини 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов’язків, передбачених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 19210 (дев’ятнадцять тисяч двісті десять) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, Банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Київ, МФО 820172, рахунок 37312066017442, призначення платежу: зазначити інформацію про ухвалу судді, якій обрав заставу, та прізвище, ім’я, по-батькові підозрюваного), не пізніше 5-ти днів з дня постановлення ухвали.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого наступні обов’язки з моменту звільнення з під варти:

- не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором, судом;

- здати на зберігання слідчому, прокурору, суду свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначається терміном дії цієї ухвали.

У разі невиконання обвинуваченим своїх обов’язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до державного бюджету.

Раніше обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту – скасувати.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду, протягом п’яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення її копії, але підлягає негайному виконанню щодо застосування запобіжного заходу.

СУДДЯ