Рішення № 79376808, 23.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Київ №826/8053/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на лікві-дацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі - Уповноважена особа), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У червні 2017р. представник позивача за довіреністю адвокат ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення даних про позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) зобов'язати Уповноважену особу внести зміни і доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлів-ський" за рахунок Фонду, шляхом внесення відомостей щодо рахунку НОМЕР_2, що належить позивачу (на суму 50000 грн.).

Позов обґрунтовано тим, що позивач є вкладником ПАТ "Банк Михайлівський" і на нього поширюються передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фі-зичних осіб" гарантії відшкодування коштів у розмірі 50000 грн., які знаходилися на його рахунку НОМЕР_2. Представник позивача зазначає, що позивачем внесено кошти в сумі 77000 грн. на вказаний рахунок, відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський". Згодом дані кошти були перераховані на рахунок ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр", який 19.05.2016 повернув їх на рахунок позивача відповідно до договору від 08.04.2016 №980-006-000218321. Після віднесення Банку до категорії неплатоспроможних і запровадження у ньому тимчасо-вої адміністрації та ліквідації позивачу виплачено лише 150000 грн., а щодо 50000 грн. відпо-відач не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, чим допустив протиправну бездіяльність.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в його задоволенні, пос-лавшись на те, що договір позики від 08.04.2016 №980-006-000218321, укладений між пози-вачем і ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" на суму 77000 грн., є двостороннім, без участі банку як повіреного, та не є вкладом згідно із законами України "Про банки та банківську діяльність" і "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відповідач наголошує, що лише залучені банком кошти прирівнюються до вкладу, натомість кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позика з подальшим поверненням їх на рахунок позико-давця, тому ці кошти не можуть вважатися вкладом, а позивач не може бути прирівняним до вкладника проблемного банку.

Також, заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на наказ тим-часової адміністрації Банку від 01.06.2016 №42/1 про затвердження результатів перевірки правочинів і акт Комісії №3, згідно з якими встановлено нікчемність договору відступлення від 19.05.2016 №2, укладеного між Банком і ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр", з перед-бачених у п.п. 2, 7, 8, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізич-них осіб" підстав, внаслідок чого операції з повернення ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" коштів на рахунок позивача не створюють юридичних наслідків.

Фондом подані письмові пояснення, в яких він заперечує проти позову, зазначивши про те, що позивачу було відшкодовано його вклад у сумі 154845,93 грн., який отримано позивачем 20.12.2016 у ПАТ "ПУМБ".

Під час розгляду справи представник позивача ОСОБА_4 підтримав позов з наведе-них у позовній заяві підстав.

Представник відповідача Чуб В.М. заперечив проти позову з наведених у відзиві підстав.

Третя особа явку свого представника до судових засідань не забезпечила; про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлена належним чином; причин неприбуття суду не повідомлено. Неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

14 вересня 2015р. між позивачем (Клієнт) і ПАТ "Банк Михайлівський" (Банк) укладе-но договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) №980-006-000002530 (договір банківського рахунку), копія якого міститься у справі (а.с. 112), згідно з яким Банк за ініціативою Клієнта відкриває на його ім'я поточний рахунок НОМЕР_2 (рахунок) в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього Договору та розпоряджень Клієнта, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку.

Також, 08.04.2016 між позивачем (Сторона-1) і ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" (далі - ТОВ "КІЦ") (Сторона-2) укладено договір №980-006-000218321 "Суперкапітал" (Ін-вестиційний) (з виплатою процентів щомісячно) (договір позики), копія якого міститься у справі (а.с. 9), згідно з яким позивач передає у власність ТОВ "КІЦ" грошові кошти в розмірі 40000 грн. на строк не більше 185 днів по 10.10.2016, а ТОВ "КІЦ" зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти за ставкою 33,54% річних в порядку та на умовах, встановлених цим договором, перерахувавши вказані кошти на рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" НОМЕР_2, а проценти - на рахунок НОМЕР_3. Днем надання суми коштів у власність вважається день зарахування коштів на поточний рахунок товариства відповідно до умов цього договору.

Крім цього, 28.04.2016 між позивачем (Сторона-1) і ТОВ "КІЦ" (Сторона-2) укладено договір про внесення змін до договору №980-006-000218321 від 08.04.2018, копія якого міститься у справі (а.с. 10), згідно з яким сума коштів (позики) склала 77000 грн.

Підпунктом 5.4.3 договору позики передбачено право ТОВ "КІЦ" з власної ініціативи достроково повернути кошти Стороні-1 у будь-який момент дії договору, в тому числі, але не виключно, у випадку, якщо Сторона-1 звернеться із вимогою про дострокове розірвання договору добровільного страхування фінансових ризиків "Капітал".

Згідно з копією квитанції від 08.04.2016 №QS354501 на суму 40000 грн. (а.с. 11) пози-вачем перераховано на рахунок ТОВ "КІЦ" кошти в сумі 40000 грн. згідно з договором №980-006-000218321 від 08.04.2018.

Згідно з копіями довідки про стан рахунку НОМЕР_2 за період з 08.04.2016 по 31.05.2016 (а.с. 113, 114, 126) позивачем 28.04.2016 перераховано на рахунок ТОВ "КІЦ" кошти у сумі 37000 грн. згідно з договором №980-006-000218321 від 08.04.2018.

Згідно з копією виписки ПАТ "Банк Михайлівський" по особовим рахункам з 19.05.2016 по 31.10.2016 (а.с. 45) ТОВ "КІЦ" 19.05.2016 здійснило перерахування на поточ-ний рахунок позивача НОМЕР_2 отримані від нього кошти в сумі 77000 грн.

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 №4/БТ "Про відне-сення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 23.05.2016 №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Миха-йлівський" призначено Ірклієнка Ю.П.

13 червня 2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016 до 22.07.2016 включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконав-чою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно, призначено Уповноважену особу та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівсь-кий" Ірклієнку Ю.П. з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно.

Рішенням від 01.09.2016 №1702 виконавча дирекція Фонду змінила Уповноважену особу, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" з 05.09.2016, на Волкова О.Ю.

Рішенням від 24.01.2017 №265 виконавча дирекція Фонду делегувала окремі повнова-ження ліквідатора Волкову О.Ю. з 25.01.2017 та призначила Уповноваженою особою Гри-ценка В.В. з 25.01.2017, делегувавши йому також окремі повноваження ліквідатора.

Після запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" і його ліквідації позивачу виплачено за рахунок Фонду через банк-агент ПАТ "ПУМБ" кошти у загальній сумі 154845,93 грн., а саме: 18.08.2016 - 4009,78 грн., 20.12.2016 - 150836,15 грн., що підтверджується даними з Програмно-апаратного комплексу Фонду, наданими представ-ником третьої особи (а.с. 38, 39), а також витягом від 25.06.2018 з Переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті (а.с. 127).

Вказані кошти, як вбачається з наявних у справі копій виписок ПАТ "Банк Михай-лівський" по особовим рахункам з 19.05.2016 по 31.10.2016 (а.с. 45, 46), також знаходилися на рахунках позивача НОМЕР_3 і НОМЕР_2 у ПАТ "Банк Михайлівський", у т.ч.: 4009,78 грн. - залишок на рахунку НОМЕР_3; 836,15 грн. - оплата процентів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" згідно з договором від 11.03.2016 №980-006-000202079; 150000 грн. - повернення коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" згід-но з договором від 11.03.2016 №980-006-000202079.

Разом з тим, листами представника ПАТ "Банк Михайлівський" за довіреністю Ковтун Ю.М. від 26.01.2016 №ЗТ1/9314 і №ЗТ1/9315, копії яких наявні у справі (а.с. 115, 116), пози-вачу повідомлено про те, що здійснений ТОВ "КІЦ" переказ коштів (транзакцій) в загальній сумі 77624,82 грн. (у т.ч.: 77000 грн. - повернення коштів згідно з договором №980-006-000218321 від 08.04.2018; 624,82 грн. - оплата процентів по договору №980-006-000218321 від 08.04.2018) на підставі ст.ст. 215, 216 ЦК України, ст. 37, п.п. 1, 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемним.

Листом представника ПАТ "Банк Михайлівський" за довіреністю Ковтун Ю.М. від 06.06.2017 №ЗГ/19900, копія якого наявна у справі (а.с. 117), позивачу повідомлено про те, що договір №980-006-000218321 від 08.04.2018 з ТОВ "КІЦ" укладений без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного, тому цей договір за своїм суб'єктним складом не відпо-відає вимогам Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшко-дування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" і відсутні правові підстави для включення інформації про позивача до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Спірні правовідносини виникли у сфері функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб і відшкодування за вкладами та стосуються правомірності невключення пози-вача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування Фондом коштів за вкладом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гаранту-вання вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452) (у редакції, чинній на час введення тим-часової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський") Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 26 цього Закону вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Як визначено у ч. 1 ст. 2 Закону №4452 (у редакції, чинній на час введення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський"):

вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах дого-вору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (п. 3);

вкладник - фізична особа (у т.ч. фізична особа-підприємець), яка уклала або на ко-ристь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4).

Як встановлено судом, позивачем відкрито у ПАТ "Банк Михайлівський" банківський рахунок НОМЕР_2, на який були зараховані кошти у сумі 77000 грн.

Передбачені Законом №4452 гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають пра-вовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні положень ст. 2 цього Зако-ну). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, в т.ч. на умовах договору банківського рахунку, у зв'язку з чим та з огляду на встановлені судом обставини справи суд дійшов висновку про належність позивача до вкладників ПАТ "Банк Михайлів-ський".

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 26 Закону №4452 гарантії Фонду не поширюються на відшко-дування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Такі випадки визначені у ч. 4 ст. 26 Закону №4452, однак про їх наявність ніхто з учас-ників справи не стверджував і доказів не надав, а судом належність коштів на рахунку пози-вача, які були зараховані внаслідок повернення ТОВ "КІЦ", до цих випадків не встановлено.

Оцінюючи доводи відповідача щодо нікчемності правочинів позивача, суд виходить з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 38 Закону №4452 встановлено, що протягом дії тимчасової адмі-ністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у т.ч. договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав, визна-чених частиною третьою цієї статті.

Підстави нікчемності правочинів (у т.ч. договорів) неплатоспроможного банку визна-чені у ч. 3 ст. 38 Закону №4452, а також у ч. 3 ст. 36 цього Закону.

Зокрема п.п. 1, 2, 7, 8, 9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452, на які відповідач зробив посилання у відзиві та на які зроблено посилання у листах від 26.01.2016 №ЗТ1/9314 і №ЗТ1/9315, перед-бачено, що правочини (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

- банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без вста-новлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (п. 1);

- банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим (п. 2);

- банк уклав правочини (у т.ч. договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7);

- банк уклав правочин (у т.ч. договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (п. 8);

- здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (перео-формлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (п. 9).

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону №4452 Фонд:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих дого-ворів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону №4452 у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

При вирішенні справи суд враховує висновки Вищого адміністративного суду Украї-ни, який неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що право уповноваженої особи Фонду здійснювати перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних не є абсолют-ним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Також, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 №826/1476/15 про те, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону №4452 підстав, за яких правочини (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення ст. 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповнова-женою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону №4452 (п. 42). Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом Украї-ни "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Прав-ління Національного банку України від 12.11.2003 №492, та договорами з відповідними клієнтами. Банку (п. 45). Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст. 38 Закону №4452 не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею (п. 46). При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчем-ними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповно-важеною особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону №4452) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ бан-ку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює пов-новаження органу управління банку. Тому факт того, що наказ уповноваженої особи Фонду не був оскаржений позивачем і є чинним, жодним чином не впливає на нікчемність право-чину (п. 48).

Як зазначає представник відповідача і підтверджується наявною у справі копією акта №3 від 01.06.2016 про проведення перевірки правочинів (у т.ч. договорів), які відповідають критеріям нікчемності (а.с. 56), додатку 1 до нього і с.с. 1, 27 додатку 2 до нього (а.с. 57-60) Комісією по перевірці правочинів (у т.ч. договорів) на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними, в ході перевірки виявлено, що Банком 19.05.2016 виконано платіжні документи ТОВ "КІЦ" з перерахування коштів на рахунки 2445 фізичних осіб у сумі 206980863,90 грн., при цьому фінансових можливостей товариства, зокрема, залишку коштів, було недостатньо для проведення вищенаведених правочинів. Виходячи із наведе-ного Комісією встановлено, що за ознаками нікчемності та обставин, наведених у додатку до акту, зазначені правочини (транзакції) підпадають під критерії, передбачені п. 7 та п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452.

Згідно з наявним у справі витягом з додатку 2 до акта №3 від 01.06.2016 (а.с. 61) позивача включено до Переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснені перера-хування коштів з поточного рахунку №26509300055802 ТОВ "КІЦ" у сумі 77624,82 грн.

Наказом від 01.06.2016 №42/1, копія якого наявна у справі (а.с. 62), Уповноваженою особою затверджено викладені в акті №3 Комісії результати проведеної перевірки право-чинів (у т.ч. договорів) на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними, та на виконання вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України застосовано наслідки нікчемності правочинів (транзакцій).

Враховуючи надані сторонами докази, вищенаведені вимоги законодавства і висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів Уповноваженої особи про наявність передбачених ч. 3 ст. 38 Закону №4452 підстав для визнання операцій позивача нікчемними, виходячи з такого.

По-перше, зазначаючи у листах від 26.01.2016 №ЗТ1/9314 і №ЗТ1/9315 про нікчем-ність правочинів позивача з передбаченої у п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 підстави, а також зазначаючи у запереченнях про нікчемність договору відступлення від 19.05.2016 №2, укла-деного між Банком і ТОВ "КІЦ", з передбачених у п.п. 2, 8 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 підстав, відповідач відповідних доказів не надав. Водночас в акті №3 Комісії від 01.06.2016 і наказі від 01.06.2016 №42/1, на які посилається відповідач, вказано про нікчемність правочинів лише з підстав, передбачених у п.п. 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452.

По-друге, посилаючись на наявність визначених п.п. 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 підстав визнання правочинів нікчемними, відповідачем не доведено вказаних обставин.

Так, всупереч п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 відповідачем не надано доказів того, що умови укладеного між позивачем і ПАТ "Банк Михайлівський" правочину (договір банківсь-кого рахунку) передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Водночас зміст укладеного з позивачем договору, дослідженого судом, таких умов не передбачає.

Всупереч п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 відповідачем не надано доказів здійснення ПАТ "Банк Михайлівський" після віднесення його 22.12.2015 до категорії проблемних, опе-рацій, укладення (переоформлення) договорів з позивачем, що призвело до збільшення вит-рат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Водночас, як встановлено судом, договір банківського рахунку з позивачем не переоформлювався, інших договорів з Банком позивач не укладав.

Посилання відповідача на встановлені для ПАТ "Банк Михайлівський" обмеження постановою Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ, якою цей банк віднесено до категорії проблемних, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки, як вбачається з наявної у справі копії постанови Національного банку України від 27.04.2016 №295/БТ (а.с. 50-51), якою викладено п. 4 постанови Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ у новій редакції, жодних обмежень щодо укладення з позивачем договору банківського рахунку у ПАТ "Банк Михайлівський" і залучення коштів на рахунок у відповідача не було.

Посилання відповідача на здійснення Банком кредитних операцій та на обставини повернення ТОВ "КІЦ" коштів фізичним особам, а також надані відповідачем до суду копії графік погашення заборгованості, договору відступлення права вимоги №2 від 19.05.2016 і додатків №№1, 2 до нього (а.с. 52-55), суд не бере до уваги як неналежні докази і відхиляє, оскільки вони не стосуються взаємовідносин між Банком і позивачем та не спростовують відкриття позивачу банківського рахунку та зарахування на нього коштів.

Посилання відповідача на те, що договір позики, укладений між позивачем і ТОВ "КІЦ", є двостороннім, суд вважає вірними, адже це не суперечать змісту даного договору. Однак, виходячи з того, що Банк не був стороною цього правочину, то за змістом ч. 3 ст. 38 Закону №4452 цей правочин не підпадає під критерії нікчемності, визначені вказаною нормою, тому міркування відповідача про протилежне є безпідставними.

З приводу посилань відповідача на наказ від 01.06.2016 №42/1 про затвердження результатів перевірки правочинів та відсутність юридичних наслідків нікчемного правочину, то суд їх відхиляє з тих підстав, що наслідки нікчемності правочину настають для сторін у силу закону, а не рішення уповноваженої особи Фонду, яке є внутрішнім розпорядчим доку-ментом. Відповідна правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №820/1648/17 від 04.07.2018, №910/12294/16 від 11.04.2018, №910/24198/16 та №910/17448/16 від 16.05.2018. Суд дійшов висновку про те, що наявність такого наказу не спростовує визначені у ст. 26 Закону №4452 гарантії відшкодування позивачу коштів за його вкладом і не є перешкодою для прийняття судом справедливого рішення з метою ефектив-ного захисту порушених прав позивача.

Таким чином, оцінивши усі суттєві доводи відповідача, суд дійшов висновку про недо-веденість відповідачем наявності підстав для визнання нікчемним правочинів позивача, передбачених п.п. 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452.

Отже, враховуючи відсутність передбачених ст.ст. 26, 36, 38 Закону №4452 підстав для не відшкодування позивачу коштів за рахунок Фонду, а також беручи до уваги відшко-дування позивачу коштів Фондом у сумі 154845,93 грн., суд дійшов висновку про те, що гарантії Фонду поширюються на відшкодування позивачу коштів у сумі 45154,07 грн., що відповідатиме граничній сумі відшкодування, визначеній у ст. 26 Закону №4452 у розмірі 200000 грн.

У даному випадку, твердження представника позивача про те, що позивачем отримано 150000 грн. не відповідають встановленим судом обставинам і спростовуються наявним у справі даними з Програмно-апаратного комплексу Фонду і витягом від 25.06.2018 з Переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті (а.с. 38, 39, 127), які свідчать про те, що позивачу було відшкодовано за рахунок Фонду 154845,93 грн., тому відхиляються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону №4452 Уповноважена особа складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч. 2 ст. 27 цього Закону Уповноважена особа протягом трьох днів з дня отри-мання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інфор-мацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необ-хідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вклад-ника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Доказів того, що після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку і отримання цього рішення Фондом, відповідач включив позивача до пере-ліку вкладників, які мають право на відшкодування Фондом коштів за вкладом, у частині відшкодування 45154,07 грн., або подання до Фонду додаткової інформації про позивача, відповідачем до суду не надано, про наявність таких доказів - не зазначено.

Водночас, як стверджує позивач і проти чого інші учасники не висловили жодних заперечень, його не включено до вказаного переліку у вищевказаній частині.

Таким чином, враховуючи, що згідно із ст. 26 Закону №4452 позивач набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду, але не був включений відповідачем до переліку владників з причин, правомірність яких не доведена перед судом, суд дійшов висновку про допущення відповідачем бездіяльності, яка порушила право позивача на одержання гарантованої суми відшкодування.

За цих обставин суд вважає частково обґрунтованою і такою, що підлягає частковому задоволенню вимогу позивача про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду на суму 45154,07 грн.

З огляду на встановлення судом протиправної бездіяльності відповідача та з метою захисту і поновлення порушеного права позивача, суд вважає частково обґрунтованою вимогу про зобов'язання Уповноваженої особи подати Фонду додаткову інформацію про рахунок позивача, відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський", за яким він має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду у сумі 45154,07 грн.

Вимоги позивача в частині відшкодування решти коштів у сумі 4845,93 грн., що ста-новить різницю між заявленою позивачем у позові сумою у розмірі 50000 грн. і залишком гарантованої суми відшкодування, на яку має право позивач, у розмірі 45154,07 грн., задоволенню не підлягають.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 1280 грн. згідно з наявними у справі квитанціями від 15.06.2017 №N1AXA39273 на суму 640 грн. та №N1AXA39403 на суму 640 грн.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єк-том владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як визначено у п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону №4452, уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 16 Закону №4452 позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.

З огляду на часткове задоволення позову та згідно із ст. 139 КАС України судовий збір у сумі 1155,94 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Фонду пропорційно розміру за-доволених позовних вимог. В решті судовий збір стягненню на користь позивача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 139, 241-246, 250, пп. 10 п. 1 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівсь-кий" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення інформації про банківський раху-нок НОМЕР_2, відкритий відповідно до договору банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" №980-006-000002530 від 14.09.2015, на підставі якого ОСОБА_1 має право на відшкоду-вання коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 45154,07 грн. (сорок п'ять тисяч сто п'ятдесят чотири гривні 07 коп.).

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про банківський рахунок НОМЕР_2, відкритий відповідно до договору банківського ра-хунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" №980-006-000002530 від 14.09.2015, на підставі якого ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 45154,07 грн. (сорок п'ять тисяч сто п'ятдесят чотири гривні 07 коп.).

4. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністратив-ного позову в іншій частині.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1155,94 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень 00 копійок) з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач: ОСОБА_1;

АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на лікві-дацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрі-йович; АДРЕСА_2.

Третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-298 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А. Костенко