Рішення № 79376271, 23.01.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/3826/18

РІШЕННЯ

іменем України

23 січня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Хмельницькій області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Хмельницькій області № 068592 від 11.10.2018 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно - господарського штрафу.

В обґрунтування позову зазначив, що спірною постановою на нього накладено адміністративно-господарський штраф за порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вважає таку постанову протиправною, оскільки транспортний засіб, який проходив габаритно-ваговий контроль, належить позивачу, проте останній не був автомобільним перевізником в розумінні ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки даний транспортний засіб використовувався іншим перевізником, що підтверджується товарно-транспортною накладною. Отже, позивач у спірних відносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб'єктом відповідальності, передбаченої абз. 3 ч. 1 ст. 60 «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (надалі Закон № 2344).

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що посадові особи відповідача здійснили перевірку, за результатами якої було винесено постанову, визначену законодавством про автомобільний транспорт, тому дії посадових осіб не можуть бути визнані протиправними, а постанова незаконною.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Причини неявки до суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення позивача, зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також відсутність заперечень з цього приводу з боку позивача, у відповідному судовому засіданні протокольною ухвалою від 09.01.2019 перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис № 26670000000000910 від 08.10.2007. Видами діяльності позивача за КВЕД є: 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві (основний), 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 належить автомобіль марки VOLVO FH 12.460, державний номер НОМЕР_1 з причепом марки MEGA модель MNW 35S, державний номер НОМЕР_2.

03.09.18 зазначений автомобіль з причепом рухався за маршрутом смт. Теофіполь Хмельницька область - м. Одеса 633 км. з вантажем насіння ячменю.

03.09.2018 о 18 год. 15 хв. працівниками управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, згідно направлення на перевірку №009304 від 03.09.2018 під час проведення перевірки автотранспортного засобу марки VOLVO FH 12.460, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить - ФОП ОСОБА_1, водій ОСОБА_2, посвідчення водія ХМА № 277419, по маршруту смт. Теофіполь - м. Одеса, виявлено надання послуг з перевезення вантажів без дотримання документів, перелік яких визначено ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній дозвіл на перевезення вантажу автодорогами України у разі перевищення вагових обмежень.

Так, на 405 км + 750 м автодороги М-12 Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка, працівниками Укртрансбезпеки у Вінницькій області був зупинений автомобіль марки VOLVO FH 12.460, державний номер НОМЕР_1 з причепом марки MEGA модель MNW 35S, державний номер НОМЕР_2 для здійснення габаритно-вагового контролю.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю, встановлено перевищення параметру "Загальна маса" на 5,5% від нормативу, та параметру "Навантаження на строєно з одиночними шинами вісь" - на 12,3%.

За наслідками проведеного габаритного вагового контролю, працівниками Укртрансбезпеки у Вінницькій області складено Акт № 0009171 від 03.09.18, а також Розрахунок № 0009171 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 1209,60 євро.

Вказане порушення зафіксоване актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 058795 від 03.09.2018.

Водій автотранспортного засобу «VOLVO FH 12.460», номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2 у Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 009304 від 03.09.2018, зазначив, що не погоджується із результатами зважування, здійснить повторне зважування на інших вагах, чек долучить на розгляді в суді. З Актом перевірки був ознайомлений, про що міститься відмітка в даному Акті.

27.09.2018 відповідач направив позивачу повідомлення від 27.09.2018 №3574/37-18 про розгляд справи про порушення транспортного законодавства 11.10.2018 о 11-00 год..

Позивач на вказану дату до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області не прибув, відтак розгляд справи проводився за наявними матеріалами без його участі.

На підставі Акту перевірки № 009304 від 03.09.2018, начальником управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області розглянуто справу та 11.10.2018 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068592 до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 в сумі 1700 грн. за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068592 до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 в сумі 1700 грн. була направлена на адресу позивача.

Вважаючи вищезазначену постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду про її скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Відповідно до п. 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У відповідності до п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.

Розпорядженням КМУ № 1378-р від 16.12.2015 "Питання Державної служби з безпеки на транспорті" здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

З огляду на викладене, Укртрансбезпека під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон).

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до пункту 16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), згідно пункту 3 яких, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

При цьому, пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Тобто, безпосереднє здійснення габаритно-вагового контролю покладено Укртрансбезпекою на її територіальні органи спільно із відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Згідно з пунктом 12 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до пункту 13 Порядку №879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Позивач в позовній заяві зазначає, що посадові особи відповідача відмовилися надати документи на вимірювальне обладнання, справність якого викликала сумнів. Зазначив, що ним було подано 08.10.2018 запит на інформацію згідно якого позивачем вимагалося надати копії сертифікатів про проведення метрологічної атестації відповідного вимірювального і зважувального обладнання, встановленого на пересувних пунктах габаритно-вагового контролю, що використовувалось 03.09.2018 року на автотрасі М-12 Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам’янка.

Суд враховує, що у відповідача відсутній обов'язок надавати свідоцтво про метрологічну атестацію ваг на предмет відповідності технічних характеристик, довідку про результати здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення.

Відповідно до пунктів 16-18 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Також згідно підпункту 5 пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Отже, посадові особи Управління Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством.

Згідно пункту 30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31-1 Порядку №879 встановлено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Відповідно до пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Тобто, законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2 %, що еквівалентно 440 кг на строєну вісь, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого (соя), який під час транспортування здатний зсуватися. У даній справі перевищення навантаження на строєну вісь становить більше 2%.

Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Також, суд вважає за необхідне зазначити про те, що чинним законодавством, що регулює процедуру зважування та стягнення плати за проїзд не визначено необхідність (можливість) надіслання посадовими особами Управління перевізникам матеріалів габаритно-вагового контролю (довідок, актів, розрахунків), а передбачено вручення 2-го примірнику розрахунку з реквізитами для сплати водію під час проведення перевірки.

Із акту перевірки встановлено, що водій із змістом акту ознайомлений. Тобто, водій знав про результати габаритно-вагового контролю і повинен був повідомити про даний факт позивачу.

Відповідно до статті 48 Закону України автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Позивачем було перевищено нормативи вагових параметрів на строєну вісь, проте позивачем не надано доказів на підтвердження факту наявності у нього такого дозволу.

Щодо посилання позивача на відсутність будь-якої вини з його боку, оскільки транспортний засіб, який проходив перевірку використовувався іншим перевізником, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на день здійснення габаритно-вагового контролю (03.09.2018) та на день пред'явлення позивачем позову до суду (16.11.2018) ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець, серед видів діяльності якого є Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

При складанні Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0009171 від 03.09.2018 водій ОСОБА_2 підписав його без зауважень та погодився з тим, що перевізником є саме ФОП ОСОБА_1.

Відповідач документально не довів відсутності трудових (договірних) відносин з водієм ОСОБА_2

Також, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на надану до суду товарно-транспортну накладну Серії 12ААЗ № 152738 від 03.09.2018, відповідно до якої перевізником зазначено - ОСОБА_3, оскільки матеріали перевірки містять посилання на зовсім іншу товарно-транспортну накладну, відповідно до якої здійснювалося перевезення вантажу. Позивач пояснити появу таких товарно-транспортних накладних не зміг.

Окрім того, представником відповідача надано до суду копію страхового Полісу АК № 7925253 на транспортний засіб VOLVO FH 12.460, державний номер НОМЕР_1, який виданий на ім'я позивача - ОСОБА_1.

Протилежного позивач не довів.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Як вбачається з аналізу викладених вище правових норм, відповідальність за дотримання законодавства в сфері безпеки руху, заходів збереження автомобільних доріг загального користування, дотримання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", покладається на водія та перевізника.

Отже, саме позивач - ФОП ОСОБА_1, як перевізник, у даній справі несе відповідальність у вигляді сплати адміністративно-господарського штрафу.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Позивач належними доказами не підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про необґрунтованість позовної заяви, а тому вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється у порядку визначеному ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 72, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (вул. Баюка, 29-А, смт. Теофіполь, Хмельницька область, 30600 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3) Відповідач:Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Хмельницькій області (вул. Соборна, 75, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_4 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_4