Ухвала суду № 79376245, 24.01.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 січня 2019 року справа № 580/240/19

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/214/19

за позовом ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3

до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, прийнято ухвалу.

22.01.2019 ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, просить:

- визнати дії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради в частині невизнання статусу внутрішньо-переміщеної особи ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 шляхом скасування довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи ОСОБА_1 № 7101001865 від 08.08.2015, яка була видана Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради та зняття з обліку внутрішньо-переміщеної особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протиправними;

- зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради відновити ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 статус внутрішньо-переміщеної особи шляхом відновлення та видачі довідок внутрішньо-переміщеної особи ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з дня їх скасування, з 01.06.2016.

- зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради призначити виплату допомоги внутрішньо-переміщеної особи на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 01.06.2016.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до частини 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини 5 цієї статті стосовно представника. У позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, стосовно представника позивача.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для визначення суми судового збору застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01.01.2019, що становить 1921 грн. Суд зазначає, що позовна заява містить 3 вимоги немайнового характеру, проте дві позовні вимоги є взаємопов'язані, у зв'язку з чим сума судового збору за подання даної позовної заяви становить 1536,80 грн. (0,4х1921х2 )

У тексті позовної заяви викладено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. У обґрунтування позиції зазначено, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду. Також зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, має на утриманні двох малолітніх дітей та з 03.01.2019 перебуває на обліку як тимчасово безробітна, що підтверджується довідкою ОК-5 та довідкою з Черкаського місцевого центру зайнятості. Позивач зазначає, що знаходиться у вкрай скрутному матеріальному становищі, а тому просить звільнити її від сплати судового збору.

Вирішуючи заявлене позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору суд зазначає про таке.

Європейський суд з прав людини у прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, що свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути відомості щодо доходів фізичної особи, що можуть бути надані на заяву про отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків згідно п.5 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822; документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості з позивача у межах виконавчого провадження тощо.

Оцінюючи надані позивачем докази скрутного матеріального становища, суд зазначає, що довідка з Черкаського місцевого центру зайнятості не свідчить про скрутне матеріальне становище, а надана довідка ОК-5 свідчить, що річний дохід позивача за 2018 рік становить 36563,27 грн.

Суд зазначає, що сума судового збору, що необхідно сплатити за подання даного позову не перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік - 1828,17 грн. (36563,27х5%).

Визначення майнового стану сторони залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Необґрунтоване звільнення від сплати судового збору утворить переваги у становищі стосовно інших суб'єктів звернення до суду за захистом, тоді як відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя у адміністративних судах є принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. З огляду на додані до позовної заяви клопотання і докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивач у позовній заяві зазначає, що з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у рішенні від 24.04.2018 у справі № 646/6250/17 адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, як підставу відмови у задоволенні позову, у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою доходу як складової конституційного права на соціальний захист.

Суд зазначає, що підставою «невизнання» статусу внутрішньо переміщеної особи стосовно позивача та осіб, у інтересах яких подано позов, стало прийняття відповідачем рішення про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1. Про існування зазначеного рішення позивача було повідомлено листом від 25.07.2016 № 2411/28-2/05. Суд зазначає, що передумовою поновлення статусу внутрішньо переміщеної особи є скасування рішення про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або «інші права», як це зазначено у статті 9 Закону № 1706), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи. Позовні вимоги у даній позовній заяві не пов'язані з виплатою компенсаторної складової доходу або пенсії, у зв'язку з чим на позовні вимоги, викладені у даній позовній заяві поширюються правила статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем не надано обґрунтованого та підтвердженого належними і допустимими доказами клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлена з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, що необхідно сплатити.

Позивачу варто надати документ про сплату судового збору у сумі 1536,80 грн. (0,4х1921х2 ). Отримувач коштів - УДКСУ у м.Черкасах Черкаської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38031150; банк отримувача - ГУДКСУ у Черкаській області; код банку отримувача (МФО) - 854018; рахунок отримувача - 31212206784002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом:

- надання доказу сплати судового збору у сумі 1536,80 грн.;

- зазначення відомостей стосовно представника позивача: реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України;

- надання клопотання з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова