Рішення № 79376214, 24.01.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3771/18

РІШЕННЯ

іменем України

24 січня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018, неврахування при перерахунку з 01.08.2018 приписів постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.01.2017, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 відповідно до довідки апеляційного суду Хмельницької області від 03.08.2018 і приписів постанови Хмельницького міськрайонного суду від 03.01.2017, з урахуванням раніше проведених виплат, та стягнути на його користь з відповідача 20000,00 грн моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з внесенням законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 №2415-VIII змін до закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" від 06.12.2016 №1774-VІII, яким в абзаці другому пункту 3 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення слово та цифри "1600 гривень" замінені словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року", звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 з урахуванням усіх складових, зазначених у довідці Апеляційного суду Хмельницької області від 03.08.2018. Листом від 28.09.2018 №2214/В-8 відповідач відмовив у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 року, вказавши, що, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України, пункту 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, право на перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання виникло з 01.08.2018, оскільки Закон №2415-VIII від 15.05.2018 набрав чинності з 22.07.2018, а матеріальна допомога на оздоровлення відповідно до закону України "Про судоустрій і статус суддів" не є складовою суддівської винагороди, та не враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання. Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправними та такими, що порушують його права. Вказує, що протиправною бездіяльністю відповідача йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, приниженні честі та гідності, у тому числі через неможливість домогтися від державного органу та його посадових і службових осіб перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 у встановленому законом і судом прядку та неможливість реалізувати право мирно володіти відповідною частиною майна, а також через зневіру у належне виконання органом Пенсійного фонду своїх обов'язків щодо нього як фізичної особи та як судді у відставці.

Ухвалою від 16.11.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

04.12.2018 відповідач подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності з 22.07.2018. Тому перерахунок щомісячного грошового утримання позивачу за результатами розгляду його заяви проведений з 01.08.2018. Вказує, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, підстав для застосування норм вказаного закону до правовідносин, які виникли до набрання ним законної сили немає. Крім того, внаслідок виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в повному обсязі постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.01.2017 у справі №686/23330/16-а, відсутні підстави щодо врахування при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення. Підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди також відсутні, оскільки відповідач правомірно здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача. В задоволенні позовних вимог просить відмовити.

19.12.2018 року ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив відповідача, у якій вказує, що подання до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідки апеляційного суду про новий розмір суддівської винагороди лише 03.08.2018 не звільняє відповідача від обов'язку провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018, оскільки саме з цієї дати змінився розмір суддівської винагороди, а відповідно до закону такий перерахунок повинен проводитися з моменту зміни суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.01.2017 набрала законної сили 28.02.2017, до цього часу є чинною і обов'язковою до виконання всіма органами державної влади, тому повинна враховуватись відповідачем під час перерахунку довічного грошового утримання в серпні 2018.

27.12.2018 року Головне управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало заперечення на відповідь позивача у яких вказує, що враховуючи пряму вказівку Закону №2415 (пункт 1 Розділу VI "Прикінцевих та перехідних положень") щодо застосування зазначеного Закону до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, підстав для застосування вказаних норм Закону №2415 до правовідносин, що виникли з 01.01.2018 року немає.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує довічне грошове утримання, призначене відповідно до закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010.

03.08.2018 позивач отримав довідку Апеляційного суду Хмельницької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №06-183/18, відповідно до якої станом на січень 2018 року розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначені/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 32626,37 грн., у тому числі: посадовий оклад - 19382,00 грн.; доплата за вислугу років (60%) - 11629,20 грн.; матеріальна допомога на оздоровлення., яка виплачується судді при наданні відпустки в розмірі посадового окладу, із зазначенням її місячної частки - 1615,17 грн. (підстава: постанова Хмельницького міськрайонного суду віл 03.01.2017 у справі №686/23330/16-а, залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017).

17.09.2018 позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із розміру заробітної плати, вказаної у довідці Апеляційного суду Хмельницької області від 03.08.2018 №06-183/18, та виплату заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2018 по 31.09.2018 включно, з жовтня 2018 року щомісячне довічне грошове утримання виплачувати виходячи з 90% суддівської винагороди, зазначеної в довідці Апеляційного суду Хмельницької області від 03.08.2018.

Листом від 28.09.2018 №2214/В-8 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу щодо перерахунку його щомісячного грошового утримання з 01.01.2018 в розмірі 90% від суми суддівської винагороди, обчисленої з урахуванням місячної частки матеріальної допомоги на оздоровлення, яка виплачується судді при наданні відпустки відповідно до закону України "Про судоустрій і статус суддів", посилаючись на те, що закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності з 22.07.2018, а матеріальна допомога не є складовою суддівської винагороди і не враховується при обчисленні довічного грошового утримання.

12.11.2018 Апеляційний суд Хмельницької області надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідку за №06-242/18 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, відповідно до якої станом на січень 2018 року його суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 31 011,20 грн., у тому числі: посадовий оклад - 19 382,00 грн.; доплата за вислугу років - 11 629,20 грн. Крім зазначеної довідки Апеляційний суд Хмельницької області надіслав також довідку за №06-245/18 про те, що з 1 січня 2018 року допомога на оздоровлення, яка виплачується судді при наданні відпустки в розмірі посадового окладу, становить 19382 грн., а її місячна частка складає 1615,17 грн.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 року, відповідно до довідки апеляційного суду Хмельницької області від 03.08.2018 і постанови Хмельницького міськрайонного суду від 03.01.2017 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини 4 статті 142 закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Суддівська винагорода відповідно до статті 135 закону України "Про судоустрій і статус суддів" складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з пунктами 22 та 23 Розділ XII "Прикінцеві та перехідні положення" закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI.

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІІ від 06.12.2016 встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

21.07.2018 року опублікований закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 №2415-VIII.

Цим законом внесені зміни до закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІІ від 06.12.2016, зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Отже, Законом №2415-VIII передбачено, що з 1 січня 2017 року як розрахункова величина для визначення суддівської винагороди застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року. Таким чином, дія Закону поширена на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, починаючи з 01 січня 2017 року.

Відповідно до закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

Тому, з 01 січня 2018 року посадовий оклад судді який працює на відповідній посаді, встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1762 гривні.

З урахуванням частини 4 статті 142 закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII зміна розміру суддівської винагороди є підставою для перерахунку довічного грошового утримання позивача.

Пунктом 4 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України від 25.01.2008 року № 3-1 (далі - Порядок №3-1), визначено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Отже, на підставі заяви позивача, у зв'язку із зміною з 01.01.2018 року розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок довічного грошового утримання з 01 числа, наступного за місяцем, у якому змінився розмір суддівської винагороди, а саме з 01.02.2018 року.

Посилання відповідача на Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99, суд вважає безпідставним, оскільки порядок застосування Закону №2415-VІІІ до правовідносин які виникли до його прийняття, визначений цим Законом.

Тому, відповідно до пункту 4 Порядку №3-1, який визначає порядок та строки перерахунку щомісячного довічного утримання, та враховуючи, що зміна розміру складових суддівської винагороди відбулася з 01.01.2018 (про що Апеляційним судом Хмельницької області видана відповідна довідка), раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання позивача підлягає перерахунку з 01.02.2018.

Таким чином, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в проведені перерахунку ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання з 01.02.2018 є протиправною, а позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача провести такий перерахунок частковому задоволенню.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №3-1 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

На час звернення позивача щодо перерахунку довічного грошового утримання, форма довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці затверджена Порядком №3-1, в редакції від 20 березня 2017 року, відповідно до якої складовими суддівської винагороди є: посадовий оклад, доплата за вислугу років, доплата за перебування на адміністративній посаді в суді, доплата за науковий ступінь, доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Аналогічне правове регулювання закріплено в статті 135 закону України від 2 червня 2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", який набрав чинності 30 вересня 2016 року та діяв на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеного утримання.

Отже, законом України "Про судоустрій і статус суддів" та Порядком №3-1 чітко визначені складові суддівської винагороди, які враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Матеріальна допомога на оздоровлення відповідно до вказаних норм не включається до суддівської винагороди.

Відповідно до довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 03.08.2018 №06-183/18 складовими що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді є: посадовий оклад, доплата за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачується судді при наданні відпустки в розмірі посадового окладу, із зазначенням її місячної частки (підстава: постанова Хмельницького міськрайонного суду від 03.01.2017 у справі №686/23330/16-а, залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017).

Твердження позивача про те, що зазначення матеріальної допомоги в довідці Апеляційного суду Хмельницької області від 03.08.2018 про новий розмір щомісячного грошового утримання з 01.01.2018 року, є безумовною підставою для включення її в перерахунок та виплату, суд не бере до уваги, оскільки чинне законодавство на час звернення до пенсійного фонду передбачало чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді. В даному переліку матеріальна допомога відсутня і не входить до складу суддівської винагороди.

Тобто спеціальний закон, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначає склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Аналогічна правова позиція неодноразово вказувалась у постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 25 квітня 2018 року по справі №333/4196/17(2-а/333/221/17), від 18 липня 2018 року по справі № 638/12151/17, від 09 листопада 2018 року по справі №730/567/17, від 20 грудня 2018 року по справі №159/1942/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, відсутні правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.

Таким чином, відповідач правомірно не врахував матеріальну допомогу на оздоровлення під час перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання в серпні 2018 року.

Крім того, суд враховує, що у довідці Апеляційного суду Хмельницької області від 12.11.2018 за №06-242/18 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, надісланої Апеляційним судом Хмельницької області до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, відсутня складова суддівської винагороди, яка враховується при обчисленні щомісячного грошового утримання судді у відставці, як матеріальна допомога на оздоровлення.

Посилання позивача на постанову Хмельницького міськрайонного суду по справі №686/23330/16-а від 03.01.2017, як на підставу включення матеріальної допомоги на оздоровлення для визначення суддівської винагороди, для перерахунку довічного грошового утримання, суд вважає безпідставними.

Згідно з частиною 7 статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Предметом дослідження у справі №686/23330/16-а були правовідносини щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки, форма якої затверджена додатком 2 до Порядку №3-1, чинного на час виходу позивача у відставку та ухвалення постанови Хмельницького міськрайонного суду від 03.01.2017, натомість з 20.03.2017 року чинною є інша форма довідки, встановлена додатком 2 до Порядку №3-1.

Отже, правова оцінка, надана правомірності неврахування матеріальної допомоги на оздоровлення для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в судовому рішенні по справі №686/23330/16-а від 03.01.2017, не є преюдиціальною для суду у даній адміністративній справі.

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2018 року по справі №800/448/15 також зазначив, що суд може відійти від наданої судами в межах розгляду іншої справи правової оцінки певних юридичних фактів, які мають значення для прийняття рішення.

Крім того, відсутність у рішенні №686/23330/16-а від 03.01.2017 кінцевої дати виплати пенсії з урахуванням перерахунку не породжує у відповідача обов'язок довічно здійснювати виплату позивачу пенсію у розмірах встановлених вказаним судовим рішенням. Законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а тому судове рішення не може бути гарантією проти змін в майбутньому. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 522/5744/17.

Тому, вимоги позивача щодо врахування рішення суду по справі №686/23330/16-а від 03.01.2017 є безпідставними.

Щодо позовної вимоги про відшкодування відповідачем моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частинами 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини частина 1 статті 1167 Цивільного кодексу України).

Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Дану частину позовних вимог позивач мотивував тим, що неправомірними діями відповідача, йому нанесено моральні збитки.

В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди, позивач не надав суду жодного доказу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Тому, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно відшкодування йому моральної шкоди.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо непроведення перерахунку довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 01.02.2018.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 01.02.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24 січня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя ОСОБА_3