Рішення № 79376147, 24.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 січня 2019 р. № 520/10538/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагайдака В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ" (просп. Московський, буд. 142, оф. 44, м. Харків, 61060, код ЄДРПОУ 30693032) до Державної фіскальної служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати:

- рішення комісії регіонального рівня - ГУ ДФС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 956134/30693032 від 17.10.2018 року з відмовою у реєстрації податкової накладної № 1 від 08.10.2018 р.

- рішення комісії регіонального рівня - ГУ ДФС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 956133/30693032 від 17.10.2018 року з відмовою у реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2018 р.;

зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну № 1 від 08.10.2018 року; податкову накладну № 2 від 08.10.2018 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/10538/18.

Встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п’ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ".

Також позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродукт Поділля» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи30693032, перебуває на обліку у Східній ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (Немишлянський район) та зареєстрований за юридичною податковою адресою: проспект Московський, буд. 142, м. Харків, 61060.

Судом встановлено, що 02.04.2018 р. між ТОВ "АГРОПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ" (в якості замовника) та ТОВ «ПЕЛАРГО» (в якості виконавця) укладено договір №0204/1 від 02.04.2018 р., предметом якого є проведення виконавцем робіт з переробки сировини, що поставляється замовником в продукцію(а.с.41-46).

Згідно актом здачі-прийняття №2 від 11.04.2018р. на підставі договору №0204/1 позивачем як замовником надано для давальницької переробки 113,0 т. насіння соняшника виконавцю - ТОВ «ПЕЛАРГО».

Замовником та ТОВ "ПЕЛАРГО" як виконавцем укладено акт надання послуг з переробки № 2 від 12.04.2018 р. в сумі 81 360, 00 грн. у т. ч. з ПДВ - 13 560, 00 грн.

Згідно акту надання послуг з переробки №2 12.04.2018 р. складено звіт про продукцію, що вироблена з сировини замовника № 2 за договором № 0204/1 від 02.04.2018 р.

Послуги ТОВ «АГРОПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ» сплатило, що підтверджується платіжним дорученням №116 від 27.04.18р. з призначенням платежу: “Сплата за переробку насіння соняшника ”.

В подальшому сформована виписка б/н від 27.04.2018 р. з оплатою від Позивача ТОВ «ПЕЛАРГО » з призначенням платежу - сплата за переробку насіння соняшника 152 280, 00 грн.(а.с.47-55).

У свою чергу, насіння соняшнику позивачем придбано за договором поставки № 06/04-18 від 06.04.2018р. у ТОВ "МАКОВІЙ".

Між ТОВ "АГРОПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ" (в якості покупця) та ТОВ «МАКОВІЙ» (в якості постачальника) 06.04.2018 р. укладено договір поставки №06/04-18(а.с.56-57).

Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити насіння соняшника відповідно до умов цього договору.

На підтвердження реальності господарської операції позивачем надані копії видаткової накладної №162 від 10.04.2018 р., №163 від 11.04.2018 р., платіжного доручення №99 від 16.04.2018 р., №103 від 19.0.42018 р., виписки по рахунку(а.с.58-63).

Між ТОВ "АГРОПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ" (в якості постачальника) та ТОВ «НОВАКОРМ» (в якості покупця) укладено договір №160418 від 16.04.2018 р.(а.с.64-65).

Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження (макуху соняшника та олія соняшникова) на умовах, зазначених у цьому договорі.

ТОВ «НОВАКОРМ» сплатило позивачу грошові кошти за продукцію, що підтверджується банківською випискою б/м 09.10.2018 р. – призначення платежу “сплата за олію соняшникову за договором № 160418 від 16.04.2018 р.”.

У зв’язку з виникненням податкового зобов’язання позивачем на дати виникнення податкових зобов’язань були сформовані податкові накладні:

податкова накладна № 1 від 08.10.2018 року;

податкова накладна № 2 від 08.10.2018 року.

Податкова накладна № 1 від 08.10.2018 року надіслана для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у підтвердження чому прийшла квитанція №1 з реєстраційним номером документу НОМЕР_1 з наступним коментарем:

“Дата 11.10.2018 в 11:11 10.10.2018 р. в 15:26 Документ прийнято. Реєстрація зупинена.

Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 08.10.2018 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1512 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1.п 2. Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”.

Сформована податкова накладна №2 від 08.10.2018 року надіслана для подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у підтвердження чому прийшла квитанція №1 з реєстраційним номером документу НОМЕР_2 з наступним коментарем:

“Дата 11.10.2018 в 11:11 10.10.2018 р. в 15:26 Документ прийнято. Реєстрація зупинена.

Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 08.10.2018 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2306 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1. п 2. Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”.

Позивач надав повідомлення №3 та №4 від 12.10.2018 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

На підтвердження отримання повідомлення надіслана квитанція №2 від 16.10.2018 року за №9224232412, №9224233168 “документ доставлено до районного рівня 2037 Східна об’єднана ДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (Немишлянський район) 12.10.2018 р. Документ прийнято до розгляду. Дочекайтеся результату розгляду ДФС”.

Рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 956134/30693032 від 17.10.2018 року відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 08.10.2018 р. із зазначенням наступної причини:

“Ненадання платником податку копій документів – первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойси, акти приймання – передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

У графі додаткова інформація – відсутні первинні документи щодо навантаження/ розвантаження ТМЦ”.

Рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 956133/30693032 від 17.10.2018 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 08.10.2018 р. із зазначенням наступної причини:

“Ненадання платником податку копій документів – первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойси, акти приймання – передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

У графі додаткова інформація – відсутні первинні документи щодо навантаження/ розвантаження ТМЦ”.

Позивач, не погоджуючись з рішенням контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, подав скарги.

Рішеннями комісії з питань розгляду скарг №39599/30693032/2, №39615/30693032/2 від 29.10.2018 р. відповідно до п. 56.23 ПК України залишено скарги без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Вимоги щодо оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до ЄРПН встановлені ст. 201 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно п.201.16. ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї ст. та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2018 р. №117 (далі порядок № 177).

Відповідно до п. 13 вказаного Порядку у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(їх) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 14-16 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Відповідно до п.19 -22 Порядку комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до п.п. 4 п. 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з дод. 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Щодо посилання Головного управління ДФС у Харківській області на ненадання позивачем розрахункових документів, виписок з особових рахунків та первинних документів щодо навантаження/розвантаження ТМЦ, суд зазначає наступне.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996-XIV у редакції від 01.07.2018 визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до статті 1 вищезазначеного закону первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію - дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Товариством надавались до контролюючого органу платіжні доручення та виписки з банківських рахунків з призначенням платежу. Зазначені первинні документи містяться в матеріалах адміністративної справи та досліджені судом.

Відповідно до Наказу Мінтрансу України 14.10.1997 № 363 у редакції від 25.09.2018 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні” товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року справа №820/477/18, адміністративне провадження №К/9901/55969/18, від 11 вересня 2018 року справа №815/6105/17.

Так, зважаючи на наведені положення чинного законодавства, ТТН є первинним документом, адже містить всі необхідні данні та є підтвердженням факту здійснення господарської операції, що підтверджує рух ТМЦ.

Крім того, суд зазначає, що під час реєстрації податкових накладних позивачем, відповідач застосував в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної п. 2.1 п. 2 “Критеріїв ризиковості платника податків”.

Відповідно до вказаного пункту податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:

2.1. обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній /розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов’язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Проте, ані станом на дату формування квитанцій по податковим накладним щодо позивача, ані станом на дату винесення рішення відсутній будь-який нормативно-правовий акт, що затверджує такі критерії.

Натомість такі критерії станом на дату формування квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних визначені Листом ДФС України від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18,

Проте Державна регуляторна служба у листі від 19.04.2018 р. №3890/0/20-18 зазначила, що проекти таких документів обов’язково погоджувати, а листи мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм. ДРС наголосила на необхідності проведення регуляторних процедур.

Крім того, відповідно до положень п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Вказана норма порядку кореспондує нормі Податкового кодексу України, зокрема положенням п. 77.2 ст. 77 ПК України періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положення про Міністерство фінансів України, затверджене Постановою КМУ від 20 серпня 2014 р. №375 Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.

Відтак затвердження переліків ризику (в тому числі критеріїв ризиковості) є повноваженням Міністерства фінансів України.

На виконання вимог Податкового кодексу України, Закону України від 11.09.2003 р. № 1160-IV “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” та постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731 “Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” , Мінфін розробив проект наказу “Про затвердження Критеріїв ризиковості платника податку, Критеріїв ризиковості здійснення операцій та Переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку”.

Проте, станом на дату складення квитанції та на дату винесення рішення вказаний наказ залишається неприйнятим.

Крім того, з приводу регулювання зазначеного питання листом ДФС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер (п. 2).

Відповідно до п. 4 вказаного Положення державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що: а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням зобов’язань України у сфері європейської інтеграції та права Європейського Союзу (acquis ЄС), практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації; б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані (пункт 15 зазначеного Положення).

Листом від 24.02.2010 р. №1111-0-26-10-20 Міністерство юстиції України роз'яснило, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Відтак, органи ДФС не мають право застосування вказаних критеріїв як підстави зупинення реєстрації податкових накладних до їх затвердження відповідним Наказом Мінфіну та реєстрації у Міністерстві юстиції України, як того вимагають норми ПК України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних, а відтак і як наслідок рішення про відмову в їх реєстрації здійснено відповідачем без наявних на те підстав, встановлених чинним законодавством України та не у відповідності до норм Конституції України та Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 28 Порядку податкова накладна/ розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підчас прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних контролюючий орган скористався дискреційними повноваженнями та прийняв рішення, протиправність якого встановлено в ході судового розгляду.

Законом передбачено виключний перелік дій підчас прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної: прийняти рішення та зареєструвати податкову накладну або прийняти рішення про відмову в такій реєстрації. Відтак, суб’єкт владних повноважень вичерпав надані йому дискреційні повноваження, шляхом використання однієї з двох наданих можливих дій, застосування якої визнано судом протиправним.

Відтак прийняття рішення судом про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі не є втручанням суду у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ" (просп. Московський, буд. 142, оф. 44, м. Харків, 61060, код ЄДРПОУ 30693032) до Державної фіскальної служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати:

рішення комісії регіонального рівня - ГУ ДФС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 956134/30693032 від 17.10.2018 року з відмовою у реєстрації податкової накладної № 1 від 08.10.2018 р.

рішення комісії регіонального рівня - ГУ ДФС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 956133/30693032 від 17.10.2018 року з відмовою у реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2018 р.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну № 1 від 08.10.2018 року; податкову накладну № 2 від 08.10.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОДУКТ ПОДІЛЛЯ" (просп. Московський, буд. 142, оф. 44, м. Харків, 61060, код ЄДРПОУ 30693032) суму сплаченого судового збору у розмірі 3524.0 грн. (три тисячі п’ятсот двадцять чотири гривні).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 січня 2019 р.

Суддя Сагайдак В.В.