Рішення № 79376072, 14.01.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3677/18

РІШЕННЯ

іменем України

14 січня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення №0203881305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.09.2018 Головного управління ДФС у Хмельницькій області за підписом уповноваженої особи - Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області ОСОБА_2 про застосування до ОСОБА_1 штрафу в розмірі 696,04 грн за період з 22.01.2013 до 20.04.2015 та нарахування пені у розмірі 5374,66, всього на суму 6070,70 грн.

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог ст. ст. 4, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.09.2018 відповідачем було прийнято рішення №0203881305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позивач вказує, що вищезазначеним рішенням на неї, як на фізичну особу накладено штраф в розмірі 696,04 грн та нараховано пеню в розмірі 5374,66 грн на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач з прийнятим відносно неї рішенням не погоджується, вважає його протиправним, а тому звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 09.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Від представника відповідача 27.11.2018 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що ОСОБА_1 була платником єдиного податку з 01.01.2012 по 01.07.2013, станом на 01.10.2013 за платником рахувалась недоїмка по єдиному внеску в сумі 6960,48 грн, яка передана від УПФУ у м. Хмельницькому, дана заборгованість погашена 20.04.2015.

Представник відповідача вказує, що оскільки заборгованість зі сплати єдиного внеску була сплачена позивачем 20.04.2015, тобто з порушенням строку, на підставі Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (надалі - Інструкція №449) до позивача, рішенням №0203881315/1430 від 17.09.2018 були застосовані штрафні санкції та нараховано пеню. Вважає оскаржуване Головного управління ДФС у Хмельницькій області правомірним, а тому просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута за правилами загального позовного провадження.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив такі обставини справи.

У період з 01.01.2012 по 01.07.2013 ОСОБА_1 була платником єдиного податку.

Станом на 01.10.2013 за позивачем рахувалась недоїмка по єдиному внеску в сумі 6960,48 грн, яка передана від УПФУ у м. Хмельницькому до податкового органу.

Вказана заборгованість по сплаті єдиного внеску погашена позивачем 20.04.2015.

Рішенням уповноваженої особи - Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області ОСОБА_2 №0203881305 від 17.09.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, ОСОБА_1 нараховано штраф в розмірі 696,04 грн за період з 22.01.2013 до 20.04.2015 та пеню у розмірі 5374,66, всього на суму 6070,70 грн.

Вважаючи вищевказане рішення відповідача протиправним, позивач, з метою захисту свої прав, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 3-1 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Відповідно до п. 2 розд. VI Інструкції №449 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Пунктом 2 розділу VIІ Інструкції №449 визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

Згідно з п. 5 розділу VIІ Інструкції №449 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до п. 7 розд. VIІ Інструкції №449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів.

За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках.

Перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику в порядку, встановленому для надсилання вимог, чи вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску. Другий примірник залишається в органі доходів і зборів. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень про застосування фінансових санкцій за формою згідно з додатком 19 до цієї Інструкції.

Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника єдиного внеску під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнім відомим місцем її перебування з повідомленням про вручення.

У разі якщо неможливо вручити платнику єдиного внеску рішення про нарахування пені та застосування штрафів поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти рішення, рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається врученим платнику єдиного внеску в день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Суд встановив, що оскаржуване рішення направлено відповідачем позивачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 17.09.2018.

Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність винесення оскаржуваного рішення відносно позивача.

Стосовно припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 як фізичною особою підприємцем, то суд констатує, що згідно зі ст. 52 Цивільного кодексу України - фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачами доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки суд по справі не призначав проведення судових експертиз та не здійснював виклику свідків, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24 січня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 29001 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя ОСОБА_3