Рішення № 79375862, 24.01.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2019 р. Справа № 480/4339/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання діяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виразилась у відмові у скасуванні (виключенні) помилково заповнених даних в таблиці 2 "Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування", що є додатком 5 до поданої податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2017 рік від 22.01.2018, подання якої передбачено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578; зобов'язати відповідача скасувати (виключити) дані про зазначену в таблиці 2 (додаток 5) декларації суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичною особою-підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування в розмірі 8448,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до 25.10.2018 позивач здійснювала підприємницьку діяльність, була зареєстрована як ФОП, перебувала на спрощеній системі оподаткування. 22.01.2018 склала та подала декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця. Разом із декларацією подала таблицю 2 додатку 5, де вказала, що за січень-грудень 2017 сума єдиного внеску, що підлягає сплаті становить 8448,00 грн., які позивачу не належить сплачувати, оскільки вона є пенсіонером за віком. У жовтні 2018 ОСОБА_1 зверталась до відповідача та просила виключити помилкові дані із звіту, однак отримала відповідь проте, що у разі самостійного нарахування єдиного внеску, такий внесок підлягає сплаті на загальних підставах.

24.12.2018 представник відповідача подав відзив, у якому проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні. Зазначив, що виправлення помилок у звіті за формою згідно з додатком 5 Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо суми нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не передбачено та відповідно до п. 16 розділу ІІ відповідальними за правильність та достовірність заповнення звіту є страхувальник. У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування і які є пенсіонерами за віком або інвалідами, суми єдиного внеску підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню.

Таким чином суми єдиного внеску, самостійно визначені фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування і які є пенсіонерами за віком або інвалідами, підлягають сплаті на загальних підставах.

Також представник відповідача не погоджується з вимогами ОСОБА_1 щодо зобов'язання ГУ ДФС у Сумській області скасувати (виключити) дані про зазначену в таблиці 2 (додаток 5) декларації суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичною особою-підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування в розмірі 8448,00 грн., оскільки задоволення таких вимог буде втручанням у повноваження податкового органу.

Ухвалою від 26.11.2018 відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 01.11.2005 була зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с. 15), здійснювала підприємницьку діяльність, відповідно до свідоцтва була зареєстрована платником єдиного податку (а.с. 16).

25.10.2018 позивач припинила підприємницьку діяльність, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис (а.с. 17-21).

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є пенсіонером за віком з 02.11.2010 (а.с. 13).

22.01.2018, засобами електронного зв'язку, ОСОБА_1 подала до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (а.с. 25-26), а також звіт щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування за 2017 рік на суму 8448,00 грн. єдиного внеску (а.с. 27).

У зв'язку із помилковим направленням вищевказаного звіту, позивач звернулась до відповідача із заявою про зняття помилкових даних із звіту про суми нарахованого доходу та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік.

Листом від 09.11.2018 № 748/п/18-28-54.13-13 відповідач роз'яснив ОСОБА_1, що суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, підлягає сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню (а.с. 28).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

За п. 2 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як встановлено судом, позивач до 25.10.2018 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем, є пенсіонером за віком, тобто є особою, яка звільняється від сплати за себе єдиного внеску.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 № 435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.052018 року № 511) ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Аналіз положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування свідчить про те, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування є платниками єдиного внеску, однак такі фізичні особи-підприємці звільняються від його сплати якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

У таких випадках фізичні особи-підприємці можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Також такі особи не мають обов'язку щодо подання звіту про суми нарахованого єдиного внеску.

Як зазначила позивач, нею було помилково подано звіти щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування за 2017 рік.

З огляду на те, що у позивача відсутній обов'язок по сплаті за себе єдиного соціального внеску, враховуючи, що позивач звертався до контролюючого органу із заявою про скасування поданого ним звіту, такі обставини не можна вважати добровільною участю позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак жодної інформації про наявність таких договорів на 2017 рік матеріали справи не містять та не були надані представником відповідача. Відповідачем було прийнято відповідну звітність від особи, але не враховано той факт, що така особа повинна подавати таку звітність лише в разі укладення договору щодо добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Слід зазначити, що відсутність права подання уточнюючих звітів в разі помилкового подання звітів не може бути обставиною, що зобов'язує сплатити відповідні внески, оскільки наявна обов'язкова згода такого платника висловлюється у вигляді укладання відповідного письмового договору, що передбачено чинним законодавством.

Звернувшись до суду позивач просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виразилась у відмові у скасуванні (виключенні) помилково заповнених даних в таблиці 2 "Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування", що є додатком 5 до поданої податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2017 рік від 22.01.2018, подання якої передбачено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578.

Суд зазначає, що задоволення вказаної вимоги не забезпечить належного захисту прав позивача, з урахуванням того, що дії ГУ ДФС у Сумській області, які полягали у прийнятті заяви ОСОБА_1, її розгляді та наданні відповіді, не можуть бути визнані бездіяльністю, як формою пасивної поведінки з огляду на вчинені відповідачем активні дії.

З урахуванням викладеного суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання ГУ ДФС у Сумській області виключити із картки особового рахунку платника єдиного внеску ОСОБА_1 дані про суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 8448,00 грн.

При цьому суд зазначає, що зобов'язання ГУ ДФС у Сумській області виключити відповідну інформацію не є втручанням суду у повноваження податкового органу шляхом підміни та перебирання на себе його функцій, оскільки як встановлено судом, ОСОБА_1 є особою, яка звільнена від сплати єдиного внеску в силу закону.

Контролюючий орган має у своєму розпорядженні відповідну інформацію про те, що позивач звільнена від сплати єдиного внеску та не заперечує того факту, що єдиний внесок не повинен нею сплачуватись.

Таким чином необхідним способом забезпечення прав позивача, в тому числі від подальшої реалізації податковим органом своїх повноважень шляхом направлення вимоги про сплату боргу та його стягнення, в тому числі в судовому порядку, є виключення даних про суму єдиного внеску в розмірі 8448,00 грн. із картки особового рахунку ОСОБА_1

Суд зазначає, що відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування.

Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття (рішення Європейського суду з прав людини Олссон проти Швеції від 24.03.1988 року).

Втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов'язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб'єкта владних повноважень.

Також, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на те, що ГУ ДФС у Сумській області відмовило позивачу у проведенні коригувань суми єдиного внеску, яка підлягає сплаті всупереч вимогам закону, єдиним способом судового захисту прав позивача є зобов'язання ГУ ДФС у Сумській області вчинити відповідні дії.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання діяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Сумській області виключити із картки особового рахунку платника єдиного внеску ОСОБА_1 дані про суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 8448,00 грн.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 39456414) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) 704,80 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24.01.2019.

Суддя С.М. Гелета