Рішення № 79375669, 24.01.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2019 р. Справа № 480/4858/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Гладенка Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Зарічний ВДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області) про скасування постанови ВП №55586101 від 05.12.2018 про стягнення виконавчого збору в сумі 5605,51 доларів США.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ним самостійно погашено заборгованість за запропонованою програмою ПАТ КБ "Правекс Банк", згідно з довідкою №622-2/782 від 03.12.2018 припинено дію кредитного договору. Однак 19.12.2018 позивач отримав оскаржену постанову про стягнення виконавчого збору. За твердженням позивача, про відкриття виконавчого провадження йому відомо не було, а також у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази, які б свідчили, що державним виконавцем було здійснено дії з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом.

Ухвалою суду від 16.01.2019 відкрито провадження у справі, розгляд проводиться за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.28-32) та зазначив, що 12.02.2018 відкрито виконавче провадження, в межах виконавчого провадження державним виконавцем вчинені заходи щодо виявлення майна боржника шляхом направлення відповідних запитів до правоустановчих органів, уповноважених здійснювати реєстрацію права власності, наявності рахунків та доходу боржника. 05.12.2018 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою. Тому, з позивача підлягає стягненню виконавчий збір у відповідності до вимог законодавства.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 29.09.2016 по справі №591/3428/16-ц було стягнено з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Правекс Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 56 055,16 доларів США. Для примусового виконання вказаного судового рішення Зарічним районним судом м. Суми було видано виконавчий лист №591/3428/16-ц від 15.11.2016.

12.02.2018 старшим державним виконавцем Зарічного ВДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області Гладенком Я.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55586101 (а.с.33-34).

22.10.2018 на адресу боржника державним виконавцем направлявся виклик про зобов'язання ОСОБА_3 з'явитись до виконавця.

03.12.2018 до Зарічного ВДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області надійшла заява ПАТ КБ "Правекс Банк" про повернення виконавчого документа стягувану.

05.12.2018 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №55586101 на підставі п. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.35).

05.12.2018 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 5605,51 доларів США, що складає 10% від суми, що підлягала примусовому виконанню на підставі ч. 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.36).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Правовідносини щодо примусового виконання судових рішень, здійснення виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору тощо, регулюються Законом України "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон).

Частинами першої та другої статті 27 Закону передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також, ч. 9 ст. 27 Закону передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що на спірні правовідносини наведені норми не розповсюджуються.

Частиною 3 ст. 40 Закону встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Варто зазначити, що стягувач звернувся до державного виконавця із заявою про повернення виконавчого документу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону, у зв'язку з чим настають наслідки, які передбаченні ч. 3 ст. 40 Закону - якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

При цьому, ч. 3 ст. 40 Закону є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору, а тому загальні правила встановлені частиною першою та другою ст. 27 зазначеного Закону не можуть застосовуватись.

Разом з тим, норми статті 27 Закону містять вичерпний перелік підстав та умови за якими виконавчий збір не стягується, які на спірні правовідносини не розповсюджуються.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного суду від 30.05.2018 по справі 808/3791/16 та №825/739/17 від 19.04.2018. Верховний суд аналізуючи норми вищезазначеного законодавства з примусового виконання судових рішень, дійшов висновку, що примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права викладених в постановах Верховного суду.

На переконання суду, посилання позивача на те, що державний виконавець не здійснював примусове стягнення є помилковим, оскільки примусове виконання рішення суду починається після прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, яка була винесена 12.02.2018 ВП №55586101. В межах виконавчого провадження державним виконавцем вчинені заходи щодо виявлення майна боржника шляхом направлення відповідних запитів до правоустановчих органів, уповноважених здійснювати реєстрацію права власності, наявності рахунків та доходу боржника.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що при винесенні постанови ВП №55586101 від 05.12.2018 про стягнення виконавчого збору державний виконавець діяв на підставі та в межах повноважень, наданих чинним законодавством, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250, 255, 257, 262-263, 287, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанови ВП №55586101 від 05.12.2018 про стягнення виконавчого збору - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Соколов