Рішення № 79375503, 16.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 січня 2019 р. № 820/4216/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Зінченко А.В.

при секретарі- Алавердян Е.А.

за участі сторін:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

третя особа не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківськї області (пл. Центральна, буд. 1,м. Ізюм, Харківська область,64300, код ЄДРПОУ 04058806) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13,м. Київ,01001, код ЄДРПОУ 00015622) визнання протиправними дій, скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії на проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_3 з 05.09.2017 року на підставі наказу Міністерства юстиції України від 05.09.2017 року №3075/7; скасувати наказ відповідача від 22.09.2017р. №2971/5 “Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав”.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем згідно наказу Міністерства юстиції України від 05.09.2017 року №3075/7 було проведено камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_3.

Позивач вважає дії щодо проведення вказаної перевірки незаконними, оскільки позивач є органом місцевого самоврядування та, як зазначає позивач, суб’єктом господарювання.

Посилаючись на норми Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, позивач вказує, що цим законом введено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції щодо тимчасової заборони проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа, державний реєстратор виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_3, в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, а тому суд приходить до висновку про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Суд вказує, що відповідно до положень ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захища ються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності із ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в по рядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що згідно наказу відповідача від 05.09.2017р. №3075/7 було проведено камеральну перевірку державного реєстратора ОСОБА_3.

На виконання підпункту 3 пункту 6 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації № 990 на офіційному сайті Міністерства юстиції України в рубриці «Новини» було опубліковано вищевказаний наказ 06.09.2017, що в свою чергу, підтверджується роздруківкою з сайту Міністерства юстиції України, яка наявна в матеріалах справи

Разом з тим, на виконання вимог п. 7 Порядку 990, копію даного наказу направлено Позивачу ОСОБА_4 Позивач до позову додає вказаний наказ, що свідчить про його наявність у нього.

Суд зауважує, що повноваження, основні завдання і порядок діяльності Міністерства юстиції України врегульовано Положенням про Міністерство юстиції України від 02.07.2014р. №228.

Згідно вказаного Положення, Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.

Мін'юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відносини, що виникають у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також забезпечення визнання та захисту державною таких прав врегульовано Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, а Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016р. №990 затверджено Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації.

Згідно ст. 37-1 зазначеного Закону та, відповідно п. 2 Порядку №990 передбачено, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав. Тобто, Міністерство юстиції на законодавчому рівні наділено повноваженнями з контролю у сфері державної реєстрації.

Судом встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 18.07.2017р. №2336/7 було затверджено перелік державних реєстраторів та суб’єктів державної реєстрації щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у державному реєстрі речових прав, серед яких було зазначено державного реєстратора виконавчого комітету Ізюмської міської ради ОСОБА_3

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач мав законні повноваження для здійснення камеральної перевірки державного реєстратора ОСОБА_3

Матеріалами справи підтверджено, що за наслідками проведеної камеральної перевірки було складено Акт від 28.08.2017р., за висновками якого з боку державного реєстратора ОСОБА_3 виявлено порушення ним вимог статей 18, 26, 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, а також п. 19 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. № 1127 та п. 10 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2014р. №1141.

11.09.2017 року відповідачем було складено Довідку за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Ізюмської ради Харківської області ОСОБА_3 та запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора виконавчого комітету Ізюмської ради Харківської області ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.

Щодо видання наказу від 22.09.2017р. №2974/5 “Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав” суд зазначає, що п.1 ч. 2 ст. 37-1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” передбачає, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

В зв’язку з наведеним, порушень з боку відповідача вимог чинних нормативних актів при здійсненні перевірки державного реєстратора та прийняття на його підставі управлінського рішення, яке оскаржує позивач в даній справі, не встановлено.

Щодо порушень при цьому прав та законних інтересів позивача у справі, суд бере до уваги, що за приписами ст. 6 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” організаційну систему державної реєстрації прав, крім інших, становлять виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав не нерухоме майно.

Згідно ст. 11 вказаного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а стаття 37-1 передбачає, що контроль у сфері реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав.

З аналізу вказаних норм слідує, що державний реєстратор при здійсненні повноважень з державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, є самостійною посадовою особою, яка діє з урахуванням наданих дискреційних повноважень.

Відтак, незважаючи на перебування державного реєстратора у трудових відносинах з підприємством, установою, організацію, в тому числі органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади, права вказаних органів в зв’язку з перевіркою державного реєстратора щодо його діяльності з здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень не зачіпаються.

Також суд вважає необґрунтованими доводи позовної заяви про те, що відповідно до Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” введено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції щодо тимчасової заборони проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, з огляду на що позивач вважає незаконним проведення відповідачем перевірки діяльності державного реєстратора ОСОБА_3 як такого, що здійснює свою діяльність у місті Ізюм Харківської області, яке віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Суд зауважує, що згідно ст. 3 Господарського кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Суб’єктами господарювання, за визначенням ст. 55 Господарського кодексу України, є учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Таким чином, з урахуванням того, що в даній справі проводилася перевірка діяльності державного реєстратора саме з питань виконання ним функцій, покладених на нього згідно Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, який визначає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вважати проведену перевірку перевіркою господарської діяльності суб’єкта господарювання не можна.

Також суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що згідно приписів ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що обов’язковою умовою правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб’єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

В даній справі судом таких порушень прав позивача з боку відповідача не встановлено, ним, відповідно до приписів ч.2 ст. 77 КАС України, належними та допустимими доказами доведено правомірність своїх дій та рішення.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242– 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 24 січня 2019 року.

Суддя Зінченко А.В.