Рішення № 79374986, 23.01.2019, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 січня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3630/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.,

за участю:

секретяря судового засідання ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідачів: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною бездільності та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4, позивач) з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач 1), Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Луганській області, відповідач 2) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 в адміністративній справі №812/1303/17 було задоволено позов ОСОБА_4 до ДФС України, ГУ ДФС у Луганській області про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме:

-визнано протиправними та скасовано накази ДФС України №1821- о від 02.08.2017 “Про звільнення ОСОБА_4С.” та № 1984-о від 28.08.2017 “Про внесення змін до наказу ДФС України №1821- о від 02.08.2017”;

-визнано протиправними та скасовано накази Головного управління ДФС у Луганській області від 02.08.2017 №424-о “Про звільнення ОСОБА_4 та виплату компенсації за невикористані відпустки” та від 28.08.2017 №445-о “Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Луганській області від 02.08.2017 №424-о”.

-поновлено ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області з 29.08.2017.

-стягнуто на користь ОСОБА_4 (і.п.н.2057701756) середній заробіток за час вимушеного прогулу 58608,00 грн (п’ятдесят вісім тисяч шістсот вісім грн 00 коп.) з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов’язкових платежів.

При цьому, рішеня суду від 01.02.2018 у частині поновлення ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в сумі 58608,00 грн. підлягало негайному виконанню.

Позивач звернувся до ДФС України із заявами від 04.06.2018 та від 31.08.2018 про вирішення питання негайного виконання рішення суду щодо його поновлення на посаді, однак рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 виконано не було.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018 рішення Луганського окружного адміністративного від 01.02.2018 у справі № 812/1303/17 – залишено без змін.

Наказом ДФС України від 02.11.2018 за № 2125-о “Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_4С.” було скасовано накази ДФС України від 02.08.2017 № 1821-о “Про звільнення ОСОБА_4С.”, від 28.08.2017 № 1984-о «Про внесення змін до наказу ДФС України від 02.08.2017 № 1821-о» та поновлено ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області з 29.08.2017.

Наказом ГУ ДФС у Луганській області від 02.11.2018 № 552-о “Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_4С.» визначено, що рахувати ОСОБА_4 таким, що приступив до виконання службових обов’язків на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області з 29.08.2017.

У зв’язку із тим, що позивач фактично приступив до роботи з 06.11.2018, вважає період з 02.02.2018 по 05.11.2018 повним часом затримки в його поновленні на посаді за судовим рішенням, внаслідок чого просить суд визнати бездільність ДФС України щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_4 на роботі протиправною та стягнути з ГУ ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 02.02.2018 по 05.11.2018 в сумі 99792,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (арк. спр. 48-50, 52-53).

Заслухавши пояснення представника позивача і представника відповідачів, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання.

Принцип обов’язковості судових рішень закріплений і в ст. 14 КАС України, відповідно до змісту якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

Крім того, відповідно до положень частини другої ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно з частиною п’ятою ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийнятя органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 адміністративній справі №812/1303/17 задоволено позов ОСОБА_4 до ДФС України, ГУ ДФС у Луганській області про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме:

-визнано протиправними та скасовано накази ДФС України №1821- о від 02.08.2017 “Про звільнення ОСОБА_4С.” та № 1984-о від 28.08.2017 “Про внесення змін до наказу ДФС України №1821- о від 02.08.2017”;

-визнано протиправними та скасовано накази Головного управління ДФС у Луганській області від 02.08.2017 №424-о “Про звільнення ОСОБА_4 та виплату компенсації за невикористані відпустки” та від 28.08.2017 №445-о “Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Луганській області від 02.08.2017 №424-о”.

-поновлено ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області з 29.08.2017.

-стягнуто на користь ОСОБА_4 (і.п.н.2057701756) середній заробіток за час вимушеного прогулу 58608,00 грн (п’ятдесят вісім тисяч шістсот вісім грн 00 коп.) з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов’язкових платежів (арк.спр. 7-12).

Отже, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 по справі №812/1303/17 було допущено до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді та стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Разом з тим, позивач звернувся до ДФС України із заявами від 04.06.2018 та 31.08.2018 про вирішення питання негайного виконання рішення суду щодо його поновлення на посаді, однак рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 виконано не було (арк. спр. 18-19).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018 рішення Луганського окружного адміністративного від 01.02.2018 у справі № 812/1303/17 – залишено без змін (арк. спр. 13-17).

Враховуючи викладене, обставини, встановлені рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2017, відповідно до ч.1 ст.78 КАС України не доказуються при розгляді даної справи, а тому воно має преюдиційне значення.

Наказом ДФС України від 02.11.2018 за № 2125-о “Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_4С.” було скасовано накази ДФС України від 02.08.2017 № 1821-о “Про звільнення ОСОБА_4С.”, від 28.08.2017 № 1984-о «Про внесення змін до наказу ДФС України від 02.08.2017 № 1821-о» та поновлено ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області з 29.08.2017 (арк. спр. 10).

Наказом ГУ ДФС у Луганській області від 02.11.2018 № 552-о “Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_4С.” визначено, що рахувати ОСОБА_4 таким, що поновлений на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області з 29.08.2017 (арк. спр. 21).

Наказом ГУ ДФС у Луганській області від 06.11.2018 № 558-о «Про вихід на роботу ОСОБА_4С.» визначено, що вважати ОСОБА_4 таким, який приступив до роботи на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області з 06.11.2018; встановлено ОСОБА_4 посадовий оклад згідно з штатним розписом у розмірі 10088 грн. на місяць та підтверджено спеціальне звання радника податкової та митної справи І рангу; відпускний період для надання щорічної основної відпустки ОСОБА_4 рахувати з 29.08.2017 (арк. спр. 22).

Крім того, судом встановлено, що 16.11.2018 за вих. № А-1860/14/12-32-05-00-21 відповідачем 2 на заяву позивача від 06.11.2018 б/н (вх. № А/1235 від 06.11.2018) надано відповідь, в якій зазначено, що наказом ДФС України від 02.11.2018 № 2125-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_4С.» позивача поновлено на посаді першого заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області, разом з тим, рішення щодо виплати за час затримки виконання судового рішення ДФС України не приймалось, у зв’язку з чим, підстави для задоволення заяви ОСОБА_4 в Головному управління ДФС у Луганській області відсутні (арк. спр. 45-46).

Також судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач фактично приступив до роботи з 06.11.2018, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_4 на наказах ГУ ДФС у Луганській області від 06.11.2018 № 558-о «Про вихід на роботу ОСОБА_4С.» (арк.спр. 22).

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції” іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню (ч.7 ст. 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

Відповідно до п.34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року “Про практику розгляду судами трудових спорів”, належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.

Отже, аналіз зазначених правових норм, дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року по справі №6-435цс15.

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15 вбачається, що “Виходячи з лексичного значення (тлумачення) поняття “затримка”, як “зволікання”, “проволока”, за змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення”.

Судом встановлено, що відповідачем – ДФС України був виданий наказ від 02.11.2018 за № 2125-о “Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_4С.” було скасовано накази ДФС України від 02.08.2017 № 1821-о “Про звільнення ОСОБА_4С.”, від 28.08.2017 № 1984-о «Про внесення змін до наказу ДФС України від 02.08.2017 № 1821-о» та поновлено ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області лише з 29.08.2017 та на його виконання ГУ ДФС у Луганській області видано наказ від 06.11.2018 № 558-о «Про вихід на роботу ОСОБА_4С.» визначено, що ОСОБА_4 приступив до роботи на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області з 06.11.2018; встановлено ОСОБА_4 посадовий оклад згідно з штатним розписом у розмірі 10088 грн. на місяць та підтверджено спеціальне звання радника податкової та митної справи І рангу; відпускний період для надання щорічної основної відпустки ОСОБА_4 рахувати з 29.08.2017.

Отже, період з 02.02.2018 по 05.11.2018 є часом затримки в поновленні ОСОБА_4 на роботі згідно з рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 у справі №812/1303/17.

Статтею 236 КЗпП України встановлено, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є встановлений судом факт затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі. Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Враховуючи те, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі, допущена до негайного виконання, виконана ДФС України шляхом прийняття наказу від 02.11.2018 за № 2125-о “Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_4С.” лише 02.11.2018, суд приходить до висновку, що позивач має право відповідно до статті 236 КЗпП України на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Жодні заперечення відповідачів судом визнаються незмістовними, оскільки добровільне виконання рішення суду відповідачами – це їх законодавчо встановлений обов’язок. І зазначений обов’язок не є похідним від дій позивача (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), якого поновлено на роботі.

Відповідачі достовірно знали про судове рішення щодо негайного поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено. В силу приписів статті 370 КАС України відповідач – ДФС України станом на 01.02.2018 мав беззаперечні підстави для поновлення позивача на попередньому місці роботи. Однак в порушення приписів ст. 19 Конституції України, ігноруючи положення ст. 14, ст. 370 КАС України стосовно обов’язковості судового рішення, не виконав свого обов’язку щодо поновлення ОСОБА_4 У зв’язку з чим в наявності вина у формі допущеної бездіяльності при наявності обов’язку для вчинення конкретних дій.

При даних спірних правовідносинах вина відповідача – ДФС України полягає в ігноруванні положень ст.ст. 19, 124 Конституції України, ст. 14, ст. 370 КАС України, ст.235 КЗпП України відносно виконання прямого обов’язку щодо негайного поновлення на попередньому місці роботи позивача.

Посилання представника відповідача 2 на те, що наказом ДФС України від 02.11.2018 № 2125-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_4С.» позивача поновлено на посаді першого заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області, разом з тим, рішення щодо виплати за час затримки виконання судового рішення ДФС України не приймалось, у зв’язку з чим, підстави для задоволення заяви ОСОБА_4 в Головному управління ДФС у Луганській області відсутні, судом визнаються незмістовними, оскільки статтею 265 КЗпП України чітко визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому, не зазначення у наказі ДФС України від 02.11.2018 № 2125-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_4С.» про вирішення питання щодо виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу за час затримки виконання судового рішення, не звільняє від обов’язку відповідача 2 здійснити відповідну виплату, оскільки поновлення на посаді працівника також передбачає обов’язок виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права в частині визнання бездіяльності Державної фіскальної служби України протиправою, що виразилися у несвоєчасному поновленні ОСОБА_4 на роботі, суд зазначає наступне.

Під поняттям “дія” слід розуміти активну поведінку суб’єкта. Поняття “бездіяльність” передбачає пасивну поведінку, за якої суб’єкт утримується від вчинення дій, які він повинен вчинити.

В даному випадку відповідач 1 допустив протиправну бездіяльність, порушивши свій обов'язок для вчинення конкретної дії з поновлення ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області.

У зв’язку з тим, що в наявності вина ДФС України у формі допущеної бездіяльності при наявності обов’язку для вчинення конкретних дій, суд вважає що належним способом захисту прав позивача в даному випадку є саме визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України, що виразилися у несвоєчасному поновленні ОСОБА_4 на роботі.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 була визначена середньоденна заробітна плата ОСОБА_4 в розмірі 528,00 грн.

Відповідно до норми тривалості робочого часу, встановленого на 2018 рік, у лютому 2018 року – 20 робочих днів; березень 2018 року - 21 робочих день; квітень 2018 року- 20 робочих днів; травень 2018 року - 19 робочих днів; червень 2018 року - 20 робочих днів; липень 2018 року - 22 робочих дня; серпень 2018 року - 22 робочих дня; вересень 2018 року - 20 робочих днів; жовтень 2018 року - 22 робочих дня; листопад 2018 року - 22 робочих днів.

Враховуючи, що позивач поновлений на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Луганській області 06.11.2018, тому кількість робочих днів за час затримки виконання судового рішення, а саме: з 02.02.2018 по 05.11.2018 складає 189 робочих днів.

Таким чином, враховуючи період затримки виконання вказаної постанови суду, за який позивач просить стягнути середній заробіток - з 02.02.2018 по 05.11.2018, беручи до уваги кількість робочих днів протягом цього періоду (189 робочих днів), сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі складає 99792,00 грн. (189 х 528,00 грн. = 99792 грн.).

Вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з урахуванням належних відрахувань з Головного управління ДФС у Луганській області, у якого безпосередьно перебував у трудових відносинах ОСОБА_4

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки, позивач від сплати судового збору звільнений.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 370 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною бездільності та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_4 на роботі.

Стягнути з ГУ ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445, місце знаходження 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Енергетиків,72) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; адреса проживання 93400, АДРЕСА_1) середній заробіток у сумі 99792,00 грн. (дев’яносто дев'ять тисяч сімсот дев'яносто дві гривні 00 копійок) з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов’язкових платежів за час затримки у період з 02.05.2018 по 05.11.2018 негайного виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року у справі №812/1303/17 в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 23 січня 2019 року.

Суддя ОСОБА_5