Рішення № 79373734, 22.01.2019, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2830/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач 1, ОСОБА_1Л.), ОСОБА_2 (далі – позивач 2, ОСОБА_2І.) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області), в якому позивачі просять суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення виплати пенсії за віком як науковому працівнику ОСОБА_1;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_2;

- зобов’язати відповідача витребувати пенсійну справу або відновити її, перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком як науковому працівнику ОСОБА_1 з 07.10.2009, з врахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст.ст. 27, 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, як не працюючому пенсіонеру, з надбавкою для пенсії, як дитині війни, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 та здійснювати виплату пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;

- зобов’язати відповідача витребувати пенсійну справу або відновити її, перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 07.10.2009, з врахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст.27,42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, як не працюючому пенсіонеру, з надбавкою до пенсії як дитині війни, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 та здійснювати виплату пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;

- встановити контроль виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що до липня 1997 року проживали у м. Сєвєродонецьку, ОСОБА_1 отримував пенсію за віком як науковий працівник, ОСОБА_2 отримувала пенсію за віком, надалі виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв’язку із чим виплату пенсій припинено. Із змісту позовної заяви вбачається, що 23.05.2018 позивачі через представника за нотаріально посвідченою довіреністю – ОСОБА_3 звернулись до відповідача із заявами про перерахунок та поновлення виплати пенсій з 07.10.2009, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючим пенсіонерам, дітям війни, здійснити запити недостатніх для поновлення виплат документів.

Позивачі зазначають, що листами УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 9052/02-21 та № 9053/02-21 від 04.06.2018 в поновленні їм виплати пенсій за віком відмовлено.

Позивачі вважають протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення та не перерахування виплати раніше призначених пенсій (арк.спр.5-9).

Позивачі та представник позивачів в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, просили розглянути справу без їхньої участі (арк.спр.5-9).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином (арк.спр.212).

06.11.2018 від відповідача до відділу обліку та звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 31329/2018 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог у зв’язку із їх необґрунтованістю.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття в судове засідання учасників справи та відсутність потреби заслухати свідча чи експерта, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу у письмову провадженні, відповідно до частини 9 статті 205 КАС України.

Судом по справі були вчинені такі процесуальні дії:

- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 прийнято позову заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження (арк.спр.1-2).

- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 було зобов’язано позивача надати суду інформацію та докази на підтвердження того, що позивачем з 1996 року по час звернення з даним позовом до суду не втрачено громадянства України ( т.1 арк.спр.103);

- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 витребувано додаткові докази (арк.спр.65);

- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів (арк.спр.81);

- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 витребувано додаткові докази (арк.спр.82);

- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (арк.спр.207).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, є громадянином України, паспорт для виїзду за кордон № АС727799 від 14.06.1997 (арк.спр.18, 20).

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікацій номер НОМЕР_2, є громадянином України, паспорт для виїзду за кордон № АС 727800 від 14.06.1997 (арк.спр.19,21).

Відповідно до інформації від 14.11.2018 № 616471-522/5-2507, наданої Посольством України в Державні Ізраїль, позивачі перебувають на постійному консульському обліку за паспортами України для виїзду за кордон, паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що підтверджує громадянство України (арк.спр.74).

Відповідно до протоколу № 12/180 від 28.05.1997, ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком з 23.05.1997 довічно (арк.спр.42).

Згідно протоколу 12/169 від 02.11.1992, ОСОБА_2 було призначено пенсію за віком з 07.10.1992 безстроково (арк.спр.54).

Із матеріалів справи вбачається, що 23.05.2018 ОСОБА_1 звернувся через уповноваженого представника на підставі апостильованої довіреності від 22.03.2018 від – ОСОБА_3 до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою при призначення/перерахунок пенсії в якій просив перерахувати, поновити пенсію з 07.10.2009, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, дитини війни, здійснити запит недостатніх для поновлення виплати пенсії документів (арк.спр.93,95).

23.05.2018 ОСОБА_2 звернулась до відповідача через уповноваженого представник на підставі апостильованої довіреності від 22.03.2018 – ОСОБА_3 із аналогічною заявою про призначення/перерахунок пенсії (арк.спр.100,102).

Разом з тим, вказані заяви від позивача 1 та позивача 2 були отримані посадовими особами УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області 29.05.2018, про що свідчать відповідні записи № 4439 та 4440 в Журналі реєстрації документів від підприємств, організацій, установ, підприємців та громадян № 01-37 (арк.спр.107-204).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до листів УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 04.06.2018 за № 9052/02-21 та 9053/02-21, заяви позивача 1 та позивача 2 вважаються не поданими відповідно до Порядку подання документів до органів Пенсійного фонду України, оскільки позивачі не звернулись до спеціалістів відділу обслуговування громадян. Відповідачем у своїх листах від 04.06.2018 за № 9052/02-21 та 9053/02-21 зазначено про те, що вказані листи не є рішеннями або відмовою в поновленні виплати пенсії. Заяви розглянуті згідно закону «Про звернення громадян» (арк.спр.10,11).

У свою чергу, із змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що 29.05.2018 на адресу управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області поштовим зв’язком надійшли заяви позивачів про призначення/перерахунок пенсій від 23.05.2018.

Відповідач у відзиві на позову заяву зазначає, що оскільки позивачі особисто або через законного представника не звернулись до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про поновлення виплати пенсії, тому відповідачем не було прийнято рішення про відмову в поновленні виплати пенсії у розумінні частини п’ятої статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та пункту 4.3 Порядку № 22-1 (арк.спр.39-41).

Відповідачем долучено до матеріалів справи копію поштового конверту ОСОБА_3 № 519310798524 8, копію якого засвідчено в.о. начальника УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області ОСОБА_4 (арк.спр.61).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Документом, що посвідчує громадянство України, серед іншого, є паспорт громадянина для виїзду за кордон (пункт 3 статті 5 Закону України «Про громадянство України»).

Законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за №1058 (далі – Закон № 1058-IV).

Стаття 4 Закону № 1058-IV, визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 за № 3721-XII, право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком (абзац перший частини першої статті 9 Закону № 1058-IV ).

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Так, відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п’ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Крім того, частиною другою статті 49 Закону № 1058-IV передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, відповідачем розпорядження (рішення) про поновлення/перерахунок або про відмову в поновленні/перерахунку пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не приймались.

Разом з тим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846) (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Отже, аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють порядок призначення (перерахунок) пенсії, суд приходить до висновку, що законодавством передбачена можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі № 757/12134/14-а.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 2.8 Порядку № 22-1 визначено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам’ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

Також пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням. Надані документи та заява зберігаються в пенсійній справі.

Виходячи із змісту листів УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 04.06.2018 № 9052/02-21 та 9053/02-21, підставою для не розгляду заяв позивача 1 та позивача 2 є подання документів працівникам управління до функціональних обов’язків яких не належить прийом документів щодо призначення, перерахунку пенсії або поновлення виплати пенсії (арк.спр.10.11).

У свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що позивачі звернулись до відповідача із заявами про призначення/перерахунок пенсій від 23.05.2018 через уповноваженого представника - ОСОБА_3 засобами поштового зв’язку, про що свідчить Журнал реєстрації документів від підприємств, організацій, установ, підприємців та громадян № 01-37 та копією конверту 519310798524 8 (арк.спр.61, 107-204).

Таким чином, аналізуючи чинне законодавство України, яке регулює спірні правовідносини, на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позивачі звернулись до управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядок та у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV та Порядком № 22-1.

Суд зазначає, що відповідач відповідно до вимог пункту 4.2 Порядку 22-1 не був обмежений правом вимагати від позивачів дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих документів.

Таким чином, після отримання відповідних заяв від представника позивачів про поновлення/перерахунок пенсій, відповідач повинен був розглянути ці заяви та прийняти мотивовані рішення.

Проте, за наслідками розгляду заяв представника позивачів, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області не прийняло рішення про поновлення/перерахунок чи про відмову в поновлені/перерахунку пенсії, а надав відповідь листами від 04.06.2018 № 9052/02-21 та 9053/02-21, чим порушив вимоги статті 45 Закону № 1058-ІV та пунктів 4.2, 4.3, 4.10 Порядку № 22-1.

Щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає таке.

У рішеннях по справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росії, Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації ОСОБА_5 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої ОСОБА_5 Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки в силу частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено обов'язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунку) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.

З урахуванням відсутності відповідних розпоряджень (рішень) управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, суд вважає, що заявлені позивачами вимоги є передчасними, оскільки до прийняття відповідного рішення спір про поновлення/перерахунок пенсій не може бути предметом судового розгляду в даній адміністративній справі.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, зобов’язавши управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення/перерахунок пенсій від 23.05.2018 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з обранням належного та ефективного способу захисту порушених прав позивачів.

Щодо вимог позивачів витребувати пенсійні справи, суд зазначає наступне, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 було зобов’язано УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області надати у встановлений судом строк належним чином засвідчені копії пенсійних справ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (арк.спр.1-3) .

Вказану ухвалу суду від 16.10.2019 відповідачем було виконано та надано для долучення до матеріалів справи належним чином засвідчені пенсійні справи позивачів, у зв’язку із чим у суду відсутні підстави щодо зобов’язання відповідача відновити пенсійні справи позивачів, оскільки вони перебувають в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області й на виконання ухвали суду від 16.10.2019 були надані суду.

Щодо вимоги позивачів встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб’єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.1118067101.1 від 25.08.2018 (арк.спр.30).

При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_2 було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.1118066206.1 від 25.08.2018 (арк.спр.31).

Оскільки позов задовольняється частково, відповідно до приписів частини третьої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу 1 та позивачу 2 понесені ними і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 352,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код юридичної особи 21792459, місцезнаходження юридичної особи: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: Держава Ізраїль, АДРЕСА_1) про призначення/перерахунок пенсії від 23 травня 2018 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код юридичної особи 21792459, місцезнаходження юридичної особи: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: Держава Ізраїль, АДРЕСА_1) про призначення/перерахунок пенсії від 23 травня 2018 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_6