Рішення № 79373454, 09.01.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 січня 2019 року м. Ужгород№ 807/513/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2,

відповідача: Закарпатська митниця ДФС, представник - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання наказу протиправним та поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 21 січня 2019 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС, яким просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ Закарпатської митниці ДФС від 17 травня 2018 року №431-о "Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби", яким було звільнено ОСОБА_1 з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС, поновити ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС та зобов’язати Закарпатську митницю ДФС виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

17 травня 2018 року Закарпатською митницею ДФС видано наказ № 431-о «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби», згідно якого 18 травня 2018 року було звільнено ОСОБА_1, старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 (Косино) митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС, із займаної посади відповідно до п.4 ч.1 ст. 66 Закону №889-VIII.

Позивач вважає вищевказаний наказ Закарпатської митниці ДФС протиправним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, звільнення проведено незаконно та з грубим порушенням вимог чинного законодавства, що регулює відносини проходження та припинення державної служби.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, згідно якого вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку із правомірністю оскаржуваних дій митниці. Позивач під час здійснення митного контрою та митного оформлення транспортного засобу 12 січня 2018 року, під час перебування на державній службі діяв у спосіб, що суперечить Конституції та Законам України, а саме: свідомо визначив і застосував недостатні обсяги та форми митного контролю, недостатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, що у свою чергу призвело до незаконного переміщення через митний кордон України каміння бурштину.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив суд у їх задоволенні відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

12 січня 2018 року о 11 год. 27 хв., на ділянку «виїзд з України», через міжнародний пасажирський для автомобільного сполучення пункт пропуску «Косино-Барабаш» на державному кордоні України з Угорщиною, заїхав транспортний засіб, під керуванням громадянина України ОСОБА_4, який слідував із України до Угорської Республіки.

12 січня 2018 року на робочому місці перебувало двоє інспекторів з чотирьох, які передбаченні штатним розписом, оскільки один перебував у відпустці, а інший на лікарняному. Митні формальності відносно вказаного транспортного засобу здійснював позивач.

Об 11 год. 40 хв. транспортний засіб з реєстраційним номером СЕ 4893 АО виїхав із зони митного контролю у напрямку «виїзд з України».

Після перетину митного кордону України вказаним транспортним засобом, співробітниками контролюючих органів Угорщини в пункті пропуску «Барабаш» (суміжний з міжнародним автомобільним пунктом пропуску «Косино») за допомогою рентген - сканеру було виявлено факт незаконного перевезення через державний кордон України в Угорщину каміння бурштину.

Факт виявлення за допомогою рентген - сканеру каміння бурштину підтверджується матеріалами справи зокрема листом Національної Податкової та Митної Адміністрації Податкової та Митної дирекції Саболч-Сатмар-Берегівської області від 07.03.2018 року вих. № 2087508081/2018, де вказано, що огляд автомобіля НОМЕР_1 було проведено рентген-сканером, що слугувало підставою для проведення поглибленого митного огляд, в ході якого були виявлені каміння бурштину у схованках пасажирського відсіку мікроавтобуса. Тайниками послужили: ящик, розташований під сидіннями (навколо опори сидіння), встановлені не заводом виробником; спеціально виготовлена порожнина у стіні між пасажирським та багажним відсіками; не заводський відсік для зберігання речей, встановлений між водієм та пасажирами. Всього було виявлено 85 поліетиленових пакетів з камінням бурштину, загальною кількістю 862 кг., вартістю 49 134 000 угорських форинтів (або 158 788, 67 євро станом (5 021 347,40 грн.) на 12.01.2018 року).

Пункт пропуску «Косино-Барабаш» з боку України рентген-сканером не обладнаний, а митний огляд проводиться інспекторами лише за допомогою виділених ліхтариків.

Після вказаної події, дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Закарпатської/митниці ДФС відповідно до ст. 69, 71, 72. 77 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року на підставі наказу Закарпатської митниці ДФС від 15 січня 2018 року за № 12 «Про відкриття дисциплінарного провадження», здійснено дисциплінарне провадження відносно старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 Косино митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 за фактом неналежного виконання ним своїх посадових обов'язків під час здійснення митних формальностей мікроавтобусу марки «Mercedes Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2, у якому посадовими особами митних органів Угорщини було виявлено каміння бурштину.

Комісією, на підставі наявних в неї матеріалів, було прийнято рішення, яке викладено у Висновку від 15 травня 2018р., де вказано, що в діях старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 (Косино) митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 містяться ознаки дисциплінарних проступків передбачених ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу», а саме:

п.1. порушення ОСОБА_5 державного службовця;

п.4. дії, що шкодять авторитету державної служби;

п.5. невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

п.6. недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

п.7. перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

п.9. використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або неправомірних особистих інтересах інших осіб;

п.15. прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Наказом від 17.05.2018 року № 431-о "Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби", 18.05.2018 року відповідача було звільнено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС, відповідно до п.4 ч.1 ст.66, ст.77, п.4 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" підставами для припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України "Про державну службу" підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 66 Закону України "Про державну службу", звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

У відповідності до п. 1, п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" дисциплінарним проступком є порушення ОСОБА_5 державного службовця та використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

З аналізу вказаних норм, матеріалів витребовуваної судом дисциплінарної справи (розпочатої 15.01.18р. та завершеної 25.05.2018р.) та наказу від 17.05.2018 року № 431-о "Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби" суд констатує, що позивач був звільнений саме за порушення ОСОБА_5 державного службовця, перевищення службових повноважень та використання повноважень в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

Встановлення відповідачем вчинення позивачем інших дисциплінарних проступків, зазначених в оскаржуваному наказі, а саме: дії, що шкодять авторитету державної служби, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, недотримання правил внутрішнього службового розпорядку, прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу – не тягнуть за собою такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби.

Даючи визначення дисциплінарного проступку (ст.65 ч.1 Закону України "Про державну службу") законодавець вказав й на суб’єктивну складову такого проступку, а саме: на суб’єктивне ставлення порушника дисципліни до вчинюваного ним проступку (винність).

Щодо твердження представника відповідача про те, що позивачем було вчинено дисциплінарний проступок, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", а саме: порушення ОСОБА_5 державного службовця, то суд констатує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про державну службу" до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Закон України "Про державну службу" не містить чітких ознак діяння, яке слід кваліфікувати як порушення ОСОБА_5. Суть порушення ОСОБА_5 пов’язана з такими істотними проступками (вчинками) службовця, які повністю суперечать тому, що на нього покладено, підривають довіру до нього як носія влади та унеможливлюють подальше виконання ним своїх функцій.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.01.2007 р., справа № К-29167/06 - незначні факти порушення, які суттєво не впливають на роботу органу, не можуть бути підставою для припинення державної служби за порушення ОСОБА_5.

ОСОБА_5 передбачає дію (дії) або бездіяльність державного службовця, які порушують одне або декілька зобов'язань, які складають зміст ОСОБА_5.

Суд відзначає, що як порушення ОСОБА_5 може бути кваліфіковано лише недотримання Конституції України та законів України, а не будь-яких нормативно-правових актів взагалі. Тому недотримання, в тому числі невиконання, порушення підзаконних нормативних актів (указів Президента України, постанов Кабінету міністрів України, наказів Державної митної служби України та її органів) не становить порушення ОСОБА_5.

ОСОБА_5 є порушення державним службовцем зобов'язання сумлінно виконувати свої обов'язки, тобто несумлінне їх виконання. Отже, невиконання або неналежне виконання посадовою особою митного органу своїх службових обов'язків є дисциплінарним порушенням, а несумлінне виконання обов'язків - порушенням ОСОБА_5. Різниця між цими правопорушеннями полягає в колі обов’язків (основні чи службові) та ставленні до них правопорушника (сумлінному чи несумлінному).

Обов’язками, несумлінного виконання яких є порушення ОСОБА_5, є обов’язки, які зазначені в Законі України "Про державну службу", тобто основні (загальні) обов’язки державних службовців. Така правова позиція наведена Вищим адміністративним судом України у справі № К-27395/09.

Так, припинення державної служби з підстав порушення ОСОБА_5 є заходом відповідальності за невиконання обов’язків державного службовця, визначених у ст. 36 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до вимог п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

П. 10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну службу" надано визначення терміну службова дисципліна - неухильне додержання ОСОБА_5 державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України "Про державну службу" зазначено, що державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни.

Конституційний Суд України у справі про відповідальність юридичних осіб (рішення від 30 травня 2001 року в справі № 1-22/2001), аналізуючи приписи п. 22 ст. 92 Конституції України, зазначив, що ця норма спрямована не на встановлення видів юридичної відповідальності. Цією нормою визначено, що винятково законами України мають врегульовуватися засади цивільно-правової відповідальності, підстави кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад), та відповідальність за них. Загальновизнаним є поділ юридичної відповідальності за галузевою структурою права на цивільно-правову, кримінальну, адміністративну та дисциплінарну.

Відповідно до вищезазначеного, звільнення з державної служби за порушення ОСОБА_5 є спеціально обумовленим видом відповідальності, на який не поширюються строки для застосування і зняття дисциплінарних стягнень.

З наведених вище положень чинного законодавства суд робить висновок, що за неналежне (несумлінне) виконання посадових обов’язків, позивача, як державного службовця, може бути притягнуто як до дисциплінарної відповідальності, так і звільнено за порушення ним ОСОБА_5.

Отже, щоб порушення могло бути кваліфіковане (визначене) як порушення ОСОБА_5, воно повинно бути більш тяжким, більш суттєвим, ніж порушення щодо невиконання чи неналежного виконання службових обов’язків, яке є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Аналогічна позиція зазначена у Постанові ВАС України від 27.04.2011 року, винесеній за результатами розгляду справи К-19960/08 (номер в ЄДРСР 16783388).

Стосовно здійснення митного контролю та митного оформлення транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України слід повідомити наступне.

Ст. 3 МК України визначено, що «При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України».

Ст.342 МК України визначає усне опитування громадян та посадових осіб підприємств для забезпечення митного контролю посадовими особами органу доходів і зборів; усне опитування громадян та посадових осіб підприємств під час здійснення митного контролю - це отримання посадовою особою органу доходів і зборів інформації, що має значення для здійснення митного контролю, від осіб, які володіють такою інформацією.

Відповідно до ч. 3 ст. 320 Митного кодексу України визначено, що якщо за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів за рішенням митниці (митного посту) можуть бути здійснені без пред'явлення зазначених товарів, транспортних засобів митниці (митному посту) або з пред'явленням, але без проведення їх митного огляду. Центральний орган виконавчої впади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, здійснює координацію діяльності державних органів, що здійснюють контроль за переміщенням через митний кордон окремих видів товарів».

Вичерпний перелік підстав для огляду та переогляду транспортних засобів відповідно до ст. 338 Митного кодексу України визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України».

Відповідно до вищезгаданої постанови визначено:

- відсутність або не підтвердження відомостей про здійснення в повному обсязі митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний

кордон України та/або межі зони митного контролю поза робочим часом, установленим для митного органу;

- переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах

контрольованого прикордонного району, прикордонної смуги поза місцем розташування митного органу або поза зонами митного контролю;

- переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення маршрутом

або у спосіб, що є нехарактерним для переміщення такого виду товару, транспортного засобу;

- переміщення товарів за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення

предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил;

- переміщення громадянами товарів в обсязі, що не є обґрунтованим у разі переміщення особистих речей;

- наявність ознак облаштування товарів, транспортних засобів комерційного призначення спеціально виготовленими сховищами (тайниками) або використання інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення товарів;

- наявність ознак надання одним товарам вигляду інших;

- припущення за результатами використання технічних засобів митного контролю про те, що переміщувані через митний кордон України товари заборонені або обмежені до такого переміщення згідно із законодавством;

- виявлення в результаті використання технічних засобів митного контролю місць у товарах, транспортних засобах комерційного призначення, які можуть використовуватися для приховування товарів від митного контролю;

- невідповідність даних, отриманих під час використання технічних засобів митного контролю, даним, що містяться у товаросупровідних та інших документах (відомостях), які подаються для митного контролю;

подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або виявлення у поданих документах недостовірних даних;

- переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок використання службового становища посадовими особами митного органу.

- одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмових доручень за формою згідно з додатком у рамках кримінального провадження, оперативно-розшукової або контррозвідувальної справи.

Судом встановлено, що інформація щодо переміщення через державний кордон України каміння бурштину в транспортному засобі - мікроавтобусі марки «Mercedes Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2, в т.ч. з ознаками приховування не надходила в установленому порядку від правоохоронних органів.

Ч2 ст. 368 Митного кодексу України встановлено, що за результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

Крім того, ч. 5 ст. 368 Митного кодексу України, встановлює, що крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що пункт пропуску «Косино-Барабаш» з боку України рентген-сканером не обладнаний, а митний огляд проводиться інспекторами лише за допомогою виділених ліхтариків.

Факт виявлення за допомогою рентген - сканеру каміння бурштину Угорською стороною в тайниках, які візуально не спостерігалися встановлено та підтверджено матеріалами справи.

Оскільки у позивача були відсутні технічні засоби (рентген - сканер), за допомогою яких митні органи Угорщини виявили каміння то ним були вчинені всі необхідні дії для правильного митного огляду та оформлення транспортного засобу і виявлення контрабанди.

Слід вказати, що наявні у позивача засоби не давали змогу виявити прихований в тайниках транспортного засобу товар.

Аналогічна позиція була викладена у Постанові Вищого адміністративного суду від 12 лютого 2013 року (номер провадження К/9991/38853/11), де і було досліджено питання виявлення прихованого товару за допомогою рентген - сканеру Угорською стороною та поновлено працівника на посаді.

Крім того Відповідачем не було надано жодних обґрунтувань та належних доказів того, у чому полягає особлива тяжкість визначених порушень позивача з огляду на вищезгадане, а головне, доказів встановлення умисності допущених позивачем порушень та настання тяжких наслідків, які мали місце внаслідок допущених порушень.

Юридична відповідальність особи, в тому числі і за порушення ОСОБА_5 державного службовця, настає лише у випадку вчинення нею правопорушення. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. В контексті спірних правовідносин, це, зокрема, означає, що позивач повинен відповідати за порушення, які вчинені ним особисто.

Таким чином, відповідачем не було доведено, що несумлінне виконання позивачем своїх посадових обов’язків визначених у посадовій інструкції є порушенням саме ОСОБА_5 державного службовця.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням вищевикладеного та встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що наказ відповідача від 17.05.2018 року №431-о було прийнято без дотримання вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, а відтак, позов підлягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами ст.235 ч.2 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

В матеріалах справи міститься Довідка № 07-70-05/39-1093 від 20.06.2018 року про середню заробітну плату ОСОБА_1, відповідно до якої середньомісячний розмір заробітної плати складає 7359,33 грн., середньогодинний розмір заробітної плати складає 46,14 грн.

Виходячи з наведеного, за час вимушеного прогулу позивача за період з 18.05.2018 року по 09.01.2019р. стягненню на його користь підлягає 56912,15 грн..

Відповідно до п.2, п.3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Відтак, постанова суду в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць в розмірі 7359,33 грн. підлягає негайному виконанню.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищеперераховане Відповідачем не доведено законність та правомірність прийняття оскаржуваного наказу, в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, а позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання наказу протиправним та поновлення на посаді - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Закарпатської митниці ДФС від 17 травня 2018 року №431-о "Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби", яким було звільнено ОСОБА_1 з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС.

Поновити ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС.

Стягнути з Закарпатської митниці ДФС (Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ - 39515893) на користь ОСОБА_1 (Закарпатська обл., Свалявський район, м. Свалява, вул. Річкова, 15, РНОКПП - НОМЕР_3) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 травня 2018 року по 09 грудня 2019 року в розмірі 56912,15 грн. (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот дванадцять гривень п’ятнадцять копійок).

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць в розмірі 7359,33 грн. (сім тисяч тристо п'ятьдесят дев'ять гривень тридцять три копійки) підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяОСОБА_6