Ухвала суду № 79373330, 16.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 квітня 2018 року № 810/1756/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в місті Києві клопотання про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Бородянського районного центру зайнятості Київської області про визнання протиправним наказу та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати протиправним наказ Бородянського РЦЗ Київської області від 28.03.2018 р. № 180328 та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

В п. 6 прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Обґрунтовуючи підстави щодо звільнення від сплати судового збору, заявник посилається на п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір».

Дослідивши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке:

пунктом 21 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Так, ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В силу приписів ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Оскільки правовідносини у даній справі виникли між сторонами в порядку адміністративного судочинства на захист прав та інтересів позивача з боку порушення суб'єктом владних повноважень його прав, а не з підстав встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України тощо, що розглядаються в порядку окремого провадження місцевими загальними судами за правилами цивільного судочинства, підстав для застосування до позивача вимог п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» не вбачається.

Інших обставин в обґрунтування підстав звільнення позивача від сплати судового збору, або пільг щодо такої сплати в розумінні вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАСУ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, - ч. 2 ст. 8 Закону.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (ст. 8 КАСУ) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Крім того, суд вбачає за доцільне зазначити, що у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. В свою чергу, позивачем жодним чином не обґрунтовано підстави неможливості сплати судового збору за подання даного позову, а також не підтверджено дані обставини жодними документальними доказами.

Посилання позивача як на підставу звільнення його від сплати судового збору у спосіб, передбачений п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір», є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 8 КАСУ, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, - ч. 2 ст. 8 КАСУ.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору у спосіб, запропонований позивачем. Крім того, жодними засобами доказування (документально підтверджуючі докази) наявності чи відсутності коштів у заявника, останнім суду не підтверджено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 133, 243, 246, 256 КАСУ, суд

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Брагіна О.Є.