Рішення № 79373207, 21.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року

Справа № 160/9567/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ” про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ” (надалі – відповідач), в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ” (код ЄДРПОУ 38529727) податковий борг у розмірі 46271,34 грн. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належать відповідачу в дохід бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за підприємством рахується податковий борг у розмірі 46 271,34 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості (45712,66 грн.) та земельного податку з юридичних осіб (558,68 грн.).

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/9567/18 передана судді Віхровій В.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 р. позовну заяву прийнято та відкрито спрощене провадження без виклику учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідачем у визначений законодавством строк відзиву на позовну заяву не подано.

Згідно з ч.1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справлення податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України .

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов’язаний у встановленому порядку вести облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ” (код ЄДРПОУ 38529727) перебуває на обліку в Коломийському управлінні ГУ ДФС в Івано-Франківській області як платник податків, що покладає на нього обов’язок сплачувати у встановленому порядку і розмірі передбачені законом податки і збори.

Податковий борг у розмірі 46271,34 грн. виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених податкових зобов’язань зі сплати:

-податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості згідно податкової декларації №9021986437 від 16.02.2017 р. терміном сплати 29.07.2017 р., 29.10.2017 р., 29.01.2018 р. в сумі 15237,14 грн. за другий квартал 2017 р., за третій квартал 2017 р. в сумі 15237,76 грн., за четвертий квартал 2017 р. – 15237,76 грн. Загальний розмір боргу з даного виду податку з урахуванням часткової сплати в сумі 0,62 грн. становить 45712,66 грн.;

-земельний податок з юридичних осіб згідно податкового розрахунку земельного податку №9021986256 від 16.02.2017 р. терміном сплати 30.06.2017 р., 30.07.2017 р., 30.08.2017., 30.09.2017 р.. 30.10.2017 р., 30.11.2017 р., 30.12.2017 р., 30.01.2018 р. за травень-грудень 2017 р. в сумі 69,95 грн. щомісяця та за грудень 2017 р. в сумі 69,99 грн. Загальний розмір боргу з даного виду податку з урахуванням часткової сплати в сумі 0,96 грн. становить 558,68 грн.

Позивачем суду надано Довідку про борг за платежами від 28.11.2018 р. Коломийського управління ГУ ДФС у Івано-Франківській області, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ” має заборгованість за платежем: земельний податок з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010500) у розмірі 558,68 грн., податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010400) у сумі 45712,66 грн. Загальний розмір заборгованості складає 46271,34 грн.

Наявність заборгованості у розмірі 46271,34 грн. підтверджується даними довідки про заборгованість та розрахунком недоїмки, наявними в матеріалах справи.

Згідно п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно ч.ч. 287.3, 287.4 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до пп.266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (пп.266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).

Однак, відповідач в установлені законом строки податкові зобов’язання не сплатив.

Згідно ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (п. 59.1).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.59.3).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4).

На виконання положення ст. 59 Податкового кодексу України Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області було сформовано податкову вимогу форми «Ю» №4261-17 від 02.08.2017 р., направлено рекомендованим поштовим відправленням на адресу підприємства, що підтверджується матеріалами справи. Згідно відмітки Укрпошти поштове відправлення 21.08.2017 р. було повернуто у зв’язку із закінченням строку зберігання.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ч. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як зазначено у п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що заборгованість по сплаті податків є узгодженою, остання підлягає стягненню у встановленому законом порядку. Відтак позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, у даній справі судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ” про стягнення податкового боргу, - задовольнити;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ” (код ЄДРПОУ 38529727) податковий борг у розмірі 46271,34 грн. (сорок шість тисяч двісті сімдесят одна грн., 34 коп.) з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ” (код ЄДРПОУ 38529727) в дохід бюджету.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Рішення не набрало законної сили 21.01.19

Суддя В.С. Віхрова

З оригіналом згідно

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун