Ухвала суду № 79373149, 24.01.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

24 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2333/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідачів Піддубного О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області про визнання дій Залаззівської сільської ради Любешівського району Волинської області при прийнятті рішення №17/23 від 05.03.2017 "Про розробку містобудівної документації "Детальний план території" орієнтованою площею 0,25 га в районі АДРЕСА_1 протиправними, скасування рішення Залаззівської сільської ради Любешівського району Волинської області №17/23 від 05.03.2017 "Про розробку містобудівної документації "Детальний план території" орієнтованою площею 0, 25 га в районі АДРЕСА_1, зобов'язання Любешівську селищну раду Любешівського району Волинської області повторно розглянути на засіданні чергової сесії Любешівської селищної ради заяву ОСОБА_1 від 21.02.2017 №38 про внесення змін до генерального плану забудови села.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подане клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке мотивоване тим, що позивачу сало відомо про наявність оскаржуваного рішення лише 25.10.2018 року, після отримання листа Любешівської районної державної адміністрації № 1428/24/2-18 від 18.10.2018 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

В ухвалі суду від 20.11.2018 року також вказано, що на момент відкриття провадження у справі, у суду були відсутні підстави вважати пропущеним строк звернення до суду.

17.12.2018 від представника Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивоване тим, що відповідно до ч.4 ст.122 КАС України для звернення до суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В позовній заяві позивач зазначає, що про існування рішення Залаззівської сільської ради Любешівського району Волинської області №17/23 від 05.03.2017 "Про розробку містобудівної документації "Детальний план території" він дізнався, коли отримав копію вказаного рішення у відповідь на адвокатський запит 25.10.2018. Проте, на думку представника відповідача, зазначена обставина не відповідає дійсності, оскільки позивачу про існування вищевказаного рішення було відомо ще в травні 2017 року.

Зазначена обставина підтверджується тим, що при зверненні 03.05.2017 року до Любешівського районного суду Волинської області з позовом про визнання протиправним та скасування рішень органу місцевого самоврядування, ОСОБА_1 долучено до позовної заяви копію рішення Залаззівської сільської ради Любешівського району Волинської області №17/23 від 05.03.2017 "Про розробку містобудівної документації "Детальний план території", а відтак позивачу про існування оспорюваного рішення відповідача було відомо ще 05.03.2017 року.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив суд позовну заяву ОСОБА_1 до Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, залишити без розгляду.

В судове засідання 3 січня 2019 року позивач та представник позивача не прибули. Проте, як позивач так і представник позивача 02.01.2019 року подали суду письмові заяви-клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим судовий розгляд справи було відкладено на 14.01.2019 року.

В судове засідання призначене на 14.01.2019 року позивач та представник позивача не прибули. 14.01.2019 року подали суду повторні заяви-клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 22.01.2019 року.

В судове засідання 22.01.2019 року позивач не прибув. Представник позивач подав суду письмові заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.

В судовому засіданні 24.01.2019 року позивач та представник позивача просили суд в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Представник відповідача просив суд позовну заяву ОСОБА_1 до Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, залишити без розгляду.

У вказаних запереченнях представник позивача наголошував на тому, що твердження представника відповідача про те, що позивачу, станом на 3 травня 2017 року, було відомо про наявність оскаржуваного рішення від 05.03.2017 року № 17\23 не відповідає дійсності та не підтверджено належними доказами.

Крім того, відсутні належні докази про звернення до Ківерцівського районного суду про надання матеріалів справи для ознайомлення так як і відсутній доказ у вигляді супровідного листа цього суду, про надання копій документів, долучених до клопотання про залишення позовної заяви без розгляду представнику відповідача, а відтак, у представника позивача наявний сумнів щодо належності та достовірності зазначених доказів.

Також, представник позивача наголошує, що позивачу стало відомо про оскаржуване рішення лише 25.10.2018 року, після отримання листа Любешівської районної державної адміністрації № 1428/24/2-18 від 18.10.2018 року, а від так, саме з 25.10.2018 року у позивача виникло право на звернення до суду із вказаним позовом.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів передбачено конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

З долученої представником відповідача до клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, копії позовної заяви від 03.05.2017 вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Любешівського районного суду Волинської області з позовом про визнання протиправним та скасування рішень органу місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити дії, у додатку №9 якої ОСОБА_1 зазначено: копія рішення Залаззівської сільської ради Любешівського району Волинської області від 05.03.2017 №17/23 (а.с.73-74)

Зазначена позовна заява зареєстрована Любешівським районним судом Волинської області 03.05.2017 року, підписана ОСОБА_1(а.с.74)

Таким чином, суд вважає, що станом на 03.05.2017, тобто, день звернення до Любешівського районного суду Волинської області з позовом про визнання протиправним та скасування рішень органу місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити дії, ОСОБА_1 було відомо про існування рішення Залаззівської сільської ради Любешівського району Волинської області №17/23 від 05.03.2017 "Про розробку містобудівної документації "Детальний план території", оскільки копію зазначеного рішення ОСОБА_1 долучено до позовної заяви, поданої до Любешівського районного суду Волинської області 03.05.2017 року.

В заяві від 13.11.2018 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також в письмових запереченнях на клопотання про залишення позову без розгляду, представник позивача вказує на те, що про результат прийнятого рішення Залаззівської сільської ради Любешівського району Волинської області №17/23 від 05.03.2017 позивач дізнався 25.10.2018 року після отримання копії такого рішення на підставі адвокатського запиту адвоката ОСОБА_2

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам суд зазначає, що частина 2 статті 122 КАС України обумовлює початок перебігу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, за захистом прав, свобод та інтересів особи, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначена норма КАС України не пов'язує початок перебігу строку звернення до суду з часу, коли особа фактично отримала оскаржуване рішення.

В матеріалах справи наявні докази того, що станом на 03.05.2017, тобто, день звернення до Любешівського районного суду Волинської області з позовом про визнання протиправним та скасування рішень органу місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити дії, ОСОБА_1 було відомо про існування рішення Залаззівської сільської ради Любешівського району Волинської області №17/23 від 05.03.2017 "Про розробку містобудівної документації "Детальний план території", а відтак, посилання як позивача так і представника позивача на те, що строк звернення до суду починає свій відлік саме з 25.10.2018 року є помилковим.

Також суд враховує і ту обставину, що в судовому засіданні позивачем не заперечувалась сама обставина звернення до Любешівського районного суду Волинської області із вказаним вище позовом ні щодо строків звернення із такою позовною заявою, а відтак у суду наявні підстави вважати, що ОСОБА_1, станом на 03.05.2017 року, було відомо про існування рішення Залаззівської сільської ради Любешівського району Волинської області №17/23 від 05.03.2017, яке, в межах цієї справи, позивач просить визнати протиправним та скасувати.

Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Частиною третьою статті 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Як встановлено судом, про існування спірного рішення позивачу було відомо в травні 2017 року, в той час як з позовом до Волинського окружного адміністративного суду звернувся 15.11.2018, а відтак з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Підстав, які б свідчили про обґрунтовану неможливість своєчасного звернення ОСОБА_1 до суду із вказаним позовом, судом не встановлено, а відтак суд вважає про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ю.Ю. Сорока