Рішення № 79372051, 23.01.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1540/4208/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд міста ОСОБА_1

під головуванням судді Єршової Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,

представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_1,

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 40199728, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №092/18 від 23 лютого 2018 року про визнання ОСОБА_2 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.; закриття справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 188-42 КУпАП; стягнення з відповідача компенсації за завдану моральну шкоду у сумі 10000,00 грн. Також позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення №092/18 від 23 лютого 2018 року.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що позивач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не отримував протоколу про порушення правил містобудування, не надавав відповідачу особистих пояснень, відтак був позбавлений права на правовий захист під час розгляду щодо нього справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, позивач зазначає, що під час розгляду справи посадовою особою відповідача ним були грубо порушені норми законодавства, оскільки не було належним чином з’ясовано обставини, що мають значення для прийняття правомірного рішення, не досліджено достатньо доказів для визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 24.09.2018 року зазначений адміністративний позов ОСОБА_2 було прийнято до розгляду та відкрито провадження з призначенням справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, стягнення моральної шкоди, залишено без розгляду в частині вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем самовільно збудовано гараж, чим порушено норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідач зазначає, що доводи позивача з приводу неповідомлення його про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є необґрунтованими.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач дізнався про наявність оскаржуваної постанови від державного виконавця та отримав її 13.08.2018 року (а.с. 13), звернувся до суду 20.08.2018 року, а тому строк на оскарження вказаної постанови слід поновити.

Згідно з договором дарування від 11.11.2009 року ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла у власність нежиле приміщення, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Львівська, 37.

Відповідно до декларації 18.06.2012 року (а.с. 44-47) ОСОБА_2 повідомила про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення без зміни геометричних розмірів та цільового призначення по вул. Львівська, 37, м. Одеса (класифікатор ДК-1220; ІІ категорія складності).

Судом встановлено, що 22 січня 2018 року на адресу відповідача надійшов інформаційний запит щодо незаконного будівництва особою, яка мешкає за адресою: м. Одеса, вул. Львовська, 37Б, у дворі житлового будинку гаражу (а.с. 18).

30.01.2018 року головному спеціалісту інспекційного відділу №1 ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 видано направлення для проведення позапланової перевірки щодо будівництва гаражу за адресою: м. Одеса, вул. Львівська, 37а, та щодо дотримання гр. ОСОБА_2, АДРЕСА_2, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (а.с. 19).

Як вбачається із матеріалів справи, позивача належним чином не повідомлено про проведення позапланової перевірки.

08.02.2018 року головним спеціалістом інспекційного відділу №1 ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (а.с. 22-23), відповідно до якого ОСОБА_2 не допустила посадових осіб органу ДАБК на об`єкт будівництва індивідуального гаражу на прибудинковій території за адресою: м. Одеса, вул. Львівська, 37а для проведення позапланової перевірки.

08.02.2018 року ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого за результатами позапланової перевірки встановлено, що згідно з наявними документами гр. ОСОБА_2 належить на праві приватної власності житлова квартира №13 в житловому будинку за адресою: м. Одеса, вул. Львівська, 37а, на прибудинковій території якого розташована новозбудована будівля гаражу, у зв`язку з чим висунуто вимогу про допуск посадових осіб органу ДАБК на об`єкт будівництва у термін до 18.02.2018 року (а.с. 24-25). При цьому у приписі відсутній підпис позивача про його отримання.

08.02.2018 року ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП України, а розгляд справи призначено на 23.02.2018 року о 10-00 годині (а.с. 27-28). При цьому у протоколі відсутній підпис позивача про його отримання.

Постановою №092/18 УДАБК ОМР від 23.02.2018 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 6800,00 гривень (а.с. 31-32). При цьому у графі де повинна була бути проставлена відмітка про отримання правопорушником копії постанови зазначено «на розгляд справи не з`явилась».

Як стверджує представник відповідача, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 та відповідний припис були направлені позивачу поштою, оскільки вона не допустила їх до перевірки. При цьому з матеріалів справи вбачається, що відповідачем на протоколі та приписі зроблено відмітки «відправлено поштою 09.02.18 р. 6511303375755» та «Укрпошта» 09.02.2018 року 6511303375755», що нібито підтверджує їх відправлення рекомендованим листом на адресу позивача.

З даних сайту Укрпошти вбачається (https://a.ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku_UA.html?barcode=6500137981429), що поштове відправлення 6511303375755 «не вручене під час доставки: інші причини».

У постанові по справі про адміністративне правопорушення також наявна відмітка, що копію постанови надіслано поштою 23.01.18 р. №6511303399948.

З даних сайту Укрпошти вбачається (https://a.ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku_UA.html?barcode=6500137981429), що поштове відправлення 6511303399948 «не вручене під час доставки: інші причини».

Суд звертає увагу, що відсутність інформації про несповіщення особи не може вважатись даними про своєчасне сповіщення особи, що притягається до адміністративної відповідальності про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.

Таким чином, відповідачем не доведено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача, відповідний припис та постанова направлялись позивачу поштою та він їх отримав, а відповідно був повідомлений про час, місце та результати розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення відносно нього.

Повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду визначені ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабміну України за №294 від 09.07.2014р. та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року.

За правилами абз. 2 ч.1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабміном України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, що прямо передбачено п.9 Порядку № 553. Єдиний виняток, передбачений ч.2 цього пункту для ситуації, в якій неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував певний об'єкт.

Відповідно до п.5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до п.п. 9, 12, 13 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, та посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час його здійснення зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Крім того, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Положеннями ч.2-4 ст.256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, і ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

У відповідності до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що відповідачем проведено позапланову перевірку, складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за відсутності позивача та без належного повідомлення про час та місце розгляду справи, це є безумовною підставою для визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 092/18 від 23.02.2018 року.

Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові по справі № 489/1815/17 від 20 вересня 2018 року.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВРвід 17.07.97 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року).

Однак, статтю 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року).

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 7-9, 11, 73-77, 242, 268-272, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду із адміністративним позовом про скасування постанови ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №092/18 від 23.02.2018 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 6800 гривень.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №092/18 від 23.02.2018 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 6800 гривень, скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42КУпАП України, закрити.

На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складене 23.01.2019 року.

Суддя Л. С. Єршова