Рішення № 79371923, 23.01.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/877/19

Провадження № 2-а/522/39/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеса

у складі: судді Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до Уддіна МД Рофік МД ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Уддіна МД Рофік МД ОСОБА_1 про продовження строку затримання на шість місяців відповідача.

Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 02.02.2018 року по справі №522/1882/18 задоволено адміністративний позов ГУ ДМС України в Одеській області до року громадянина ОСОБА_2 Уддіна МД Рофік МД ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, затримано громадянина з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців та з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, проте ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 року апеляційну скаргу залишено без розгляду. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2018 року по справі №522/12672/18 задоволено адміністративний позов ГУ ДМС України в Одеській області та продовжено строк затримання громадянина ОСОБА_2 Уддіна МД Рофік МД ОСОБА_1 до 02.02.2019 року.

ГУ ДМС України в Одеській області неодноразово письмово зверталося до посольства ОСОБА_2 в Україні з метою з метою встановлення особи та документування громадянина ОСОБА_2 Уддіна МД Рофік МД ОСОБА_1 з метою подальшого документування паспортом для виїзду за кордон або довідкою на повернення для забезпечення примусового видворення з України. Станом на 18.01.2019 року ГУ ДМС України в Одеській області не було отримано відповіді від Посольства ОСОБА_2 в Україні.

Посилаючись на існування умов, що перешкоджають примусовому видворенню громадянина ОСОБА_2 Уддіна МД Рофік МД ОСОБА_1: інформація щодо підтвердження факту належності до громадянства Азербайджану, останній не може бути документований сертифікатом на повернення в країну походження, позивач просить продовжити строк його затримання на шість місяців та допустити негайне виконання рішення суду.

У судовому засіданні, що було проведено в режимі відеоконференції з Ріпкінським районним судом Чернігівської області 24.01.2019 року представник позивача – ОСОБА_3 просила задовольнити позов та продовжити строк затримання відповідача на шість місяців.

Уддін МД Рофік МД ОСОБА_1, який висловлював свою позицію за допомогою перекладача ОСОБА_4 погодився з позовом, не заперечував проти його задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в'їзд в Україну та виїзд іноземців та осіб без громадянства з України здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України. За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 16 цього Закону, реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.

Судом встановлено, що Рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/1882/18 задоволено позов ГУ ДМСУ України в Одеській області до Уддін МД Рофік МД ОСОБА_1 та вирішено затримати громадянина ОСОБА_2 Уддін МД Рофік МД ОСОБА_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення до 02.08.2018 року.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2018 року у справі №522/12672/18 задоволено позов ГУ ДМСУ України в Одеській області до Уддін МД Рофік МД ОСОБА_1 та продовжено строк затримання на шість місяців Уддін МД Рофік МД ОСОБА_1 до 02.02.2019 року.

ГУ ДМС України в Одеській області зверталося до почесного Консульства Народної Республіки ОСОБА_2 у м. Києві з листами щодо встановлення особи та документування громадянина ОСОБА_2 Уддін МД Рофік МД ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1з метою подальшого документування паспортом для виїзду за кордон, або довідкою на повернення, для забезпечення примусового видворення з України.

Станом на 18.01.2019 року ГУ ДМС України в Одеській області не було отримано відповіді від Посольства ОСОБА_2.

Таким чином, оскільки на даний час неможливо забезпечити примусове видворення відповідача, у зв'язку з тим, що до теперішнього часу інформація від Посольства ОСОБА_2 в Україні щодо підтвердження факту належності відповідача до громадянства не надходила, та тим, що відповідач не співпрацює з позивачем, враховуючи, що Уддін МД Рофік МД ОСОБА_1не може бути документований сертифікатом на повернення в країну походження, що в свою чергу не дає можливості виконати рішення про його примусове видворення за межі України.

Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше як вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Частиною 11 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Про продовження строку затримання не пізніш як за п’ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення, є:відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Згідно Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 353/271/150 від 23.04.2012р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.05.2012р. за № 806/21119, контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення або рішення про примусове видворення іноземця покладається на територіальні органи, територіальні підрозділи ДМС, органи охорони державного кордону та органи СБУ, які приймали або ініціювали такі рішення.

Рішення суду про примусове видворення іноземця виконується органом або підрозділом, який його ініціював.

Пунктом 3 частини 2 статті 371 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Отже, за встановленого судом, позивач просить суд продовжити строк затримання гр. Уддін МД Рофік ОСОБА_1 терміном на 6 місяці у зв’язку з неодержанням інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки доведено та обґрунтовано позовні вимоги про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця, який підлягає примусовому видворенню за межі України, позивач проводив дії з метою ідентифікації відповідача, а відповідач не співпрацював з органами ДМС з метою встановлення його приналежності до громадянства ОСОБА_2 та документування паспортом для виїзду за кордон.

З огляду на те, що рішенням суду від 23.07.2018 року було продовжено строк затримання відповідача до 02.02.2019 року, відповідно продовжити строк затримання можна строком на 6 місяців з дня ухвалення рішення відповідно, тобто до 23.07.2019 року. Тому, позов підлягає частковому задоволенню, адже позивач просить продовжити строк затримання до 02.07.2019 року, при цьому вказуючи строком на шість місяців.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2,-14, 19-20, 22, 26, 29, 31, 42, 44, 46, 72-77, 118, 192, 195, ч.1 ст. 205. 211, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 286, 371 КАС України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до Уддіна МД Рофік МД ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України – задовольнити частково.

Продовжити строк затримання на шість місяців до 23.07.2019 року громадянина ОСОБА_2 Уддін ОСОБА_1 Рофік ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

В іншій частині – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя: В.Я.Бондар