Рішення № 79370496, 17.01.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

17.01.2019

Справа № 127/16625/18

Провадження № 2/127/2816/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

17 січня 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Короля О.П.

секретаря Крижанівського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Управляюча компанія «Київська» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство «Управляюча компанія «Київська» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Позов мотивований тим, що 30.03.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області в справі №127/5870/16-ц було видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь МКП «ЖЕК №15» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 12902,09 грн., в тому числі: заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території (квартплата) – 3129,05 грн., електроенергія ЖЕК – 8476,40 грн., вивезення сміття – 1296,64 грн. та судовий збір – 689 грн.

16.05.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області по справі №127/5870/16-ц винесено ухвалу про скасування судового наказу.

Власником квартири АДРЕСА_1, що у м. Вінниці є ОСОБА_2. Актом №290518 від 29.05.2018 року, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2, який вибув 14.01.2015 р. та ОСОБА_1, яка є сестрою власника, та зі слів сусідів знаходиться на заробітках. Крім того, даним актом встановлено, що за вищевказаною адресою тимчасово перебувають чоловік, син та донька ОСОБА_1.

Позивач, надаючи житлово-комунальні послуги, проводячи нарахування та прийом платежів, зазнає збитків у зв’язку з відмовою боржника розраховуватись за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість.

Згідно із ст.20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов’язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Виходячи з положень ст. ст. 64, 66-68 ЖК УРСР, наймач та члени його сім’ї, що проживають разом з ним, несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму житлового примішення. в тому числі обов’язки по платі за користування житлом та платі за комунальні послуги у визначені строки.

Згідно з рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці по цивільній справі №2-о-55/2008 від 02.04.2008 року ОСОБА_1 призначена опікуном ОСОБА_2, який судом був визнаний недієздатним.

Після подачі позовної заяви представник позивача подала заяву про збільшення позовних вимог та просила стягнути з ОСОБА_1В суму боргу 22421,56 грн., інфляційні втрати 31255,65 грн., 3 % річних 1826,35 грн. та у відшкодування витрат із сплати судового збору 1762 грн.

В судовому засіданні представник позивач підтримала збільшені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, про день, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 14.07.2011 р. №1666 було здійснено перерозподіл житлового фонду, згідно з яким МКП «ЖЕК №16» передав, а МКП «ЖЕК №15» прийняв на баланс та обслуговування житлові будинки, в тому числі і будинок по вул. Тарногродського (нині – вул. ОСОБА_3). Міським комунальним підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 15» як балансоутримувачем частини житлового фонду в м. Вінниці, в тому числі і будинку №41 по вул. Сергія Зулінського було надано послуги з утримання будинку та прибудинкової території, із забезпечення електроенергією, вивезення сміття. Власником квартири АДРЕСА_1, що у м. Вінниці є ОСОБА_2. Актом №290518 від 29.05.2018 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2, який вибув 14.01.2015 р. та ОСОБА_1, яка є сестрою власника, та зі слів сусідів знаходиться на заробітках. Цим же актом встановлено, що за вищевказаною адресою тимчасово перебувають чоловік, син та дочка ОСОБА_1.

Позивач, надаючи житлово-комунальні послуги, проводячи нарахування та прийом платежів, зазнає збитків у зв’язку з відмовою боржника розраховуватись за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість яка станом на 01.05.2018 року складає 22421,56 грн., що становить суму боргу за житлово-комунальні послуги, в тому числі: заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території (квартплата) – 5824,43 грн., електроенергія ЖЕК – 16597,13 грн., також позивачем нараховано втрати від інфляції 31255,65 грн. та 3 % річних у розмірі 1826,35 грн.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” утримання приватизованих квартир (будинків), кімнат у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.

Власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.

Згідно з ч. 2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного житла багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно із ст.20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов’язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Виходячи з положень ст. ст. 64, 66-68 ЖК УРСР наймач та члени його сім’ї, що проживають разом з ним, несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму житлового примішення. в тому числі обов’язки по платі за користування житлом та платі за комунальні послуги у визначені строки.

Згідно з рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці в цивільній справі №2-о-55/2008 від 02.04.2008 року ОСОБА_1 призначена опікуном ОСОБА_2, який судом був визнаний недієздатним.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов’язок споживача щодо оплати наданих житлово-комунальних послуг у строки, які встановлено договором або законом закріплено в п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572. Згідно з цим пунктом власник та наймач (орендар квартири, житлового приміщення) зобов’язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов’язання. (Правовий висновок ВСУ в справі 6-59цс13 від 30.10.2013 р.).

Подібна позиція зазначена у правовому висновку ВСУ в справі 6-68цс12 від 20.06.2012 р. Так, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов’язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов’язання. Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Отже, суд дійшов висновку про доведеність заявлених позовних вимог, що є підставою для задоволення позову.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, витрати із сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 66-68 ЖК УРСР, ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. ст. ст. 4, 76-81, 89, 141,263-265, 280-283 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 21022 м. Вінниця, вул. С. Зулінського, 41 (гуртожиток), кв. 120) на користь Міського комунального підприємства «Управляюча компанія «Київська» (21022 м. Вінниця, вул. Станіславського, 5, код ЄДРПОУ 13342297, розрахунковий рахунок 26001176019, МФО 320478, ВАТ АБ «Укргазбанк» м. Київ) суму боргу 22421,56 грн., інфляційні втрати 31255,65 грн., 3 % річних 1826,35 грн. та у відшкодування витрат із сплати судового збору 1762 грн.

Позивач може оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне судове рішення складено 22.01.2019 р.

Суддя